Постанова

від 06.10.2020 по справі 826/4331/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 826/4331/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Шурка О.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт

до Головного управління Державної фіскальної служби

у Київській області

про визнання протиправними та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 0005431413.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції, вчинені між ТОВ Фірма Контакт і ТОВ Електропром пласт , ТОВ Інпром плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс консоріс , за якими позивачем сформовано спірні показники податкової звітності, підтверджуються відповідними первинними документами та є товарними.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, стверджуючи, що операції з вказаними контрагентами є фіктивними, а сформовані за ними позивачем показники його податкової звітності є маніпулюванням податковим законодавством, що походження відповідного товару, який за твердженням позивача ним придбано в ТОВ Фірма Контакт і ТОВ Електропром пласт , ТОВ Інпром плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс консоріс , не підтверджено за ланцюгом його постачання.

Крім того, апелянт стверджує про відсутність у зазначених контрагентів фізичних можливостей, трудових ресурсів, обладнання, основних засобів для здійснення відповідних операцій з позивачем.

Також апелянт зазначає, що перевірка позивача була проведена на підставі ухвали слідчого судді у рамках кримінального провадження, яка на той час була чинною.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів податкового органу та наголошуючи на тому, що всі доводи відповідача не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів апелянта повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Контакт (далі - ТОВ Фірма Контакт ) (код ЄДРПОУ 19422086) є юридичною особою, платником ПДВ та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

Видом економічної діяльності позивача є виробництво радіологічного, електромедичного і електротерапевтичного устаткування, а саме виробів медичного призначення для проведення ендоскопічних та лапароскопічних хірургічних операцій.

Процес виробництва цього складного медичного обладнання передбачає закупівлю та використання готових блоків електронних компонентів.

У зв`язку із складністю ендоскопічних та лапароскопічних виробів ТОВ Фірма Контакт проводило операції з підприємствами, що постачають готові блоки електронних компонентів, а саме з ТОВ Електропром пласт , ТОВ Інпром плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс консорсіс .

Товар, що надходив від постачальника через водія-експедитора, оприбутковувався на склад комплектуючих виробів за прибутковою накладною.

Після перевірки комплектуючі складові передавалися на виробництво для складання виробів медичного призначення для проведення ендоскопічних та лапароскопічних хірургічних операцій.

Готові комплекси виробів медичного призначення відвантажувалися вітчизняним та зарубіжним покупцям.

З комплектів деталей, отриманих від ТОВ Електропром пласт , ТОВ Інпром плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс консорсіс , були виготовлені вироби медичного призначення і поставлені вітчизняним та зарубіжним користувачам, а саме:

1) з комплектів деталей, отриманих 10.08.2016 за накладною №810-3 від ТОВ Електропромпласт , були виготовлені ЕКОНТ комплекси і відвантажені 07.09.2016 у Маріуполь Перенатальний центр КМ ; 17.10.2016 у Кривий Ріг до ТОВ Ензим ; 08.11.2016 до ТОВ Медична компанія КМ ;

2) з комплектів деталей, отриманих 21.03.2016 за накладними №321-1 та №321-2 від ТОВ Люкс консорсіс , були виготовлені ЕКОНТ-комплекси і відвантажені - 21.03.2016 у Марокко, фірма SIELMED snc ; 19.08.2016 Alvez Commercial Inc (Філіпіни); 07.09.2016 до ТОВ Дана МС ;

3) з комплектів деталей, отриманих 23 - 25.12.2015 за накладними №12231 та №12252 від ТОВ Фенікс Торг , були виготовлені ЕКОНТ-комплекси і відвантажені 31.12.2015 у КУ Хмельницька центральна районна лікарня ; - 28.12.2015 до ТОВ ОТЛ у місто Красний Лиман; 29.01.2016 у Туніс до компанії Societe Sabah Medical Services ;

4) з комплектів деталей, отриманих 29.12.2016 за накладними №12291 та №12293 та 04.01.2017 №1042 від ТОВ Інпром плюс , були виготовлені ЕКОНТ-комплекси і відвантажені - 10.04.2017 у Тернопіль КНП ГКБ №3; у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надані первинні документи, а саме: видаткова накладна №321-2 від 21.03.2016 від ТОВ Люкс Консорсіс ; видаткові накладні №321-1 від 21.03.2016 від ТОВ Люкс Консорсіс ; №12252 від 25.12.2015 від ТОВ Фенікс Торг ; №12-231 від 23.12.2015 від ТОВ Фенікс Торг ; №12293 від 29.12.2016 від ТОВ Інпром Плюс ; №12291 від 29.12.2016 від ТОВ Інпром Плюс ; №1042 від 04.01.2017 від ТОВ Інпром Плюс ; №810-3 від 10.08.2016 від ТОВ Електропром Пласт ; №167 від 21.12.2016 від ТОВ Фірма Контакт до ФОП ОСОБА_1 ; митна декларація від 21.03.2016 №125120105/2016/306036 про поставку Еконт-комплексів до у Марокко, фірма SIELMED snc ; видаткова накладна №99 від 07.09.2016 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я Перенатальний центр м. Маріуполь ; митна декларація від 19.08.2016 №125120105/2016/319838 про поставку Еконт-комплексів до Alvez Commercial Inc; видаткова накладна №134 від 31.12.2015 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я Хмельницька центральна районна лікарня ; видаткові накладні №193 від 28.12.2015 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я Обласна травматологічна лікарня , Донецька область, місто Красний Лиман; №198 від 28.12.2015 року про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я Обласна травматологічна лікарня , Донецька область, місто Красний Лиман; №321-2 від 21.03.2016 від ТОВ Люкс Консорсіс ; №321-1 від 21.03.2016 від ТОВ Люкс Консорсіс ; №12252 від 25.12.2015 від ТОВ Фенікс Торг ; №12-231 від 23.12.2015 від ТОВ Фенікс Торг ; №12293 від 29.12.2016 від ТОВ Інпром Плюс ; №12291 від 29.12.2016 від ТОВ Інпром Плюс ; №1042 від 04.01.2017 від ТОВ Інпром Плюс ; №810-3 від 10.08.2016 від ТОВ Електропром Пласт ; №167 від 21.12.2016 від ЮВ Фірма Контакт до ФОП ОСОБА_1 ; митна декларація від 21.03.2016 №125120105/2016/306036 про поставку Еконт-комплексів до у Марокко, фірма SIELMED snc ; №99 від 07.09.2016 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я Перенатальний центр м.Маріуполь ; митна декларація від 19.08.2016 №125120105/2016/319838 про поставку Еконт-комплексів до Alvez Commercial Inc; №134 від 31.12.2015 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального закладу охорони здоров`я Хмельницька центральна районна лікарня ; видаткова накладна №193 від 28.12.2015 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я Обласна травматологічна лікарня , Донецька область, місто Красний Лиман; видаткова накладна №198 від 28.12.2015 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я Обласна травматологічна лікарня , Донецька область, місто Красний Лиман; митна декларація від 29.01.2016 №125120105/2016/301846 про поставку Еконт-комплексів у Туніс до компанії Societe Sabah Medical Services ; видаткова накладна №100 від 07.09.2016 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до ТОВ Дана МС ; видаткова накладна №107 від 17.10.2016 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до ТОВ ЕНЗИМ ; видаткова накладна №113 від 08.11.2016 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до ТОВ Медична компанія КМ ; видаткова накладна №51 від 07.06.2017 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону; видаткова накладна №35 від 12.04.2017 про поставку ТОВ Фірма Контакт Еконт-комплексів до Комунальне некомерційне підприємство Міська комунальна лікарня №3 Тернопільської міської ради ; Сертифікат відповідності на ЕКОІП-комплекси із додатками.

На підтвердження розрахунків з контрагентами позивачем надано копії платіжних доручень.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к, наказу ГУ ДФС у Київській області від 23.01.2018 № 117, відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Фірма Контакт з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ у частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Електропром Пласт , ТОВ Інпром Плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс Консоріс за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт № 58/10-36-14-13/19422086 від 07.07.2018.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ у період, що перевірявся, на загальну суму 483323,00 грн.

У зв`язку з цим, контролюючим органом зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Електропром Пласт , ТОВ Інпром Плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс Консоріс , що вплинуло на правильність обчислення ПДВ.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення на акт перевірки № 58/10-36-14-13/19422086 від 07.07.2018 та доповнення до заперечень.

За результатами розгляду заперечень позивача, останні залишені без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

На підставі висновків акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005431413 від 02.03.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів на суму 483 323,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 120 830,00 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, а також господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій позивача з ТОВ Електропром Пласт , ТОВ Інпром Плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс Консоріс підтверджується відповідними первинними документами, про що було зазначено вище.

Також матеріалами справи підтверджується господарська мета вчинення спірних операцій між позивачем і зазначеними контрагентами, відповідність таких операцій видам господарської діяльності позивача і їх економічне обґрунтування.

Доводи апелянта про те, що вказані операції є фіктивними, а сформовані за ними позивачем показники його податкової звітності є маніпулюванням податковим законодавством, що походження відповідного товару, який за твердженням позивача ним придбано в ТОВ Фірма Контакт і ТОВ Електропром пласт , ТОВ Інпром плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс консоріс , не підтверджено за ланцюгом його постачання, судова колегія відхиляє як такі, що засновуються на припущеннях та не підтверджуються належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами.

Водночас, відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, тому в жодному випадку не може засновуватися на припущеннях.

Твердження апелянта про відсутність у зазначених контрагентів позивача фізичних можливостей, трудових ресурсів, обладнання, основних засобів для здійснення відповідних операцій з позивачем судова колегія відхиляє, оскільки ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження контролюючим органом не було надано доказів, які б підтверджували, що такими суб`єктами господарювання не залучалися треті особи для виконання своїх зобов`язань перед позивачем.

Доводи апелянта про те, що перевірка позивача була проведена на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження, яка на той час була чинною, апеляційний суд приймає до уваги, однак зазначає, що відповідачем не було надано судового вироку, який би набрав законної сили та встановлював фіктивність спірних операцій позивача з ТОВ Електропром пласт , ТОВ Інпром плюс , ТОВ Фенікс Торг , ТОВ Люкс консорсіс .

Більш того, апеляційний суд встановив, що у кримінальному провадженні № 32016100050000055, на яке посилається контролюючий орган, ані на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, ані на теперішній час судовий вирок відсутній.

Разом з тим, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 0005431413.

Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Надаючи оцінку всім доводам обох сторін, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Враховуючи вищевикладені обставини та оцінивши докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Отже, судом першої інстанції повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 06 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: