Ухвала
від 04.09.2020 по справі 755/5482/20
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5482/20

Провадження №: 2/755/3062/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол про стягнення матеріальної шкоди та неустойки.

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інтол в межах позовних вимог у розмірі 90 185,16 грн.

За правилом частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

На підставі частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Будь-яких доказів, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову про забезпечення позову.

Керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Н.Є.Арапіна

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення04.09.2020
Оприлюднено08.10.2020
Номер документу92053668
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —755/5482/20

Рішення від 03.12.2020

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Арапіна Н. Є.

Рішення від 03.12.2020

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Арапіна Н. Є.

Ухвала від 04.09.2020

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Арапіна Н. Є.

Ухвала від 11.08.2020

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Арапіна Н. Є.

Ухвала від 20.05.2020

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Арапіна Н. Є.

Ухвала від 23.04.2020

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Арапіна Н. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні