Постанова

від 06.10.2020 по справі 400/3593/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3593/19

Категорія: 111030600

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року по справі за позовом Tовариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну за датою її подання,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Престиж Пром» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової служби України в якому просить:

скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.09.2019 №1266353/41938393;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 21 від 31.05.2019 року за датою її подання.

На обґрунтування позовних вимог зазначається, що контролюючим органом протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки оскаржуване рішення не містить чітких підстав для його прийняття. Разом із тим, позивач виконав норми податкового законодавства та на вимогу надав усі необхідні документи. Таким чином, на думку позивача, рішення є протиправним, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позов Tовариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України задоволено.

Скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 03.09.2019 року №1266353/41938393.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 21 від 31.05.2019 року за датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Престиж Пром» судовий збір в розмірі 960,50 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «Престиж Пром» судовий збір в розмірі 960,50 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що спірне рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято правомірно, оскільки позивачем не надано на розгляд комісії необхідних документів, а податковий орган позбавлений можливості деталізувати ненадані йому документи. При цьому вказує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДПС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування. Також, апелянтом вказано, що доводи щодо підстав зупинення реєстрації податкової накладної та відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій безпідставно покладені в основу обґрунтування вимог про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Апелянт зазначає про неспівмірність та необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Престиж Пром» є юридичною особою, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1-К, 54007. Основним видом діяльності приватного підприємства згідно КВЕД 68.10 - є купівля та продаж власного нерухомого майна.

01.04.2019 р. ТОВ «Престиж Пром» уклало з ПП «Трейдопт Компани» договір № 01-20 про надання в суборенду нежитлового приміщення за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1/10. Згідно умов даного договору позивач надає ТОВ «Трейдопт Компани» в суборенду нежитлове приміщення за 1000грн. на місяць з ПДВ. Надання в оренду приміщення підтверджується актом № 56 від 31.05.209 року.

Платником податку згідно договору № 12/03-19 від 12.03.2019 року з ПП «Нікос-Люкс» орендовано нежитлові приміщення, розташовані за адресою : Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1/10, загальною площею 691,6кв.м. ПП «Нікос-Люкс» складено податкові накладні щодо надання в оренду приміщень, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дані, про право власності ПП «Нікос-Люкс» на вказані приміщення внесено до Єдиного реєстру прав на нерухоме майно. Акт прийому-передачі майна нотаріально завірено.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем було складено податкову накладну №21 від 31.05.2019 року на суму 1000,00грн. та направлено 13.06.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.06.2019 року рішенням Комісії відповідача, податкову накладну №21 було прийнято, але її реєстрація була зупинена, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

28.08.2019 року позивачем надіслані на адресу відповідача пояснення с копіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №21 від 31.05.2019р.

03.09.2019 року Комісія центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийняти рішення №1266353/41938393 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 31.05.2019.

Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів, а саме розрахункові документи, банківські виписи з особових рахунків.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, виходив з того, що надані товариством документи на адресу відповідача цілком відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідачами не доведено правомірність рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, а отже прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому відмовив у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення за відсутності для цього підстав. Також, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності, у розмірі 7000 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної від 13.06.2019 р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №21 від 31.05.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів встановила, що в квитанції від 13.06.2019 р. про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, у квитанції не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідачем не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ "Престиж Пром" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників.

Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "Престиж Пром" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної № 21 на підставі критеріїв ризиковості відбулось з порушенням приписів чинного законодавства та порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак доводи апелянта в цій частині є помилковими.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Посилання апелянта на те, що доводи щодо підстав зупинення реєстрації податкової накладної та відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій безпідставно покладені в основу обґрунтування вимог про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, колегія судді не приймає до уваги, оскільки прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії. Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17 )

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2019 року №1266353/41938393 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку № 117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

У даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області посилається на те, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №21 від 31.05.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання ТОВ Престиж Пром необхідних документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку).

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки у спірному рішенні від 03.09.2019 року №1266353/41938393 підставою для його прийняття стало посилання контролюючого органу на ненадання ТОВ Престиж Пром розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Більше того, податкову накладну №21 від 31.05.2019р. виписано позивачем на адресу ПП «Трейдопт Компани» щодо надання послуг суборенди нежитлових приміщень. А відтак, у позивача не було та не могло бути у наявності документів щодо зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів.

Так, колегія суддів зазначає, що надані ТОВ «Престиж Пром» до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ПП «Трейдопт Компани» , за якими складено податкову накладну від №21 від 31.05.2019 року. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну №21, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, то згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, а отже з урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року № 21 у ЄРПН, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну у ЄРПН.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Втім, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000,00 грн., з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.6 ст.134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/7806/17, щодо застосування ст.134 КАС України. У вказаному судовому рішенні зазначено, що аналіз положень ст.134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Досліджуючи надані представником позивача документи, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано договір-доручення № ПН-5 про надання правової допомоги від 11.10.2019, що був укладений позивачем і Адвокатським бюро «Сергія Бєліка» ; додаток № 1 до договору - протокол № 1 узгодження договірної ціни від 21.10.2019; ордер на надання правничої правової допомоги від 11.10.2019 № 1003869; платіжне доручення від 22.10.2019 № 32 на суму 11000 грн.

Крім того, позивачем до суду надано заяву про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, в якій позивач зазначив, що між ним та адвокатом 12.11.2019р. укладено Додаток № 1 до Договору - Протокол № 2 узгодження договірної ціни, а також додав Звіт № ПН-21-05/1 про надані правові послуги від 16.12.2019р., в якому визначено перелік виконаних робіт із зазначенням обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількістю витраченого часу; Акт № ПН-21-05/1 від 16.12.2019р. приймання передачі правових послуг згідно Договору № ПН-5 про надання правових послуг від 11.10.2019р., а також рахунок -фактура № ПН-5/21-05 від 11.10.2019р. на суму 11000,00грн.

Між тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває не один десяток аналогічних справ.

Суть спору в цих справах є ідентичною (відмова у реєстрації податкової накладної), а позовні заяви відрізняються лише реквізитами рішень Комісії контролюючого органу, у зв`язку з чим правова позиція між всіма справами дублюється. Тобто, в діях представника позивача вбачається системність, а саме підготовка однакових позовів.

В даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Також, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути враховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що стягнутий судом розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірним зі складністю справи та можливим об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що документи надані у цій справі вказують на неспівмірність витрат на оплату послуг зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, а тому на необґрунтованість, безспірність та надмірність стягнутих судових витрат на правничу допомогу, а тому на підставі наведеного у сукупності, враховуючи предмет позову та зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, колегія суддів приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 1000 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було правильно вирішено справу по суті спору, однак стягнуто з відповідачів витрати на оплату послуг адвоката в сумі неспівмірній зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні в резолютивній частині.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 28 жовтня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року змінити в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, виклавши абзац 4 та 5 в наступній редакції:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ТОВ «Престиж Пром» (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 41938393) судовий збір в розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 500,00 (п`ятсот гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь ТОВ «Престиж Пром» (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 41938393) судовий збір в розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 500,00 (п`ятсот гривень).

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова