Постанова
від 01.10.2020 по справі 910/15191/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15191/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Державне підприємство "Славутське лісове господарство"

відповідач-1 - Закарпатська митниця ДФС

відповідач-2 - Державна казначейська служба України

розглянув касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 01.07.2020

у складі колегії суддів: Іоннікова І.А. (головуюча), Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 27.02.2020

у складі судді Ягічевої Н.І.

у справі №910/15191/19

за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"

до Закарпатської митниці ДФС та Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди у розмірі 815 362, 80 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 10.07.2020 поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд Закарпатська митниця ДФС звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №140/24/07-70/10 від 08.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/15191/19 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15191/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2020.

3. Ухвалою 31.08.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №910/15191/19 за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС №140/24/07-70/10 від 08.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020; призначив розгляд касаційної скарги Закарпатської митниці ДФС №140/24/07-70/10 від 08.07.2020 на 01.10.2020 о 09:45.

4. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. У жовтні 2019 року Державне підприємство "Славутське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Славутське лісове господарство") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач-1) та Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через відповідача-2 грошових коштів на суму 815 362, 80 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої позивачу протиправною бездіяльністю відповідача-1.

5.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача-1 по затриманню вантажу через державний кордон України, позивачу завдано збитків, які полягали в оплаті АТ "Українська залізниця" витрат, пов`язаних з користуванням вагонами, зберіганням вантажу, маневровими роботами та повідомленням власника вантажу телеграмами про затримання вантажу. У позовній заяві позивач зазначив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 65 000 грн.

5.2. Відповідач у відзиві на позов заперечив заявлений розмір витрат на правничу допомогу, зазначивши про їх неспіврозмірність із складністю справи, обсягом адвокатських послуг та часом, дійсно витраченим на виконання цих робіт, зазначивши, що у подібних справах №914/1221/17 та №910/19860/17 за розгляд справи в місцевому суді було стягнуто, відповідно, 10 000 грн. та 15 000 грн.

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ДП "Славутське лісове господарство" 815 362, 80 грн. заподіяної шкоди (том 1, а.с. 258-261).

7. Додатковим рішенням 27.02.2020 Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання ДП "Славутське лісове господарство" про ухвалення додаткового рішення, стягнув із Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39515893) на користь ДП "Славутське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993314) 82 000 грн. витрат на правничу допомогу (том 1, а.с. 291-293).

7.1. Приймаючи додаткове рішення, місцевим судом досліджено наданий позивачем договір про надання правничої допомоги №15/08/19 від 15.08.2019, додаток №1 від 19.08.2019 "Попередній розрахунок обсягу та вартості правничої допомоги по виконанню доручення з її надання" до договору, рахунок від 09.10.2019, банківську виписку станом на 18.01.2019, платіжні доручення про сплату витрат на правничу допомогу №3869 від 18.10.2019, №4670 від 10.02.2020, акт здачі-приймання послуг з надання професійної правничої допомоги до договору, детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом.

Місцевий суд зазначив, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/15191/19 не вирішено питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, тому керуючись статтями 129, 244 ГПК України, суд прийняв додаткове рішення у справі №910/15191/19. Судом враховано, що позов ДП "Славутське лісове господарство" задоволено, клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило, тому суд дійшов висновку, що витрати позивача на надання правової допомоги та витрати щодо сплати судового збору слід покласти на відповідача-1.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

8. Постановою 01.07.2020 Північний апеляційний господарський суд апеляційні скарги Закарпатської митниці ДФС залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 - без змін (том 2, а.с. 123-129).

8.1. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду та зазначив про необґрунтованість доводів скаржника про те, що сума витрат з оплати послуг адвоката є завищеною. Застосувавши правову позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, апеляційний суд зазначив, що розмір відшкодування витрат позивача на послуги адвоката визначено судом першої інстанції з урахуванням наявних у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги №15/08/19 від 15.08.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським Об`єднанням "Прайм", додатка №1 від 19.08.2019 "Попередній розрахунок обсягу та вартості правничої допомоги по виконанню доручення з її надання" до договору, рахунку від 09.10.2019, банківської виписки станом на 18.01.2019, платіжних доручень про сплату позивачем витрат на правничу допомогу №3869 від 18.10.2019, №4670 від 10.02.2020, акта здачі-приймання послуг з надання професійної правничої допомоги до договору, детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом.

8.2. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до положень частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Також суд звернув увагу, що частиною п`ятою статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Разом з тим, доказів звернення відповідача-1 до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, Закарпатська митниця ДФС суду не надала.

За таких обставин, апеляційний суд зазначив про обґрунтованість стягнення 82 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката із Закарпатської митниці ДФС на користь позивача.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Закарпатської митниці ДФС)

9. Скаржник зазначив, що в порушення положень частини четвертої статті 126 ГПК України, заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним із складністю справи, з часом, дійсно витраченим на виконання відповідних видів робіт та з обсягом наданих адвокатом послуг.

10. Скаржник, з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" (заява №19336/04) та "Лавентс проти Латвії", аргументував, що розмір витрат на правничу допомогу повинен відповідати критеріям розумності, співмірності із складністю справи, а також повинні бути фактичними і неминучими. Враховуючи, що за додатковим рішенням з митниці стягнуто суму, яка не відповідає зазначеним критеріям, скаржник просив винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

11. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів відповідача-1 про неправильне застосування судами положень частини четвертої статті 126 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

12. Предметом касаційного оскарження у даній справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 (в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020, яким стягнуто на користь позивача 82 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката із Закарпатської митниці ДФС.

13. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

14. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

15. Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

16. Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

17. Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

18. Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

19. Судами встановлено, що позивач, звертаючись із заявою про стягнення з відповідача 82 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, обґрунтовував ці вимоги з наданням копії договору про надання правничої допомоги №15/08/19 від 15.08.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським Об`єднанням "Прайм", додатка №1 від 19.08.2019 "Попередній розрахунок обсягу та вартості правничої допомоги по виконанню доручення з її надання" до договору, рахунку від 09.10.2019, банківської виписки станом на 18.01.2019, платіжних доручень про сплату позивачем витрат на правничу допомогу №3869 від 18.10.2019, №4670 від 10.02.2020, акта здачі-приймання послуг з надання професійної правничої допомоги до договору, детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом.

20. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановивши недотримання положень частини четвертої статті 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята цієї статті). Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

Водночас, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат.

21. З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 під час розгляду справи місцевим господарським судом у відзиві на позов заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, аргументуючи їх неспівмірністю (том 1, а.с. 167-171). Такі доводи можуть розглядатися судом як різновид клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, за відсутності окремого процесуального звернення відповідача з клопотанням.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 не надано будь-яких доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування.

22. Аргументи скаржника про наявність усталеної практики стягнення витрат за надання юридичної допомоги у подібних справах щодо стягнення з Державного бюджету України на користь державних підприємств-експортерів лісоматеріалів збитків, завданих діями Закарпатської митниці ДФС (№914/1221/17, №906/770/17, №910/17911/17, №910/17912/17, №907/769/17, №910/17909/17, №910/19860/17, №910/19842/17, №910/906/18, №910/2788/18, №910/4938/18, №910/5163/18, №910/9684/18, №910/14842/18, №910/14841/18, №910/4678/19, №910/5257/19), не можуть бути враховані при визначенні розміру витрат на правничу допомогу у даній справі, оскільки не підтверджені в порядку статей 74, 76-77 ГПК України, належними і допустимими доказами, зокрема, аналізом обсягу та тривалості представництва адвокатом інтересів позивача у цій справі (у конкретних судових засіданнях, виходячи з тривалості таких засідань згідно з протоколом судового засідання), та зазначених скаржником для порівняння справах. Відтак, зазначені доводи скаржника є, фактично, суб`єктивною оцінкою скаржника певних обставин справи та спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що представник позивача надавав правові послуги відповідно до умов договору про надання правової допомоги, наданого опису наданих послуг та акта прийому-передачі. Виходячи з принципу змагальності господарського судочинства відповідно до статті 13 ГПК України, відповідач-1 не спростував доводів позивача у справі наданням певних доказів на предмет неспівмірності витрат на правову допомогу з посиланням на відповідні матеріали справи.

23. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача-1 заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дослідив зазначені докази і доводи сторін, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та визнав правомірним стягнення з відповідача-1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на суму 82 000 грн., оскільки саме таку суму, за висновком судів, фактично витратила/понесла (сплатила) сторона, що підтверджується документально (платіжні доручення від 18.10.2019 №3869 на суму 65 000 грн., від 10.02.2020 №4670 на суму 17 000 грн) (том 1, а.с. 153, 271).

Отже, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень судам першої та апеляційної інстанцій щодо оцінки доказів на власний розсуд, суди дійшли правильного висновку, що надані позивачем докази підтверджують співмірність наданих адвокатами послуг складності справи, часу, витраченому адвокатами на виконання відповідних послуг та виконання робіт, понесені витрати є обґрунтованими та відповідають фактично сплаченому позивачем розміру адвокатського гонорару.

24. Факт надання професійної правничої допомоги адвокатами Мальованою Вітою Андріївною та Процівим Ярославом Ярославовичем (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) на спірну суму встановлено місцевим та апеляційним судами. Водночас, доводи відповідача-1 зводяться до неправильної оцінки доказів зазначеними судами та до необхідності здійснення їх переоцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України, а тому такі доводи скаржника колегія суддів вважає необґрунтованими.

25. Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

26. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зауважує на належному виконанні покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятих місцевим судом додаткового рішення та апеляційним судом постанови, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів відповідача-1 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі з належним застосуванням принципів господарського судочинства згідно з частиною третьою статті 2 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Переглянувши прийняті судами рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів касаційного суду не вбачає підстав для їх скасування та не вбачає передбачених законодавцем підстав для виходу за межі повноважень касаційного суду відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги відповідача-1 та залишення без змін постанови апеляційного суду (в частині перегляду додаткового рішення) та додаткового рішення суду першої інстанції.

В. Судові витрати

28. Суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини другої статті 3 цього Закону), розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено .

Відтак, касаційна скарга на постанову апеляційного суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення місцевого суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.12.2019 у справі №240/6150/18.

Отже, за наслідком касаційного перегляду постанови апеляційного суду та додаткового рішення місцевого суду про стягнення з відповідача-1 витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 129, 240, 244, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 (в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/15191/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков

Дата ухвалення рішення01.10.2020
Оприлюднено07.10.2020

Судовий реєстр по справі —910/15191/19

Постанова від 27.01.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 25.01.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 14.01.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Постанова від 01.10.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 30.09.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 31.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 31.08.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Катеринчук Л.Й.

Ухвала від 05.08.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 05.08.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Постанова від 01.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні