Постанова

від 22.06.2020 по справі 357/11290/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/11290/18 Головуючий у суді першої інстанції: Кошель Б.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3062/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Семенюк Т.А., Мостової Г.І.

Секретаря судового засідання Гасюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Танцюри Юлії Борисівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 06 серпня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрофірма "Матюші" договір оренди землі № б/н, за яким передала в оренду позивачу свою земельну ділянку строком на 10 років. 08 лютого 2015 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди за індексним номером 19175738. Наприкінці грудня 2017 року позивач отримав від ОСОБА_1 повідомлення № б/н від 26 грудня 2017 року про розірвання договору оренди в односторонньому порядку на підставі пункту 33 договору оренди, у зв`язку з невиконання належним чином ТОВ Агрофірма "Матюші" зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2016, 2017 роки. У лютому 2018 року позивачу стало відомо, що 28 грудня 2017 року на підставі вказаного повідомлення про розірвання договору оренди з ТОВ Агрофірма "Матюші" державний реєстратор Янчук С.В. прийняв рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Матюші" на земельну ділянку, з індексним номером 39025483, та 29 грудня 2017 року орендодавець ОСОБА_1 уклала з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку, площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006, з проведенням державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. за індексним номером 39120900 від 05 січня 2018 року.

Позивач зазначав, що на виконання умов договору оренди орендар ТОВ Агрофірма Матюші виплатив ОСОБА_1 у 2016, 2017 роках орендну плату, а тому орендодавець (відповідачка) ОСОБА_1 здійснила розірвання договору оренди в односторонньому порядку за відсутності підстав, визначених договором оренди, що є порушенням норм статті 31 Закону України Про оренду землі , статті 525 ЦК України, частини першої статті 651 ЦК України, а тому цей правочин підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі норм частини першої статті 203 ЦК України, частини першої та третьої статті 215 ЦК України. Підлягає скасуванню як похідна вимога і рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни, оскільки державний реєстратор не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів ОСОБА_1 про розірвання договору оренди з ТОВ Агрофірма "Матюші" та прийняв рішення щодо припинення права оренди на земельну ділянку з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Вчинений в подальшому договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" від 29 грудня 2017 року позивач вважає таким, що укладений з порушенням норм частини першої статті 792 ЦК України, частини першої статті 95 ЗК України, статті 13, частини другої статті 24, частини другої статті 25, статті 32 Закону України Про оренду землі та умов договору оренди земельної ділянки, укладеного з орендарем ТОВ Агрофірма "Матюші", а тому оспорюваний договір оренди землі від 29 грудня 2017 року підлягає визнанню недійсним, із скасуванням державної реєстрації права оренди за ТДВ "Шамраївський цукровий завод".

Посилаючись на те, що внаслідок одностороннього розірвання договору оренди з ТОВ Агрофірма "Матюші" та передачі земельної ділянки в оренду іншому орендарю ТДВ "Шамраївський цукровий завод" відбулось незаконне позбавлення прав на використання земельної ділянки орендарем ТОВ Агрофірма "Матюші", позивач просив з метою відновлення прав на земельну ділянку:

визнати недійсним, вчинений відповідачем ОСОБА_1 правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди з ТОВ Агрофірма "Матюші" № б/н від 06 серпня 2014 року, оформленого повідомленням за вихідним № б/н від 26 грудня 2017 року;

скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39025483 від 28 грудня 2017 року 13:19:58;

визнати недійсним оспорюваний договір оренди № б/н від 29 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006;

скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39120900 від 05 січня 2018 року 14:06:35.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно задоволено частково.

Визнано недійсним, вчинений ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 06.08.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , оформлений повідомленням ОСОБА_1 за вих. № б/н від 26.12.2017.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 29.12.2017, укладений між ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод /ідентифікаційний код 13737989/ щодо земельної ділянки площею 2,1404 га з кадастровим номером 3220483500:01:010:0006.

В решті вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /ідентифікаційний код 03755348/ судові витрати в розмірі 4 302,29 грн. /чотири тисячі триста дві грн. 29 коп./

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод /ідентифікаційний код 13737989/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /ідентифікаційний код 03755348/ судові витрати в розмірі 4 302,29 грн. /чотири тисячі триста дві грн. 29 коп./

Стягнуто з Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни /адреса: вул. Першотравнева, буд. 16, с. Павлинка, Іванівський р-н, Одеська обл., 67243/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /ідентифікаційний код 03755348/ судові витрати в розмірі 4 302,29 грн. /чотири тисячі триста дві грн. 29 коп./

Стягнуто з Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба речових прав Мироненко Юлії Юріївни /адреса: вул. Соборна, буд. 15, смт. Велика Димерка, Броварський р-н, Київська обл., 07442/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /ідентифікаційний код 03755348/ судові витрати в розмірі 4 302,29 грн. /чотири тисячі триста дві грн. 29 коп./

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39025483 від 28 грудня 2017 року о 13:19:58; та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39120900 від 05 січня 2018 року о 14:06:35, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

Змінити судове рішення в частині мотивів задоволення позовних вимог про визнання недійсним вчиненого ОСОБА_1 одностороннього правочину щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди № б/н від 06 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 і товариством Агрофірма "Матюші , оформленого повідомленням ОСОБА_1 за вих. № б/н від 26 грудня 2017 року.

За результатами апеляційного провадження надати правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам належного виконання ТОВ Агрофірмою Матюші зобов`язань виплати орендної плати ОСОБА_1 за договором оренди № б/н від 06 серпня 2014 року та встановити відсутність підстав для дострокового розірвання договору оренди № б/н від 06 серпня 2014 року орендодавцем в односторонньому порядку.

Здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 34 418,32 грн., стягнувши на користь ТОВ Агрофірми Матюші по 8 604,58 грн. з кожного відповідача.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на відповідачів, стягнувши на користь ТОВ Агрофірми Матюші понесені ним судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції про визнання недійсним правочину ОСОБА_1 щодо дострокового розірвання договору оренди від 06 серпня 2014 року в односторонньому порядку виключно з тієї підстави, що ОСОБА_1 не було дотримано процедури такого розірвання, свідчить про неповноту оскаржуваного судового рішення. Судом першої інстанції не було надано оцінки доказам, наданим ТОВ Агрофірмою Матюші , якими підтверджується належне виконання умов договору оренди від 06 серпня 2014 року в частині повної та своєчасної виплати орендної плати ОСОБА_1 і встановлення у зв`язку з цим відсутності фактичних обставин для дострокового розірвання такого договору. Це призвело до неповноти судового рішення в частині вирішення питання щодо позовних вимог про визнання недійсними оспорюваного правочину, оформленого ОСОБА_1 повідомленням за вихідним № б/н від 26 грудня 2017 року.

Вважає помилковими висновки суду першої інстанції і в частині вимог про скасування оскаржених рішень державних реєстраторів. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині вимог, суд першої інстанції зазначив про невірно обраний позивачем спосіб захисту та посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29 травня 2019 у справі № 367/2022/15-ц. Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що характер спірних правовідносин у справі № 367/2022/15-ц та у даній справі не є тотожним, вони мають різну правову природу, підпадають під регулювання різних правових норм та передбачають настання різних правових наслідків.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірми Матюші про скасування рішень державних реєстраторів, судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою положенням частини 1 статті 236 ЦК України, згідно з якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Тобто такий правочин не міг породжувати жодних правових наслідків, окрім тих, які пов`язані з його недійсністю, а відповідно до приписів частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 923/466/17 особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права (п. 59).

В силу частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З наведеного положення закону вбачається, що такий спосіб захисту як скасування рішення про державну реєстрацію прямо передбачено нормою матеріального права і, відповідно, такий спосіб захисту може скористатись позивач у даній справі.

Отже, визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення цією особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 05 грудня 2018 у справі № 815/2072/17.

Відсутня в оскаржуваному рішенні і належна оцінка дій державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни при прийнятті рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірми Матюші на спірну земельну ділянку. Так, у порушення норм абзацу 1 пункту 1 части 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор Янчук С.В. не перевірив належним чином, чи підтверджує повідомлення про розірвання припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Матюші" на спірну земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства України та умов договору оренди з позивачем, і не встановив, що вказане повідомлення не підтверджує припинення цього права, тобто не відповідає вимогам, встановленим абзацом 1 частини 1 статті 22, частиною 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 вказаного Закону є підставою для відмови у державній реєстрації прав. З наведеного вбачається, що дії державного реєстратора Янчук С.В. при проведенні державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірми Матюші на спірну земельну ділянку явно виходили за межі наданих йому повноважень під час внесення відповідного запису до ДРРПНМ та прямо суперечили вимогам чинного законодавства, яким регулюються підстави та порядок вчинення дій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Зазначив, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора Янчук С.В. про припинення права оренди ТОВ Агрофірми Матюші на спірну земельну ділянку була заявлена позивачем не лише як похідна вимога від вимоги про визнання недійсним одностороннього правочину ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди від 06 серпня 2014 року, але і у зв`язку із численними грубими порушеннями вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майне допущеними державним реєстратором Янчук С.В. у зв`язку із прийняттям оскарженого рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39025483 від 28 грудня 2017 року 13:19:58;

З огляду на наведені вище обставини, вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасуванні оскаржених рішень державних реєстраторів Янчук С.В. та Мироненко Ю.Ю. підлягає скасуванню як таке, що було прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позову у цій частині вимог.

Відповідно до вимог частини першої статті 134, пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України позивач подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У визначений ухвалою суду строк, відповідачі не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші адвокат Танцюра Юлія Борисівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідачі та представники відповідачів: ОСОБА_1 , Державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлана Василівна, Товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлія Юріївна в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14 том 1).

06 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ Агрофірма Матюші прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на 10 років (а.с.10-11, 12 том 1).

08 лютого 2015 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію речового права (індексний номер 19175738) - права оренди на земельну ділянку, площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006 за ТОВ Агрофірма Матюші , що виникло в останнього на підставі договору оренди від 06 серпня 2014 року (а.с. 18 том 1 витяг з державного реєстру речових прав).

За пунктами 6 - 11 сторони договору оренди встановили порядок та розмір нарахування, а також видачі орендарем орендної плати.

Відповідно до пункту 32 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

У пункті 33 визначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки передбачені договором.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що орендодавець ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ Агрофірма Матюші повідомлення № б/н від 26 грудня 2017 року про розірвання договору в односторонньому порядку, у зв`язку з неналежним виконанням орендарем зобов`язання по сплаті орендної плати за 2016, 2017 роки (а.с.19 том 1).

На підставі даного повідомлення 28 грудня 2017 року державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші , індексний номер 39025483 та 29 грудня 2017 року орендодавець ОСОБА_1 уклала з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку, площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006, з проведенням державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. за індексним номером 39120900 від 05 січня 2018 року (а.с. 23-24, 77-78 том 1, а.с.32 том 2).

Ухвалюючи судове рішення про задоволення вимог позивача в частині визнання недійсним, вчиненого 26 грудня 2017 року ОСОБА_1 одностороннього правочину у формі повідомлення щодо розірвання договору оренди № б/н від 06 серпня 2014 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору в односторонньому порядку від 26 грудня 2017 року не може вважатися правомірним одностороннім правочином, оскільки в договорі не прописана процедура його реалізації, а відтак ОСОБА_1 діяла на власний розсуд. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами існує спір щодо належного виконання орендарем своїх зобов`язань, а тому договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Вирішуючи вимоги позивача в частині визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 29 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , щодо земельної ділянки площею 2,1404 га з кадастровим номером 3220483500:01:010:0006, суд першої інстанції керувався тим, що оспорюваний правочин порушує переважне право позивача ТОВ Агрофірма Матюші на використання спірної земельної ділянки.

Відмова в задоволенні вимог ТОВ Агрофірма Матюші про скасування оскаржених рішень державних реєстраторів судом першої інстанції обґрунтована невірно обраним позивачем способом захисту.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині правового обґрунтування рішення щодо задоволених вимог, керуючись якими суд установив фактичні обставини справи, права та обов`язки сторін.

В частині відмовлених вимог про скасування оскаржених рішень державних реєстраторів колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди - стаття 21 Закону України Про оренду землі .

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно зі статтею 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, тобто платежу, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З аналізу змісту зазначених норм законодавства слід дійти висновку, що правовою підставою для розірвання договору оренди є систематична несплата орендної плати орендарем на користь орендодавця, під чим розуміється два і більше таких випадків.

Із досліджених умов договору оренди землі № б/н від 06 серпня 2014 року, що підписані між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 , вбачається, що сторонами визначено наступний порядок та розмір нарахування, а також видачі орендарем орендної плати: оренда плата справляється у розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 913,84 грн. Додатковими умовами є оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках 0,30 га, що проводиться безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, у розмірі 200,00 грн., в разі смерті орендодавця допомога на поховання у розмірі 500,00 грн. або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням - пункт 6.

Орендна плата видається в строки до 31 грудня поточного року; видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг; орендна плата видана несвоєчасно або в неповному обсязі з вини орендаря стягується з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми орендної плати за кожний день прострочення - пункти 8, 9, 11 договору.

На підтвердження видачі орендної плати позивачем ТОВ Агрофірма Матюші до матеріалів справи долучені відомості на виплату грошей в рахунок оренди за 2016 - 2017 роки (а.с. 20, 21, 22 том 1).

Обставини належного виконання ТОВ Агрофірма Матюші умов договору оренди землі № б/н від 06 серпня 2014 року з виплати орендної плати за 2016 рік та за 2017 рік станом на день надіслання повідомлення від 26 грудня 2017 року, а також виконання додаткового обов`язку по здійсненню на її присадибній ділянці оранки, культивації та обмолоту, наданню автомобіля для відвідування лікарні, допомоги на лікування тощо не визнала орендодавець (відповідачка у справі) ОСОБА_1 , як у надісланому ТОВ Агрофірма Матюші повідомленні від 26 грудня 2017 року про розірвання договору оренди землі № б/н від 06 серпня 2014 року, так і у ході розгляду справи в суді першої інстанції. У поданому відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 в інтересах якої діяв представник ОСОБА_3 підтримала свою позицію щодо неналежного виконання ТОВ Агрофірма Матюші умов договору оренди землі № б/н від 06 серпня 2014 року. Додатково зазначала, що надані позивачем ТОВ Агрофірма Матюші відомості про виплату грошей не відповідають вимогам закону, а саме Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, також викликає сумнів у відомостях справжність підпису ОСОБА_1 та періоди виплати грошових коштів (а.с. 160-162 том 1).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам в частині виконання орендарем (позивач у справі) ТОВ Агрофірма Матюші зобов`язання з виплати орендної плати орендодавцю (відповідачка у справі) ОСОБА_1 за оспорюваний період 2016 рік та за 2017 рік станом на день надіслання повідомлення від 26 грудня 2017 року, колегіє суддів встановлено, що на підтвердження виплати орендної плати орендодавцю позивачем надані відомості на виплату грошей № 63 від 06 вересня 2016 року, № 10 від 10 травня 2017 року та № 36 від 18 серпня 2017 року.

Такі відомості на виплату згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 № 148 є касовим документом (пп. 11 п. 3, п. 26 Положення) та оформляється при видачі готівки з каси підприємства у випадках, коли потрібно здійснити виплати відразу декільком особам.

Пред`явлені позивачем відомості містять необхідні реквізити касового документу, у них зазначена інформація про особу, яка здійснювала виплату орендної плати - ТОВ Агрофірма Матюші ; про особу, яка отримувала відповідні виплати - ОСОБА_1 (з проставлянням підпису особи, яка отримала відповідні кошти); містять суму коштів, яка була виплачена особі; містять дату проведеної виплати; кожна відомість містить примітку про те, що сума виплачується в рахунок оренди та зазначається рік, в рахунок якого здійснюється виплата. У них заповнені реквізити щодо керівника та головного бухгалтера підприємства, яке здійснює виплату.

За даними відомості на виплату грошей № 63 від 06 вересня 2016 року - у 2016 році ОСОБА_1 видано в рахунок сплати орендної плати 5 640,00 грн., за відомостями № 10 від 10 травня 2017 року та № 36 від 18 серпня 2017 року сума до видачі в рахунок оренди за 2017 рік становить 7 000,00 грн.

Отримання грошових коштів підтверджується підписом ОСОБА_1 в графі - розписка про одержання суми до видачі, що засвідчує факт передання їй орендарем визначеної грошової суми у відомостях на виплату.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачкою ОСОБА_1 не надано та матеріали справи не містять. Твердження відповідачки ОСОБА_1 в частині сумніву у справжності її підпису у відомостях на виплату грошей та періодів виплати грошових коштів грунтуються на припущеннях, що суперечить положенню частини шостої статті 81 ЦПК України.

Недоведеними є обставини і в частині порушення позивачем виконання додаткових умов, визначених договором оренди б/н від 06 серпня 2014 року, щодо оранки, культивації, обмолот на присадибних ділянках 0,30 га та надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, виконання яких проводиться орендарем при наявності документів і заяви орендодавця. Таких доказів відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.

Отже, позивачем надані суду належні та допустимі докази виплати орендодавцю (відповідач у справі) ОСОБА_1 орендної плати за 2016 рік та за 2017 рік станом на день надіслання повідомлення від 26 грудня 2017 року, які у визначений законом спосіб відповідачкою під час судового розгляду справи спростовані не були.

Встановлені фактичні обставин справи на підставі досліджених доказів вказують на те, що факт порушення орендарем ТОВ Агрофірма Матюші перед орендодавцем ОСОБА_1 умов договору в частині виплат орендної плати за 2016 рік та за 2017 рік станом на 26 грудня 2017 року не знайшов свого підтвердження, а відтак на момент надіслання ОСОБА_1 повідомлення від 26 грудня 2017 року були відсутні підстави для розірвання договору оренди № б\н від 06 серпня 2014 року внаслідок невиконання орендарем ТОВ Агрофірма Матюші істотних умов договору щодо сплати орендної плати.

Вирішуючи позов ТОВ Агрофірма Матюші в частині вимог про визнання недійсним одностороннього правочину від 26 грудня 2017 року, суд першої інстанції правильно виходив із того, що повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі не може вважатись правомірним правочином, оскільки при вчиненні дій по розірванню договору сторони повинні дотримуватись вимог закону щодо його змісту, формі та порядку укладення.

В той же час, судом першої інстанції з порушенням правил оцінки доказів встановлені та покладені в основу висновку у мотивувальній частині судового рішення обставини про те, що між сторонами існує спір щодо належного виконання орендарем своїх зобов`язань, оскільки надані позивачем в межах заявлених вимог докази у своїй сукупності доводять факт виконання орендарем зобов`язання перед орендодавцем ОСОБА_1 в частині виплат орендної плати за 2016 рік та за 2017 рік станом на день надіслання повідомлення від 26 грудня 2017 року.

При цьому, суд першої інстанції безпідставно вважав, що вимоги позивача в частині скасування рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39025483 від 28 грудня 2017 року 13:19:58 не підлягають задоволенню з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

Так, однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі-Закон) - пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону.

За положеннями частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 вказаного Закону).

Пунктом 4 частини1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється на підставі документів заявника, що посвідчують правомірність таких дій.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду - стаття 37 Закону.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства Реєстрації нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39025483 від 28 грудня 2017 року 13:19:58 було прийнято на підставі повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору б/н. Інших підстав для прийняття вказаного рішення не зазначено.

У ході розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини, які свідчать про те, що повідомлення власника земельної ділянки про розірвання договору не є тим документом, що підтверджує припинення право орендаря на земельну ділянку, оскільки ні умови договору оренди б/н від 06 серпня 2014 року з ТОВ Агрофірма Матюші , ні положення чинного законодавства не передбачають можливості розірвання договору оренди землі на підставі одностороннього повідомлення, при цьому певні умови для виникнення права на таке розірвання потребують встановлення та доказування належними та допустимими доказами.

Разом з тим в оскаржуваному судовому рішенні відсутня належна оцінка дій державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В. при прийнятті рішення про державну реєстрацію припинення права оренди земельною ділянкою ТОВ Агрофірми Матюші на підставі повідомлення від 26 грудня 2017 року, який у порушення норм статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не перевірив належним чином, чи підтверджує повідомлення про одностороннє розірвання договору відповідно до норм чинного законодавства України та умов договору оренди б/н від 06 серпня 2014 року з ТОВ Агрофірма Матюші факт припинення права оренди, та залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 , виявляючи намір розірвати в односторонньому порядку договір оренди, направила орендарю ТОВ Агрофірма Матюші лише повідомлення про розірвання договору, без будь-яких доказів невиконання орендарем умов договору та вручення даного повідомлення ТОВ Агрофірма Матюші з метою наданням останньому часу для відповіді чи заперечення таких вимог, тим самим не встановив наявність обставин, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Таким чином, дії державного реєстратора Янчук С.В. при проведенні державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірми Матюші на спірну земельну ділянку виходили за межі наданих йому повноважень під час внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прямо суперечили вимогам чинного законодавства, яким регулюються підстави та порядок вчинення дій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що свідчить про незаконність такої реєстраційної дії державного реєстратора Янчук С.В.

Рішення про державну реєстрацію прав, яке не відповідає законові і порушує права власника (користувача), за позовом власника (користувача) майна визнається судом незаконним, із скасуванням такого рішення (записів) про проведену державну реєстрацію прав - частина 2 статті 26 Закону.

За таких обставин, вимога позивача про скасування рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39025483 від 28 грудня 2017 року 13:19:58 є доведеною та підлягає задоволенню.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції в частині позовних вимоги про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 29 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки з кадастровим номером площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006, та про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39120900 від 05 січня 2018 року 14:06:35 колегія суддів, виходить з такого.

Згідно з нормою статті 24, 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Із встановлених фактичних обставин справи вбачається, що на час укладення відповідачами ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод договору оренди землі від 29 грудня 2017 року був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші від 06 серпня 2014 року, який в установленому законом порядку не припинений.

Таким чином відповідачем ОСОБА_1 було передано в оренду іншого орендаря - ТзДВ Шамраївський цукровий завод ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився, що призвело до порушення прав ТОВ Агрофірма Матюші на використання у господарській діяльності орендованої у ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі договору оренди від 06 серпня 2014 року.

Згідно з статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ТОВ Агрофірма Матюші не є стороною оспорюваного договору від 29 грудня 2017 року, однак позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, яка правомірно перебувала в його користуванні, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його право на використання земельної ділянки.

Установивши факт укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод від 29 грудня 2017 року з порушенням вимог чинного законодавства і прав позивача, колегія суддів дійшла висновку про його недійсність на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Діючими нормами законодавства державна реєстрація прав на майно без посвідчення правомірності його набуття не дозволена, а тому реєстрація права оренди на земельну ділянку площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0006 за Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , не вважається оформленим відповідно до вимог закону та не є підставою для набуття Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод права оренди на вказану земельну ділянку.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача про те, що скасування рішення державного реєстратора є належним способом захисту прав позивача, узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими у справі обставинами, та достатніми для скасування оскаржуваного рішення в цій частині вимог і ухвалення у відповідній частині нового рішення про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39120900 від 05 січня 2018 року 14:06:35.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в частині вирішених вимог про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди та визнання недійсним договору оренди землі від 29 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , по суті прийнято правильне процесуальне рішення, але із помилковою оцінкою всіх фактів, що входять до предмета доказування, та з яких суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог у відповідній частині, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в цій частині вирішених вимог, виклавши її в редакції даної постанови.

Разом з тим, вирішуючи спір в частині вимог щодо скасування рішень державних реєстраторів Київської обласної філії Комунального підприємства реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни та Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, суд першої інстанції неправильно застосував зазначені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині вимог, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора скасувати і ухвалення у відповідній частині нового рішення по суті вирішення спору. Результат оцінки доказів в цій частині вимог відображений судом апеляційної інстанції у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, обставини на які позивач посилається в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга Танцюри Юлії Борисівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що при розгляді даної справи позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 7 048,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову в сумі 881,00 грн., та за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 10 572,00 грн. (а.с. 9, 103 том 1, а.с. 86 том 2).

Позовні вимоги та апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задоволені у повному обсязі, а тому з урахуванням вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, колегія суддів змінює розподіл судових витрат, із стягненням з відповідачів ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу , Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав на користь Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші сплачений та документально підтверджений судовий збір в сумі 18 501,00 грн., по 4 625,25 грн. з кожного відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою в сумі 26 489,32 грн. при розгляді справи в суді першої інстанції, та 15 795,82 грн. при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складають з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження надання послуг з правничої допомоги позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07 серпня 2017 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням Еверлігал та позивачем ТОВ Агрофірма Матюші , дія якого продовжена до 31 грудня 2020 року на підставі додаткових угод № 2 від 03 травня 2018 року, № 09/12/19-1 від 09 грудня 2019 року ( а.с. 27 -31 том 1, а.с. 126, 127 том 2).

За умовами укладеного договору Адвокатське об`єднанням Еверлігал бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та умовах, передбачених цим договором, а ТОВ Агрофірма Матюші зобов`язується оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до узгоджених сторонами доручень Адвокатське об`єднання Еверлігал представляє інтереси клієнта ТОВ Агрофірма Матюші , зокрема, у судових органах України, з усіма правами, які надані законом позивачу, у тому числі з правом пред`явлення та підписання заяви, апеляційної та касаційної скарг тощо. Правова допомога надається адвокатами об`єднання, їх помічниками, а також іншими адвокатами, залученими до виконання договору - підпункти 1.1., 1.2., 1.3.1. договору.

Умовами договором № 17/08-03 від 07 серпня 2017 року передбачено, що розмір винагороди об`єднання за надання правої допомоги, порядок її оплати, а також компенсації фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначається у додатках до договору - пункт 3.1. договору.

Додатковою угодою № 50 від 02 серпня 2018 року сторони визначили, що розмір винагороди об`єднання за надання правої допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку визначено у пункті 1 цього Додатку № 50 до Договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквіваленту 700,00 Євро (сімсот Євро 00 євроцентів), крім того ПДВ - суму, еквіваленту 140,00 Євро (сто сорок Євро 00 євроцентів), що разом становить грошову суму в національній валюті Україна (гривні), еквівалентній 840,00 Євро (вісімсот сорок Євро 00 євроцентів) - пункт 2. Клієнт сплачує винагороду об`єднанню, передбачену пунктом 2 цього додатку до договору, у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гриви до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку об`єднання - пункт 3 додаткової угоди.

Пунктом 4 додаткової угоди № 50 сторони передбачали, що за результатами наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку до договору, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги. Оформлення акта відбувається в наступному порядку: об`єднання направляє клієнту акт приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги із зазначення у ньому переліку наданих послуг/виконаних робіт та їх загальної вартості. Клієнт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги зобов`язаний підписати та повернути його об`єднанню або направити письмову мотивовану відмову від його підписання. У випадку немотивованої відмови від підписання та повернення акта приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт в рамках правової (правничої) допомоги або неповідомлення про результати його розгляду у зазначений строк, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними об`єднанням належним чином та прийнятими клієнтом у повному обсязі (а.с. 32-33 том 1).

На підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості позивачем надано детальний опис робіт/послуг із зазначенням витраченого часу та акт прийому-передачі виконаних послуг № 50 від 16 грудня 2019 року, що підписаний між АО Еверлігал та ТОВ Агрофірма Матюші (а.с. 36-40, 115-120, 128 том 2).

Згідно опису наданих послуг вбачається, що адвокатом за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовка та подання заяв, скарг, клопотань, письмових відповідей, участь адвоката в судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції використано 29 годин 30 хвилин. Загальна вартість таких послуг оцінена адвокатом та сплачена позивачем ТОВ Агрофірма Матюші в сумі 42 285,14 грн., яку останній просить стягнути з відповідачів.

Оплата ТОВ Агрофірма Матюші наданих послуг на загальну суму 42 285,14 грн. (26 489,32 грн. +15 795,82 грн.) на підставі рахунку АО Еверлігал № 199 від 02 серпня 2018 року та № 541 від 02 грудня 2019 року за призначенням платежу надання правової допомоги підтверджується платіжними дорученнями № 5499 від 15 серпня 2018 року, № 2350 від 05 грудня 2019 року (а.с. 41 том 1, а.с. 91 том 2).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Визначаючи розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, та розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів встановлено, що до обсягу наданих послуг і виконаних робіт позивачем включена послуга у вигляді підготовки детального опису робіт (надання послуг) та здійснення витрат у процесі надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанцій, на яку використано 1 годину 30 хвилин.

Вказана послуга в розумінні статті 137 ЦПК України не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу, а є обов`язком учасника справи, який для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат подає до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат - частина 3 вказаної норми.

Таким чином, послуга у вигляді підготовки детального опису робіт (надання послуг) та здійснення витрат у процесі надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанцій, на яку використано 1 годину 30 хвилин, що дорівнює 2 257,11 грн. не підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі пропорційно до обсягу наданих та документально підтверджених послуг в сумі 40 028,03 грн., тобто по 10 007,01 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Танцюри Юлії Борисівни - представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції даної постанови.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора скасувати і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

Скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39025483 від 28 грудня 2017 року 13:19:58.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39120900 від 05 січня 2018 року 14:06:35.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (ідентифікаційний код 13737989), Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу (ідентифікаційний код 41358686), Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав (ідентифікаційний код 40453448) на користь ТОВ Агрофірма Матюші судовий збір в сумі 18 501,00 грн., по 4 625,25 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (ідентифікаційний код 13737989), Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу (ідентифікаційний код 41358686), Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав (ідентифікаційний код 40453448) на користь ТОВ Агрофірма Матюші по 6 321,31 грн. витрат на правничу допомогу з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2020 року.

Головуючий

Судді: