Ухвала

від 07.10.2020 по справі 640/7267/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7267/19

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Гавр до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Приватне підприємство Гавр (далі - Позивач, ПП Гавр ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-1, ДФС України), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2018 № 985620/38038968, щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 30 від 03.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 03.10.2018, складену Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою її фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2018 № 985619/38038968, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №40 від 04.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №40 від 04.10.2018, складену Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою її фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 26.11.2018 № 1000757/38038968, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №47 від 10.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №47 від 10.10.2018, складену Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою її фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 09.11.2018 № 983811/38038968, щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 45 від 10.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 28.11.2018 № 46736/38038968/2.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №45 від 10.10.2018, складену Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою її фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 09.11.2018 № 983812/38038968, щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 74 від 11.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 28.11.2018 № 46737/38038968/2.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 74 від 11.10.2018, складену Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою її фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2018 № 985618/38038968, щодо відмови у реєстрації податкової накладної №52 від 11.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 03.12.2018 №47547/38038968/2.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №52 від 11.10.2018, складену Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою її фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 18.12.2018 № 1028325/38038968, щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №110 від 18.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №110 від 18.10.2018, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 18.12.2018 № 1028326/38038968, щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №111 від 18.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №111 від 18.10.2018, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 18.12.2018 № 1028328/38038968, щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №112 від 18.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №112 від 18.10.2018, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 18.12.2018 року № 1028327/38038968, яким було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 113 від 18.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 113 від 18.10.2018 року, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 10.12.2018 № 1018787/38038968, щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 01.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 01.11.2018 року, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.12.2018 року № 1020592/38038968, щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №2 від 01.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 01.11.2018, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФЄ у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.12.2018 № 1020593/38038968, щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №3 від 01.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 3 від 01.11.2018, складений Приватним підприємством ГАВР (код ЄДРПОУ 38038968), датою його фактичного подання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із несплатою судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), як правонаступник ГУ ДФС у м. Києві, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.08.2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, до апеляційної скарги не було надано документ про сплату судового збору.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у м. Києві отримано 18.09.2020 року.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем-2 28.09.2020 року до суду подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого було додано платіжне доручення від 20.08.2020 року №4495 про сплату судового збору, чим було виконано відповідні вимоги ухвали від 19.08.2020 року з урахуванням максимального визначеного Законом України Про судовий збір розміру.

Крім того, в указаному клопотанні Апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано у межах встановлених КАС України строків, а її повернення було зумовлено відсутністю належного фінансування витрат, пов`язаних із сплатою судового збору. Наголошує, що Конституція України гарантує можливість апеляційного оскарження рішення суду, а документально підтверджений намір здійснення процесуальної дії є безумовною підставою для визнання поважною причини його пропуску.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 19.08.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем-2 16.12.2019 року (т. 4 а.с. 217), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 15.01.2020 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 16.07.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2020 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем-2 31.01.2020 року (т. 4 а.с. 232). Указаним судовим рішенням було надано податковому органу п`ятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2020 року задоволено клопотання ГУ ДФС у м. Києві та продовжено Апелянту строку для усунення недоліків на п`ять днів, копію якої отримано контролюючим органом 13.02.2020 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року повернуто вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу. Тобто, Відповідач-2 мав більше місяця для забезпечення сплати судового збору.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 року у справі № 815/6482/15.

Крім іншого, суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через чотири місяці після отримання 28.02.2020 року копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, що вказує на невчинення Апелянтом дій, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду. На це вказує й те, що сплата судового збору здійснена Відповідачем-2 лише на виконання вимог ухвали про залишення без руху вдруге поданої апеляційної скарги.

Твердження ГУ ДПС у м. Києві про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15, від 13.02.2020 року у справі № 760/1904/17.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 02.04.2020 року. Тоді як строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі сплинув, як було встановлено вище, 15.01.2020 року, тобто до набрання законом чинності.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження рішення суду від 18.11.2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Гавр до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк