Постанова

від 05.10.2020 по справі 320/4921/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4921/19 Головуючий у 1 інстанції - Лиска І.Г.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Де Люкс Флор до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Де Люкс Флор звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 19.07.2019 № UA125000/2019/000455/2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця Держмитслужби звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Де Люкс Флор (покупець) та підприємством Athina N. V., Haiglaan 32с3 (продавець) укладено контракт № 20170315-DLF-ATHINA. Згідно п. п. 1.1., 7.1. контракту продавець здійснює поставки (на умовах - EXW) покупцю покриття для підлоги, зразків та рекламних матеріалів, які повинні бути прийняті та оплачені покупцем. В п. 1.2 контракту зазначено також, що виробником товару є компанія Distinctive Flooring Ltd. (Великобританія) та/або Abingdon Flooring Ltd. (Великобританія), які не мають права продажу на експорт. Ціна, асортимент та специфікація товару визначається проформою-інвойсом (інвойсом) (пункт 1.3 Контракту). Ціни, вказані в інвойсах продавця повинні сприйматись як прямі ціни виробника (пункт 2.2. Контракту) у зв`язку з тим, що продавець є ексклюзивним та єдиним агентом виробника в частині експорту товарів у країни СНД, згідно умов п.1.2 контракту. Виробник самостійно не здійснює зовнішньоекономічної діяльності на території СНД.

На виконання зазначеного контракту ТОВ Де Люкс Флор отримало інвойс №000105 від 27.06.2019 р. Згідно інвойсу продавець повинен поставити покупцю 765 м килимового покриття Revolution на суму 5967 євро, по ціні 7,80 євро/м2; 15 одиниць книг із зразками на суму 1,80 євро; 112 одиниць зразків килимової плитки на суму 11,20 євро. Загальна сума до сплати за поставку цього товару складатиме 5980 євро.

Вказана сума перерахована продавцю, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 01.07.2019 В цьому платіжному дорученні в графі призначення платежу зазначено: попередня оплата за товари 5980 євро згідно з контрактом №20170315-DLF- ATHINA від 15.03.2017 . З метою імпорту вказаного товару ТОВ Де Люкс Флор до Київської митниці ДФС подано декларацію митної вартості, митну декларацію (форми МД-2. МД-3, МД-6) № UA125110/2019/413410 від 18.07.2019, разом з наступними документами: інвойс № 000105 від 27.06.2019, CMR від 12.07.2019, платіжне доручення від 01.07.2019, договір № 08/02/18 про транспортно-експедиційне обслуговування від 08.02.2018, рахунок-фактура експедитора № АС-0000692 від 17.07.2019, довідку про транспортні витрати експедитора від 16.07.2019, прайс-лист від 01.01.2019.

Митна вартість товару заявлена в розмірі 199 010, 12 грн. (графа 12 форми МД-2). Загальна сума за рахунком (фактурна вартість, графа 22) зазначена в розмірі 5980 євро.

Ціна товару № 1 (килимове покриття для підлоги, тафтингове, неготове; Revolution Fawn - 765 м2; виробник: Distinctive Flooring) заявлена в розмірі 5967 євро, тобто 8,59 євро за кв.м. (в т.ч. транспортними витратами).

Ціна товару № 2 (зразки килимової плитки в кількості 112 штук, 28 м2, виробник: Distinctive Flooring заявлена в розмірі 11,20 євро, однак в подальшому скоригована декларантом та збільшена до суми 7932,59 грн., тобто 273,28 євро (в т.ч. транспортними витратами).

Ціна товару № 3 (товарні каталоги килимового покриття марки Distinctive Flooring в кількості 15 штук) заявлена в розмірі 1,80 євро, однак скоригована декларантом та збільшена до суми 293,90 грн., тобто 10,12 євро (в т.ч. транспортними витратами).

Добровільне коригування позивачем митної вартості товарів № 2 і № 3 відповідно до запропонованого митним органом розміру відбулось у зв`язку із відносно незначною вартістю цих товарів та з метою уникнення несуттєвих сперечань з митним органом.

Київській митниці ДФС надано також документи, що стосуються транспортних витрат з поставки товару. Так, відповідно до договору № 08/02/18 про транспортно-експедиційне обслуговування від 08.02.2018 p., за яким експедитор, ТОВ УП Логістична компанія , від свого імені та за рахунок клієнта, ТОВ Де Люкс Флор , зобов`язується надати транспортно-експедиторські послуги з організації, здійснення та забезпечення перевезень експортних, імпортних або інших вантажів клієнта автомобільним, морським та/або авіа транспортним на території України та/або за її межами, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, та інші платежі, передбачені даним договором, а також обґрунтовані затрати експедитора, що підлягають сплаті експедитором третім особам (п. 1.1 договору). Пунктом 1.2. передбачено, що умови надання конкретних послуг узгоджуються сторонами в заявці. Крім того, експедитор має право залучати третіх осіб для виконання зобов`язань за договором (п. 2.4.7.).

Відповідно до CMR 0000189 від 12.07.2019 перевізником товару (5 палет, вага брутто 3576, 5 кг; відправник - Distinctive Flooring, отримувач - DE LUXE FLOOR Ltd.) є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .. Перевезення здійснено тягачем з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіпом ( НОМЕР_2 ).

Згідно з довідкою про транспортні витрати ТОВ "УП Логістична компанія" від 16.07.2019 вартість вантажного перевезення автомобілем з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом: Віаіпа, Велика Британія - Ягодин (пункт перетину митного кордону України) - 18000 грн., включаючи 100 грн. розвантажувально- навантажувальних робіт.

Відповідно до рахунку-фактури № АС-0000692 від 17.07.2019 р. на виконання зазначеного перевезення ТОВ УП Логістична компанія надала ТОВ Де Люкс Флор послуг на суму 25 979 грн. 46 коп. (з них 18250 грн. - послуги за межами України, вкляючаючи 250 грн. винагорода експедитора). Київській митниці ДФС надано також прайс-лист фірми Athina N.V. від 01.01.2019 р. відповідно до якого, ціна за килимове покриття Revolution (500 - 1000 м2) встановлена в розмірі 7,80 євро/м2.

18 липня 2019 року Київською митницею ДФС позивачу надіслано запит на додаткові документи. Так, у запиті відповідача зазначається, що позивачем не надано всі необхідні транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки , а також документи не містять усіх реквізитів, зокрема: платіжне доручення від 01.07.2019 р. № 1 про оплату товару та прайс-лист. 19 липня 2019 року у відповідь на даний запит позивачем листом № 27 від 19.07.2019 надано додаткові документами та пояснення. Так, щодо транспортних документів додатково відповідачу надано: замовлення від 04.07.2019 до Договору про транспортно-експедиційне обслуговування № 08/02/18 від 04.07.2019, відповідно до якого погоджена вартість перевезення товарів (фрахту) за маршрутом Великобританія - Україна складає 895 евро по курсу НБУ на дату доставки. Крім того, адреса завантаження - Blaina, UK (Великобританія) (п. 1 замовлення), а адреса митниці доставки - митний пост Святошин Києво-Святошинського району, село Чайки, вул. Антонова 1А; - договір № 506 про перевезення вантажів від 10.07.2019 Згідно цього договору перевізник, ФОП ОСОБА_1 , зобов`язана доставити (організувати доставку) вантажу до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоодержувачу), а експедитор, ТОВ УП Логістична компанія , що діє в інтересах свого клієнта, зобов`язаний оплатити вартість перевезення та інші, передбачені цим договором платежі, за рахунок коштів свого клієнта.

Також, надано пояснення щодо підтверджуючих документів про сплату вартості транспортно-експедиційних послуг. Згідно умов договору (п. 12а замовлення від 04.07.2019) оплата здійснюється замовником після доставки та розвантаження вантажу, а також складання акту виконаних робіт. Оскільки згідно замовлення від 04.07.2019 дата доставки визначена 17-18.07.2019 (п. 2 замовлення), то на момент надання відповіді (18 липня 2019 року) акт виконання робіт не складався, відповідно послуги з перевезення вантажу не оплачувались, за відсутності підстав.

Такий акт підписано з експедитором, а саме: акт № 692 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2019. Платіжним дорученням № 115 від 25.07.2019 ТОВ ДЕ ЛЮКС ФЛОР здійснено оплату за послуги ТОВ УП ЛОГІСТИНА КОМПАНІЯ з організації міжнародного перевезення Великобританія - Україна згідно замовлення від 04.07.2019, pax. № АС- 0000692 від 17.07.2019 р.

Щодо платіжного доручення від 01.07.2019 № 1 та додаткового підтвердження сплати коштів за товар згідно інвойсу від 27.06.2019 додаткового надано: довідку AT Райфайзен Банк Аваль № Д1-В71/62-508 від 19.07.2019, якою засвідчено, що 04.07.2019 платіжним дорученням № 1 від 01.07.2019 була здійснена попередня оплата за товар в сумі 5980 євро, згідно інвойса № 000105 від 27/06/19 та договору № 20170315-DLF-ATHINА від 15/03/17.

Щодо прайс-листа від 01.01.2019 додатково пояснено, що фірма Athina N.V. є уповноваженим (ексклюзивним) продавцем продукції виробництва Distinctive Flooring Ltd (п. 1.2. контракту) і прас-лист Athina N.V. є офіційним прайс-листом на дану продукцію від виробника (п.2.2. контракту). Крім того, термін дії прайс-листа визначений як valid until withdrawal , що підтверджує його актуальність до відміни за рішенням продавця .

Також, у листі № 27 від 19.07.2019 додатково пояснено, що в силу технічних особливостей товару, його ціна є меншою, аніж ціни на аналогічні товари інших виробників, а також зауважено на якісних характеристиках товару та його складу, що відрізняють цей товар від аналогічних товарів інших виробників. При порівнянні цін на аналогічні товари за вагою, слід враховувати технічні особливості товарів, а саме: килимова плитка має підоснову в одних випадках з ПВХ, що робіть матеріал легшим, в інших випадках, аналогічно нашому - з бітуму, що робить матеріали важчим; при визначенні митної вартості за якісними показниками: слід враховувати вагу ворсу килимового покриття, що напряму впливає на цінність матеріалу та коливається від 500 до 1500 г/м2.

Для підтвердження якісних характеристик товару відповідачу надано: специфікацію з технічними характеристиками товару Revolution & Revolution Stripe.

Крім того, з листом № 27 додатково надано відповідачу: експертний висновок Київської Торгово-промислової палати № Ц-666 від 17.07.2019, яким підтверджено ціну відповідного товару в розмірі 7,80 євро/м2.

В ході проведення консультацій відповідачу надавався додатково Load Manifest від 01.07.2019, який містить, серед іншого, номер навантаження - 1114163.

19.07.2019 Київською митницею ДФС прийнято рішення № UA125000/2019/000455/2 про коригування митної вартості товарів. Цим рішенням від 19.07.2019 вартість товару № 1 (765 м2 килимового покриття) скориговано до суми 10503,45 євро, при цьому вартість за 1 м2 склала 13,73 євро, а вартість товару № 2 (зразки килимової плитки) скориговано до суми 384,16 євро. Відповідачем застосовано резервний метод (2г) до числових значень скоригованих сум з посиланням на наявну у нього інформацію, щодо товару завезеного іншими суб`єктам за ціною 3,61 USD/кг. Митна вартість транспортних витрат окремо відповідачем не коригувалась. Так, вартість транспортних витрат в сумі 18250,00 грн. (17900,00 грн., 100,00 грн. та 250,00 грн.) заявлена позивачем, як складова митної вартості товару, вказана у рішенні в графі № 17. Відповідно до графи № 27 рішення коригуванню підлягала лише вартість товару № 1 і № 2, при цьому транспортні витрати окремому коригуванню не піддавались.

Рішення про коригування митної вартості прийнято Київською митницею ДФС з огляду на те, що декларантом до митного оформлення не надано всі необхідні транспортні документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару згідно даних умов поставки, а саме: в CMR зазначений один перевізник (Пархомюк), тоді як в договорі, транспортному рахунку та довідці про витрати - інший (LLC UPLG ); відсутня заявка, передбачена п. 1.2 транспортно-експедиційного договору та інші документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг; надане платіжне доручення від 01.07.2019 не містить відміток банку, а в графі призначення платежу зазначене посилання на контракт, що є багаторазовим, не проставлено дати, підпису та відбитки штампу банку; виробником продукції є Distinctive Flooring, тоді як прайс від 01.01.2019 виданий Athina N. V.; прайс не містить терміну дії. Оскаржуване рішення також обґрунтовано тим, що подані додатково декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості. Однак, в рішенні відсутнє пояснення щодо того, які саме числові складові заявленої митної вартості, підлягають уточненню, а також відповідний розрахунок.

В подальшому, 19.07.2019, Київською митницею ДФС надіслано письмову консультацію.

Цими поясненнями додатково зазначено, що пунктом 1.3 договору від 08.02.2018 обумовлено, що заявка повинна включати наступні відомості:

- кількість і тип необхідних транспортних засобів (не зазначено даних);

- дата й час подачі т.з. під навантаження і розвантаження вантажу (дата замовлення до договору на перевезення - 04.07.2019, у графі Дата завантаження - 08.07.2019 - 09.07.2019, у той час як CMR від 12.07.2019, а в примітках вказано номер навантаження - 1114163, який не можливо ідентифікувати в жодному з поданих документів);

- спосіб навантаження (не вказано в замовленні, тоді як в наданій довідці про транспортні витрати від 16.07.2019 повідомлено, що у вартість вантажного перевезення - 18 000 грн., включено й 100 грн. розвантажувально-навантажувальних робіт);

- маршрут перевезення та інші особливості перевезення (в замовленні маршрут вказано по Європі , в наданому рахунку-фактурі від 17.07.2019 в графі замовлення вказаний договір № 08/02/18 та Маршрут: Віаіпа, Велика Британія - с. Чайки, Україна).

Зазначено також, що замовлення на перевезення не містить підпису уповноваженої особи.

Наданий додатково, експертний висновок від 17.07.2019 № Ц - 666 взято відповідачем до уваги, але він не став підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару . Не прийняття цього висновку відповідачем обґрунтовано тим, що серед документів, поданих експерту, наявна CMR б/н від 08.07.2019 p., яка відсутня у гр. 44 МД, та не надана в якості додаткових документів. Крім того, висновок підготовлено без дотримання вимог Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 № 1440. Відповідач також зазначає, що прайс-лист може бути виданий лише виробником товару.

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду першої інстанції із даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах стала підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів за резервним методом, оскільки надані позивачем документи не підтверджували задекларовану митну вартість товару.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (далі - МК України).

Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з вимогами частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до вимога ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, зокрема: - за ЕМД від 18.07.2019 № UA125110/2019/413410 заявлені умови поставки EXW- Blaina, GB. Франко-завод (назва місця). Згідно з цією умовою поставки, Покупець, окрім витрат на кутане безпосередньо самого товару ще несе окремо витрати, пов`язані із завантаженням цього товару ш транспортний засіб, митним очищенням товару для експорту та витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом до митного оформлення не надано всі необхідні транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару згідно даних умов поставки; - в CMR зазначений перевізник - Пархомюк, тоді як до митного оформлення надані договір, транспортний рахунок та довідка від LLC UPLG ; - пунктом 1.2 транспорно-експедиційного договору передбачена заявка, яка в свою чергу була відсутня.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) на щодо транспортно-експедеційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

В інвойсі від 27.06.2019 №000 105 зазначений термін оплати -попередня оплата. При цьому надане платіжне доручення від 01.07.2019 № 1 не містить відміток банку, та в графі призначення платежу зазначене посилання на контракт №20170315-DLF-ATHINA, який є багаторазовим, що не підтверджу факт оплати. Документ, наданий для підтвердження сплати, підготовлений без дотримання вимог, визначених в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976), яка передбачає проставляння на платіжних дорученнях дати, підпису та відбитку штампу банку.

Згідно інформації графи 31 МД, виробником продукції є Distinctive Flooring, Великобританія, при цьому до митного оформлення надано прайс від 01.01.2019 ATHINA N.V., BELGIUM. Для підтердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті УП Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, органом доходів і зборів можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Прайс від 01.01.2019 не містить терміну дії. Тоді як згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію. термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

З метою перевірки достовірності розрахунку декларантом рівня митної вартості товару на виконання частини 2 та 3 статті 53, 57 МКУ та враховуючи положення ст.ст. 8,9 Конституції України, ст.1 Митного кодексу України, ст. 17 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, електронними повідомленнями, в рамках проведення консультацій, 18.07.2019 позивачу направлено вимогу про надання додаткових документів:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів( договір між перевізниками, заявка, інші можливі);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Як було зазначено відповідачем, декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі, при цьому надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що тлумачення ст. 53 МК не відповідає усталеній практиці Верховного Суду щодо застосування цієї норми.

Так, з приводу застосування ч. 3 ст. 53 МК України Верховний Суд у своїй постанові від 15.05.2019 в справі № 825/1093/16 та постанові 20.09.2019 в справі № 820/11574/15 зазначає про наявність такого обов`язку в митного органу: Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Таким чином, тлумачення відповідачем ст. 53 МК України є помилковими, з огляду на вищезазначену судову практику.

Стосовно посилання апелянта на спрацювання профілів ризиків системи АСАУР при опрацюванні митної декларації № UA125110/2019/413410 від 18.07.2019 колегія суддів зазначає, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари були розмитнені іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для витребування додаткових документів, а тим більше для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності підстав для витребування додаткових документів, які передбачені Митним кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 826/15706/13-а.

Отже, оскільки у відповідача відсутнє належне обґрунтування наявності законних підстав для витребування додаткових документів, то саме по собі спрацювання профілів ризиків при опрацюванні митної декларації є підтвердженням незаконності таких дій Митного органу.

Також, колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта про те, що оскільки позивач не звертався до Київської митниці ДФС задля отримання додаткової інформації про причини невизнання заявленої митної вартості, то це свідчить про зрозумілість та достатність наведених причин, так як основне значення в такій категорії справ має те, наскільки обґрунтовані сумніви відповідача щодо документів, які підтверджують митну вартість товару, і ці сумніви мають бути предметом дослідження під час оскарження рішення митного органу про корегуванням митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17.

Разом із чим, позивач звертався до митного органу за отриманням додаткових пояснень в рамках консультацій, про що може свідчити сам факт проведення таких консультацій. Однак, нової інформації він не отримав. Таким чином, не звернення декларанта до митниці за додатковою інформацією про наведені причини невизнання заявленої митної вартості жодним чином не свідчить про зрозумілість та достатність таких причин, адже такий вивід не відповідає дійсності, не ґрунтується на нормах закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Із наведених вище підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, так як відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що раніше Київською митницею ДФС визнано митну вартість такого ж товару за основним методом: того ж виробника - Distinctive Flooring Ltd (Великобританія), що постачався згідно того ж контракту: № 20170315-DLF-ATHINA від 15.03.2017 та на таких самих умовах. Згідно з митною декларацією UA125110/2018/402998 від 16.02.2018 позивач здійснював імпорт 310 м2 килимового покриття, виробник Distinctive Flooring Ltd. Вартість зазначеного товару разом із іншими складовими митної вартості - 116818,90 грн., тобто 9,05 євро/м2. Відповідно до інвойсу № 000 021 від 30.01.2018 р. ціна 310 м2 аналогічного за структурою, але іншого за кольором килимового покриття виробництва Distinctive Flooring Ltd., типу Revolution Pewter склала 8,30 євро за квадратний метр. ТОВ ДЕ ЛЮКС ФЛОР до митного оформлення цього товару надано також прайс фірми ATHINA від 01.01.2018 p., складений за аналогічною формою. Відповідач до цієї партії товару застосував основний метод визначення митної вартості та визнав його вартість відповідно до заявленої Декларантом в митній декларації від 16.02.2018. Жодних зауважень щодо цієї партії товару відповідачем не заявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.

Отже, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, колегія суддів вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу протиправним, що свідчить про те, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості та підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, посилання апелянта на обставини та факти, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення на момент його прийняття, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі відомості не були зазначені серед покладених в основу рішення обставин, зокрема, в спірному рішенні лише формально зазначено, що у наданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, однак, жодним чином не зазначено, які саме.

В той же час, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Київської митниці Державної фіскальної служби) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.