Рішення

від 05.10.2020 по справі 274/4337/20

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/4337/20

провадження № 2-о/0274/95/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.10.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області, Відділ у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В с т а н о в и в :

Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме просить суд встановити факт належності їй - ОСОБА_1 , Державного акту на землю серії ЯД №156437 на право власності на земельну ділянку площею 3,9337 га, кадастровий номер 1820881200:05:000:0005, яка розташована в адміністративних межах Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, який зареєстрований 02.07.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010820400243.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що зазначена земельна ділянка перейшла їй у власність у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 . При оформленні Державного акту Бердичівською райдержадміністрацією помилково зазначено не її прізвище " ОСОБА_1 ", а прізвище попереднього власника - " ОСОБА_2 ".

З приводу виправлення зазначеної помилки заявник зверталась у Відділ у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте їй було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності документу.

Через наявну помилку у Державному акті, який є правовстановлюючим документом, заявник не може вільно розпоряджатися своєю власністю.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим шляхом виправити допущену помилку неможливо, заявник просить задовольнити її заяву.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Від заявника та заінтересовано особи - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Представники заінтересованих осіб - Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з"явилися, причину неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті. (п.6 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно заповіту, посвідченого 18.01.1990 року секретарем виконавчого комітету Великоп`ятигірської сільської ради народних депутатів Бердичівського району Житомирської області Михайлюк Антоніна Тимофіївна заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Земельна ділянка площею 3,9337 га, кадастровий номер 1820881200:05:000:0005, яка розташована в адміністративних межах Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області перейшла у власність ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД №156437 від 02.07.2008, ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: с. Велика П`ятигірка Бердичівського району Житомирської, є власником земельної ділянки, площею 3,9337 га, що розташована на території Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

В той же час, відповідно до копії паспорту заявника, правильне написання прізвища заявника " ОСОБА_1 ".

Згідно повідомлення Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12.06.2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у виправленні описки на підставі п.4.1 наказу Держкомзему України №325 від 22.06.2009 року "Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою", згідно якого виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У зв`язку з набранням чинності Законом України "Продержавний земельний кадастр" припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів.

Судом також встановлено, що усунути помилку іншим способом, окрім як встановлення у судовому порядку факту належності державного акту на право приватної власності на землю саме заявнику - неможливо.

Так, порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04травня 1999 року №43 та Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомзему від 22 червня 2009 року №325, які втратили чинність, а тому, питання належності державного акту на землю необхідно вирішувати в судовому порядку.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності йому державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу заявнику реалізувати свої права щодо володіння та розпорядження належною йому земельною ділянкою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявнику на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЯД №156437 від 02.07.2008 належить земельна ділянка, площею 3,9337 га, що розташована на території Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Однак, даний акт містить неправильне написання його прізвища у акті " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_1 ".

Усунення вказаної описки можливо лише шляхом встановлення факту належності заявнику вказаного правовстановлюючого документа.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа має юридичне значення для заявника, оскільки наявність належним чином оформленого правовстановлюючого документа на землю дає можливість заявнику повною мірою реалізувати своє право володіння земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 13, 263-265, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК кодексу України, суд, -

В и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області, Відділ у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована: АДРЕСА_1 , правовстановлюючого документу - Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №156437, площею 3,9337 га, кадастровий номер 1820881200:05:000:0005, яка розташована в адміністративних межах Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, зареєстрований 02.07.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010820400243.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: Т.М.Вдовиченко