Рішення

від 29.08.2007 по справі 15/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" серпня 2007 р.Справа №  15/250

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Асоціації „Насіння Кіровоградщини” м. Кіровоград

до відповідача: СФГ Короля С.Б. м. Мала Виска

про стягнення 1721 грн. 22 коп.

Представники сторін:

від позивача – Новосад М.М. виконавчий директор

від відповідача – Король С.Б. голова господарства

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 875 грн. боргу, 244 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 63 грн. 36 коп. 3 % річних, 359 грн. 04 коп. пені, 179 грн. 52 коп. процентів за весь час користування грошовими коштами. В судовому засіданні представник позивача повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу, в решті заявлених вимог – позов підтримав. Представник відповідача підтвердив сплату боргу в сумі 875 грн., інші позовні вимоги заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір від 20.04.04р. За умовами договору асоціація зобов'язується відпустити у кредит господарству / відповідачу / насіння соняшнику, загальна вартість якого становить 1050 грн. Господарство зобов'язується розрахуватись з асоціацією до 21 листопада 2004 року. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до завершення взаєморозрахунків. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по накладній № 526 від 20.04.04р., на підставі довіреності серія ЯЖЮ № 944555 від 20.04.04р, позивач поставив відповідачу насіння соняшнику на суму 1050 грн.  

Відповідач частково розрахувався за товар сплативши 175 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 05.05.04р.

На час звернення позивача до суду сума основного боргу становила 875 грн. / 1050 грн. – 175 грн. /.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив наявний борг, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 22.08.07р. Тому, провадження у справі в частині стягнення 875 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить 244 грн. 30 коп., 3 % річних – 63 грн. 36 коп.

Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Позовні вимоги в частині стягнення 359 грн. 04 коп. пені задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення пені містяться в ст. ст. 230, 231 ГК України.

Пунктом 4 договору передбачено, якщо господарство не проводить оплату до строку визначеному в пункті 3 договору, то воно сплачує штраф в розмірі 0,5 % від суми договору за кожний день прострочки до повного погашення заборгованості, але не більше двох ставок кредиту Національного банку України.

Позивачем нарахована пеня за 881 день в сумі 359 грн. 04 коп.

Статтею 223 ГК України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пункт 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З врахуванням пункту 3 договору, передане насіння повинно бути оплачено відповідачем до 21 листопада 2004 року, тобто перебіг позовної давності стосовно нарахування пені розпочався 22 листопада 2004 року і закінчився 22 травня 2005 року.   

З врахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк спеціальної позовної давності для стягнення пені в один рік закінчився 22 листопада 2005 року.

Позовна заява № 35 від 3 липня 2007 року зареєстрована в господарському суді 4 липня 2007 року, або через 1,5 року після закінчення строку позовної давності для стягнення пені.

На думку господарського суду ч. 3 ст. 267 ЦК України не може бути застосована до правовідносин сторін щодо стягнення пені, так як вказана частина стосується загального строку позовної давності в три роки передбаченого ст. 257 ЦК України, а не спеціальних строків позовної давності визначених ст. 258 ЦК України, в даному випадку один рік для стягнення пені.

Позовні вимоги про стягнення 179 грн. 52 коп. процентів за весь час користування грошовими коштами задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В договорі від 20.04.04р. можливість стягнення процентів та їх розмір не передбачений, законодавством України розмір процентів також  не встановлений.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 223, 230, 231 ГК України, ст. ст. 258, 261, 267, 526, 536, 546, 547, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 80, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з СФГ Короля Сергія Борисовича м. Мала Виска вул. Кірова 98 р/р 26003052900055 в РУ Приватбанк МФО 323583 код ЄДРПОУ 22210264 на користь асоціації „Насіння Кіровоградщини” м. Кіровоград вул. Тімірязєва 84 р/р 26006301331596 в Промінвестбанку м. Кіровограда МФО 323301 код ЄДРПОУ 23099389 – 244 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 63 грн. 36 коп. 3 % річних, 70 грн. 08 коп. сплаченого державного мита, 81 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження по справі в частині стягнення 875 грн. основного боргу – припинити.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                                   К.М.Мохонько