Постанова

від 07.10.2020 по справі 904/881/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 місто Дніпро Справа № 904/881/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Ашмінець І.В., довіреність №2-405д від 17.12.2019, адвокат;

від відповідача : Логвінов С.С., ордер АЕ1014896 від 07.10.2020, адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 (повний текст оформлений 17.07.2020, суддя Юзіков С.Г.) у справі №904/881/20

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" , м. Дніпро

про стягнення 516 120,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" на свою користь 319 770,00 грн. пені, 196 350,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у справі №904/881/20 позов задоволений повністю: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" стягнуто на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" 319 770,00 грн. пені, 196 350,00 грн. штрафу, 7 742,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1738/18 від 04.12.2018 в частині своєчасної поставки товару за рознарядкою від 25.02.2019 (поставка мала бути здійсненою до 04.03.2019, фактично товар поставлений 27.06.2019). Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій на суму 516 120,00 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення. Зазначив, що згідно із умовами договору спірна поставка мала відбутися до 04.03.2019, тобто на час виходу з ладу обладнання у Товариства з додатковою відповідальністю "Феріт" (виробника товару) відповідач був зобов`язаний вже поставити увесь обсяг товару, тому доводи відповідача на вихід із ладу обладнання у виробника товару відхилені. Також місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на скрутний матеріальний стан підприємства з тих підстав, що скрутний матеріальний стан підприємства не є достатніми доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а є звичайним ризиком господарської діяльності.

Не погодившись із рішення місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у справі №904/881/20 в частині стягнення пені та штрафу, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" 100 000,00 грн. пені, 50 000,00 грн. штрафу; в решті стягнення пені та штрафу відмовити,

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Прострочка поставки товару відбулася внаслідок виходу обладнання у виробника товару (Товариства з додатковою відповідальністю "Феріт"), у зв`язку з чим сторони додатковою угодою від 03.05.2019 змінили виробника товару. Апелянт вважає, що посилання суду на те, що повідомлення про вихід із ладу обладнання датоване 14.03.2019, тобто після настання граничного строку поставки товару (04.03.2019) є формальністю та не об`єктивною підставою для відмови у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Також апелянт вважає, що місцевим господарським судом не наданої належної оцінки доводам відповідача про скрутний фінансовий стан товариства, що, зокрема, зумовлений введенням карантину та зменшенням у зв`язку з цим обсягів виробництва; відсутністю збитків у позивача внаслідок прострочення поставки товару.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Кузнецової І.Л., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у справі №904/881/20, розгляд скарги призначений у судове засідання на 07.10.2020.

28.08.2020 від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Позивач зазначає, що укладаючи договір поставки, розраховував на отримання товару на підставі рознарядок та аж ніяк не розраховував на зміну виробника товару. Оскільки лист виробника товару (Товариства з додатковою відповідальністю "Феріт") про вихід обладнання з ладу датований після настання строку поставки товару, позивач погоджується із висновком місцевого господарського суду про відхилення посилань відповідача на вказані обставини у заявленому клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій. Також позивач звертає увагу апеляційного господарського суду, що в пункті 1.3 укладеного між сторонами договору вказано, що постачальник (відповідач) гарантує, що товар, який є предметом договору, належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром.

Не погоджується позивач і з доводами апелянта про скрутний фінансовий стан відповідача, спричинений зменшенню обсягів виробництва через карантин, оскільки спірні правовідносини виникли у 2019 році до введення карантину. Натомість невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало передумовою для зриву виробничого циклу, що спричинило б не тільки збитків, а й настання негативних наслідків.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2020, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник позивача підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" (постачальник) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (покупець) укладений договір поставки поковки в асортименті (закупівля товару за власні кошти), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у Специфікації (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору, належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього договору (пункт 5.1 договору).

Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі ХІV цього договору (пункт 5.2. договору).

Згідно з пунктом 5.3 договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та Специфікацією (пункт 6.3.1 договору).

Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію №1 від 04.12.2018, в якій погоджено поставку товару загальною вартістю: 4 689 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 781 500,00 грн.; строк поставки товару: протягом 90 календарних днів з дати підписання договору, рознарядка на кожну партію товару надається окремо.

Сторони визначили виробника товару: позиції 1, 2 - Товариство з додатковою відповідальністю "Феріт", Україна; позиції 3-6 - Дочірнє підприємство "Завод обважених та бурильних труб", Україна (пункт 7 Специфікації №1 у редакції додаткової угоди №1 від 03.05.2019 до договору).

31.01.2019 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" направило на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг": belfast.engineering.llc@gmail.com, рознарядку на відвантаження поковки для фланця 65х350 РД сталь 09Г2С ГОСТ 19281-2014 у кількості 300 шт. та поковки для фланця 80х350 РД сталь 09Г2С ГОСТ 19281-2014 у кількості 100 шт.

Згідно з актом №1 приймання-передачі товару від 06.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" передав покупцеві товар за рознарядкою від 31.01.2019 на загальну суму 1 884 000,00 грн.

26.02.2019 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" направило на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг": belfast.engineering.llc@gmail.com, рознарядку від 25.02.2019 на відвантаження поковки для фланця 50х700 сталь 30ХМА ГОСТ 4543-71 у кількості 300 шт., поковки для фланця 80х700 сталь 30ХМА ГОСТ 4543-71 у кількості 100 шт., поковки для фланця 50х1050 сталь 30ХМА ГОСТ 4543-71 у кількості 50 шт. та поковки для фланця 80х1050 сталь 30ХМА ГОСТ 4543-71 у кількості 50 шт.

27.06.2019 за рознарядкою від 25.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" поставило покупцеві товар на загальну суму 2 805 000,00 грн., що підтверджується актом №2 приймання-передачі товару від 27.06.2019, в той час як 90 календарних днів з дати підписання договору спливали 04.03.2019.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" претензію (вимогу про виконання зобов`язання) від 10.07.2019, у якій вимагало у семиденний термін, з дня отримання цієї вимоги, перерахувати на поточний рахунок 516 120,00 грн. (319 770,00 грн. пені та 196 350,00 грн. штрафу).

У відзиві на претензію №190820.1 від 20.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" повідомило, що строк оплати за поставку настав 27.07.2019; затримка платежу становить 24 дні; штрафні санкції та пеня відповідачем будуть сплачені у розмірі, зменшеному на суму пені, яку позивач має сплати відповідачеві.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" претензію (вимогу про виконання зобов`язання) від 22.11.2019, у якій вказало, що розрахунок за отриманий товар, згідно договору №1738/18 від 04.12.2018, виконано в повному обсязі та вимагав у семиденний термін з дня отримання цієї вимоги перерахувати на поточний рахунок 516 120,00 грн.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" зобов`язань за договором №1738/18 від 04.12.2018 в частині своєчасної поставки товару згідно з рознарядкою від 25.02.2019 та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 319 770,00 грн. пені та 196 350,00 грн. штрафу, що і є причиною спору .

Предметом спору є стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором №1738/18 від 04.12.2018 на підставі рознарядки від 25.02.2019 у розмірі 516 120,00 грн. (319 770,00 грн. пені та 196 350,00 грн. штрафу).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.11 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у Специфікації до цього договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Позивачем за прострочення поставки товару нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 319 770,00 грн. за період з 05.03.2019 по 26.06.2019 та штраф у сумі 196 350,00 грн.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених штрафних санкцій у сумі 516 120,00 грн. (319 770,00 грн. пені та 196 350,00 грн. штрафу).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" не заперечує проти факту прострочки поставки товару та просить зменшити розміру штрафних санкцій, мотивуючи тим, що частину товару було поставлено з пропуском граничного строку поставки. Дана ситуація склалася через те, що у виробника товару вийшло з ладу обладнання. Заявлена до стягнення позивачем сума є непомірно великою у порівнянні з вартістю товару, вартість штрафних санкцій складає майже 20% від вартості поставленого товару, позивачем також було порушено строк оплати товару, однак відповідач не виставляє вимог щодо сплати штрафних санкцій, порушенням зобов`язання не завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, з урахуванням економічної ситуації, через карантинні заходи, дана сума штрафних санкцій для відповідача буде означати початок процедури банкрутства.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення. Зазначив, що згідно із умовами договору спірна поставка мала відбутися до 04.03.2019, тобто на час виходу з ладу обладнання у Товариства з додатковою відповідальністю "Феріт" (виробника товару) відповідач був зобов`язаний вже поставити увесь обсяг товару, тому доводи відповідача на вихід із ладу обладнання у виробника товару відхилені. Також місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на скрутний матеріальний стан підприємства з тих підстав, що скрутний матеріальний стан підприємства не є достатніми доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а є звичайним ризиком господарської діяльності.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що прострочка поставки товару відбулася внаслідок виходу обладнання у виробника товару (Товариства з додатковою відповідальністю "Феріт"), у зв`язку з чим сторони додатковою угодою від 03.05.2019 змінили виробника товару. Посилання суду на те, що повідомлення про вихід із ладу обладнання датоване 14.03.2019, тобто після настання граничного строку поставки товару (04.03.2019) апелянт вважає формальністю та необ`єктивною підставою для відмови у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України право суду щодо зменшення розміру неустойки розширено: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Таким чином, зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань.

Таке зменшення не є обов`язком суду.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, на час повідомлення виробником товару (Товариством з додатковою відповідальністю "Феріт) (лист №18 від 14.03.2019) граничний строк поставки товару за договором сплив (04.03.2019), тобто відповідач на час виходу з ладу обладнання у Товариства з додатковою відповідальністю "Феріт" мав поставити увесь обумовлений договором обсяг товару.

Апелянт вважає, що прочення поставки товару відбулося не з його вини.

Між тим, виходячи зі змісту норм статті 614 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.08.2018 у справі №910/11049/17 та в постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі №6-170цс12.

Як правильно зазначено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, укладаючи договір, постачальник (відповідач) гарантував, що товар, який є предметом договору, належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, та зобов`язався своєчасно здійснити поставку товару.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, скрутний матеріальний стан підприємства не є достатніми доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а є звичайним ризиком господарської діяльності.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про скрутний фінансовий стан відповідача, спричинений зменшенню обсягів виробництва через карантин, оскільки, як правильно зазначено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, спірні правовідносини виникли у 2019 році до введення карантину.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій (штрафу та пені) та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у справі №904/881/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2020 у справі №904/881/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Белфаст Інжиніринг".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 07.10.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус