Ухвала

від 07.10.2020 по справі 701/949/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 60

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

07 жовтня 2020 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Іваньківської сільської ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області у віці 93 років померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 11.11.2019 року складено відповідний актовий запис №58, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11.11.2019 року виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 09.07.2020 року №1164 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Зі спадкодавицею ніхто не проживав, малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні особи в спадковому будинку не зареєстровані і не проживають.

Також, дана довідка підтверджує, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 за заповітом є син - ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає.

Дана довідка інформує, що заповіт від імені ОСОБА_2 , посвідчений виконкомом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області за реєстром №304 від 24.11.1994, змінений заповітом за реєстром №50 від 25.05.2009 року, не змінений і не відмінений.

За життя позивача мата ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 24.11.1994 року виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області за реєстром №304, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право, в тому числі жилий будинок з надвірними спорудами, заповіла ОСОБА_1 .

Заповітом від 25.05.2009 року, посвідченим виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області за реєстром №50, позивача мати ОСОБА_2 заповіла належну їй на підставі державного акту на право власності ЯГ №532217 від 30.03.2006 року земельну ділянку - своєму синові ОСОБА_1 .

Крім того, за життя його мати ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 12 листопада 2016 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., зареєстрований в реєстрі за №2462.

Даним заповітом спадкодавець на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,1922 га., кадастровий номер 7123182501:01:003:0335, розташовані в АДРЕСА_1 , та належну їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №532217, виданого Маньківською районною державною адміністрацією 30 березня 2006 року, земельну ділянку площею 1,50 га., кадастровий номер 7123182500:03:001:0494, розташовану в адміністративних межах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, заповіла своєму синові ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, за сукупністю викладеної інформації, позивач є єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті матері залишилось спадкове майно, яке потрібно переоформити у спадщину, зокрема житловий будинок з надвірними спорудами, присадибна земельна ділянка, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, все майно розташоване в адміністративних межах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області. При цьому, оригіналів правовстановлюючих документів на майно позивач не міг віднайти, у наявності був технічний паспорт на житловий будинок, у якому власником будинку по АДРЕСА_1 значилась його мати ОСОБА_2 , попереднім власником зазначений позивача батько ОСОБА_4 .

Також, в наявності була копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №730076 від 28.02.2012 року, згідно якого власником земельної ділянки площею 0,1922 га., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 зазначена позивача мати ОСОБА_2 . Саме на цій земельній ділянці розташований вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

Також, в наявності була копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №532217 від 30.03.2006 року, згідно якого власником земельної ділянки площею 1,50 га., для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зазначена позивача мати ОСОБА_2 .

З наявними ним вказаними документами (копіями) щодо спадкового майна, 09.07.2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на вказане нерухоме майно.

09.07.2020 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №539/02-31 від 09.07.2020 року.

Даною постановою відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину на вказане належне покійній матері майно мотивована тим, що пропущено строк на прийняття спадщин та відсутні правовстановлюючі документи на майно, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Згідно наведеної у вказаній постанові інформації нотаріусом повідомлено, що за даними Спадкового реєстру перевірено наявність відкритої спадкової справи. На момент звернення спадкоємця спадкова справа та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину від імені ОСОБА_2 були відсутні. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області 11 листопада 2019 року, актовий запис №58. Згідно наданих спадкоємцем документів виявлено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., 12 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №2462.

Також повідомлено, що згідно п. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Відповідно до статті 1269 п. 1 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Згідно статті 1270 п. 1 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Керуючись статтями 66-69 Закону України Про нотаріат , нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна та коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. На майно, що переходить за право спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Спадкоємцем ОСОБА_1 повідомлено, що документи, які посвідчували право власності померлої на зазначене нерухоме майно у нього відсутні і тому надати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо.

Оскільки ОСОБА_1 не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як це вимагає стаття 1269 п. 1 Цивільного кодексу України, а саме: спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, з часу відкриття спадщини, та ним не було надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У видачі свідоцтв про право на спадщину відмовлено з викладених підстав пропуску строку на прийняття спадщини та відсутності правовстановлюючих документів, що за сукупністю виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку, у зв`язку з чим лише в судовому порядку є можливість оформлення спадкових прав позивача, який є єдиним спадкоємцем як за заповітом, так і за законом.

Разом з тим, при оформленні спадщини виявились обставини певної невідповідності наявних даних щодо формально оформлених титульних прав власності на житловий будинок, які у свою чергу є також однією з обставин, які не давали можливості вчасно звернутись до нотаріуса за оформленням спадкових прав.

Так, як зазначено вище, після смерті матері ОСОБА_2 , із документів, що посвідчують права на житловий будинок, в наявності позивача був лише технічний паспорт, складений станом на 15.01.1990 року, у якому власником будинку по АДРЕСА_1 , вказана ОСОБА_2 , попереднім власником вказаний ОСОБА_4 , її чоловік, батько позивача.

Позивача батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області у віці 67 років, про що 10.05.1991 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис за №33, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 10.05.1991 року Іваньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Після смерті батька він оформив у спадщину належний йому легковий автомобіль ВАЗ-2108-01, про що 16.10.1992 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Старосвітською О.Г., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №211/92 за реєстром №1373.

У свою чергу, його мати ОСОБА_2 , будучи дружиною його батька ОСОБА_4 , на час смерті батька також вважалась такою, що прийняла спадщину, проте не переоформила спадкових прав, та була співвласницею будинку, у якому батько з матір`ю проживали в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області.

З метою встановлення істинних об`єктивних облікових даних щодо спадкового житлового будинку, позивача представник - адвокат звернувся до Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області із запитом про надання інформації, зокрема надати довідку по факту смерті ОСОБА_4 , довідку про те, за ким рахується (обліковується) згідно по господарського обліку житловий будинок по АДРЕСА_1 , та довідку про перейменування АДРЕСА_2 на вулицю АДРЕСА_1 .

На вказаний запит отримано всі запитувані довідки, та згідно вказаної інформації вбачається наступне.

Довідка виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.08.2020 року №1292 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Іваньки Маньківського району Черкаської області помер ОСОБА_4 , який постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Також, дана довідка підтверджує, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є дружина - ОСОБА_2 (мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та син - ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає.

Дана довідка інформує, що заповіт від імені ОСОБА_4 виконкомом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області посвідчений не був.

Довідка виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.08.2020 року №1291 інформує, що згідно записів по господарської книги №14 особовий рахунок НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_2 рахується житловий будинок.

Довідка виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 14.08.2020 року №1293 інформує, що в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області в переліку вулиць рахується АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . При перейменуванні вулиць в с. Іваньки дані вулиці не перейменовувались.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.07.2020 року №217168747 підтверджує, що за параметрами запиту, права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно будинку АДРЕСА_1 , відомості відсутні.

Разом з тим, довідка Комунального Підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 21.07.2020 року №218, видана ОСОБА_1 , інформує, що станом на 01.01.2013 року в Маньківському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації житловий будинок АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Маньківської районної ради б/н від 20.12.1989 року. Також надано копію вказаного свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок по АДРЕСА_2 , видане на ім`я ОСОБА_4 .

Довідка-характеристика будинку АДРЕСА_1 , видана Комунальним Підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації за №218 від 21.07.2020 року ОСОБА_1 , підтверджує, що даний будинок зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Маньківської районної ради б/н від 20.12.1989 року. Характеристика даних будівель та споруд відповідає характеристиці будівель та споруд, вказаним у технічному паспорті, складеному станом на 15.01.1990 року, у якому власником будинку по АДРЕСА_2 , вказана ОСОБА_2 , попереднім власником вказаний ОСОБА_4 , її чоловік, батько позивача. При цьому, адресу будинку з АДРЕСА_2 змінено на АДРЕСА_1 .

На замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію майна та 21.07.2020 року Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1959 році, інші будівлі збудовано у період 1938-1990 років.

Тобто, за сукупністю встановлених обставин, спадковий будинок по АДРЕСА_1 у дійсності за формальним визначенням перебував у власності ОСОБА_4 (батька позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Маньківської районної ради б/н від 20.12.1989 року. У свою чергу, його дружина (мати позивача), будучи співвласницею цього майна та перебуваючи в шлюбі, а час смерті чоловіка, спадщину прийняла, але не переоформила своїх прав у зв`язку із смертю, і ці права перейшли по праву спадкування до її сина, позивача по справі.

У зв`язку з втратою вказаного свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Маньківської районної ради б/н від 20.12.1989 року, на замовлення позивача здійснено публікацію оголошення про втрату правовстановлюючого документа в газеті Маньківські новини .

Крім того, у зв`язку з відсутністю (втратою) документів на інше спадкове майно - земельні ділянки, які належали матері позивача - ОСОБА_2 , позивач звернувся до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області із заявою, якою просив повідомити інформацію щодо видачі правовстановлюючих документів - Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №532217 від 30.03.2006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,50 га., розташовану в адмінмежах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області та Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №730076 від 28.02.2012 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1922 га., розташовану в АДРЕСА_1 .

Листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 23.07.2020 року №Ч-55/0-0.300-56/138-20 повідомлено, що згідно розпорядження Маньківської районної державної адміністрації від 13.02.2006 року №74 ОСОБА_2 видано 30.03.2006 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №532217, зареєстрований за реєстраційним номером 281. Земельна ділянка загальної площею 1,5000 га., знаходиться в адмінмежах Іваньківської сільської ради (за межами населеного пункту), Маньківського району Черкаської області, кадастровий номер 7123182500:03:001:0494, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Також повідомлено, що згідно рішення Іваньківської сільської ради від 11.01.2011 року №4-9, ОСОБА_2 видано 28.02.2012 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №730076, зареєстрований за реєстраційним номером 712310001001233. Земельна ділянка загальної площею 0,1922 га., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7123182501:01:003:0335, земель житлової та громадської забудови, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Також на підтвердження викладеного надано копії вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки, чим підтверджується, що дійсно було видано вказані правовстановлюючі документи. У зв`язку з втратою даних державних актів, на замовлення позивача здійснено публікацію оголошень про втрату правовстановлюючих документів в газеті Маньківські новини .

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідках виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 09.07.2020 року №1164, від 14.08.2020 року №1292, у постанові приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., від 09.07.2020 року, вбачається, що єдиним спадкоємцем за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_2 та після смерті ОСОБА_4 , з кола спадкоємців, визначеного законом, є лише ОСОБА_1 , позивач по справі. Тобто, за сукупністю викладеної інформації, позивач є єдиним спадкоємцем за законом та за заповітом як після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, наявні документи підтверджують те, що майно було видано правовстановлюючі документи, однак вони втрачені, у зв`язку з чим опубліковано оголошення про їх втрату.

Разом з тим, мотивація відмови у видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину пов`язана як з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, так і з пропуском строку на прийняття спадщини, на що слід зазначити наступне.

Так, знаючи про те, що я єдиний спадкоємець за законом і за заповітом, проживаю в іншій місцевості, похилого віку, перебуваю на пенсії, позивач розраховував приїхати оформлювати прийняття спадщини в квітні-травні місяці 2020 року.

Однак, несподіваною перешкодою для здійснення його планів стала пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 та спричинена цим ситуація введення карантинних обмежень, в тому числі і обмеження на пересування та відвідування установ, введені постановами КМУ від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 №392 (з подальшими змінами).

Крім того, так сталось, що безпосередньо після смерті матері - спадкодавиці він хворів, у зв`язку з чим в період з 20.11.2019 року до 15.05.2020 року перебував під наглядом на денному стаціонарі неврологічного відділення в Овруцькій центральній районній лікарні Житомирської області, що підтверджується відповідною довідкою Овруцької центральної районної лікарні.

За станом свого здоров`я у зв`язку з хворобою він перебував під постійним наглядом у лікарів, внаслідок хвороби за встановленим діагнозом був вимушений лікуватись та постійно обстежуватись, щоб підтримувати життєздатність.

Тим часом, шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини сплив, і виявилось, що оформити спадщину немає можливості в зв`язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначено вище та підтверджується документально, стан його здоров`я був тяжким, позивач постійно перебував під наглядом лікарів та на лікуванні, та разом з тим введення карантинних обмежень, спричинених пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 об`єктивно не давало можливості вчасно звернутись до нотаріуса, і є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Слід також зазначити, що відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується згідно погосподарського обліку сільської ради за покійною особою. Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Згідно даних технічної інвентаризації, житловий будинок був збудований у 1959 році.

У 1959 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.

Тобто, у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/949/20 за позовом ОСОБА_1 до Іваньківської сільської ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 13 жовтня 2020 року о 10 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 13 жовтня 2020 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 13 жовтня 2020 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський