Рішення

від 01.10.2020 по справі 902/625/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2020 р. Cправа №902/625/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віталмар транс", м.Тараща Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", с.Гайове Барського району Вінницької області

про стягнення 8760,2 грн заборгованості згідно договору перевезення

представники сторін в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 22.06.2020 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Віталмар транс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" заборгованості у сумі 8760,20 грн (7502,40 грн основного боргу та 750,24 грн штрафу, 375,10 грн 3% річних, 132,46 грн інфляційних втрат), що нарахована з посиланням на неналежне виконання останнім умов Договору перевезення вантажу від 04.12.2018 за №04-12/2018 в частині оплатити вартості наданих послуг.

За вказаним позовом ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі №902/625/20, призначено судове засідання на 21.07.2020.

За результатами судового засідання, 21.07.2020, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.10.2020.

На визначену судом дату (01.10.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлялися належним чином, шляхом направлення на їх адреси, що значаться відносно них в ЄДРЮОФОП.

При цьому суд враховує, що попередня судова кореспонденція, яка була адресована відповідачу була вручена останньому, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, оскільки судом вжито визначені статтями 242 Господарського процесуального кодексу України заходи щодо повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, що призначено на 01.10.2020 у суду є достатні підстави вважати, що останні не скористалися своїми правами на участь своїх представників у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

При цьому суд враховує, що 04.08.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка відповідача є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.12.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Віталмар транс" (далі по тексту також - Перевізник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" (далі по тексту також - Замовник, відповідач) укладено Договір перевезення вантажу № 04-12/2018 (далі по тексту також - Договір).

Сторонами в пункті 1.1 Договору узгодили, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання перевезти автомобільним транспортом переданий йому Замовником вантаж - зернові та/або олійні культури (надалі іменується "Вантаж" (згідно із транспортною накладною) з пункту навантаження до пункту розвантаження, які вказуються в додатках до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується "Вантажоодержувач"), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу встановлену плату на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором.

Згідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору умови перевезення обумовлюються в транспортній Заявці, що є невід`ємною частиною даного Договору (надалі - Заявка), яка подається Замовником Перевізнику не пізніше ніж за 3 робочі дні до запланованого перевезення. Заявка має бути підписана Перевізником в разі її прийняття до виконання.

На основі Заявки створюються Додатки до даного Договору, які є його невід`ємною частиною, і в яких зазначається: пункти навантаження та розвантаження вантажу, маршрут, відстань, найменування вантажу, обсяг перевезень, вартість вантажу, вартість перевезення вантажу, упакування, режим роботи по видачі та прийманню вантажу, дата початку перевезення, а також додаткові послуги пов`язані з перевезенням вантажу, включаючи, але не обмежуючись організацією проведення аналізів та отримання сертифікатів на вантаж.

Після виконання кожної заявки (замовлення) сторони підписують акти наданих послуг, які є підставою для взаєморозрахунків сторін (п.1.4 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору факт надання Перевізником послуг з перевезення вантажу підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

Вартість перевезення вантажу визначається в Додатках до даного Договору. Вартість включає ПДВ 20%.

Розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника, протягом двох банківських днів з дати виставлення Перевізником рахунку та надання Акту виконаних робіт. Визначений у цьому пункті порядок виставлення рахунку на оплату та Акту виконаних робіт передбачають відправлення Перевізником за своїм вибором факсом, електронним листом на адресу електронної пошти Замовника сканованих копій рахунку на оплату, Акту виконаних робіт. При цьому датою виставлення є дата відправки обраним Перевізником способом сканованих копій документів або дата вручення оригіналів вказаних вище документів уповноваженому представнику Замовника під підпис (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору у разі прострочення визначених п. 4.2. Договору строків оплати послуг, Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення такого платежу (платежів). У випадку прострочення оплати за надані Перевізником послуги понад 5 робочих днів Замовник додатково сплачує штраф в розмірі 10% від простроченої суми.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується - 31 грудня 2018 року, а в порядку розрахунків до повного розрахунку.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п.7.2, 7.3 Договору).

Також, 04.12.2018, сторонами обопільно підписано заявку 1 до Договору, із змісту якої слідує, що попередня загальна вартість перевезення згідно цього додатку складає 7680,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу обумовлені умовами Договору послуги на загальну суму 7502,40 грн, що підтверджується обопільно підписаним Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2018 № 228 та товарно-транспортною накладною № 3 від 04.12.2018.

Поряд з тим, відповідач умови Договору не виконав, за отримані послуги не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд зважає на наступні приписи законодавства.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до положень ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо надання послуг на загальну суму 7502,40 грн, яка згідно умов пункту 4.2 Договору підлягала сплаті до 12.12.2018.

Разом з тим, докази проведення відповідачем розрахунків на вказану суму в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд враховує, що 29.09.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача, в якому останній повідомляє, що станом на 29.09.2020 заборгованість ТОВ "Лан" за Договором перевезення вантажу від 04.12.2018 за №04-12/2018 в сумі 7502,40 грн не погашена.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає, що позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 7502,40 грн є правомірною та обґрунтованою.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 750,24 грн, 3% річних в розмірі 375,10 грн та інфляційних втрат в розмірі 132,46 грн у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як зазначалось вище, сторонами в пункті 5.4 Договору узгоджено міру відповідальності за порушення строків оплати послуг, а саме сплату штрафу в розмірі 10% від простроченої суми.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 750,24 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення позивачем компенсаційних нарахувань слід зазначити, що відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов`язань щодо оплати наданих послуг, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат не перевищує суму визначену судом, тоді як, нарахована сума 3 % річних перевищує суму визначену судом. Вказана розбіжність спричинена допущенням позивачем при здійсненні розрахунків помилки у зв`язку із нарахуванням компенсаційних нарахувань відносно суми основного боргу та штрафу. Тоді як, із змісту статті 625 ЦК України слідує, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснюється відносно суми боргу. При цьому відповідно до положень статті 230 ГК України штраф є господарською санкцією у зв`язку із чим відносно нього не застосовується норма статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача 341,33 грн - 3 % річних та 132,46 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити визначену судом суму заборгованості.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (село Гайове, Барський район, Вінницька обл., 23012, код ЄДРПОУ 30804480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віталмар транс" (вул.Сагайдачного Петра, буд.28, м.Тараща, Київська обл., 09500, код ЄДРПОУ 35195356) 7502,40 грн - заборгованості, 750,24 грн - штрафу, 341,33 грн - 3 % річних, 132,46 грн - інфляційних втрат, 2102,00 грн - судового збору.

3. В частині стягнення 3% в розмірі 33,77 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06 жовтня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.Сагайдачного Петра, буд.28, м.Тараща, Київська обл., 09500);

3 - відповідачу (село Гайове, Барський район, Вінницька обл., 23012)