Рішення

від 01.10.2020 по справі 380/6001/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6001/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства Техінфо про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до з позовною заявою до Приватного підприємства Техінфо з вимогою стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 671 662,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість (основний платіж, основний платіж за актом перевірки, штрафна санкція, пеня). Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку у судовому порядку.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 03.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами); запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву; повідомлено сторін, що процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Копія ухвали судді від 03.08.2020 вручена за місцезнаходженням відповідача (79054, м. Львів, вул. Петлюри, 7) 25.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне підприємство Техінфо зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 07.09.1995 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 23273723.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість №4641/9/54.08 від 02.06.2020 заборгованість ПП Техінфо по податку на додану вартість станом на 01.06.2020 складає 671 662,48 грн, в тому числі: основний платіж - 94 216,00 грн, основний платіж за актом - 312 910,15 грн, штрафні санкції - 58 581,25 грн, пеня - 205 955,08 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, заборгованість по податку на додану вартість ПП Техінфо виникла на підставі наступного:

- податкового повідомлення-рішення №0000391401 від 22.06.2016 на суму 465711,25 грн (залишок несплаченої суми - 371 491,40 грн, в т. ч. 312 910,15 грн - основний платіж за актом перевірки; 58 581,25 грн - штрафна санкція), винесене на підставі акта перевірки №819/13-03-14-01/23273723 від 07.06.2016; узгоджене на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019р. у справі №813/2221/17.

- податкової декларації від 18.02.2019 на суму - 378,00 грн;

- податкової декларації від 18.03.2019 на суму - 363,00 грн;

- податкової декларації від 16.04.2019 на суму - 323,00 грн;

- податкової декларації від 18.06.2019 на суму - 6204,00 грн;

- податкової декларації від 16.08.2019 на суму - 4994,00 грн;

- податкової декларації від 17.09.2019 на суму - 3607,00 грн;

- податкової декларації від 16.10.2019 на суму - 5058,00 грн;

- податкової декларації від 18.11.2019 на суму - 1948,00 грн;

- податкової декларації від 17.12.2019 на суму - 11686,00 грн;

- податкової декларації від 16.01.2020 на суму - 50152,00 грн;?

- податкової декларації від 17.02.2020 на суму - 2335,00 грн;

- податкової декларації від 16.03.2020 на суму - 1394,00 грн;

- податкової декларації від 15.04.2020 на суму - 3013,00 грн;

- податкової декларації від 18.05.2020 на суму - 2761,00 грн.

Згідно з інтегрованою карткою платника податків ПП Техінфо нарахована пеня на суму 205 955,08 грн.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 27.02.2019 № 8897-51, згідно з якою загальна сума податкового боргу станом на 26 лютого 2019 року становить: 654 295,59 грн.

Зазначена вимога вручена ПП Техінфо за його місцезнаходженням (79054, м. Львів, вул. Петлюри, 7) 05.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Звернення до суду з даним адміністративним позовом обумовлене несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань з податку з податку на додану вартість (основний платіж, основний платіж за актом перевірки, штрафна санкція, пеня).

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У відповідності до припису норми пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. ст. 16 ПК України).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст. 57 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000391401 від 22.06.2016 на суму 465711,25 грн, винесене на підставі акта перевірки №819/13-03-14-01/23273723 від 07.06.2016, оскаржувалось ПП Техінфо у судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 у справі № 813/2221/17, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019, встановлено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак у задоволені позову ПП Техінфо до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Поряд з цим, як встановлено судом, позивачем подано до податкового органу податкової декларації: від 18.02.2019 на суму 378,00 грн; від 18.03.2019 на суму 363,00 грн; від 16.04.2019 на суму 323,00 грн; від 18.06.2019 на суму 6204,00 грн; від 16.08.2019 на суму 4994,00 грн; від 17.09.2019 на суму 3607,00 грн; від 16.10.2019 на суму 5058,00 грн; від 18.11.2019 на суму 1948,00 грн; від 17.12.2019 на суму 11686,00 грн; від 16.01.2020 на суму 50152,00 грн; від 17.02.2020 на суму 2335,00 грн; від 16.03.2020 на суму 1394,00 грн; від 15.04.2020 на суму 3013,00 грн; від 18.05.2020 на суму 2761,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що рішенням суду встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000391401 від 22.06.2016 на суму 465711,25 грн, суми грошових зобов`язань у деклараціях з податку на додану вартість є самостійно визначеними ПП Техінфо , суд доходить висновку, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, заявлені позивачем до стягнення грошові зобов`язання відповідача вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

У такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2019 ГУ ДФС у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 8897-51, згідно з якою загальна сума податкового боргу станом на 26 лютого 2019 року становить: 654 295,59 грн, в тому числі основний платіж - 372 565,15 грн, штрафні (фінансові) санкції - 92 764,25 грн, пеня - 188 966,19 грн.

Після направлення такої відповідачу сума податкового боргу ПП Техінфо збільшилася, але оскільки податковий борг не був погашений в повному обсязі, у силу п. 59.9 ст. 59 ПК України повторна податкова вимога позивачем не надсилалася.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відповідають приписам чинного законодавства.

При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/8600/18 №826/18379/14, висновок якої, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення , пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства Техінфо про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Техінфо до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 671 662 (шістсот сімдесят одна тисяча шістсот шістдесят дві) гривні 48 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039).

Відповідач - Приватне підприємство Техінфо (79054, м. Львів, вул. Петлюри, 7; код ЄДРПОУ 23273723).

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2020.

Суддя Сидор Н.Т.