Рішення

від 05.10.2020 по справі 289/730/20

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/730/20

Номер провадження 2/289/519/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Промінь" розміром 4,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії ЖТ № 0157204, але у зв`язку із тим, що останній втрачено, нотаріус відмовив у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендував звернутись до суду для вирішення питання в судовому порядку, що і стало підставою її звернення до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися, надіслали до суду заяви, позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, у Свідоцтві про народження від 08.03.1968 серії НОМЕР_1 , її батьками зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 (а.с.7).

25.07.1987 ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб (видане повторно) від 19.11.2019 серії НОМЕР_2 (а.с.6).

Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років у м. Київ, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть від 24.02.2005 серії НОМЕР_3 (а.с.8).

З повідомлення відділу у Радомишльському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 12.11.2019 встановлено, що в "Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Радомишльською районною державною адміністрацією" по Кочерівській сільській раді на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано сертифікат серії ЖТ № 0157204 - за № 204 від 24.03.1997, в графі книги "підпис власника сертифіката на земельну частку (пай)" стоїть підпис про отримання вищевказаного сертифіката (а.с.10).

У випуску від 13.12.2019 № 50 громадсько-політичної газети Радомишильщини Зоря Полісся опубліковано оголошення про те, що Сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0157204, зареєстрований в Кочерівській сільській раді за № 204 від 24.03.1997 на ім`я ОСОБА_2 , слід вважати втраченим (а.с.11).

Відповідно до Постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.01.2020, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,12 га, що розташована за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська сільська рада, що залишилась після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

З повідомлення 16-ої Київської державної нотаріальної контори від 12.08.2020 № 1445/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа № 697/2019. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на земельну ділянку площею 3,12 га, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська сільська рада (а.с.26).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про нотаріат , підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику в справах про спадкування в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.

Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.

З постанови нотаріуса від 06.01.2020 (а.с.9), вбачається, що позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,12 га, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська сільська рада.

Водночас в матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії відносно земельної частки (паю), яка є предметом позову, та мала б слугувати підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Як було вище наведено, позивач, будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері, зобов`язана звернутися в силу ч. 1 ст. 1297 ЦК України до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину, а не до суду з позовом про визнання за нею права на земельну частку (пай).

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (ч. 4 ст. 49 ЗУ Про нотаріат ).

Таким чином, нотаріат є органом, на який відповідно до норм чинного законодавства України покладений обов`язок видавати свідоцтва про право на спадщину, перевіряти при цьому коло спадкоємців, закликати до спадкоємства у необхідних випадках спадкоємців, перевіряти обтяження спадкового майна, так як спадкування це не тільки перехід прав померлої особи, але й перехід до спадкоємців її обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Досліджуючи матеріали справи, судом також встановлено, що в останніх відсутні будь-які докази, які підтверджують найменування юридичної особи у колективній власності якого перебуває право спадкодавця на земельну частку (пай) та його розмір, відносно якого позивачем заявлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55). Іншими словами право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені, а в разі відсутності порушення або невизнання права, відсутня і необхідність його захисту в судовому порядку. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено факту відсутності у неї умов для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі та не надано обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні такої нотаріальної дії, отже, були встановлені усі підстави, які надають суду прийти до однозначного висновку щодо відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Кочерівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (місцезнаходження: вул. Колгоспна, 1, с. Кочерів, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12264, код ЄДРПОУ 04343814) про визнання права власності - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко