Рішення

від 30.09.2020 по справі 938/183/20

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/183/20

Провадження № 2/938/128/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

прокурора Мартищук Т.І.,

представника Верховинської РДА Матаржук М.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за позовом заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

прокурор звернувся в інтересах держави в особі Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення на користь Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 100 148 гривень 84 копійки.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач перебуваючи на посаді начальника відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації 25.02.2014 видав наказ № 59-к про звільнення з роботи вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Верховинського району Івано-Франківської області ОСОБА_3 за ст. 38 КЗпП України. Згідно рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2015 даний наказ скасовано, ОСОБА_3 поновлено на роботі вчителя географії Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Верховинського району Івано-Франківської області з 26.02.2014 та стягнуто на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. Однак рішення суду відповідачем не виконувалося до 24.04.2018. В період невиконання рішення суду про поновлення на роботі, рішенням Верховинського районного суду від 20.04.2018 стягнуто з відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.10.2017 по 31.03.2018 включно в сумі 100148,84 грн., які згідно ордеру №5 від 22.06.2018 та доручення №133 від 16.05.2016 відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації перераховано ОСОБА_3 . А тому вважає, що у відповідача на підставі положень ч. 1 ст. 130, п. 8 ч. 1 ст. 134, ст. 237 КЗпП України, виник обов`язок відшкодувати відділу освіти завдану шкоду внаслідок затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на роботі у сумі 100148 гривень 84 копійок. Оскільки вищестоячим органом, а саме Верховинською районною державною адміністрацією з часу виплати ОСОБА_3 в 2018 році середнього заробітку затримки виконання рішення суду про її поновлення на роботі, не вживалися жодні заходи щодо стягнення з відповідача завданої шкоди в порядку регресу, а тому з позовом до суду в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру звертається прокурор в інтересах держави в особі Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

При цьому, прокурор зазначає, що ним не пропущено строк звернення до суду, передбачений ч.3 ст.233 КЗпП України, оскільки про факт сплати відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації бюджетних коштів з вини ОСОБА_1 , як середнього заробітку ОСОБА_3 за час затримки виконання рішення суду в сумі 100148,84 грн., прокурору стало відомо під час опрацювання в лютому 2020 року інформації відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації з приводу використанням вказаним управління бюджетних коштів, а Верховинській районній державній адміністрації про даний факт стало відомо на підставі листа Надвірнянської місцевої прокуратури від 17.03.2020, оскільки така інформація начальником Відділу освіти ОСОБА_1 умисно не надавалася. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач у строк встановлений судом відзиву на позов не подав.

03 серпня 2020 року відповідач подав до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки днем виявлення шкоди в розумінні ст.233 КЗпП України у даній справі, слід вважати 22.06.2018, а саме день, коли відбулося безспірне списання коштів з рахунку відділу освіти на рахунок ОСОБА_3 та що підтверджується меморіальним ордером №5 від 22.06.2018. При цьому, зазначає про безпідставність посилання прокурора на те, що Верховинська районна державна адміністрація довідалася про даний факт тільки після отримання листа від прокуратури, оскільки таке спростовується заявкою голови відділу освіти від 11.05.2018 на ім`я голови Верховинської районної державної адміністрації, про виділення коштів в сумі 100149 грн. на виконання рішення суду від 20.04.2018.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлені нею вимоги з підстав наведених у позові, просить позов задовольнити.

Представник Верховинської районної державної адміністрації, Матаржук М.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених прокурором в позові. Додатково пояснила, що відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації являється структурним підрозділом Верховинської районної державної адміністрації, який підпорядковується Верховинській районній державній адміністрації, однак може самостійно розпоряджатися коштами зокрема щодо виплати заробітної плати без відома головного розпорядника, як і самостійно приймати рішення щодо звільнення, прийняття на роботу працівників. Не заперечила проти задоволення позову.

Представник відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просить розгляд справи здійснити на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечили. Представник відповідача Атаманюк Р.І. просив відмовити у задоволенні вимог прокурора з підстав пропущення строків звернення до суду із вказаними вимогами, оскільки безспірне списання з рахунку відділу освіти на рахунок ОСОБА_3 середнього заробітку за час невиконання рішення суду коштів в сумі 100148,84 грн. згідно рішення Верховинського районного суду від 20.04.2018 здійснено 22.06.2018, а прокурор звернувся з позовом до суду лише 15.04.2020, заяви про поновлення пропущеного строку з поважних причин, суду не подав.

Заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації №59-к від 25 лютого 2014 року Про звільнення ОСОБА_3 ОСОБА_3 вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та вчителя географії Верховинської вечірньої школи ІІ-ІІІ ступенів звільнено із займаних посад даних шкіл з 25.02.2014 (а.с.6).

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2015 (а.с.14-17) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 , зокрема визнано незаконним наказ відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації №59-к від 25.02.2014 про звільнення з роботи ОСОБА_3 вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступеня Верховинського району Івано-Франківської області та поновлено ОСОБА_3 на роботі вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступеня Верховинського району Івано-Франківської області з 26.02.2014.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2015 в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступеня Верховинського району Івано-Франківської області з 26.02.2014 виконано 24.04.2018 шляхом винесення начальником відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Гуцуляком В.В. наказу №52-к Про поновлення на роботі ОСОБА_3 (а.с.7).

Також встановлено, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2018, що набрало законної сили, позов ОСОБА_3 до Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.10.2017 по 30.03.2018, задоволено. Стягнуто з відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.10.2017 по 31.03.2018 включно в сумі 100 148 гривень 84 копійки (а.с.11-13).

На виконання рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2018, Відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації двома платежами, а саме на підставі платіжного доручення №133 від 16.05.2018 на суму 1782 грн. 11 коп. та меморіального ордеру №5 від 22.06.2018 на суму 78837 грн.71 коп. перераховано ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.10.2017 по 31.03.2018 включно в сумі 100 148 гривень 84 копійки (а.с.9,10) з утриманням і перерахуванням до бюджету податків в сумі 19529 грн. 02 коп. (а.с.8)

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно п.8 ч.1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведені працівника на іншу роботу.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільнені або переведені працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 11.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ст. 134 КЗпП України та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11.04.1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

За таких обставин, оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про доведеність факту заподіяння державі в особі відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації, матеріальної шкоди завданої винними діями відповідача ОСОБА_1 , як начальника відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації, внаслідок незаконного звільнення та затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_3 .

В той же час, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вищевказаного позову.

Із норм ЦК України та КЗпП України, що регулюють позовну давність, можна дійти висновку, що пропущення особою строку на звернення до суду із позовом без поважних причин, за умови встановлення судом порушеного права, про захист якого вона просить, є підставою для відмови в задоволенні позову за спливом позовної давності.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України визначено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У відповідності до ч.1,6 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками від 29 грудня 1992 року № 14 визначено, що судам необхідно перевіряти чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст. 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Крім цього, у відповідності до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 за №6-152цс14, для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Як вже було встановлено судом, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.10.2017 по 31.03.2018 включно в сумі 100 148 гривень 84 копійки, Відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації виплачено ОСОБА_3 на підставі платіжного доручення №133 від 16.05.2018 та меморіального ордеру №5 від 22.06.2018. З позовом прокурор в інтересах держави в особі Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області звернувся до суду 15.04.2020.

Таким чином, оскільки остання виплата Відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації грошових коштів, а саме середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі здійснено ОСОБА_3 22.06.2018 і з цього часу обчислюється встановлений ст. 233 КЗпП України річний строк на пред`явлення регресного позову, а прокурор звернувся до суду з позовом лише 15.04.2020, а тому суд вважає, що такий поданий з порушенням визначеного ст.233 КЗпП України строку на звернення до суду.

При цьому, посилання прокурора на те, що для заявлених позовних вимог позовна давність не сплила, оскільки про факт сплати відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації бюджетних коштів з вини ОСОБА_1 , як середнього заробітку ОСОБА_3 за час затримки виконання рішення суду в сумі 100148,84 грн. прокуратурі стало відомо під час опрацювання в лютому 2020 року інформації відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації з приводу використанням вказаним управління бюджетних коштів, а Верховинській районній державній адміністрації про даний факт стало відомо на підставі листа Надвірнянської місцевої прокуратури від 17.03.2020, так як така інформація начальником Відділу освіти ОСОБА_1 вищестоячому органу умисно не надавалася, суд не бере до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до Положення Про відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 08.10.2018 №309, п.1, 2 Розділу І - відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації утворюється головою Верховинської районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Верховинського району забезпечує виконання покладених на нього завдань. Відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації підпорядкований голові районної держадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний органу управління освітою обласної державної адміністрації.

Згідно з п.8 Розділу ІІІ - Відділ освіти райдержадміністрації в установленному законодавством порядку та у межах повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами.

Відповідно до п.12, 13 Розділу ІV - начальник відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації подає на затвердження голови районної держадміністрації проект кошторису та штатного розпису відділу освіти райдержадміністрації в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати його працівників. Розпоряджається коштами у межах затвердженого головою районної держадміністрації кошторису відділу освіти.

Згідно п.22, 25 Розділу V - Відділ освіти райдержадміністрації фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством. Відділ освіти райдержадміністрації утворений як юридична особа публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

Також, згідно з п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до п.п.4,5,7,9 ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації являється юридичною особою, яка входить до складу Верховинської районної державної адміністрації та підпорядковується голові райдержадміністрації як структурний підрозділ, є підзвітним і підпорядкованим Верховинській районній державній адміністрації, фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та розпоряджається коштами у межах затвердженого головою районної держадміністрації кошторису відділу освіти. У свою чергу Верховинська районна державна адміністрація, як головний розпорядник коштів зобов`язана контролювати за бюджетними зобов`язаннями своїх структурних підрозділів, як розпорядників коштів нижчого рівня.

Крім цього, як вбачається з представленої стороною відповідача заявки про виділення коштів загального фонду з рахунків відділенням Державного казначейства у Верховинському районі від 11.05.2020 (а.с.72) Відділом освіти Верховинської районної державної адміністрації 11.05.2020 надано заявку на виділення коштів в сумі 100149 грн. згідно рішення райсуду від 20.04.2018.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони відповідача свідки, головний бухгалтер відділу освіти ОСОБА_4 та екрономіст відділу освіти ОСОБА_5 , суду показали, що Верховинська районна державна адміністрація, як головний розпорядник коштів, на підставі заявки на виділення коштів, яка подається до фінансового відділу Верховинської районної державної адміністрації та затверджується головою райдержадміністрації, виділяє відділу освіти зазначені в заявці кошти. В такий же спосіб, на підставі сформованої ними заявки від 11.05.2020, фінансовим відділом Верховинської районної державної адміністрації було виділено кошти в сумі 100149 грн. на здійснення виплат ОСОБА_3 на підставі рішення суду від 20.04.2018 та які шляхом безспірного списання з балансу відділу освіти Державною казначейською службою України, були перераховані ОСОБА_3 .

Також допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який працює на посаді начальника фінансового відділу Верховинської районної державної адміністрації, суду показав, що фінансовий відділ Верховинської районної державної адміністрації являється одним із структурних підрозділів Верховинської районної державної адміністрації. Кошти на потреби відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації, як і будь які інші, виділяються на підставі поданої заявки, якими Відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації розпоряджається за призначенням. Без заявки на виділення коштів, яка знаходиться в матеріалах справи, виділення коштів не можливе.

За таких обставин, оскільки виділення і виплата коштів на виконання рішення суду відбувалася внаслідок взаємодії декількох структурних підрозділів Верховинської районної державної адміністрації, яка наділена повноваженнями своєчасно контролювати їхню роботу, зобов`язана слідкувати за належним використанням коштів державного та місцевого бюджету її структурними підрозділами, тому є необґрунтованими твердження прокурора про те, що Верховинська районна державна адміністрація дізналася про обставини виконання рішення суду лише 17.03.2020, оскільки в силу своїх обов`язків та повноважень, вказаний орган мав об`єктивну можливість знати про обставини порушення його прав на час виплати відділом освіти грошових коштів ОСОБА_3 на підставі рішення суду 16.05.2018 та 22.06.2018.

При цьому, показання окремих працівників Верховинської районної державної адміністрації, допитаних в якості свідків про те, що вони не знали про вказані виплати відділом освіти не можуть бути належним доказом незнання органом про порушення його прав, оскільки саме на орган влади покладено обов`язок своєчасного контролю роботи його підрозділів.

Також, твердження прокурора про те, що про порушення інтересів держави, а саме здійснення виплат прокуратурі стало відомо під час опрацювання в лютому 2020 року інформації відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації з приводу використанням вказаним управління бюджетних коштів, суд не бере до уваги, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, згідно яких в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 362/44/17).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що уповноважений орган, а саме Верховинська районна державна адміністрація мала об`єктивну можливість знати про обставини порушення своїх прав на час виплати відділом освіти грошових коштів ОСОБА_3 на підставі рішення суду 16.05.2018 та 22.06.2018, а відділ освіти беззаперечно знав про ці обставини, а тому перебіг позовної давності за загальним правилом для подання позову в інтересах держави прокурором, також починається з часу здійснення виплати.

Отже, враховуючи, що позов прокурором заявлено після спливу позовної давності, і клопотань про поважність пропуску строку звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України суду не подано, і в ході судового розгляду поважних обставин, чому прокурор не звернувся до суду за захистом інтересів держави протягом річного строку з моменту настання права регресної вимоги не здобуто, а тому суд відмовляє в задоволенні позову за спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позову заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення на користь Відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 100 148 гривень 84 копійки (сто тисяч сто сорок вісім гривень вісімдесят чотири копійки) відмовити за спливом позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: Надвірнянська місцева прокуратура Івано-Франківської області, юридична адреса: м.Надвірна, Івано-Франківська область, майдан Шевченка, 39; ЄДРПОУ 03530483;

Верховинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, юридична адреса: селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка, 3; ЄДРПОУ 20568352;

Відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, юридична адреса: селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка, 21; ЄДРПОУ 02143488; р/р 298201720344280009010015597.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя: Бучинський А.Б.