Ухвала

від 24.09.2020 по справі 757/39842/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39842/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Києві клопотанняТовариства зобмеженою відповідальністю«Лорино» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №42018000000002085 від 23.08.2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

До провадженняслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотанняТовариства зобмеженою відповідальністю«Лорино» в особі директора ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №42018000000002085 від 23.08.2018 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року, справа №757/22226/19-к.

Просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року у справі № 757/22226/19-к на кошти, що знаходяться на рахунках у системі електронного адміністрування податку (електронних рахунках), відкритих платниками податків в Казначействі, що адмініструються ДФС суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «ЛОРИНО» (код ЄДРПОУ 41794246) та зняти заборону на користування, відчуження зазначеного майна.

Клопотання мотивоване тим, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не відповідають критеріям речових доказів, мета арешту не доведена. Також зазначено, що накладення арешту позбавляє відповідного суб`єкта господарювання можливості фактично здійснювати господарську діяльність.

Представник ТОВ «ЛОРИНО» - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність учасників судового провадження на підставі ст. 26 КПК України

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року, справа №757/22226/19-к, накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках у системі електронного адміністрування податку (електронних рахунках), відкритих платниками податків в Казначействі, що адмініструються ДФС суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «ЛОРИНО» (код ЄДРПОУ 41794246) із забороною на користування та відчуження зазначеного майна.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували, що майно, на яке накладено арешт відповідає критеріям речових доказів, визначним ст. 98 КПК України, тобто є майном, набутим кримінально - протиправним шляхом або предметом кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування за тривалий час не доведено та не надано доказів того, що майно, на яке накладено арешт - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, є майном в розумінніст. 170 КПК України, а також є предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначеност. 98 КПК України.

Отже, доводи сторони обвинувачення про необхідність накладення арешту на суму ПДВ вищезазначених товариств з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченомуст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Отже,арештухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року у справі № 757/22226/19-к на кошти, що знаходяться на рахунках у системі електронного адміністрування податку (електронних рахунках), відкритих платниками податків в Казначействі, що адмініструються ДФС суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «ЛОРИНО» (код ЄДРПОУ 41794246) накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3.ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже,при розглядіклопотання проскасування арештустороною обвинуваченняне доведенонаявність будь-якихфактичних даних(доказів),відповідно дояких єнеобхідність узбереженні накладеногоарешту та які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність товариств.

З урахуванням наведеного клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Лорино» вособі директора ОСОБА_3 про скасуванняарешту намайно у кримінальномупровадженні №42018000000002085від 23.08.2018року задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2019 року у справі № 757/22226/19-к на кошти, що знаходяться на рахунках у системі електронного адміністрування податку (електронних рахунках), відкритих платниками податків в Казначействі, що адмініструються ДФС суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «ЛОРИНО» (код ЄДРПОУ 41794246) та зняти заборону на користування, відчуження зазначеного майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1