Постанова

від 14.09.2020 по справі 456/1079/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1079/20 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 22-ц/811/1490/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар: Іванова О.О.

З участю представника ОСОБА_1 - адвоката Марочканич М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Актив від імені в інтересах та за рахунок майового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу ІнвестГалБуд про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.

Подану заяву обгрунтовує тим, що ТОВ КУА Актив отримав матеріали, надані відповідачем у цій справі, ТзОВ ІНВЕСТ ГАЛ БУД та інформацію про те, що квартири за АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 знаходяться у власності ОСОБА_1 . В матеріалах справи також знаходиться витяг з ДРРПНМ та договір купівлі-продажу майнових прав від 27.07.2017 року, на підставі якого ОСОБА_1 набула у власність квартиру. Квартира АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 являється власністю ТОВ КУА Актив . Діями ТзОВ ІНВЕСТ ГАЛ БУД та ОСОБА_1 компанія була позбавлена можливості оформити право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , натомість, вказані квартири були протиправно передані ОСОБА_1 16.08.2017р. між ТзОВ ІНВЕСТ ГАЛ БУД та ТОВ "Компанія з управління активами Актив" було укладено Договір №16/08-17-ССЗ купівлі-продажу майнових прав від 16.08.2017р.. Відповідно до умов цього договору, ТОВ КУА Актив придбало в ТзОВ ІНВЕСТ ГАЛ БУД майнові права на квартири в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_4 . Під час укладення договору ТзОВ ІНВЕСТ ГАЛ БУД запевняло ТОВ КУА Актив , що вказані квартири нікому не продані і ні під якими заборонами не перебувають. Отже, станом на 16.08.2017 року вважають, що майнові права на квартири за АДРЕСА_1 та за №7 належать на праві власності ТОВ КУА Актив . Про існування права власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в ОСОБА_1 ТОВ КУА Актив дізнався лише зі судової справи. Про існування договорів купівлі-продажу від 27.07.2017 року між ТзОВ ІНВЕСТ ГАЛ БУД та ОСОБА_1 . Товариство також дізналося лише з матеріалів судової справи та за повідомленням представника. ТОВ КУА Актив отримав інформацію про те, що ОСОБА_1 після початку розгляду в Стрийському міськрайонному суді судової справи №456/462/20 та судової справи №456/461/20, а також подання як доказу у судову справу договору та витягу про наявність права власності на одну із квартир в будинку АДРЕСА_4 терміново намагається продати спірні квартири. Таку інформацію отримали від потенційних покупців квартир. Зокрема, продажем квартир ОСОБА_1 , займається маклер ОСОБА_2 . Також, про продаж квартир свідчать оголошення на відповідних ресурсах по продажі нерухомості в мережі Інтернет. Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Предметом позовних вимог ТОВ КУА Актив буде визнання за позивачем права власності на спірні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , визнання недійсним договорів, на підставі яких ОСОБА_1 набула право власності на ці квартири, скасування реєстрації права власності на вказані квартири. Накладення арешту на спірні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 вважають доцільним та співмірним заходом забезпечення позову, а також, способом ефективного судового захисту порушених прав ТОВ КУА Актив , а відтак просять забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірні квартири, до закінчення розгляду позовної заяви, яка буде подана у встановлені терміни.

Оскаржуваною ухвалою клопотання задоволено. Накладено арешт на:

- квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 42.6 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1936873046112;

- квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 42.6 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1936987246112, які належать ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючій АДРЕСА_7 .

Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу необґрунтованою та безпідставною. Твердження позивача про те, що квартири на які накладено арешт є його власністю є безпідставними, оскільки договори купівлі-продажу майнових прав були укладені ще 27.07.2017 року, тобто задовго до укладення договору з ТОВ КУА Актив . Звертає увагу, що станом на день винесення ухвали майно на яке накладено арешт перебувало у власності третіх осіб. Вважає, що забезпечення позову, накладене оскаржуваною ухвалою є безпідставним та необґрунтованим, винесеним без урахування розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Просить скасувати ухвалу та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до ст.360 ЦПК України до суду надійшов Відзив на апеляційну скаргу ТзОВ Компанія з управління активами Актив .

У Відзиві адвокат Огородник О.І. зазначає, що вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення. Звертає увагу, що копії договорів купівлі -продажу майнових прав від 27.07.2017 року підписані від імені ТзОВ ІнвестГалБуд представником ОСОБА_3 на підставі довіреноссті від 27.07.2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б., однак з листа нотаріуса на запит адвоката вбачається, що жодних довіреностей 27.07.2017 року від іменті ТОВ ІнвестГалбуд нотаріус не посвідчував. Відтак вважає, що договори купівлі-продажу майнових прав на підставі яких ОСОБА_1 набула майнові права на квартири, які є спірними укладені особою,яка не мала повноважень на їх укладення, тому є оспорюваними, що свідчить про підставність забезпечення позову . Просить увалу залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Марочканич М.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову перелічені у ст.150 ЦПК України .

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, ТзОВ ІнвестГалбуд уклало договори купівлі-продажу майнових прав на квартири АДРЕСА_8 з ОСОБА_1 27.07.2017 року , а з ТзОВ Компанія з управління активами Актив такі ж договори на ціж квартири 16.08.2017 року.

ТзОВ Компанія з управління активами Актив має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсних договорів на підставі яких ОСОБА_1 набула право власності на спірні квартири, визнання за ТзОВ Компанія з управління активами Актив права власності на квартири.

Зазначене свідчить про наявність спору з приводу набуття права власності на квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_6 .

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 намагається продати квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , тому накладення арешту на спірні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 буде доцільним та співмірним заходом забезпечення позову, а також, способом ефективного судового захисту в разі можливого задоволення позову ТОВ КУА Актив .

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Як вбачається з долучених до апеляційної скарги договорів купівлі-продажу спірних квартир такі продані третім особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відтак доводи заявника про загрозу відчуження квартир, які будуть предметом спору підтвердилися, що свідчить про під ставність заяви про забезпечення позову та законність ухвали суду.

Відчуження спірних квартир може істотно ускладнити можливе рішення про задоволення позову про визнання договір недійсними та призведе до ряду нових позовів, зокрема про витребування майна від добросовісного набувача.

Як зазначалося вище, забезпечення позову має тимчасовий характер та застосується з метою забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а тому суд апеляційної інстанції зважаючи на наявні докази у справі, вважає, що ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, власниками квартир були треті особи є неспроможними.

Твердження в апеляційній скарзі щодо правомірності набуття права власності на спірні квартири не є предметом даного судового розгляду, а може бути оцінено судом першої інстанції лише під час розгляду справи по суті .

Інші доводи апеляційної скарги, висновів суду першої інстанції, які є достатньо аргументованими не спростовують, а тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав відповідати на них, при цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії ).

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375,383,384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту в порядку визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України .

Повний текст постанови складений 21 вересня 2020 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк