Рішення

від 02.10.2020 по справі 500/1926/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1926/20

02 жовтня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача Головного управління ДПС у Тернопільській області Гукалюка Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" про стягнення податкового боргу, в якій позивач просить стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів", що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" кошти у розмірі податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 54593 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн. 46 коп. на р/рUА668999980334149811000019268. код одержувача 37943418, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010500.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 54593,46 грн. Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку зазначений податковий борг, то дана сума заборгованості підлягає стягненню за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" та з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У справі призначено судове засідання на 02.09.2020.

В судовому засіданні 02.09.2020 розгляд справи відкладено до 02.10.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

02.10.2020 представник Головного управління ДПС у Тернопільській області позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 02.10.2020 повторно не з`явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив.

Суд здійснив всі, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, а його неприбуття не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши пояснення представника Головного управління ДПС у Тернопільській області, вивчивши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу земельний податок з юридичних осіб в сумі 54593,46 грн. (основний платіж).

Відповідачем самостійно узгоджувались податкові зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб на 2017, 2019 та 2020 роки шляхом подання податкових декларацій.

Так, згідно поданої звітності по орендній платі з юридичних осіб від 17.02.2017 відповідачем визначено податкове зобов`язання на 2017 рік в розмірі 28497,92 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця у розмірі - 2374,83 грн. На 2019 рік визначено зобов`язання відповідно до податкової декларації від 20.02.2019 року у розмірі 26802,14 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця 2233,51 грн. Податковою декларацією від 19.02.2020 року визначено зобов`язання на 2020 рік у розмірі - 26802,14 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця 2233,51 грн. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене самостійно визначене податкове зобов`язання за період з липня 2017 року по червень 2020 року.

Наявність у відповідача податкового боргу по платежу земельний податок з юридичних осіб підтверджується також довідкою про наявність податкового боргу, борг відображений в інтегрованій картці платника податків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов`язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 розділу XIII ПК України (пункт 288.7 статті 288 ПК України).

У відповідності до пункту 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно пункту 286.2 статті 286 розділу XIII ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 розділу XIII ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях, а тому такі суми податкових зобов`язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зазначені строки податкове зобов`язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Так, на адресу відповідача засобами поштового зв`язку була надіслана податкова вимога №14481-17 від 17.04.2018, з часу виставлення якої податковий борг не переривався.

Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.

Згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Головне управління ДПС у Тернопільській області після вжиття всіх необхідних заходів, передбачених ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків, з дотриманням строків, визначених у статті 95 ПК України, та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, на суму 54593,46 грн., щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів".

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням цих положень витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів", що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" кошти у розмірі податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 54593 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн. 46 коп. на р/рUА668999980334149811000019268. код одержувача 37943418, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763;

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" місцезнаходження: вул. Бродівська 1, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234, код ЄДРПОУ: 00379761.

Головуючий суддя Мартиць О.І.