Постанова

від 06.10.2020 по справі 557/452/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року

м. Рівне

Справа № 557/452/19

Провадження № 22-з/4815/75/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Надія ,

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк Оксани Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства Надія та ОСОБА_2 - адвоката Демчука Володимира Григоровича на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Надія , ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики.

в с т а н о в и в :

Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу представника Фермерського господарства Надія та ОСОБА_2 - адвоката Демчука Володимира Григоровича задоволено частково. Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 травня 2020 року в частині стягнення 3% річних в сумі 4 438, 49 грн скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Надія , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних від суми позики в сумі 4 438, 49 грн відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Денисюк Оксани Іванівни звернулася до суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення. На його обґрунтування зазначала, що судом не було проведено розподілу судових витрат, зокрема, не стягнуто витрати на правничу допомогу. Вказувала, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Акцентує увагу на тім, що з метою можливості вирішення судом питання про розподіл судових витрат після ухваенння судового рішення представником позивача під час судових дебатів було проголошено відповідну заяву. Покликається на ч. 1 ст. 246 ЦПК України, яка передбачає право ухвалити рішення про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті спору, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат. Просить стягнути на користь позивача судові витрати у справі, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 гривень. Окрім цього, просила поновити строк подачі доказів понесених судових витрат, оскільки, у передбачений ч. 8 ст.141 ЦК України строк, вона подала до суду відповідну заяву, яка була долучена до справи без розгляду.

Перевіривши подані докази, матеріали справи, оцінюючи їх в супності з нормами права, якими вони врегульовані, апеляційний суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Частиною 1, 2 ст. 133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво позивача ОСОБА_1 здійснювалося Адвокатським об`єднанням Прищепа і партнери на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 року № 01/03/19.

02 липня 2019 року Адвокатським об`єднанням Прищепа і партнери укладено з Куріциним Є. І. Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 року № 01/03/19, за умовами якого адвокатське об`єднання призначило для захисту інтересів ОСОБА_1 адвоката Денисюк Оксану Іванівну .На ім`я адвоката Денисюк О. І. видано ордер ВК № 1008877 від 10.08.2020 року, який в суді апеляційної інстанції долучено до відзиву на апеляційну скаргу (т.І, а.с.218).

До клопотання про ухвалення додаткового рішення, яке було вперше подано до суду апеляційної інстанції 09 вересня 2020 року за вх.№ 1-6875/20, долучено копію Акта приймання-передачі наданих послуг № 28/08-1 від 28.08.2020р., складеним і підписаним ОСОБА_1 та головою Адвокатського об`єднання Прищепа і партнери адвокатом Прищепою О. С., а також рахунок на оплату послуг № 28/08-1 на суму 6 000,00 гривень та підтвердження опати вказаної суми випискою АТ УкрСиббанк від 31.08.2020 року.

Відповідач був належним чином ознайомлений із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу та документами, долученими до заяви, будь-яких клопотанням і про зменшення розміру таких витрат, як того вимагає частина п`ята статті 137 ЦПК України до суду не подав.

Щодо строків подання представником позивача доказів про вартість понесених позивачем витрат на правничу допомогу після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення за результатами розгляду апеляційной скарги, то апеляційний суд вважає, що такий строк підлягає поновленню, виходячи із слідуючого.

31.08.2020 року представник позивача - адвокат Денисюк О. І. направила до суду клопотання про долучення до справи додаткових доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат. Таке клопотання було долучено до матеріалів справи без винесення додаткового рішення, а 09.09.2020 року, у п"ятиденний строк з дня отримання від апеляційного суду повідомлення про нерозгляд клопотання, представник позивача направила до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Оскільки, станом на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови у цій справі представником позивача під час судових дебатів було проголошено відповідну заяву, докази про вартість понесених позивачем витрат на правничу допомогу подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а відповідач клопотанням про зменшення розміру витрат не подав, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Представник відповідачів оскаржив рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 12 травня 2020 року в повному обсязі. За результатами апеляційного перегляду апеляційна скарга задоволена частково, рішення в частині стягнення 3% річних в сумі 4 438, 49 грн скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Надія , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних від суми позики в сумі 4 438, 49 грн відмовлено.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов"язані із роглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, апеляційний суд приходить до переконання, що стороною позивача дотримано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строків подачі необхідних документів, на підставі яких суд здійснює розподіл судових витрат на правничу допомогу, та з врахуванням п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, клопотання адвоката Денисюк О. І. підлягає задоволенню частково у сімі 5 940 грн.

Керуючись ст. ст. 141,182 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк Оксани Іванівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Надія , ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики.

Стягнути з Фермерського господарства Надія , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5940 (п"ять тисяч дев"ятсот сорок) гривень понесених витрат на правничу допомогу, порівну по 2970 (дві тисячі дев"ятсот сімдесят) гривень з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимків С. С.