Рішення

від 06.10.2020 по справі 540/2071/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2071/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Гопри - Водоканал до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису,

встановив:

Комунальне підприємство "Гопри-Водоканал" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція), у якому просить: визнати протиправним та скасувати пункти 1,2,3,6,9,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,22,23,24 припису №01-50/602/19 від 02.12.2019 про усунення порушень екологічного законодавства виданого Державною екологічною інспекцією в Херсонській області на адресу Комунального підприємства "Гопри-Водоканал".

Ухвалою від 07.08.2020р. справа призначена до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією в Херсонській області проведено позапланову перевірку Комунального підприємства Гопри-Водоканал . За результатами якої складений Акт №01-50/602/19 від 29.11.2019 р. та винесений припис № 01-50/602/19 від 02.12.2019 про усунення порушень екологічного законодавства.

Зі змістом окремих пунктів припису позивач не згоден, вважає їх протиправними та такими що підлягають скасуванню, оскільки при винесені припису відповідач порушив чинні норми законодавства та не взяв до уваги обставини діяльності позивача та пояснення, що були надані під час перевірки. Із вказаних у позові підстав просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач 28.09.2020р. надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що під час планової перевірки встановлено порушення позивачем екологічного законодавства, що стало підставою для винесення оскарженого припису. Вважає вимоги припису законними та такими, що підлягають виконанню. Із підстав, викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Інспекцією у період з 20 серпня по 02 вересня 2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства "Гопри-Водоканал", за результатами проведеної перевірки Інспекцією виявлено численні порушення вимог природоохоронного законодавства, що зафіксовано в акті від 20.08-02.09.2019 № 01- 50/432/19. З метою усунення порушень Інспекцією видано Припис від 03.09.2019 № 01-50/432/19.

22.11.2019р. наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Херсонській області прийнятий наказ № 771 Про проведення позапланової перевірки КП "Гопри-Водоканал" , відповідно до якого створено робочу групу, якій наказано у період з 28 по 29 листопада 2019р. здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Гопри-Водоканал" в частині виконання припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 03.09.2019р. № 01-50/432/19.

На підставі наказу державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Чорнозубу М.М. та Новгородській Г.В. виписане направлення на проведення перевірки.

За результатами перевірки складений Акт № 01-50/602/19 від 29.11.2019 р. та винесений припис № 01-50/602/19 від 02.12.2019 про усунення порушень екологічного законодавства.

Не погодившись із окремими пунктами припису, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд відмічає наступне.

Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. N 275.

Згідно з пунктом 4 Положення N 275 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема проводити перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція у Херсонській області на час проведення перевірки та складання припису діяла на підставі Положення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2018р. № 249.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною шостою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Надаючи оцінку оскарженим вимогам 1, 2, 3 припису, суд зазначає наступне.

Позивача зобов`язано:

Розробити паспорта об`єкта благоустрою зеленого господарства, затвердженого власником, користувачем балансово утримувачем, керівником підприємства, організації, установи, на території якого розташовані зелені насадження (пункт 1 Припису, термін виконання 23.12.2019р.).

Розробити інвентаризаційний план об`єктів благоустрою, які перебувають на балансі Комунального підприємства Гопри-Водоканал (пункт 2 Припису, термін виконання 23.12.2019р.).

Розробити реєстр зелених насаджень, які перебувають на балансі Комунального підприємства Гопри-Водоканал (пункт 3 Припису, термін виконання 23.12.2019р.).

Позивач стверджує, що у відповідності до пункту 1.4 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 № 226 інвентаризація зелених насаджень проводиться суб`єктами господарювання, які проводять технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об`єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців (далі - виконавці робіт з інвентаризації зелених насаджень), за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п`ять років з квітня до жовтня.

Рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області від 10.03.2017 р. № 420 Комунальне підприємство Гопри-Водоканал визначене балансоутримувачем об`єктів благоустрою, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Голої Пристані. Штатним розписом Комунального підприємства Гопри-Водоканал не передбачені фахівці - спеціалісти з інвентаризації зелених насаджень. Ініціюється питання про передбачення коштів на наступний бюджетний рік на інвентаризацію зелених насаджень відповідними суб`єктами господарювання.

У відповідності до пункту 3.1 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 № 226 складення інвентаризаційного плану є частиною камеральних робіт по проведенню відповідними суб`єктами господарювання робіт з інвентаризації зелених насаджень. Виконати пункт 2 припису можливо лише після виконання пункту 1.

Пункт 14.1.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 визначає що облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування. Таким чином, виконання вказаного пункту припису знаходиться поза межами повноважень КП Гопри - Водоканал .

Суд не погоджується із позицією позивача, з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що позивачем не розроблений паспорт об`єкта благоустрою зеленого господарства, затвердженого власником, користувачем балансоутримувачем, керівником підприємства, організації, установи, на території якого розташовані зелені насадження, що є порушенням пункту 1.6 розділу 1 Інструкції з інвентарізації зелених насаджень у населених пунктах України затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.12.2001 N 226 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2002 р. за N 182/6470 (далі - Інструкції) (пункт 1 Припису від 03.09.2019 N° 01-50/432/19 та пункт 1 Припису від 02.12.2019 N° 01-50/602/19).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція є обов`язковою під час виконання робіт з інвентаризації всіх насаджень у межах населеного пункту.

Відповідальними за проведення інвентаризації зелених насаджень, в межах повноважень, визначених законодавством, є органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі, власники чи користувачі земельних ділянок, підприємства, організації, установи, на території яких розташовані зелені насадження.

Отже, твердження позивача щодо необґрунтованості пунктів 1, 2 припису є безпідставними.

Також перевіркою встановлено, що позивачем не розроблено реєстр зелених насаджень, яку перебувають на балансі Позивача, що є порушенням пункту 14.2 розділу 14 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10 квітня 2006 року N 105, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за № 880/12754 (далі - Правила).

Важливе значення щодо обліку об`єктів зеленого господарства має ведення реєстру зелених насаджень, що являє собою узагальнення даних про типи, видовий склад, вік, якість та кількість зелених насаджень на території населеного пункту. Узагальнення даних проводиться на електронному та паперовому носіях.

Пунктом 2 статті 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Отже, враховуючи той факт, що зелені насадження знаходяться на балансі позивача, твердження позивача щодо необґрунтованості пункту 3 припису є безпідставними.

Надаючи оцінку оскарженій вимозі 6 припису, суд зазначає наступне.

Позивача зобов`язано: Розробити технологічні карти по технології та розрахунку вартості робіт щодо утримання зелених насаджень, які перебувають на балансі КП Гопри-Водоканал (термін виконання до 23.12.2019).

Позивач стверджує, що рекомендації з розроблення технологічних карт з утримання зелених насаджень, затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 24.11.2008 № 364 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тому не можуть вважатись нормативно-правовим актом. Пункт 10 Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 не містять зобов`язуючого припису.

Проте відповідач як суб`єкт владних повноважень в супереч вимогам ст. 77 КАС України не навів жодних обґрунтувань правомірності вимоги 6 Припису, відсутнє таке обґрунтування і у розділі VI Опис виявлених порушень акту перевірки.

Відтак, не заперечивши проти позову у цій частині, відповідач фактично визнав його, тому позов позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку оскарженій вимозі 9 припису, суд зазначає наступне.

Позивача зобов`язано: Розробити технічну документацію об`єктів благоустрою, які перебувають на балансі КП Гопри-Водоканал (термін виконання до 23.12.2019).

Позивач стверджує, що у відповідності до ст. 35 Закону України Про благоустрій населених пунктів технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об`єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту. Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.

Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.11.2017 р. № 310 передбачають, що Порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою визначається Інструкцією з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2012 року № 550, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 19 листопада 2012 року за № 1937/22249.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2012 року № 550 право здійснювати технічну інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою належить виконавцеві - суб`єкту господарювання, який має право здійснювати технічну інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою.

Закон не визначає обов`язку КП Гопри-Водоканал розробляти технічну документацію об`єктів благоустрою.

Суд не погоджується із позивачем, оскільки як встановлено перевіркою та не заперечується позивачем, останній є балансоутримувачем об`єктів благоустрою, відтак має розробити технічну документацію зазначених об`єктів або ініціювати здійснення таких заходів перед власником.

За таких обставин вимога 9 Припису є законною та підлягає виконанню.

Надаючи оцінку оскарженим вимогам 11 - 16 припису, суд зазначає наступне.

Позивача зобов`язано:

Впровадити ведення журналу первинного обліку відходів за встановленою формою 1-Вт (пункт 11 Припису, термін виконання постійно).

Складати та подавати державну статистичну звітність 1-відходи (пункт 12 Припису, термін виконання щорічно до 28 лютого).

Оформити реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (пункт 13 Припису, термін 01.12.2019).

Подавати декларацію про кількість утворених відходів в повному обсязі (пункт 14 Припису, термін виконання щорічно до 20 лютого).

Розробити технологічний регламент вторинного використання відпрацьованих мастил (пункт 15 Припису, термін виконання 02.01.2020).

Впровадити первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подавати Щокварталу до 10 числа наступного місяця подавати до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (пункт 16 Припису, термін виконання постійно).

Позивач стверджує, що у відповідності до пункту г статті 17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Комунальне підприємство Гопри-Водоканал не є виробничим підприємством, тому не зобов`язане виконувати відповідні пункти припису.

Суд не погоджується із такою позицією позивача з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач в результаті своєї діяльності утворює наступні відходи: люмінесцентні лампи та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані; шини зіпсовані, відпрацьовані або пошкоджені; електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьованих; фільтри автомобільні масляні відпрацьовані; матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені; використані масла та мастила; відходи комунальні змішані, у тому числі сміття з урн.

Суд погоджується із відповідачем, що факт утворення в результаті своєї господарської діяльності відходів є встановленим актом перевірки, відтак позивач зобов`язаний виконати вимоги 11 - 16 припису щодо поводження із відходами.

Надаючи оцінку оскарженим вимогам 17 - 19 припису, суд зазначає наступне.

Позивача зобов`язано:

Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (пункт 17 Припису, термін 20.02.2020).

Перевірити нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів (пункт 18 Припису, термін 27.01.2020).

Розробити паспорт на газоочисну установку (пункт 19 Припису, термін 27.01.2020).

Позивач стверджує, що газоочисна установка, яка могла утворити забруднюючі речовини законсервована. Наказ від 19.08.2019 р. №35 був наданий працівника інспекції. Однак вимога про отримання дозволу включена до припису.

У відповідності до статті 20 Закону України Про автомобільний транспорт конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати, зокрема, відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України Про автомобільний транспорт перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.

Позивач не є суб`єктом господарювання, який здійснює обов`язковий технічний контроль транспортних засобів.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 визначає, що спалини - забруднювальні речовини, інші продукти, утворені внаслідок згоряння моторного палива в двигуні транспортного засобу, які надходять через його випускну систему до атмосферного повітря, зокрема після перетворювання, знешкодження, очищення спеціальним обладнанням випускної системи (нейтралізатор, фільтр тощо), якщо таке обладнання передбачив виробник.

Пункт 9 Переліку обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає, визначає, що багатоканальний газоаналізатор або газоаналізатори нормованих викидів у спалинах двигунів з іскровим запалюванням обов`язковим обладнанням обов`язкового технічного контролю транспортних засобів.

При цьому при проведення обов`язкового технічного огляду перевіряється вміст у спалинах монооксиду вуглецю, вуглеводнів та димність спалин, об`ємна концентрація монооксиду вуглецю , об`ємна концентрація вуглеводнів, димність (Додаток 5 до Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу та коди оцінки його невідповідності). Невідповідність зазначених параметрів є істотною невідповідністю технічного стану транспортного засобу.

Відповідач у відзиві стверджує, що під час перевірки встановлено що на території позивача знаходяться пилогазоочисна установка, паспорт на яку відсутній, Позивачем використовується електрозварювальне обладнання.

Разом із тим, судом встановлено, що акт перевірки у розділі VI Опис виявлених порушень не містить опису використання позивачем пилогазоочисної установки або іншого стаціонарного джерела, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Пункт 8 розділу VI акту перевірки містить посилання на використання позивачем електрозварювального апарата без зазначення, що він є стаціонарним, а не пересувним.

Відтак пункт 19 Припису (розробити паспорт на газоочисну установку) та пункт 17 Припису (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) є необґрунтованими, а опис відповідних порушень відсутній у акті перевірки.

Тому суд задовольняє позов у цій частині.

Разом із тим, суд відмічає, що позивач використовує у своїй діяльності автотранспорт.

Статтею 9 та ч. 2 ст. 17 Закону України Про охорону атмосферного повітря встановлено, що для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів цих джерел, які розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності. Проектування, виробництво та експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів, забороняються.

Відтак пункт 18 Припису (перевірити нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів) є законним та обґрунтованим.

Надаючи оцінку оскарженим вимогам 20, 22 - 24 припису, суд зазначає наступне.

Позивача зобов`язано:

Впровадити автоматизовану система обліку згідно Порядку внесення відомостей про об`єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод (пункт 20 Припису, термін 03.12.2019).

Оформити дозвіл на спеціальне водокористування на забір поверхневої води для фонтанів (пункт 22 Припису, термін 16.12.2019).

Оформити спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування підземних вод) (пункт 23 Припису, термін 05.03.2020).

Впровадити ведення журналів первинного обліку водовід ведення та контролю якості стічних вод (пункт 24 Припису, термін постійно).

Позивач стверджує, що у відповідності до п.7 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Облік забору та використання води здійснюється лічильниками.

Тому вимога 20 припису, на думку позивача, є протиправною.

КП Гопри - Водоканал не є власником малих архітектурних форм - фонтанів, що розташовані на території міста Гола Пристань.

За змістом ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько - побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); скид води з водних об`єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій; подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Вода у фонтанах використовується в обсягах до 5 кубічних метрів на добу, тому вимога 22 припису, на думку позивача, є неправомірною.

КП Гопри-Водоканал здійснює забір підземної води із 9 артезіанських свердловин (№№ 8 - 10, 8 - 14, 8 - 17, 8 - 68, 8 - 401, 8 - 403, 8 - 423, 8 - 446, 8-484). За 2017р. забрано підземної води - 155,8 тис. куб. м., за 2018р. забрано підземної води - 149,9 тис. куб. м. Середній обсяг води, що отримується із свердловин складав:

в 2017 році (155800 куб. м. /9) / 365 = 47,4 куб м. на добу із однієї свердловини,

в 2018 році (149900 куб. м. /9) / 365 = 45,6 куб м. на добу із однієї свердловини.

КП Гопри-Водоканал є землекористувачем земельних ділянок на яких розташовані свердловини.

У відповідності до ст. 23 Кодексу України Про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, враховуючи, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу вимога припису 23, на думку позивача, є незаконна.

Обгрунтовуючи необхідність покладення на КП Гопри-Водоканал обов`язку впровадити ведення журналів первинного обліку водовідведення та контролю якості стічних вод Відповідач послався на п.п. 3,7 ст. 44 Водного кодексу України.

Відповідні приписи Водного Кодексу України встановлюють такі обов`язки водокористувача: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (пункт 3) та здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами (пункт 7).

Водовідведення (відведення стічних вод), яке здійснюється позивачем є частиною господарської діяльності і регламентується положенням Закону України Про житлово-комунальні послуги . Скид стічних вод здійснюється не у водні об`єкти, а на поля фільтрації. Тому, покладення на позивача обов`язків, які несуть водокористувачі, що здійснюють скиди використаної в господарській діяльності води до водних об`єктів, на думку позивача, є неправомірним.

Суд не погоджується із позицією позивача, з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність без отримання дозволів на спеціальне користування надрами на артезіанські свердловини № 8-10, № 8-14, № 8-17, № 8-68, № 8-403, № 8-423, № 8-67, № 8-97, що є порушенням статей 16, 19, 23 Кодексу України Про надра.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України Про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Суд погоджується із відповідачем, що норми, зазначені в статті 23 Кодексу України Про надра, на позивача не розповсюджуються, у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки під артезіанськими свердловинами ним не оформлені/, відтак вимоги 20, 22, 23 Припису є законними та обґрунтованими.

Разом із тим відповідач як суб`єкт владних повноважень в супереч вимогам ст. 77 КАС України не навів жодних обґрунтувань правомірності вимоги 24 Припису, відсутнє таке обґрунтування і у розділі VI Опис виявлених порушень акту перевірки.

Тому суд задовольняє позов у цій частині.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні спорів щодо правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання суб`єктом владних повноважень доказів, які свідчать, що спірне рішення є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірного рішення в частині оскарження вимог пунктів 1,2,6,9,11,12,13,14,15,16,18,20,22,23 Припису, разом із тим, доводи позивача про незаконність спірного рішення в частині вимог 3, 17, 19, 24 не були спростовані відповідачем та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим суд частково задовольняє позов.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 3, 17, 19, 24 припису №01-50/602/19 від 02.12.2019 про усунення порушень екологічного законодавства, виданого Державною екологічною інспекцією в Херсонській області на адресу Комунального підприємства "Гопри-Водоканал".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Херсонській області ( код ЄДРПОУ 38044149; 73003, м.Херсон, пров.Козацький, 10) на користь Комунального підприємства "Гопри-Водоканал" (код ЄДРПОУ 36904404, 75600, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Лєрмонтова,41) сплачений судовий збір у сумі 467 (чотириста шістдесят сім) грн.11 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 110010000