Ухвала

від 05.10.2020 по справі 739/883/20

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/883/20

Провадження № 1-кс/739/285/20

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року м. Новгород-Сіверський

Слідчий суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням дізнавача у кримінальному провадженні - т.в.о. начальника сектору дізнання Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач у кримінальному провадженні - т.в.о. начальника сектору дізнання Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 , 02.10.2020 року звернувся до слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з клопотанням пронакладення арешту на майноу кримінальному провадженні, що внесене 21.05.2020року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020270190000150за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. В обґрунтування клопотання дізнавач зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено, що між ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» та Троїцькою сільською радою Новгород-Сіверського району Чернігівської області 03.02.2020 року укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 145,5765 га. Також, вказані речові права - права оренди, ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, у травні 2020 року ТОВ «МЕНА- АВАНГАРД» виявлено, що вказані земельні ділянки використовуються ТОВ «Світанок - 2016», про що 21.05.2020 року було подано повідомлення про злочин до Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області - кримінальне провадження №12020270190000150 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 197-1 КК України.

23.07.2020 року дізнавачем у кримінальному провадженні проведено огляд земельних масивів, які розташовані на території Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області за межами населених пунктів під час якого було встановлено, що земельні ділянки, які мають наступні кадастрові номери:

1.7423684300:07:000:0701 (площа: 2, 8143 га);

2.7423684300:07:000:0699 (площа: 2, 7885 га);

3.7423684300:07:000:0698 (площа: 2, 7885та);

4.7423684300:07:000:0700 (площа: 2, 8143 га);

5.7423684300:07:000:0697 (площа: 2, 7885 га);

6.7423684300:07:000:0696 (площа: 2, 7885 га);

7.7423684300:07:000:0715 (площа: З, 1330 га);

8.7423684300:07:000:0716 (площа: З, 9970 га);

9.7423684300:07:000:0717 (площа: 4,9892 га);

10.7423684300:07:000:0718 (площа: 3,0430 га);

11.7423684300:07:000:0721 (площа: З, 0277 га);

12. 7423684300:07:000:0720 (площа: 4,7237 га);

13.7423684300:07:000:0722 (площа: 4, 4165 га);

14.7423684300:07:000:0723 (площа: З, 5556 га);

15.7423684300:07:000:0719 (площа: 2, 8143 га);

16.7423684300:07:000:0729 (площа: З, 1155 га);

17.7423684300:07:000:0728 (площа: 2, 8985 га);

18.7423684300:07:000:0727 (площа: 2, 8143 га);

19.7423684300:07:000:0726 (площа: 2,8143 га);

20.7423684300:07:000:0725 (площа: 2,8740 га);

21.7423684300:07:000:0724 (площа: 3,0261.га) на момент огляду засіяні сільськогосподарською культурою соняшником.

04.08.2020року постановою дізнавача у даному кримінальному провадженні посіви сільськогосподарської культури - соняшник визнаніречовими доказами у кримінальному провадженні, так-як є матеріальними об`єктами, які містять на собі відомості, які можуть бути використані, як доказ факту самовільного захоплення земельної ділянки.

В ході проведення вказаного досудового розслідування Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області проведено перевірку, за результатами якої складено Акт № 462- ДК/353/АП/09/01-20 від 03.07.2020 року, яким повністю підтверджено безпідставне, незаконне користування ТОВ «Світанок -2016», зазначеними земельними ділянками.

01.10.2020року ТОВ «Мена-Авангард» було визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12020270190000150 та залучено адвоката ОСОБА_3 як представника потерпілого - ТОВ «Мена-Авангард».

У кримінальному провадженні № 12020270190000150 від 21.05.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 197-1 КК України, ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» подано цивільнийпозов - ціна позову 885 659, 27 гри. На вказаних земельних ділянках перебувають посіви соняшнику, вартість яких (прямі витрати на посів) за даними бухгалтерського обліку ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» на аналогічних полях Товариства становить 558 469, 34 гривень. З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання їх приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ними, в органу досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури соняшнику з подальшою передачею їх на зберігання ТОА «Мена-Авангард». Дослідивши внесене дізнавачем клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку. Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України. Зокрема, у порушення вищезазначеної вимоги, дізнавачем в клопотанні про арешт майна не зазначено та не долучено копії документів, які підтверджують право власності на майно, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, яке підлягає арешту. Подане слідчимклопотання,всупереч п.2ч.2ст.171КПК України,також немістить видмайна,не додано доказів, які б підтверджували вартість посівів соняшнику, не визначено стан розвитку та стадія зрілості посівів, що належить арештувати, що унеможливлює визначити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Посилання дізнавача на поданий у кримінальному провадженні цивільний позов ТОВ «МЕНА-АВАНГАРД» до ТОВ «Світанок-2016 » щодо відшкодування збитків заподіяних злочином на суму 885659,27 грн. не підтверджені належними доказами. Згідно з п.5 ч.5ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Однак, із поданого дізнавачем клопотання неможливо встановити, яким чином та в якому порядку може виконуватись арешт посівів соняшнику, а також хто та в який спосіб повинен його виконувати. Матеріали внесеного клопотання також не містять чітких даних про те, чи вилучалось майно, на яке дізнавач просить накласти арешт та процесуальний статус вказаного майна, тобто чи є воно тимчасово вилученим майном. Крім цього, відповідно до вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Як слідує з матеріалів внесеного клопотання, огляд місця події мав місце 23.07.2020 року, тоді як із самим клопотання дізнавач звернувся до суду лише 02.10.2020 року, тобто поза строками встановленими ч.5 ст. 171 КПК України. Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в пункті 4 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року при вирішенні цього питання (клопотанням про арешт майна) слід керуватись такими нормами ст. 171 КПК визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду. Згідно з ч. 3 ст. 172КПК, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Тому у випадку подання клопотання слідчого чи прокурора з порушенням строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК, слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення цього клопотання прокурору, а не ухвалу про відмову у його задоволенні.

При цьому, слід враховувати положення, закріплені уст. 117 КПК, де визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Отже, якщо разом із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна стороною кримінального провадження подається клопотання про поновлення процесуального строку, слідчий суддя, оцінивши причини пропуску строку як поважні, поновлює їх своєю ухвалою та розглядає клопотання про арешт майна по суті. Стороною кримінального провадження разом з клопотанням про арешт майна клопотання про поновлення процесуального строку не подавалось. Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна. Однак, дізнавачем не зазначено в клопотанні контактні дані власника майна (номеру телефону, адреси електронної пошти, і т.д.), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю повною мірою дослідити докази, якими дізнавач обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі. Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з`ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна необхідно усунути вказані недоліки, та навести необхідне обґрунтування такого арешту. Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання дізнавача у кримінальному провадженні-т.в.о. начальника сектору дізнання Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, що внесене 21.05.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020270190000150за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, про накладення арешту на майно, а саме на: сільськогосподарську культуру-соняшник - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий судя ОСОБА_1