Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/11672/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/11672/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом ТОВ Київагроресурс до ГУ ДПС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ Київагроресурс (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ГУ ДПС в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій на загальну суму 4813,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Проте чинним законодавством України передбачено, що штрафні санкції не застосовуються до платника податку у разі порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, для податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), отже позивач вважає, що відповідачем не враховано, що 30 з перелічених в акті перевірки накладних є такими, що не надаються покупцю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що під час перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС в м. Києві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Київагроресурс .

За результатом перевірки складено акт перевірки №7698/26-15-04-09-20/40557486 від 14.11.2019 року (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки виявлено порушення, а саме в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 р. №000891 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яким на позивача накладено штраф в розмірі 11815,67 грн.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення в частині нарахування штрафних санкцій на загальну суму 4813,32 грн та таким, що підлягає скасуванню в цій частині, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано Податковим кодексом України (надалі - ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Оскільки, позивачем порушено вищезазначені строки реєстрації податкових накладних, податковим органом застосовані штрафні санкції згідно ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

За приписами п. 120-1.1 ст. 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз положень статей 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України свідчить, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). При цьому тлумачення словесної конструкції пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що виняток стосується податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), і водночас складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тобто податкової накладної, яка відповідає одночасно двом умовам.

При цьому перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що граничні строки реєстрації податкових накладних порушено.

Враховуючи викладене, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У графі 8 зазначається код ставки:

20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 17 Порядку №1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі Складена на операції, звільнені від оподаткування верхньої лівої частини робиться помітка Без ПДВ .

Дослідивши в ході розгляду справи долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, суд зауважує, що останні містять відмітки про те, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причини Х та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку.

Водночас, у графі 8 зазначено код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачанням товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виписані перелічені в акті перевірки податкові накладні на операції, які оподатковувались за основною ставкою податку на додану вартість, а відтак ці операції не є такими, що: звільнені від оподаткування ПДВ; обсяги постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою.

За таких обставин вказані податкові накладні не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України не є підставою для накладення штрафу.

Враховуючи той факт, що накладні, виписані позивачем, не відповідають таким, які складені по операціям, що звільнені від оподаткування або по операціям, які оподатковуються за нульовою ставкою, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції.

Також, позивач у позовній заяві жодним чином не спростовує висновок податкового органу про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та не наводить жодних доказів та посилань на своєчасність реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи спірне рішення , суд також зазначає про наступне.

Відповідно до частини 2 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо строків реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а належних доказів на доведення протилежного до суду не надано.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством - відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову - судовий збір не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ Київагроресурс відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Київагроресурс (02089, м.Київ, вул. Берегова, 1, код ЄДРПОУ 40557486)

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій