Ухвала

від 01.10.2020 по справі 495/1940/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1534/20

Номер справи місцевого суду: 495/1940/20 1-кс/495/1777/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2020 року про повернення скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було повернуто скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру та роз`яснено захиснику, що у разі усунення обставин, що перешкоджають розгляду скарги, вона може бути подана повторно.

Мотивуючи своє рішення про повернення зазначеної скарги, слідчий суддя зазначив, що скаргу подано лише в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом, що не передбачено процесуальним законодавством, до суду не надходила скарга в письмовій формі з особистим підписом скаржника, у зв`язку із чим слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності достатніх відомостей про те, що скаргу було надіслано саме адвокатом ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 ..

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 зазначила, що оскаржувана ухвала є незаконною, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне:

- сумніви слідчого судді щодо надіслання скарги саме адвокатом ОСОБА_7 могли бути усунені безпосередньо під час судового засідання з розгляду зазначеної скарги;

- слідчий суддя залишив поза увагою, що до скарги, згідно положень ч. 1 ст. 50 КПК України, були долучені належним чином посвідчені документи, що підтверджують повноваження захисника та інших вимог щодо підтвердження повноважень, у тому числі у випадку надсилання документів електронним шляхом, чинний КПК не містить, а ті випадки, що передбачають електронне листування учасників кримінального провадження, не містять жодного посилання чи вимоги щодо обов`язкової наявності електронного цифрового підпису;

- оскаржувана ухвала надійшла на електронну пошту адвоката без будь-якого електронного цифрового підпису, що свідчить про невиконання слідчим суддею тих вимог, на які останній посилається у власному судовому рішенні;

- у тексті ухвали слідчий суддя посилається на положення Закону України «Про електронний цифровий підпис», який наразі втратив чинність, а також на Наказ Державної судової адміністрації від 23.03.2017 р. «Про затвердження Тимчасового регламенту обміну електронними документами між судами та учасниками процесу, кримінального провадження», який розповсюджується лише на пілотні суди, до яких не відноситься Білгород-Дністровський міськрайсуд Одеської області;

- станом на теперішній час питання функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), що включає в себе і електронний документообіг між судами та учасниками справ, не врегульовано, тому на даний момент не існує єдиного підходу до прийняття та реєстрації документів, що надходять на електронну адресу суду;

- після отримання на електронну пошту копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, захисником на адресу суду було направлено заяву, в якій було зазначено, що повернута скарга була надіслана із офіційної електронної адреси захисника ОСОБА_7 , яка вказана в ЄРАУ, та надано відповідне підтвердження.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити скаргу до нового розгляду в суді 1-ої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч. 1 ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При цьому ч. 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно доположень п.1ч.2ст.304КПК України,скарга нарішення,дії чибездіяльність слідчогочи прокурора,передбачені ч.1ст.303КПК України повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Так, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про необхідність повернення захиснику поданої нею скарги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 р. №1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», у випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги. Скарга не відповідає вимогам закону, якщо, відповідно до п.п. 1 зазначеного п. 6 Листа, її подала особа,яка немає праваподавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником).

В свою чергу, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі Закон) передбачено, що електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положення ст. 6 зазначеного Закону встановлюють, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При цьому, оригіналом електронного документа, відповідно до вимог ст. 7 Закону, вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у томучислі зелектронним підписомавтора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».

Електронний підпис, відповідно до визначення, що міститься в п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронні довірчі послуги», це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Таким чином, електронний цифровий підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Проте, скарга захисником ОСОБА_7 , всупереч вищезгаданим вимогам закону, була подана 19.08.2020 р. до слідчого судді суду 1-ої інстанції лише в електронній формі без скріплення цифровим підписом.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що захисником ОСОБА_7 18.08.2020 р. зазначена скарга про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 була також надіслана на адресу суду 1-ої інстанції в письмовому вигляді з особистим підписом захисника службою кур`єрської доставки, яка була зареєстрована належним чином та розглянута слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області із постановлення відповідної ухвали 28.08.2020 р. про відмову в задоволенні скарги, при цьому, зазначена ухвала слідчого судді на теперішній час також є предметом апеляційного оскарження.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги та вважає такими, що відповідають дійсності доводи захисника про те, що в ухвалі слідчий суддя посилається на положення Закону України «Про електронний цифровий підпис», який наразі втратив чинність, та Наказу ДСА від 23.03.2017 р. «Про затвердження Тимчасового регламенту обміну електронними документами між судами та учасниками процесу, кримінального провадження», який розповсюджується лише на пілотні суди, до яких не відноситься Білгород-Дністровський міськрайсуд Одеської області, проте зазначає, що помилковість таких посилань не свідчить про необґрунтованість та безпідставність ухвали слідчого судді в цілому, зважаючи на викладені апеляційним судом вище положення чинного законодавства, що регулює електронний документообіг та електронні документи.

Твердження захисника про те, що повернута скарга була надіслана з офіційної електронної адреси захисника ОСОБА_7 , яка міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України, відповідають дійсності, проте колегія суддів наголошує на тому, що скарга була повернута захисника саме на підставі відсутності одного з обов`язкового реквізиту електронного документа електронного підпису, не зважаючи на його надіслання з офіційної та зареєстрованої електронної пошти.

Заслуговують на увагу також посилання захисника на те, що станом на теперішній час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) перебуває у стадії розробки та впровадження, її створення та запуск контролює Вища рада правосуддя, проте викладена обставина не свідчить про відсутність необхідності дотримуватись вимог вищевказаних законодавчих актів, які є чинними та встановлюють певні вимоги до подання до суду електронних документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано та на підставі закону дійшов висновку про необхідність повернення захиснику ОСОБА_7 її скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 у зв`язку із неможливістю достовірної ідентифікації особи, яка звернулась зі скаргою через відсутність електронного цифрового підпису, тобто поданням скарги особою, яка не має права її подавати.

Більш того, із пояснень прокурора та захисника, апеляційним судом було встановлено, що ідентична скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру, засобами поштового зв`язку, 21.08.2020 року надійшла до Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області в оригіналі та була розглянута слідчим суддею по сіті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 24, 303, 304, 370, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2020 року про повернення скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4