Рішення

від 28.09.2020 по справі 200/5682/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 р. Справа№200/5682/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника відповідача Тернинко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (надалі також - позивач, ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області; правонаступник - Головне управління ДПС у Донецькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2019 року № 0000411403, складеного на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 18 грудня 2018 року №1487/05-99-14-17/00191721. В обґрунтування позову зазначило, що відповідачем при здійсненні перевірки не враховано відсутність у позивача обов`язку подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік відповідно до положень підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України). Так, за твердженням позивача, оскільки держава, в якій зареєстрований нерезидент контрагент позивача, не включена до переліків держав (територій), у яких ставки податку на прибуток нижчі, ніж в Україні, то відсутні підстави для подання звіту про контрольовані операції.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, у зв`язку з чим надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними, оскільки прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з порушенням позивачем приписів Податкового кодексу України, в частині неподання до податкового органу звіту про контрольовані операції з ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) за 2015 рік у встановлений термін.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, позов задоволено.

05 лютого 2020 року постановою Верховного Суду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року скасовано; справу №200/5682/19-а направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

28 лютого 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №200/5682/19-а.

16 березня 2020 року ухвалою суду відкладено розгляд справи до 13 квітня 2020 року.

02 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області надані додаткові пояснення в яких зазначено, що ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат та ГІР Європа Сп. с.о. є пов`язаними особами, оскільки одним з власників акцій ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат у розмірі 77,03% є ПАТ Закритий недеверсикований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Дженерал інвестмент ресурсес (код ЄДРПОУ 37544985), який в свою чергу є засновником ГІР Європа Сп. с.о. ТОВ Гір-Інтернешнл є комісіонером, який фактично є представником комітента і виконує його доручення. Зазначає, що договір комісії не є правочином, за яким комісіонер придбає товари у комітента. Тому, якщо комітент відповідно до договору комісії передає комісіонеру товари для подальшого продажу, то право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить. Вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства Великоанадольський вогнетривкий комбінат відсутні.

08 квітня 2020 року позивачем надані пояснення в яких зазначено, що комісіонером-резидентом ТОВ ГІР-Інтернешнл був укладений контракт від 07.02.2014 за №11/14 із ГІР Європа Сп.с.о.о. (Польща), на виконання якого здійснювалися поставки продукції до Польщі, що підтверджується митними деклараціями та відповідними первинними документами бухгалтерського обліку (специфікаціями, рахунками). ТОВ ГІР-Інтернешнл виконував такі функції комісіонера-резидента розуміються ті, які позивач (що станом на час здійснення таких правочинів перебувало на території проведення антитерористичної операції), не міг виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб - а саме; проведення договірної роботи із контрагентом-нерезидентом, належна організація експортних | операцій до Польщі, документальне оформлення, контроль за збереженням товару під час його транспортування до країни отримувача тощо. Отже, зміст та наслідки взаємовідносин позивача із ГІР Європа Сп.с.о.о. (опосередковано через комісіонера) в повному обсязі узгоджуються зі змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Про це також свідчить відсутність порушень з боку позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток, в т.ч. заниження чи завищення показників податкової та фінансової звітності, - стосовно правовідносин позивача із суб`єктами господарювання - ТОВ ГІР-Інтернешнл та ГІР Європа Сп.с.о.о. (Польща). Просив задовольнити позовні вимоги.

13 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року, 01 червня 2020 року, 22 червня 2020 року, 05 серпня 2020 року ухвалами суду відкладено розгляд справи до 12 травня 2020 року, 01 червня 2020 року, 22 червня 2020 року, 27 липня 2020 року, 01 вересня 2020 року відповідно.

01 вересня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28 вересня 2020 року.

У судове засідання призначене на 28 вересня 2020 року представник позивача не з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення строку дії карантину, що обґрунтовано продовженням терміну карантину, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корнавірусом SARS-CoV-2 .

Вирішуючи питання щодо перенесення судового засідання суд враховує, що представником позивача у клопотанні не визначені причини, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами. Суд враховує, що явка позивача та/або його представника у судове засідання не визнана обов`язковою.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що під час підготовчого провадження були встановлені всі передбачені статтею 180 КАС України та вчинені дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а неявка позивача та/або його представника не перешкоджає розгляду справи, суд не вбачає наявних підстав для відкладення розгляду справи та визнає за можливе, з метою дотримання розумного строку розгляду адміністративної справи, розглянути її за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши обставини, аналогічні тим, що викладені у відзиві та додаткових поясненнях.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Великоанадольський вогнетривкий комбінат (ідентифікаційний код 00191721) зареєстровано як юридичну особу 30.11.1993, основними видами діяльності є виробництво вогнетривких виробів (основний); добування піску, гравію, глин і каоліну; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; діяльність інших засобів тимчасового розміщування; постачання інших готових страв; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. (том 1 а.с.92-112)

Головне управління ДФС у Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

18 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року та за період з 1 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складено акт № 1487/05-99-14-17/00191721, згідно з якими встановлено, що позивачем порушено вимоги підпункту 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік. (том 1 а.с.8-74)

16 січня 2019 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2019 року №0000411403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400,00 грн. (том 1 а.с.75)

За результатом адміністративного оскарження Державною фіскальною службою від 26.03.2019 №14161/6/99-99-11-06-01-25 прийнято рішення, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0000411403 без змін. (том 1 а.с 83-89)

Під час перевірки встановлено, що позивачем протягом 2015 року здійснювались господарські операції з реалізації вогнетривкої продукції на адресу ГІР Європа Сп. с.о. (Польща) на загальну суму 5191152,41 грн.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області протиправним таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, а отже, таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Щодо наявності ознак пов`язаності між ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат та ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) які визначені підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Згідно п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (в редакції 2015 року) пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків.

Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які: безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі; належать будь-якій із пов`язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.

Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які: безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі; належать будь-яким пов`язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.

Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі: опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами; володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.

У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов`язаними (незалежно від результатів множення).

За даними депозитарної установи - ПАТ ПУМБ встановлено, що у періоді, який перевірявся, одним з власників акцій ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат є ПАТ Закритий недеверсикований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Дженерал інвестмент ресурсес (код ЄДРПОУ 37544985) у розмірі 77,03%.

За даними бази даних Amadeus встановлено, що єдиним засновником ГІР Європа Сп. с.о. також є ПАТ Закритий недеверсикований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Дженерал інвестмент ресурсес .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат та ГІР Європа Сп.с.о. (Польща), для цілей трансфертного ціноутворення, відповідно до абз. а) п.п.14.1.159 п.14.1 ст. 174 Податкового кодексу України є пов`язаними, адже ПАТ Закритий недеверсикований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Дженерал інвестмент ресурсес безпосередньо володіє корпоративними правами позивача у розмірі більше 20 відсотків та є єдиним засновником "ГІР Європа" Сп. с.о. (Польща).

13 серпня 2015 року набрав чинності Закон України від 15 липня 2015 року N 609-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" (надалі також - Закон N 609-VIII), яким внесено ряд змін до ПК України в частині питань, що регулюють трансферне ціноутворення.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

За змістом підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній з 13 серпня 2015 року) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Згідно з підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже, положення податкового законодавства в період, охоплений перевіркою, виділяли окремі, незалежні один від одного, засади визначення контрольованих операцій, зокрема:

- операції, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;

- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів;

- господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу на те, що згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України в редакції Закону України від 15 липня 2015 року N 609-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для всіх господарських операцій, зокрема передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 статті 39 ПК України, та здійснених платниками податків з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 статті 39 ПК України у редакції Закону № 609-VIII.

За даними бухгалтерського обліку обсяг здійснених операцій позивача протягом 2015 року з реалізації вогнетривкої продукції на адресу «ГІР Європа» Сп. с.о. (Республіка Польща) становив 5191152,41 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Задекларований дохід позивача від будь-якої діяльності у 2015 році становив 186047,189 тис. грн., що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковй рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Суд зауважує, що платником не враховано, що в даному випадку господарські операції з експорту вогнетривкої продукції до пов`язаної особи - нерезидента ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) є контрольованими відповідно до підпункту а) п.п 39.2.1.1 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, а не відповідно до п.п 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, як зазначає позивач.

Посилання позивача на не включення Республіки Польща у 2015 році до переліку держав (територій), в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, суд не приймає до уваги та зазначає, що норма п.п 39.2.1.1 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України є нормою прямої дії та не містить твердження про те, що пов`язана особа - нерезидент має бути зареєстрована в державах (територіях), включених до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з вищевикладеного, вищезазначені господарські операції, здійснені платником податків з ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат та ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) визнаються контрольованими згідно з підпунктами п.п.а) 39.2.1.1, 39.2.1.4, п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Позивач, звертаючись із позовом, вказує на те, що реалізація товару здійснювалась на адресу контрагента "ГІР Європа" Сп. с.о. (Польща) комісіонером-резидентом - ТОВ Гір-Інтернешнл , який самостійно знаходив покупців за межами України та укладав з такими покупцями договори (контракти) за вказівками позивача як виробника та власника цього товару, здійснював необхідні заходи зі збереження товару від втрати, недостачі чи пошкодження, здійснював оформлення документів, необхідних для здійснення експорту товару. Відтак, на думку позивача, саме комісіонер здійснював істотні функції, пов`язані з реалізацією товару на адресу "ГІР Європа" Сп. с.о. (Польща).

Суд вважає такі доводи безпідставними, з огляду на наступне.

Під час перевірки встановлено, та не заперечувалось позивачем, що реалізація товару здійснена ТОВ ГIР- Iнтернейшнл на підставі договору комісії від 18.03.2013 № Юр-196/13, що укладений між комітентом ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат та комісіонером ТОВ ГIР- Iнтернейшнл , предметом якого є доручення комісіонеру здійснювати в інтересах комітента від свого імені продаж вогнетривкої продукції на умовах комісії. (том 1 а.с.114-157)

Розмір плати комісіонера визначається сторонами щомісячно у відсотковому розмірі від вартості товару, зазначеної в експортних накладних на відвантаження товару покупцям.

07 лютого 2014 року між продавцем ТОВ ГIР- Iнтернейшнл , що діє, зокрема на підставі договору комісії від 18.03.2013 № Юр-196/13 з ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат та покупцем ГІР Європа Сп. с.о. (Польща) укладено контракт №11/14, предметом якого є постачання вогнетривкої продукції походження з України в кількості та за ціною згідно специфікацій. (том 1 а.с.158-166)

Під час перевірки встановлено, та не заперечувалось позивачем, що загальна сума проведених господарських операцій ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат на підставі договору комісії від 18.03.2013 № Юр-196/13 з ГІР Європа Сп. с.о. (Польща) протягом 2015 року з урахуванням дати переходу права власності на відвантажену продукцію та коливанням валютних курсів складає 5089516,25 грн.

Відповідно до ст. ст. 1011 - 1014,1018 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Викладене свідчить, що комісіонер здійснює продаж покупцю товару, тобто фактично комісіонер є представником комітента і виконує його доручення, право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить.

Фактично комісіонер є представником комітента і виконує його доручення. Договір комісії не є правочином, за яким комісіонер придбає товари у комітента. Тому, якщо комітент відповідно до договору комісії передає комісіонеру товари для подальшого продажу, то право власності на ці товари від комітента до комісіонера не переходить.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно- правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що однією з визначальних ознак договірних взаємовідносин комісії є те, що комісіонер при виконанні доручення комітента укладає обумовлений договором комісії правочин в інтересах та за рахунок комітента є стороною цього правочину, в якому виступає від свого імені. При цьому право власності на товар належить комітенту, операції у межах договору комісії між комітентом та комісіонером не є продажем, тоді як операції платника податку - комітента з продажу товарів нерезиденту через комісіонера є продажем, оскільки право власності на товар переходить від комітента до нерезидента.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 по справі № 826/4205/16.

З огляду на наведене, суд дійшов, що господарські операції позивача з передачі товарів від комітента до комісіонера та від комісіонера до покупця такого комісійного товару є контрольованими для комітента, який був зобов`язаний подати звіт про такі операції.

Факт проведення контрольованих операцій ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат з ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) у 2015 році на суму 5191152,41 грн. та неподання звітів про контрольовані операції за 2015 рік свідчить про невиконання платником податків вимог, установлених п. 39.4 ст. 39 ПК України, та вчинення податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 120.3 ст. 120 ПК України.

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України встановлено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідальність передбачена вимогами п.120.3 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

Судом встановлено, що звіт про контрольовані операції ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат з ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) у 2015 році до податкового органу не надано, у зв`язку з чим застосовано штраф у розмірі 365400,00 грн. (300 х 1218,00 грн.)

Таким чином, під час розгляду справи суд встановив наявність належних доказів та підстав, які підтверджують порушення ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат в частині неподання до податкового органу звіту про контрольовані операції з ГІР Європа Сп.с.о. (Польща) за 2015 рік у встановлений термін, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є обґрунтованими та винесеним з дотриманням норм податкового законодавства, а отже таким, що не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність свого рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ПрАТ Великоанадольський вогнетривкий комбінат задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (ідентифікаційний код 00191721, 85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул.Заводська, 1) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 №0000411403 відмовити.

Вступна та резолютивні частини проголошені у судовому засіданні 28 вересня 2020 року. Повний текст рішення буде складено 06 жовтня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош