Рішення

від 14.09.2020 по справі 753/6390/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6390/20

провадження № 2/753/5481/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"14" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Цимбал І.К.

при секретарі Римар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Київська місцева прокуратура № 2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки. Мотивуючи свої вимоги тим, що Київською місцевою прокуратурою №2 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100020000185 за ч. 1 ст. 358 КК України, встановлено факт незаконної передачі в іпотеку комунального майна, а саме земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована на території АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_2 набула права власності на вказану земельну ділянку на підставі рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 272/2341 тана підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2015 продала та передала її ОСОБА_3 , яка в свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2016 продала та передала вказану земельну ділянку ГО Спортивний клуб веслування м. Києва . Згодом ГО Спортивний клуб веслування м. Києва виступив майновим поручителем ОСОБА_4 за укладеним з нею та ОСОБА_1 договором позики грошових коштів № 2 від 28.01.2011, передав останньому в іпотеку вказану земельну ділянку.

Водночас місцевою прокуратурою встановлено, що рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 Київською міською радою не приймалося, документи, що посвідчують право власності на неї в Департаментів земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні.

Вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/3586/18, яке набрало законної сили 03.01.2020, яким задоволено позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ГО Спортивний клуб веслування м. Києва , витребувано у ГО Спортивний клуб веслування м. Києва спірну земельну ділянку.

Таким чином спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Києва, а тому розпоряджатися нею має право лише Київська міська рада, ГО Спортивний клуб веслування м. Києва не був законним власником земельної ділянки, а тому не мав права передавати її в іпотеку ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам ст. 5 Закону України Про іпотеку , що відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Дарницького районного суду від 27.04.2020 вказану справу прийнято до провадження суддею Цимбал І.К. та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.06.2020 підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Київська міська рада заявлений в її інтересах позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач - ГО Спортивний клуб веслування м. Києва в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог закону, із заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався. Відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання якого зареєстроване на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, викликався до суду в порядку, встановленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте в судове засідання він не з`явився, із заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався. Відзив на позов не подав.

В судове засідання 14.09.2020 учасники справи не з`явилися: прокурор та представник позивача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а від відповідачів жодних клопотань чи заяв не надійшло.

Нез`явлення учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судом засідання технічними засобами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки прокурор та позивач не заперечували проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно витягуз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від вбачається, що 15.04.2014 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Саченко М.М. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0001, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Право власності ОСОБА_2 посвідчено свідоцтвом про право власності з індексним номером 29468725 /а.с. 12-15/.

Підставою реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 стало рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 272/2341, за яким вказану земельну передано ОСОБА_2 у приватну власність.

ОСОБА_2 23.01.2015 уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 68.

У подальшому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 908, продала та передала вказану земельну ділянку ГО Спортивний клуб веслування м. Києва /а.с. 16-17/.

Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/3586/18, яке набрало законної сили 03.01.2020, задоволено позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ГО Спортивний клуб веслування м. Києва . Витребувано у ГО Спортивний клуб веслування м. Києва земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90 :283:0001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради /а.с. 23-33/.

Судом за результатами дослідження оригіналу рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 272/2341 Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва та додатку до нього встановлено, що у переліку ділянок, які передаються громадянам у приватну власність спірна земельна ділянка відсутня. Також судом встановлено, що Київська міська рада на пленарних засіданнях не приймала у встановленому законом порядку та згідно визначеної процедури рішень щодо виділення ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.З огляду на викладене суд дійшов висновку, що право власності територіальної громади на спірну земельну ділянку не припинялося, вона є комунальною власністю, проте вибула з володіння власника не з його волі.

Враховуючи викладене, вказаним рішенням Господарського суду м. Києва, відповідно до ст. 388 ЦК України, витребувано в ГО Спортивний клуб веслування м. Києва земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Також встановлено, що 15.12.2016 між ОСОБА_1 (іпотекодержателем) в особі представника ОСОБА_5 та ГО Спортивний клуб веслування м. Києва (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки. /а.с. 18-21/.

Вказаний договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстраційним № 1303, а також записи про іпотеку та обтяження земельної ділянки 15.12.2016 внесено до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

За умовами договору іпотеки іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_4 за договором позики грошових коштів № 2 від 28.01.2011 передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0001, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд.

Крім того, на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2019 у справі № 910/3586/17, державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Росновською Н.В. 05.05.2020 внесені відомості про право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на дану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 36420116.

За положеннями частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення зобов`язання.

Законом України Про іпотеку встановлено такий вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном як іпотека. Особливість іпотеки полягає в тому, що предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, але іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 цього Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Частина 1 статті 5 Закону України Про іпотеку визначає, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що право передачі майна в іпотеку, крім випадків виникнення іпотеки на підставі закону або рішення суду, належить його власникові.

Господарським судом м. Києва встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади м. Києва поза її волею, що і стало підставою для її витребування у спосіб, передбачений статтею 387 ЦК України.

Рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2019 у справі № 910/3586/17 про витребування спірної земельної ділянки набрало законної сили, не скасоване та є чинним.

За нормою частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності (правової певності), який передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України).

Відповідно до статті 316 ЦК України під поняттям права власності розуміється право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України, у якій закріплений конституційний принцип непорушності права власності, проголошує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, з огляду на зміст рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2019 у справі № 910/3586/17, яке має преюдиційне значення у цій справі, суд дійшов висновку, що у ГО Спортивний клуб веслування м. Києва не було права на передання земельної ділянки в іпотеку, а відтак оспорюваний договір суперечить статті 5 Закону України Про іпотеку та нормам статей 316, 317, 319, 321 ЦК України.

За наведених обставин суд вбачає підстави для визнання договору іпотеки земельної ділянки недійсним.

З приводу підстав представництва Київською місцевою прокуратурою № 2 інтересів держави в особі позивача шляхом звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, п. 2 ч. 2ст., ст. 23 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На виконання вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором у позовній заяві зазначено, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Київська міська рада, проте позивач не здійснює захист інтересів держави.

Проте, Київська міська рада приймала участь у розгляді Господарським судом м. Києва справи №910/3586/17, та з 03.12.2019 володіє інформацією про встановлений судом факт незаконної передачі 15.12.2016 ГО Спортивний клуб веслування м. Києва в іпотеку ОСОБА_1 належної територіальній громаді міста Києваземельної ділянки, однак заходів, спрямованих на усунення порушень інтересів держави не вжила, що свідчить про її бездіяльність.

Крім того, на виконання вимог ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором у позовній заяві обґрунтовано, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави. У даному випадку порушення інтересів держави полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади м. Києва на землю, захист такого права шляхом визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Київською місцевою прокуратурою № 2 листом № 52/13-2ц-20 від 13.04.2020 повідомлено позивача про намір звернутися до суду з указаним позовом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором доведено підстави для здійснення ним представництва інтересів держави, обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів та необхідність їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 362/1038/17, від 23.01.2019 у справі № 817/108/16, від 30.10.2019 у справі № 761/22556/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 № 912/2385/18.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважажє, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що договір укладений між відповідачами був укладений неправомірно та без відповідних правових підстав.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду прокурором сплачено судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. згідно платіжного доручення №422 від 13.04.2020.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись стст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст. 316-321 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотекизадовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:283:0001, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений 15 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Громадською організацією Спортивний клуб веслування м. Києва , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1303.

Стягнути з Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва (02099, м. Київ,вул. Російська, 74, кв. 2; код ЄДРПОУ 40808434) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Алуштинським МВ ГУ МВС України у Криму, ідентифікаційний номер відсутній у зв`язку з релігійними переконаннями) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: