Рішення

від 02.10.2020 по справі 312/222/20

ВЕЛИКОБІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/312/49/2020

312/222/20

02.10.2020

№ 312/222/20

№ 2/312/49/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Рогоза А.Ю.

при секретарі Біряк І.В.

за участю представника позивача адвоката Пікулика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Велика Білозерка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження приватною власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

05.08.2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зазначивши, що він є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У 2016 році позивач зареєстрував у належному йому будинку племінницю своєї дружини - ОСОБА_2 , яка невдовзі після реєстрації покинула місце проживання та виїхала у невідомому напрямку, забравши всі свої речі. Добровільно знятись з реєстраційного обліку остання не бажає, на зв`язок з позивачем не виходить, місце перебування її не відомо. Наявність реєстрації відповідача чинить перешкоди у вільному користуванні та володінні будинком, крім того ставить ОСОБА_1 у тяжке матеріальне становище через сплату комунальних платежів в повному обсязі та не дає можливості розпоряджатись власним майном. Позивач просить суд визнати усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження приватною власністю визнавши ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

20.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Пікулик В.В. позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги, так як реєстрація відповідача у будинку перешкоджає ОСОБА_1 в здійсненні права розпорядження власністю та ставить його у тяжке матеріальне становище через сплату комунальних платежів у повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, у встановлений ухвалою строк відзив на позовну заяву або зустрічний позов не подала.

За наявності умов визначених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Допитаний у судовому засіданні, кожен окремо, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повідомили, що вони є сусідами позивача. ОСОБА_2 , яка тимчасово мешкала у родині ОСОБА_1 , є племінницею його дружини. У 2016 році відповідач закінчила навчання у школі і виїхала у невідомому напрямку, забравши свої речі, і з 2016 року її ніхто не бачив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

За п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

В належному позивачу будинку зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). 30.07.2020 року представником квартального комітету Саламахою Р.Г. та представником сільської ради Ходус Т.В. складено акт про фактичне не проживання особи, згідно з яким відповідач в житловому будинку АДРЕСА_1 не проживає з вересня 2016 року, що підтверджено свідками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України). При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ст. 7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі, в тому числі, рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.

Судом встановлено, що у зв`язку з реєстрацією відповідача у належному позивачу будинку, останній не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження приватною власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 02 жовтня 2020 року.

Повне рішення суду виготовлено 06 жовтня 2020 року.

Суддя : А.Ю. Рогоза