Ухвала

від 06.10.2020 по справі 760/18845/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18845/20

Провадження №1-кс/760/6293/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Грінкомгруп»,

про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019100090002005 від 26.02.2019, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Грінкомгруп», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019100090002005 від 26.02.2019.

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 11.06.2019 у справі №760/16660/19 (провадження №1-кс/760/8875/19) було частково задоволено клопотання слідчого слідчоговідділу Солом`янськогоуправління поліціїГУ Національноїполіції ум.Києві ОСОБА_4 про арешт майна в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12019100090002005 від 26.02.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, та накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Семенівська, 7а, власником якої є ТОВ «Грінкомгруп» (код ЄДРПОУ 41521534).

Заявник вказує, що як вбачається з вищевказаної ухвали слідчого судді, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи, всупереч закону та суспільних інтересів зареєстрували право власності на майно та самоправно, без наявних дозвільних документів, здійснюють підготовчі будівельні роботи за адресою: м. Київ, вул. Семенівська, 7а. Також зазначається, що клопотання було розглянуто за відсутності представника ТОВ Грінкомгруп, із огляду на те, що зазначене нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, а розгляд за таких обставин є необхідним з метою забезпечення збереження майна. Так, про існування арешту стало відомо з відкритих джерел, а саме з Єдиного державного реєстру судових рішень України.

Заявник вказує, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.06.2019 у справі № 760/16660/19, є необґрунтованим та таким, що порушує вимоги КПК України та чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

У клопотанні зазначається, що на даний час ТОВ «Грінкомгруп» та його керівник ОСОБА_5 не мають жодного відношення до кримінального провадження №12019100090002005 від 26.02.2019, а вищевказане майно набуто на законних підставах. Вказує, що з моменту накладення арешту на майно ТОВ «Грінкомгруп» та його керівником не було зроблено жодної дії, що могла б свідчити про наявність намірів для відчуження цього майна.

Враховуючи вищенаведене, керуючись стст. 16, 24, 173, 174 КПК України, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Грінкомгруп», звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

До початку розгляду клопотання по суті до слідчого судді надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Грінкомгруп», про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду.

Дослідивши дане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено чч. 1, 3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Виходячи з викладеного, повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені лише кримінальним процесуальним законодавством України і, з урахуванням принципу верховенства права та відповідної практики Європейського суду з прав людини, не підлягають розширеному тлумаченню.

Разом з тим, чинним КПК України не визначено, яке процесуальне рішення має прийняти слідчий суддя у разі надходження до нього заяви, в якій представник власника майна просить залишити клопотання про скасування арешту без розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу. Отже, цією нормою передбачено застосування аналогії за наявності правових прогалин або колізій у кримінальному процесуальному законодавстві України.

Згідно з ч.2 ст.305 КПК України передбачено, що слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6частини першоїстатті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостоюстатті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Слідчий суддя також враховує відповідну судову практику, зокрема ухвалу Київського апеляційного суду м.Києва, справа №760/13785/17, провадження №11-сс/824/756/2018, згідно з якою прийняття слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні скарги може мати місце за умови розгляду скарги по суті та необґрунтованості доводів, викладених у ній.

За таких обставин, враховуючи те, що адвокатом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Грінкомгруп», подано заяву про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду, що свідчить про фактичне непідтримання поданого клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Грінкомгруп», підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, стст. 1, 9, 26, 305 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , поданим в інтересах ТОВ «Грінкомгруп», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019100090002005 від 26.02.2019, - закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1