Рішення

від 23.09.2020 по справі 910/8191/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2020Справа № 910/8191/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Сервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Санті ВКФ" простягнення 116149,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаПрокопенко Т.С.; від відповідачане з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вент-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санті ВКФ" збитків у розмірі 116149,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відповідачем, як продавцем за укладеним між сторонам договором купівлі-продажу товарів №0301-19 від 03.01.2019. не було виконано обов`язку щодо своєчасного складення та реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим у позивача була відсутня можливість включити суму ПДВ до податкового кредиту, а відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/8191/20; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.08.2020; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

05.08.2020 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 27.08.2020. Відповідачу направлено повідомлення про судове засідання 27.08.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

27.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи письмових доказів.

27.08.2020 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 23.09.2020. Відповідачу направлено повідомлення про судове засідання 23.09.2020 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 23.09.2020 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання по справі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вент-Сервіс" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санті ВКФ" як продавцем було укладено договір купівлі-продажу товарів №0301-19 (договір). відповідно до умов якого продавець зобов`язується протягом 2019 року поставляти покупцю товари, зазначені в специфікації (додаток №1), а покупець - прийняті оплатити такі товари (п.1.1).

Загальна ціна цього договору розраховується шляхом складання усіх сум підписаних сторонами видаткових накладних щодо поставленого товару (п.3.1 договору).

Платником та одержувачем товару за цим договором є покупець. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок продавця. Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку - фактури. Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту отримання товару (дати підписання видаткової накладної (п.п.4.1, 4.2 договору).

Покупець зобов`язаний своєчасно та і повному обсязі здійснити оплату товару, а продавець - надати товар у розпорядження покупця разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору (п.п.6.1, 6.1.1, 6.3, 6.3.1 договору).

Відповідно до п.9.7 договору підписанням цього договору продавець підтверджує своє зобов`язання готувати та видавати згідно з податковим законодавством України податкові накладні/розрахунки коригування без окремої письмової вимоги покупця. Продавець зобов`язується в електронному вигляді за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення надсилати покупцю: податкові накладні/розрахунки коригування, що складаються, якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товару на користь продавця, протягом 15 календарних днів з дати виписки; розрахунки коригування, що складаються, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товару продавця протягом 7 календарних днів з дати виписки. Податкові накладні/розрахунки коригування, що складаються, якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товару на користь продавця, повинні відповідати таким вимогам: а) бути оформленими в порядку, встановленому чинним законодавством України; б) містити цифровий підпис уповноваженої особи сторони; в) бути зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору. У випадку зупинення органом ДФС реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, несвоєчасної реєстрації або відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на товари в Єдиному реєстрі в терміни, передбачені законодавством України (податкова накладна не буде зареєстрована протягом 60 календарних днів), покупець при подальших розрахунках за товар має право недоплатити за товари суму пропорційну розміру ПДВ таких податкових накладних або вимагати відшкодування фактично понесених збитків (повідомивши про це постачальника) до моменту вирішення постачальником питання про їх реєстрацію.

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторін (п.12.1 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами правочину, відповідачем було поставлено, а позивачем без зауважень та заперечень прийнято товар на загальну суму 708195,20 грн, в т.ч. ПДВ 117832,40 грн, що підтверджується видатковими накладними, складеними у період з лютого по серпень місяць 2019 року. Оплата придбаного позивачем у відповідача товару проведена позивачем у розмірі 706511,80 грн з урахуванням ПДВ (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

Як зазначив позивач у позовній заяві, з урахуванням положень п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на відповідача, як продавця товарів/послуг, покладено обов`язок в установлені терміни по факту "першої події" - оплати або відвантаження товару - скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу, є підставою для віднесення позивачем як покупцем суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Однак, за твердженнями позивача, відповідачем зазначений обов`язок не виконано, що позбавило покупця можливості включити до складу податкового кредиту 117832,40 грн ПДВ.

19.08.2019 позивачем було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань лист-претензію №1208-19 від 12.08.2019, в якому, зокрема, зазначено, що з лютого місяця 2019 року відповідач перестав виконувати свої зобов`язання з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до настання негативних для позивача наслідків - неможливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення свого податкового зобов`язання.

Також 24.10.2019 позивачем направлено на адресу відповідача лист-претензію №2110-19 від 21.10.2019 з вимогою про реєстрацію податкових накладних та повідомленням про застосування положень п.9.7 укладеного між сторонами правочину.

За твердженнями позивача, відповідей на зазначені листи він не отримав.

Згідно витягу з електронного кабінету платника-позивача Товариству з обмеженою відповідальністю "Санті ВКФ" з 26.06.2020 анульовано реєстрацію платника ПДВ внаслідок ненадання декларацій протягом року.

Спір у справі виник внаслідок того, що в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України відповідачем як продавцем за укладеним між сторонам договором купівлі-продажу товарів №0301-19 від 03.01.2019 не було виконано обов`язку щодо своєчасного складення та реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим у позивача відсутня можливість включити суму ПДВ до податкового кредиту, а відповідно, зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

За змістом п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п.201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні за господарськими операціями з позивачем відповідач не зареєстрував, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у складі вартості придбаного у відповідача товару, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання з ПДВ.

За висновками суду, у розглядуваній справі є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення позивачем до податкового кредиту відповідного періоду сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних у відповідача товарів а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Розмір збитків, який обчислений позивачем за вирахуванням недоплаченої відповідачу на підставі п.9.7 договору суми у розмірі 2883,40 грн з ПДВ та з урахуванням переплати в розмірі 1200,00 грн з ПДВ, становить 116149,00 грн (117832,40 -1683,40 грн).

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санті ВКФ" про стягнення 116149,00 грн збитків в повному обсязі.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санті ВКФ" (03194, місто Київ, проспект Л.Курбаса, будинок 7-А, квартира 55, ідентифікаційний код 39782214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Сервіс" (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95 (літ.А2), офіс №230, ідентифікаційний код 35851853) 116149 (сто шістнадцять тисяч сто сорок дев`ять) грн 00 коп. збитків та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.10.2020

Суддя Ю.М. Смирнова