Постанова

від 01.10.2020 по справі 352/2831/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/2831/14-ц

Провадження № 88-ц/4808/5/20

Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р.Р.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.,

секретаря Мельник О.В.

за участю ОСОБА_1

адвоката Семківа М.Н.

представника відповідача Паладійчук О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Завод тонкого органічного синтезу Барва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Завод тонкого органічного синтезу Барва (далі - ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва ) про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року він працював у ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва на посаді апаратника синтезу та по досягненню віку 50 років мав право на отримання пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, затвердженим Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. З вини відповідача, який видав довідку про пільговий стаж із порушенням строків та зазначив у довідці стаж 1 рік 7 місяців та 16 днів, йому довелося звертатися до суду за захистом порушеного права для підтвердження свого права на пенсію.

Просив стягнути з ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва 49 560,00 грн на відшкодування майнової шкоди, що становить суму неотриманої пенсії за 30 місяців, та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва на користь ОСОБА_2 49 560,00 грн на відшкодування майнової шкоди, 2 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2015 року рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва задоволено, скасовано рішення Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Заяву обґрунтовував тим, що підставою для скасування Апеляційним судом Івано-Франківської області рішення Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні його позову про відшкодування майнової та моральної шкоди стала постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 352/2902/13а та встановлені нею обставини, а саме: неритмічний характер роботи ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва , у тому числі цеху синтетичних барвників, внаслідок чого його пільговий стаж роботи у шкідливих умовах за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року становить 1 рік 7 місяців 16 днів.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2016 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року скасовано та залишено без змін постанову Тисменицького районного суду від 05 червня 2015 року, якою визнано неправомірною відмову у призначенні йому пільгової пенсії та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 03 липня 2013 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах на посаді апаратника цеху синтетичних барвників за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні.

На цей час вказана постанова Тисменицького районного суду від 05 червня 2015 року набрала законної сили. Таким чином, встановлені обставини щодо того, що тривалість його пільгового стажу роботи у шкідливих умовах за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року становить 1 рік 7 місяців 16 днів, не мають правового значення.

У зв`язку з наведеним вважав наявними підстави для перегляду рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

ОСОБА_2 просив суд скасувати рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її адвокат Семків М.Н. заяву підтримали з наведених у ній мотивів.

Представник ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва - Паладійчук О.Г. заяву заперечила, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви про перегляд судового рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача про видачу йому довідки про стаж роботи із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах на посаді апаратника синтезу з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року. Однак, останній видав йому довідку №4 від 21 квітня 2010 року в якій зазначив, що його трудовий стаж роботи в шкідливих умовах складає 1 рік 7 місяців 18 днів.

На підставі вказаної довідки управління ПФ в Тисменицькому районі відмовило позивачу в призначенні пільгової пенсії. В зв`язку з цим, ОСОБА_2 звертався за захистом свого права до суду.

Рішенням Тисменицького районного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалою Тисменицького районного суду від 04 грудня 2012 року встановлено факт безпосередньої зайнятості ОСОБА_2 на посаді апаратника синтезу в цеху синтетичних барвників протягом повного робочого дня в період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року, тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні для призначення пільгової пенсії по списку № 1 та визнано не дійсною довідку №4 від 21 квітня 2010 року видану ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва (а.с. 22-24).

ОСОБА_2 повторно звертався до ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва про видачу йому довідки про підтвердження наявності трудового стажу. 05 березня 2013 року ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва видав ОСОБА_2 довідку про підтвердження пільгового трудового стажу по Списку № 1 за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року та повторно зазначив, що його стаж складає 1 рік 7 місяців 18 днів.

Рішенням Тисменицького районного суду від 29 березня 2013 року було зобов`язано ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва видати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу роботи по Списку № 1 на посаді апаратника синтезу за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні (а.с. 31).

Після набрання законної сили рішенням суду, ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва видав ОСОБА_2 довідку №2 від 17 червня 2013 року.

Із зазначеною довідкою позивач 03 липня 2013 року звернувся в органи пенсійного забезпечення, після чого йому 03 липня 2013 року у віці 52 років призначено пенсію за віком на пільгових умовах з із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах на посаді апаратника синтезу з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року.

Таким чином, внаслідок невидачі відповідачем довідки про підтвердження пільгового стажу, з вини відповідача пенсія ОСОБА_2 не була виплачена, що склало 49 560 грн. за період з 01 січня 2011 року по 03 липня 2013 року- 30 місяців .

У зв`язку з цим, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення зазначеної суми, як спричиненої ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва шкоди та рішенням Тисменицького районного суду від 20.05.2015 року позов було частково задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року було задоволено апеляційну скаргу ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва , скасовано рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2015 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, апеляційний суд виходив з того, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року скасовано постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 з підстав непідтвердження документально його зайнятості повний робочий день на посаді апаратника синтезу в цеху синтетичних барвників ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва за результатами атестації умов праці, внаслідок чого пільговий стаж роботи ОСОБА_2 у шкідливих умовах на ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року становить 1 рік 7 місяців 16 днів, його загальний пільговий стаж складає 7 років 5 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення йому пільгової пенсії у віці 52 роки.

Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 16 серпня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року та залишено в силі постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Підстави для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами визначені у частині другій статті 361 ЦПК України 2004 року, відповідно до якої рішення, ухвала чи судовий наказ, прийняті за результатами нового розгляду справи після скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті в апеляційному або касаційному порядку на загальних підставах.

Згідно ст.423 ЦПК рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.5. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно із пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У пункті 9 вказаної постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року ) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок: факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

В спірному випадку, апеляційний суд ухвалюючи рішення про відмову позові, виходив з того, що постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року щодо зобов`язання призначити пільгову пенсію скасовано, а саме тільки рішення Тисменицького районного суду від 29 березня 2013 року , яким було зобов`язано ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва видати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу роботи по Списку № 1 не є підставою для задоволення позову.

Тому скасування Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 16 серпня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року в даному випадку, слід розцінювати як нововиявлену обставину. Оскільки суд обґрунтовував ухвалене судове рішення скасованим, (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) спір слід вирішувати з врахуванням такої обставини.

Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію (стаття 7 Закону України Про пенсійне забезпечення ).

Частиною другою статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування цих Списків.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до пункту 20 указаного вище Порядку підтвердження стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання відповідальності за статтею 1166 ЦК України є необхідною наявність складу правопорушення, а саме: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина заподіювача шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відносно нього самого, членів його сім`ї або близьких родичів, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням або ушкодженням його майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2016 року, якою постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року скасовано та залишено в силі постанову Тисменицького районного суду від 05 червня 2015 року, постановлено в справі № 352/2902/13а з урахуванням обставин, які існували на момент вирішення спору по суті у справі № 352/2831/14-ц, однак не були відомі сторонам.

Правовідносини у справі № 352/2902/13а стосувались вирішення питання про правомірність призначення ОСОБА_2 пенсії по досягненню 50-річного віку та зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 03 липня 2013 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах на посаді апаратника синтезу цеху синтетичних барвників ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року, тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні.

Підставою для звернення до суду у цій справі (про відшкодування майнової шкоди) позивач зазначає, зокрема, статтю 101 Закону України Про пенсійне забезпечення та посилається на заподіяну відповідачем майнову шкоду, яка полягає у невидачі позивачу довідки про стаж роботи із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи в особливо шкідливих умовах з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року, що унеможливило отримання ним своєчасно пенсійного забезпечення. Недоотримана за вказаний період пенсія за твердженням позивача, є майновою шкодою, яку відповідач йому спричинив.

Таким чином, наявність підстави для відшкодування шкоди, пов`язаної з недоотриманням пенсії, залежить від самого факту призначення пенсії.

Отже, обставини, встановлені вищезазначеним рішенням, мають преюдиційне значення для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди, оскільки завдання такої шкоди фактично стосується збитків у вигляді упущеної вигоди, пов`язаних з недоотриманням пенсії (стаття 22 ЦК України).

Відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Визнання зайнятості ОСОБА_2 у період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року на посаді апаратника синтезу цеху синтетичних барвників ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва , є обов`язковою умовою для визнання за ним права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Зазначені обставини встановлені постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року.

Крім того, чинним є рішення Тисменицького районного суду від 29 березня 2013 року , яким було зобов`язано ПАТ Завод тонкого органічного синтезу Барва видати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу роботи по Списку № 1.

Таким чином, в сукупності зібраних доказів, позивач довів факт спричинення йому шкоди внаслідок невидачі довідки про підтвердження пільгового стажу , розмір якої складає суму невиплачених пенсій за вказаний період.

Вина відповідача підтверджується наведеними судовими рішеннями та фактичними доказами, які містяться в матеріалах справи. Зокрема відповідач у поданих відзивах та апеляційній скарзі не заперечує, а навпаки наполягає на тому, що підстав для видачі позивачу довідки з підтвердженим пільговим стажем не було, не зважаючи на обставини встановлені судовими рішеннями.

За умови видачі позивачу на його звернення уточнюючої довідки з підтвердженням роботи останнього пільгового стажу тривалістю 4 роки 7 місяців 4 дні за період з 02 вересня 2004 року до 06 квітня 2009 року, УПФ призначило б йому відповідну пільгову пенсію, що вказує на склад правопорушення - складових спричиненої шкоди.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо підстав для стягнення майнової шкоди в розмірі в сумі 49560грн.

Обгрунтованим є і висновок про стягнення моральної шкоди в сумі 2500грн., оскільки зважаючи на суть спричиненої шкоди, тривалість вимушених змін у житті позивача пов`язаних із захистом свого права , суд погоджується, що він пережив стрес та поніс моральні страждання.

Тому колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає за необхідне скасувати рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.10.2015 року та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 429 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року задоволити.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Завод тонкого органічного синтезу Барва залишити без задоволення.

Рішення Тисменицького районного суду від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Завод тонкого органічного синтезу Барва (вул. Галицька, 58, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32257423) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 812,90 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Завод тонкого органічного синтезу Барва (вул. Галицька, 58, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32257423) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 754,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова оформлена судом 07 жовтня 2020 року.

Суддя-доповідач Л.В. Василишин

Судді: В.А. Девляшевський

І.О. Максюта