Рішення

від 06.10.2020 по справі 920/833/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.2020 Справа № 920/833/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/833/20

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш Дім! (41400, Сумська область. М. Глухів, вул. Героїв Крут, 8, ЄДРПОУ 42516415)

до відповідача: Глухівської міської ради Сумської області (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Шевченка, 6, ЄДРПОУ 36235340)

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Березівської сільської ради Глухівського району Гурець Романа Сергійовича, індексний номер 32131311 від 31.10.2016 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв в будинку № 8 по вул. Героїв Крут в місті Глухові Сумської області; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Глухівською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, буд. № 8, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1070552259215, номер запису про право власності 17183594, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та судові витрати пов`язані із розглядом справи покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/833/20 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.09.2020.

25.08.2020 позивач подав до суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Березівської сільської ради Глухівського району Гурець Романа Сергійовича, індексний номер 32131311 від 31.10.2016 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв в будинку № 8 по вул. Героїв Крут в місті Глухові Сумської області; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Глухівською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, буд. № 8, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1070552259215, номер запису про право власності 17183594, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 17.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання суду доказів доплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2020 суд постановив продовжити розгляд справи №920/833/20 та призначити підготовче засідання на 06.10.2020.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у клопотанні від 15.09.2020 просив справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У клопотаннях від 15.09.2020 та 01.10.2020 повідомив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.3 ст.185 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

Зі змісту п. 1. Загальних положень Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш дім! (далі за текстом - ОСББ ), затвердженого зборами співвласників 17.09.2018 (Протокол №1), вбачається, що ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) №8, що розташований за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Пунктом 4 Статуту ОСББ передбачено, що об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСББ Наш дім! було зареєстроване 03.10.2018.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 27.08.2018 під час отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна йому стало відомо про те, що на підставі рішення про державну реєстрацію індексний № 32131311 від 31.10.2016 в будинку по вул. Героїв Крут, 8 в місті Глухові Сумської області зареєстровано нежитлове приміщення площею 106,6 м. кв., власником якого є Глухівська міська рада Сумської області. В плані будинку ці приміщення позначені номерами 22, 23 та розташовані у підвалі будинку.

Позивач вважає, що державний реєстратор прийняв оспорюване рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 106,6 м. кв., яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, буд. № 8, неправомірно, на підставі документів, які не підтверджували факт перебування спірного нерухомого майна у комунальній власності, у зв`язку з чим просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Березівської сільської ради Глухівського району Гурець Романа Сергійовича, індексний номер 32131311 від 31.10.2016 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв в будинку № 8 по вул. Героїв Крут в місті Глухові Сумської області; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Глухівською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, буд. № 8, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1070552259215, номер запису про право власності 17183594, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

При цьому державний реєстратор, окрім іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови у державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пп. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Станом на день прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення про державну реєстрацію права власності, процедуру проведення державної peєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав було визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 (далі за текстом - Порядок ).

Згідно з п. 44 Порядку для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01.01.2013, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються, зокрема: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна комунальної власності, державний реєстратор зобов`язаний встановити факт відсутності підстав для відмови у такій реєстрації, перевіривши документи щодо підтвердження факту перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, оскільки такий факт може надалі підтвердити наявність права органу місцевого самоврядування виступати замовником технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна та, як наслідок, правомірності (безпідставності) вимог щодо проведення державної реєстрації права власності на такий об`єкт.

У пп. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказано, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний Реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Судом встановлено, що рішення №32131311 про державну реєстрацію нерухомого майна було прийнято державним реєстратором 31.10.2016 р. з посиланням як на підставу виникнення права власності на рішення Виконавчого комітету Сумської обласної ради народних депутатів № 193 від 25.11.1991 року О разграничении государственного имущества коммунальной собственности между собственностью области и собственностью районов и городов областного подчинения , проте зазначене рішення не містить жодного посилання на спірне приміщення по вул. Героїв Крут, 8 у м. Глухів Сумської області.

У той же час, в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі житлового багатоквартирного будинку по вул. Героїв Крут, 8 від 01.07.2016 р. між Глухівським ВЖРЕКП і ТОВ Зеленбуд , який був складений на виконання ч.5 ст.5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (в редакції, чинній на момент складання акту), якою передбачено, що замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, примірник технічної документації на будинок передається управителю, якщо його обрано відповідно до закону.

У подальшому, 01.10.2018 відповідно до акту прийому-передачі житлового багатоквартирного будинку по вул. Героїв Крут, 8, будинок було передано до ОСББ Наш дім! .

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Державний реєстратор прийняв оспорюване рішення про державну реєстрацію права власності від 31.10.2016 з порушенням п. 44 Порядку на підставі документів, які не підтверджували факт перебування спірного нерухомого майна у комунальній власності.

Відповідно до статті 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом; примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з положеннями ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Вищезазначеними нормами встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом.

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ, вступу до нього.

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб) (далі - виділені нежитлові приміщення), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому чинним законодавством України не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень статей 4 та 6 вказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Статтями 3 та 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі за текстом - Закон ) встановлено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з положеннями статті 12 даного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Враховуючи вищенаведене, факт створення в багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням факту надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 №14-рп/2011 додатково роз`яснено, що положення п. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Як було вище встановлено судом, будинок № 8 по вул. Героїв Крут у м. Глухові, Сумської області 01.07.2016 р. було передано з балансу Глухівського ВЖРЕКП на баланс ТОВ Зеленбуд за актом приймання-передачі.

При цьому, у паспорті житлового будинку та в акті приймання-передачі його з балансу на баланс від 01.07.2016 р. наявні відомості про те, що приміщення площею 106,6 м. кв. є допоміжними приміщеннями у складі багатоквартирного будинку.

Таким чином, спірне приміщення підвалу є допоміжним приміщенням і належить членам об`єднання співвласників багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, а з моменту передачі Глухівською міською радою багатоквартирного будинку № 8 по вул Героїв Крут у м. Глухів, Сумської області, зі свого балансу на баланс ВЖРЕКП за актом приймання-передачі житлового багатоквартирного будинку від 01.07.2016, вона втрачає будь-яке право на управління та розпорядження таким будинком в цілому та його допоміжними приміщеннями, що ґрунтується на приписах Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності з порушенням п. 44 Порядку на підставі документів, які не підтверджували факт перебування спірного нерухомого майна у комунальній власності, а отже позовін вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Березівської сільської ради Глухівського району Гурець Романа Сергійовича, індексний номер 32131311 від 31.10.2016 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв в будинку № 8 по вул. Героїв Крут в місті Глухові Сумської області; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Глухівською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстрованого за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, буд. № 8, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1070552259215, номер запису про право власності 17183594, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Керуючись ст. ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Березівської сільської ради Глухівського району Гурець Романа Сергійовича, індексний номер 32131311 від 31.10.2016 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв в будинку №8 по вул. Героїв Крут в місті Глухові Сумської області.

3. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Глухівською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. Героїв Крут, буд. №8, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 106,6 м.кв реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1070552259215, номер запису про право власності 17183594, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 07.10.2020.

Суддя В.В. Яковенко