Рішення

від 05.10.2020 по справі 200/7125/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 р. Справа№200/7125/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85232, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169232) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії від 17.06.2020;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 11.06.2020 з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 28.02.2006 по 28.12.2011 в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо" та до страхового стажу період роботи з 01.07.2011 по 28.12.2011 в 2011 в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 відкрито провадження у справі розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні у порядку ст. ст. 258,262 КАС України).

В обґрунтування позову позивачкою зазначено наступне.

Рішенням відповідача № 3240 від 17.06.2020 відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю пільгового стажу 10 років, за підрахунком відповідача страховий стаж склав 25 років 08 місяців 25 днів, пільговий - 08 років, 07 місяців, 25 днів. При цьому до пільгового стажу не враховані періоди з 28.06.2006 по 28.12.2011 та з 28.02.2006 по 25.12.2006, до страхового та пільгового не враховано період з 01.07.2011 по 28.12.2011.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним позивачка звернулась із даним позовом за захистом порушеного права.

Відповідачем надано письмовий відзив, в обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначено, що 11.06.2020 позивачка звернулась до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Управління від 17.06.2020 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії з наступних підстав.

Відповідно до наданих документів страховий стаж позивачки складає 25 років 08 місяців 25 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 08 років 07 місяців 20 днів.

При призначенні пільгових пенсій відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування стаж роботи на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 обчислюється з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах.

До страхового та пільгового стажу не враховано період роботи з 01.07.2011 по 28.12.2011 в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , так як за даними системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні відомості про страховий стаж та про сплату страхових внесків (крім 4-х днів у грудні 2011 року).

До пільгового стажу не враховано періоди роботи:

з 28.02.2006 по 28.12.2011 в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , оскільки довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.09.2019 № 135 видана ліквідатором ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , але не надано документ, підтверджуючий право підпису ліквідатора на дату видачі довідки. Згідно витягу з ЄДР підприємство знаходиться в м. Мирноград, але довідка завірена печаткою, в якій зазначено місцезнаходження м. Донецьк;

з 28.02.2006 по 25.12.2006 не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця. Атестацію робочих місць проведено 25.12.2006 відповідно до наданої копії наказу № 44/тб.

За вказаних обставин позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 10 років.

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

11.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 3240 від 17.06.2020 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії.

Підставою відмови визначено відсутність необхідного пільгового стажу - 10 років.

За підрахунками відповідача, що викладені у спірному рішенні страховий стаж позивачки складає 25 років 08 місяців 25 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 08 років 07 місяців 20 днів.

До страхового та пільгового стажу не враховано період роботи з 01.07.2011 по 28.12.2011 в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , так як за даними системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні відомості про страховий стаж та про сплату страхових внесків (крім 4-х днів у грудні 2011 року).

До пільгового стажу не враховано періоди роботи

з 28.02.2006 по 28.12.2011 в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , оскільки довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.09.2019 № 135 видана ліквідатором ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо , але не надано документ, підтверджуючий право підпису ліквідатора на дату видачі довідки. Згідно витягу з ЄДР підприємство знаходиться в м. Мирноград, але довідка завірена печаткою, в якій зазначено місцезнаходження м. Донецьк;

з 28.02.2006 по 25.12.2006 не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця. Атестацію робочих місць проведено 25.12.2006 відповідно до наданої копії наказу № 44/тб.

Таким чином, спірним питанням у справі є відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи позивачки до пільгового та страхового стажу, та як наслідок відмовне рішення у призначенні пенсії.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсійних виплат, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), зокрема, у стаття 1 і 8 відповідно.

Відповідно до ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п.2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Враховуючи вищезазначене при призначенні пільгових пенсій згідно ст.2 ст.114 Закону №1058 стаж роботи на пільгових умовах за списком №1 та №2 обчислюється з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків протягом всього періоду роботи на пільгових умовах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 2 І року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту,але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування", жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ст.62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз.1 п.20 Порядок №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 28.08.1985 року, щодо спірних періодів роботи позивакидокумент міститить наступні записи:

- запис №12 від 28.02.2006 року прийнята машиністом конвеєра 2 розряду та направлена на основне виробництво в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо";

- запис №13 від 28.12.2011 року звільнена за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України;

- запис №14 від 29.12.2011 року прийнята машиністом конвеєра 2 р. поверхні в в/п "Шахта ім. Димитрова" ДП "Красноармійськвугілля";

- запис №15 від 01.10.2012 року звільнена за згодою сторін згідно ст.36 п.1 КЗпП України;

Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що періоди роботи позивача з 01.01.2004 року по 27.02.2006 на шахті ім.Г.М.Димитрова; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо"; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року на шахті ім.Г.М.Димитрова, підтверджуються записами трудової книжки з відмітками, відтак не потребує додаткового доказування.

Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , згідно яких за страхувальника сплачені страхові внески за періоди: з 01.01.2004 року по 27.02.2006 року; з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року; з 29.12.2011 року по 30.09.2012 року; з 01.10.2012 року по 02.12.2013 року.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Статтею 14-1 Закону №2464-VI визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані, зокрема забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Статтею 21 Закону №1058-IVвизначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.

Відповідно до п.5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 №10-1 (у редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення №10-1) реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.3 розділу IV Положення №10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що наявність у системі персоніфікованого обліку (реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб є підставою для призначення та здійснення відповідній особі пенсійних виплат.

Водночас, відсутність у реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Стосовно не врахування до пільгового стажу позивача період роботи з 28.02.2006 року по 28.12.2011 року в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо", у зв`язку з тим, що довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи від 25.09.2019 року №135 видана ліквідатором ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо", але не надано документ підтверджуючий право підпису ліквідатора на дату видачі довідки, суд зазначає наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України у відомостях про прізвище, ім`я, по-батькові, дату обрання осіб, які призначаються (обираються) до органу управління юридичної особи ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо" (код ЄДРПОУ - 33418064) зазначено, що ОСОБА_2 є головою комісії з припинення або ліквідатором.

Згідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно з ч.2 ст.41 зазначеного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкруга; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Частиною третьою зазначеної статті згаданого Закону також передбачено з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Отже, твердження відповідача щодо необхідності надання документів, що підтверджують повноваження ліквідатора на видачу та підписання уточнюючих довідок ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо" є протиправними та такими, що виходять за межі повноважень відповідача, оскільки, окрім вищезазначеного, чинним законодавством не передбачена обов`язковість підтвердження відповідних повноважень ліквідатора або ліквідаційної комісії юридичної особи, котра перебуває у стані припинення.

Суд зауважує, що вказана довідка видана на ім`я позивачки, із зазначенням документів на підставі яких вона видана, періоди роботи повністю кореспондуються із інформацією що зазначена в трудовій книжці позивачки тому підстави вважати, що інформація, зазначена в цій довідці, не достовірна відсутні.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для неприйняття такої довідки, крім цього відповідач не був позбавлений права вимоги від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також здійснення перевірки обґрунтованості їх видачі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, є необґрунтованими та не можуть порушувати законне право позивача на включення спірного періоду до пільгового стажу роботи.

Стосовно не врахування до пільгового стажу позивача період роботи з 28.02.2006 року по 25.12.2006 року в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо", у зв`язку з тим, що не підтверджено наказом по підприємству про проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Отже, згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №№ 2, 1 також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на не зарахування пільгового стажу.

Згідно з пунктом 4 Порядку, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №21-307а14.

При вирішені цього спору суд керується ч.2 ст.2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржуване рішення складено без врахування розтлумачених критеріїв, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 17.06.2020 №3240 про відмову в призначенні пенсії позивачка, тому належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2020 про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , зарахувавши до пільгового стажу періоду роботи з 28.02.2006 по 28.12.2011 в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо та до страхового стажу період роботи з 01.07.2011 по 28.12.2011 в ТОВ Промислова компанія Донецьке вугільне паливо .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85232, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169232) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 11.06.2020 зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 28.02.2006 по 28.12.2011 в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо" та до страхового стажу період роботи з 01.07.2011 по 28.12.2011 в ТОВ "Промислова компанія "Донецьке вугільне паливо".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85232, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, ЄДРПОУ 42169232) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя І.В. Буряк