Постанова

від 07.10.2020 по справі 806/2796/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2796/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

07 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року (прийняте у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогаз-2020" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2017 №0010051406,

В С Т А Н О В И В :

позивач 12.10.2019 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області стосовно проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГАЗ-2020" згідно наказу від 11.04.2017 № 529 "Про проведення фактичної перевірки", зокрема, але не обмежуючись щодо:

- оформлення посадовою особою Головного управління ДФС у Житомирській області направлень на перевірку від 11.04.2017 за № 668 та за № 669;

- пред`явлення (вручення) 13.04.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_1 наказу від 11.04.2017 № 529 "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 11.04.2017 за № 668 та за № 669;

- проведення посадовими особами Головного управління ДФС у Житомирській області фактичної перевірки 13.04.2017 порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обігу газів вуглеводневих скраплених ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" за адресою: смт. Корнин, вул. Мічуріна, буд. 7/1, в тому числі вимоги зняти накази рівнемірів та визначення залишків газу, що знаходився в резервуарах, відібрання письмових пояснень від ОСОБА_1 , надання шляхом вручення ОСОБА_1 запиту "Про надання копій документів" (без вихідного номеру);

- складення акту фактичної перевірки від 21.04.2017 № 0121/06/18/РРО/40192518 ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020"

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 07.06.2017 № 0010051406, яким ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" визначено суму фінансових санкцій у розмірі 90532,08 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2017 № 0010051406, яким до ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 90532,8 грн., у тому числі 1 грн. за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, 90531,8 грн. (45265,9 грн. х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що на запит відповідача про надання матеріалів позивачем не надано документів походження скрапленого газу та підтвердження ведення обліку товарних запасів ні під час проведення перевірки, а ні в суд першої інстанції.

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем жодних доказів щодо здійснення реалізації позивачем необлікованих товарів суду надано не було, тому застосування до позивача штрафних санкцій за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, 90531,8 (45265,9 грн. х 2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку є протиправним.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 23.03.2020 справу призначено до апеляційного розгляду на 22.04.2020 о 09:30.

22.04.2020 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із запровадженням карантину на всій території України.

На підставі вказаного клопотання та у зв`язку із запровадженням карантинних заходів апеляційний розгляд справи перенесено на 13.05.2020 о 10:10.

12.05.2020 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із запровадженням карантину на всій території України.

Також 12.05.2020 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX.

Згідно з п.2 ч.2 резолютивної частини даного Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

На підставі вищевказаного апеляційний розгляд справи було відкладено на 30.09.2020 о 09:30.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що сторони будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з`явились, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення фактичної перевірки позивача згідно наказу від 11.04.2017 № 529 "Про проведення фактичної перевірки", зокрема, але не обмежуючись щодо: оформлення відповідачем направлень на перевірку від 11.04.2017 за № 668 та за № 669; - пред`явлення (вручення) 13.04.2017 відповідачем ОСОБА_1 наказу від 11.04.2017 № 529 "Про проведення фактичної перевірки" та направлень на перевірку від 11.04.2017 за № 668 та за № 669; - проведення відповідачем фактичної перевірки 13.04.2017 порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обігу газів вуглеводневих скраплених ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" за адресою: смт. Корнин, вул. Мічуріна, буд. 7/1, в тому числі вимоги зняти накази рівнемірів та визначення залишків газу, що знаходився в резервуарах, відібрання письмових пояснень від ОСОБА_1 , надання шляхом вручення ОСОБА_1 запиту "Про надання копій документів" (без вихідного номеру); - складення акту фактичної перевірки від 21.04.2017 № 0121/06/18/РРО/40192518 ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" сторонами не оскаржується, а тому апеляційний суд не надає оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в цій частині.

Рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині задоволеної вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 07.06.2017 № 0010051406, яким ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" визначено суму фінансових санкцій у розмірі 90532,08 грн. Отже, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини, Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено наказ "Про проведення фактичної перевірки" №529 від 11.04.2017, у зв`язку з отриманням в установленому законом порядку інформації від Управління Служби безпеки України в Житомирській області в Житомирській області, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, з метою контролю щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) прийнято рішення про проведення фактичної перевірки ТОВ "Єврогаз-2020" (код ЄДРПОУ 40192518) з 13.04.2017 тривалістю 10 діб за останні три роки діяльності, за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Попільнянський район, смт. Корнин, вул. Мічуріна, 7/1 .

Перед початком перевірки особі, що знаходилася за робочим місцем та здійснювала розрахункові операції (оператору АЗС) ОСОБА_1 , вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки № 529 від 11.04.2017, про що ОСОБА_1 зазначив та розписався в направленнях на перевірку від 11.04.2017 № 668 та № 669.

За результатом проведеної фактичної перевірки складено акт від 21.04.2017 № 0121/06/18/40192518 /РРО у якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, яке полягає у не забезпеченні ведення обліку товарних запасів (скрапленого газу) за місцем зберігання на загальну суму 45 265,54 грн., чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР. Крім того, вказано, що за період з 27.05.2016 по 13.04.2017 встановлено факти реалізації платником податків скрапленого газу без застосування реєстраторів розрахункових операцій у кількості 75357 л, чим порушено вимоги п. 1,2 ст. 3 Закону №265.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2017 № 0010051406, яким до ТОВ "ЄВРОГАЗ-2020" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 90532,8 грн., у тому числі 1 грн. за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, 90531,8 грн. (45265,9 грн. х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Позивач не погоджуючись із вказаними рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що застосування фінансових санкцій, передбачених статтями 20 та 21 Закону №265/95-ВР, а саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання (неведення журналу обліку нафтопродуктів), застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Оскільки, жодних доказів щодо здійснення реалізації позивачем необлікованих товарів суду надано не було, то суд вважає застосування до позивача штрафних санкцій за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, 90531,8 грн. (45265,9 грн. х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансового звіту, визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) .

Так, відповідно до п.2 ст.3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 5 ст. 8 Закону № 996-XIV передбачено, що підприємство, зокрема, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У розділі V Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі- Закон № 265/95-ВР) передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

За приписами ст.20 Закону № 265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону № 265/95-ВР, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів.

Так, з матеріалів справи слідує, що спірне податкове повідомлення-рішення 07.06.2017 № 0010051406 винесено за порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Водночас при визначенні розміру штрафної санкції у розмірі 90532,08 грн. податковий орган посилається на ст. 20 Закону № 265/95-ВР.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що факту наявності у позивача не облікованого товару та його продажу податковим органом не встановлено.

Крім того, необґрунтованими є посилання відповідача викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що позивачем не надано на запит податкового органу документів походження скрапленого газу та підтвердження ведення обліку товарних запасів.

При цьому суд апеляційної інстанції не погоджується з доводом податкового органу стосовно того, що санкція ст. 20 Закону № 265/95-ВР застосовується також у випадку не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Аналогічної позиції дотримується Державна податкова адміністрація України, викладеної у листі від 14.07.2003 № 10974/7/23-2117, яким роз`яснено, що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Пунктом 4.1.7.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 02 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за N 685/3978, визначено, що перед початком заправки автомашин через паливороздавальну колонку оператор АЗС повинен оприбуткувати прийнятий нафтопродукт, тобто зробити необхідні записи в Журналі обліку нафтопродуктів, які надійшли. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою суб`єкта підприємницької діяльності, а сам журнал - зареєстрований у державній податковій інспекції за місцем здійснення підприємницької діяльності, скріплений печаткою державної податкової інспекції та завірений підписом її керівника.

Однак, слід зазначити, що дія даної Інструкції не поширюється на Закон № 265/95-ВР, оскільки вона не розроблена на виконання вимог даного Закону.

Враховуючи вищевикладене, Державна податкова адміністрація України вважає, що застосування фінансових санкцій, передбачених статтями 20 та 21 Закону №265/95-ВР, а саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання (неведення журналу обліку нафтопродуктів), є неправомірним.

Таким чином, зазначена штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та у даному випадку не може бути застосована до позивача.

Оскільки відповідачем жодних доказів щодо здійснення реалізації позивачем необлікованих товарів до суду не надано, тому контролюючим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкцій за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, 90531,8 грн. (45265,9 грн. х2) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 806/2402/16.

У відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2017 № 0010051406.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.