Рішення

від 25.09.2020 по справі 1940/1516/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1516/18

25 вересня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Свистун Є.М.,

представника відповідача Скиби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до приватного підприємства "Імекс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного підприємства "Імекс" про стягнення податкового боргу в розмірі 8007733,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 8007733,62 грн. Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку зазначений податковий борг, то дана сума заборгованості підлягає стягненню за рахунок готівки, що належить ПП "Імекс" та з рахунків у банках, обслуговуючих ПП "Імекс".

Ухвалою суду від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 27.09.2018 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1940/1880/18.

Ухвалою суду від 04.09.2019 поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2019 допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області.

Суд своєю ухвалою від 13.02.2020 здійснив перехід розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.02.2020 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.03.2019 відповідно до статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

Ухвалою суду від 26.02.2020 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1940/1880/18.

Ухвалою суду від 13.07.2020 поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позовні вимоги задовольнити повністю (арк. справи 73-74).

Представник відповідача в судовому засіданні, посилаючись на відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. справи 62-67).

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, ПП "Імекс" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк. справи 10-11).

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК) на відповідача покладений обов`язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Суд встановив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму в розмірі 8007733,62 грн, з них:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 4622344,64 грн, в тому числі 620038,89 грн за штрафними санкціями та 1520529,34 грн пені;

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3385388,98 грн, в тому числі 1121599,41 грн пені.

Зазначена сума заборгованості підтверджується розрахунками суми заборгованості (арк. справи 13, 15 том І), розрахунками пені (арк. справи 14, 16 том І), податковою декларацією з податку на додану вартість (арк. справи 22 том І), податковими повідомленнями - рішеннями від 12.04.2018 №№ 0026661207, 0026641207 (арк. справи 23, 27 том І), від 13.06.2017 №№ 0004411600, 0004401600, 0004391600 (арк. справи 29-31 том І) та світлокопією інтегрованої картки платника податку (арк. справи 56-57, 237-240 том І).

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів скасування у встановленому законом порядку податкових повідомлень - рішень (далі - ППР) від 12.04.2018 №№ 0026661207, 0026641207 відповідач не надав, а суд не здобув. Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначеної у зазначених ППР суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, нараховане контролюючим органом на підставі зазначених ППР є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК. Також є узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість у податковій декларації, поданої позивачу.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, в тому числі Єдиним державним реєстром судових рішень та не заперечується сторонами, позивач оскаржував в судовому порядку, зокрема податкові повідомлення - рішення від 13.06.2017 №№ 0004411600, 0004401600, 0004391600.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 1940/1880/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 13.06.2017 №0004391600, №00044001600 та №0004411600 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80230059).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 857/3950/19 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі № 1940/1880/18 змінено в частині викладених в ньому мотивів. У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 1940/1880/18 залишено без змін (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82496843).

Надалі, постановою Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 1940/1880/18 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87760098).

Після нового розгляду, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі № 1940/1880/18 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89459643).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 встановлено, що позивач 13.06.2017 прийняв податкові повідомлення - рішення №№ 0004411600, 0004401600, 0004391600 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК, а також те, що зазначена постанова суду набрала законної сили, суд дійшов висновку, що ці обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, податкові зобов`язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, нараховані контролюючим органом на підставі ППР від 13.06.2017 №№ 0004411600, 0004401600, 0004391600 є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК).

Водночас, пунктом 57.1 статті 57 ПК визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 129 ПК після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 8007733,62 грн є податковим боргом.

Як підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК відповідачу була надіслана податкова вимога форми "Ю" № 2443-17 від 05.02.2018 (арк. справи 21).

Суд встановив, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 8007733,62 грн відповідач не надав, а суд не здобув.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до приватного підприємства "Імекс" про стягнення з податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках приватного підприємства "Імекс", що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Імекс" кошти у розмірі податкового боргу в сумі 8007733 (вісім мільйонів сім тисяч сімсот тридцять три) гривні 62 коп з яких:

з податку на додану вартість в сумі 4622344 (чотири мільйони шістсот двадцять дві тисячі триста сорок чотири) гривні 64 коп на р/р 31119029019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 14010100;

з податку на прибуток приватних підприємств - 3385388 (три мільйони триста вісімдесят п`ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 98 коп на р/р 33118318019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 11021000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.10.2020.

Реквізити учасників справи:

позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 43142763) ;

відповідач: Приватне підприємство "Імекс" (місцезнаходження: вул. Чайковського, 39/26, м. Тернопіль, 46011, код ЄДРПОУ 32295469 ).

Головуючий суддя Мірінович У.А.