Постанова від 30.09.2020 по справі 923/533/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/533/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Діброви Г.І.,

Принцевської.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Зіновкіна О.П., за ордером;

від відповідача: Литовський І.С., у порядку самопредставництва;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

на ухвалу Господарського суду Херсонської області про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження

від 30 червня 2020 року (повний текст складено 30.06.2020р.)

по справі №923/533/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИМАТ ГРУПП»

до відповідача: Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

про: скасування оперативно-господарської санкції,-

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

час та місце винесення рішення: 30.06.2020р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херонської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 30.09.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В процесі розгляду справи №923/533/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИМАТ ГРУПП» до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» щодо скасування оперативно-господарської санкції, позивач подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Клопотання мотивоване наданням до суду з боку АТ Херсонобленерго документів, на підставі яких відповідачем начебто було встановлено, що відсутні пломби на об`єктах, де була проведена перевірка, насправді були встановлені . Вказані документи підписані прізвищем ОСОБА_1 , але позивач наполягає на тому, що відповідна підпис на цих документах не є підписом директора ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП» Вермієнко Н.П., отже надані відповідачем документи є підробленими.

Позивач звертає увагу, що у матеріалах справи наявні документи, які містять оригінальний підпис директора ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП» ОСОБА_1 та навіть візуально різняться з наданими відповідачем документами.

Враховуючи, що саме на підставі спірних письмових доказів відповідач, обґрунтовує виникнення обов`язку у позивача зберігати пломби, а відповідно і нести відповідальність за їх відсутність, ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП» заявив про необхідність спеціальних знань для вирішення питання щодо достовірності підписів директора ОСОБА_1 в наданих документах.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі №923/533/19 (суддя Литвинова В.В.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИМАТ ГРУПП» про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі №923/533/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Херсонському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи .

На вирішення експертів поставлені наступні питання:

1) Чи виконано (чи належить) підпис в Акті про опломбування КТП-224 №185050 від 07.07.2017р. під прізвищем ОСОБА_1 самою ОСОБА_1 ?

2) Чи виконано (чи належить) підпис в акті контрольного огляду приладу обліку №413100 від 29.03.2019р. біля прізвища ОСОБА_1 в графі «представник споживача» , в колонці «підпис споживача» навпроти прізвища ОСОБА_1 , біля кожної строки «комплекс КТП-24» , «комплекс КТП-224» «комплес КТП-23» самою ОСОБА_1 ?

3) Чи належить підпис в Акті про опломбування КТП-24 №167583 від 25.11.2015р. в графі «представник споживача» - керівник ОСОБА_1 самій ОСОБА_1 чи іншій особі?

4) Чи виконано (чи належить) підпис в Акті про опломбування КТП-24 №175293 від 29.06.2016р. в графі «представник споживача» самій ОСОБА_1 чи іншій особі?

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРИМАТ ГРУПП" здійснити оплату вартості експертизи.

Зобов`язано сторін надати до суду оригінали досліджуваних документів для направлення до експертної установи та надати документи на вимогу експертно-криміналістичного центру (через Господарський суд Херсонської області).

Попереджено судових експертів про відповідальність, передбачену Законом України "Про судову експертизу", за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України стосовно дачі завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Вказана ухвала мотивована тим, що в межах експертизи є можливим встановлення (підтвердження чи спростування) обставин, на які посилаються сторони .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Херсонобленерго» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. у справі №923/553/19 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповно з`ясовані судом обставини справи, у зв`язку з чим зроблені передчасні висновки щодо призначення експертизи .

Так, апелянт зазначає, що крім підпису, який не визнає позивач, на спірних документах наявні відбитки мокрої печатки ТОВ ГРИМАТ ГРУПП . Наявність відбитку печатки ТОВ ГРИМАТ ГРУПП на спірних документах та враховуючи, що позивач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документах, та за відсутності доказів втрати печатки чи її незаконного використання третіми особами, свідчить про отримання Акту про опломбування та збереження пломб №167583 від 25.11.2015р. уповноваженою особою ТОВ ГРИМАТ ГРУПП , що у свою чергу підтверджую передачу під відповідальність позивачу пломб №№С22956764, С22956763.

Також апелянт вказує, що пломба №С28193923 відсутність якої була зафіксована в Акті про порушення №131904 була встановлена та передана на зберігання позивачу відповідно до Акту про опломбування та збереження пломб №175293 від 29.06.2016р. При цьому, вказаний Акт взагалі не містить прізвища ОСОБА_2 . Натомість він підписаний уповноваженою особою ОСОБА_3 , але позивач зазначає, що вказана особа не є належним представником ТОВ ГРИМАТ ГРУП . Разом з тим, апелянт звертає увагу, що 17.11.2014р. ТОВ ГРИМАТ ГРУПП надало Довіреність, якою уповноважило ОСОБА_3 представляти інтереси довірителя у Каховському РЕЗ і ЕМ та надало право отримувати належним чином оформлені рахунки на оплату послуг, акти виконаних робіт, податкові накладні та ін.

Серед іншого, апелянт зауважує, що суд першої інстанції не врахував, що пломби №№СЗ9071607, С39071608, С39071609 відсутність яких була зафіксована в Акті про порушення №131906 були встановлені та передані на зберігання позивачу відповідно до Акту про опломбування та збереження пломб №185050 від 07.07.2017р., в якому с боку споживача наявний підпис ОСОБА_4 , зразок якого надано в Довіреності №85 від 01.06.2014р. Відповідно до змісту вказаної довіреності ОСОБА_4 надано право отримувати документи, які пов`язані з споживанням електричної енергії.

Враховуючи можливість підписання Актів про пломбування та встановлення індикаторів не лише керівниками, а і уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку (згідно з п.3.32 ПКЕЕ в редакції , чинній на момент підписання спірних актів), АТ Херсонобленерго вважає недоцільними поставлені експертам питання щодо наявності чи відсутності на актах про опломбування підпису саме ОСОБА_1 як керівника ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП .

Крім того, АТ Херсонобленерго звертає увагу на те, що у нотаріально засвідченій заяві свідка ОСОБА_1 містяться недостовірні дані, які спростовуються матеріалами справи.

Отже, апелянт наполягає на тому, що наведені вище питання, поставлені судом, не спростовують факту передачі пломб згідно Актів про опломбування, оскільки останні підписані уповноваженими особами позивача. А враховуючи предмет спору у даній справи та те, що призначення почеркознавчої експертизи необхідно, зокрема, через неможливість встановлення відповідних обставин без спеціальних знань та проведення такої експертизи (ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України), АТ Херсонобленерго вважає, що призначення почеркознавчої експертизи у справі №923/533/19 не є обґрунтованим.

Більш детально доводи АТ Херсонобленерго викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27 . 07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30 . 06.2020р. по справі №923/533/19, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, розгляд справи №923/533/19 призначено на 30.09.2020р. о 14:00 год.

03.09.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИМАТ ГРУПП» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

21.09.2020р. від Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої позивач просив доручити Господарському суду Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18).

Але, у зв`язку з відсутністю 30.09.2020р. у Господарському суді Херсонської області вільних залів, оснащених обладнанням для проведення відеоконференцзв`язку, зв`язку із заздалегідь заброньованими на цей самий час засіданнями інших судів, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020р. у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про участь у судовому засіданні 30.09.2020р. о 14:00 в режимі відеоконференції у справі №923/533/19 було відмовлено.

У судовому засіданні 30 . 09.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем оскаржуються оперативно-господарські санкції, застосовані АТ "Херсонобленерго" до ТОВ "ГРИМАТ ГРУПП" у вигляді нарахування вартості спожитої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією. При цьому, відповідно до Актів про порушення ПКЕЕ, відповідачем було встановлено відсутність пломб на об`єктах перевірки. В свою чергу, ТОВ "ГРИМАТ ГРУПП" наполягає на відсутності актів опломбування та передачі пломб з боку АТ Херсонобленерго на зберігання споживачу . Однак, АТ Херсонобленерго надав до суду документи, на підставі яких відповідачем було встановлено, що відсутні пломби на об`єктах, де була проведена перевірка, насправді були встановлені, а саме:

- Акт про опломбування КТП-224 №185050 від 07.07.2017р.

- Акт контрольного огляду приладу обліку №413100 від 29.03.2019р.

- Акт про опломбування КТП-23 №167583 від 07.07.2017р.

- Акт про опломбування КТП-24 №175293 від 29.06.2016р. по вул. Леніна,1б смт. Горностаївка.

В свою чергу, ТОВ ГРИМАТ ГРУПП наполягає на тому, що в Акті про опломбування КТП-224 №185050 від 07.07.2017р. підпис під прізвищем ОСОБА_1 не є підписом директора ТОВ «Гримат Групп» Вермієнко Н.П., про що вона зазначає в заяві свідка, отже - підпис підробний. В акті контрольного огляду приладу обліку №413100 від 29.03.2019р. підпис біля прізвища ОСОБА_1 в графі «представник споживача» не є підписом директора ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП ОСОБА_1 , отже - підписи підробні. В колонці «підпис споживача» навпроти прізвища ОСОБА_1 , біля кожної строки «комплекс КТП-24» , «комплекс КТП-224» «комплес КТП-23» підпис не відповідає підпису директора ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП ОСОБА_1 , і є підробним.

Пред`являючи позов до AT «Херсонобленерго» , позивач наполягав, про відсутність актів опломбування та передачі пломб на зберігання споживачу, в результаті чого, позивач не знає про кількість та час встановлення пломб та індикаторів на підстанціях, які були перевірені.

Позивач посилається на те, що договір про постачання електричної енергії, заява про надання послуг від 15.08.2018р., договір про надання послуг від 27.08.2018р. №1109826, акти про обсяги спожитої електроенергії, рахунки на споживання електроенергії, копії протоколів засідання комісії по розгляду порушення, розрахунки по акту порушення, рахунки про сплату, заява свідка містять оригінальний підпис директора «ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП » ОСОБА_1 , які навіть візуально різняться з наданими відповідачем документами.

У матеріалах справи наявна нотаріально засвідчену заява свідка ОСОБА_1 , в якій зокрема зазначено, що вона не підписувала Акт про опломбування КТП-224 № 185050 від 07.07.2017р. Крім того, Акти про порушення № 131904, 131905, 131906 від 24.04.2019р. підписані не керівником ОСОБА_1 , а ОСОБА_5 , який не є уповноваженою особою позивача; Акт контрольного огляду приладу обліку № 413100 від 29.03.2019 не підписувала.

Також, у матеріалах справи наявна Довіреність від 01.06.2014р. №85, яка видана ТОВ ГРИМАТ ГРУПП на ім`я ОСОБА_4 щодо надання останньому права отримувати документи, які пов`язані з споживанням електричної енергії, та Довіреність від 17.11.2014р. б/н, якою ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП уповноважило ОСОБА_3 представляти інтереси довірителя у Каховському РЕЗ і ЕМ та надало право отримувати належним чином оформлені рахунки на оплату послуг, акти виконаних робіт, податкові накладні та ін. Вказані довіреності підписані Генеральним директором ТОВ ГРИМАТ ГРУПП - ОСОБА_6 та засвідчені печаткою підприємства.

Разом з тим, позивач наполягає на тому, що відповідність підпису керівника підприємства на документах, що засвідчують позицію відповідача про наявність пломб, індикаторів та офіційну передачу їх на зберігання споживачу, а саме директору ТОВ «ГРИМАТ ГРУПП » Вермієнко Н.П., має суттєве значення для вирішення справи по суті, оскільки саме на підставі цих письмових доказів відповідач, обґрунтовує виникнення обов`язку у позивача зберігати пломби, а відповідно і нести відповідальність за їх відсутність.

Зазначаючи про те, що документи підписані не ОСОБА_1 , а тому фактично є підробленими, ТОВ ГРИМАТ ГРУПП вважає, що вирішення питання факту складання актів опломбування та дотримання процедури передачі на зберігання споживачу пломб, як того вимагав Закон України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією» , що діяли на час складання вищезазначених документів, потребує застосування спеціальних знань.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України Про судову експертизу ).

Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №907/425/16 та від 24.01.2018р. у справі №917/50/17.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначає питання, з яких експерт має надати суду висновок.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

В силу пункту 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за №705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5).

Згідно із пунктом 1.1. Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5) (далі - Рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до пункту 1.3. Розділу І Рекомендацій для проведення досліджень орган, який призначив) експертизу, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган, який призначив експертизу, має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган, який призначив експертизу, зобов`язаний зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (пункт 1.4. Розділу І Рекомендацій)

Відповідно до пункту 1.7. Розділу І Рекомендацій експериментальні зразки посвідчуються органом, який призначив експертизу. У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Судова колегія зазначає, що у матеріалах справи відсутні предмети дослідження - оригінали Акту про опломбування КТП-224 №185050 від 07.07.2017р., Акту контрольного огляду приладу обліку №413100 від 29.03.2019р., Акту про опломбування КТП-23 №167583 від 07.07.2017р. та Акту про опломбування КТП-24 №175293 від 29.06.2016р. по вул. Леніна,1б смт. Горностаївка, оскільки як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, останній лише зобов`язав надати до експертної установи оригінали відповідних документів.

Також, у матеріалах справи також відсутні вільні і експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 .

Більш того, колегія суддів враховує, що як зазначають сторони, місцевим господарським судом взагалі не було відібрано в судовому засіданні у ОСОБА_1 експериментальні зразки підпису та почерку, а відтак, унеможливлюється проведення призначеної експертизи. Останнє призведе до необхідності подання експертом клопотання про надання йому експериментальних зразків, а відтак, - до безпідставного затягування розгляду справи.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що відповідності до статтей 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Враховуючи, що предметом доказування у даній справі є факт передачі на збереження пломб позивачу, відсутність і незбереження яких у подальшому і стало підставою для нарахування вартості недооблікованої електроенергії в порядку розділу 8.4 ПРРЕЕ, судова колегія звертає увагу на наявність у матеріалах справи Довіреностей (від 01.06.2014р. №85 та від 17.11.2014р. б/н), згідно з якими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підпис яких міститься на спірних документах, є уповноваженими особами, які можуть представляти відповідні інтереси ТОВ ГРИМАТ ГРУПП .

Твердження позивача про те, ОСОБА_5 , який підписав спірні Акти про порушення № 131904, 131905, 131906 від 24.04.2019р., не є уповноваженою особою позивача спростовуються копією Наказу ТОВ ГРИМАТ ГРУПП від 01.08.2017р. №10, що міститься у матеріалах справи, відповідно до якого електрик ОСОБА_7 призначений відповідальним за ведення та здачу звітності по електроенергії.

Таким чином, апеляційна колегія вважає, що з огляду на наявні у справі докази та пояснення представника відповідача щодо підписання належними представниками позивача спірних Акту №185050 від 07.07.2017р., Акту №413100 від 29.03.2019р., Акту №167583 від 07.07.2017р. та Акту №175293 від 29.06.2016р., місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відсутність обставин для встановлення повноважень у осіб, які вчинили підпис від імені ТОВ ГРИМАТ ГРУПП на спірних документах, з урахуванням того, що споживачем у спірних правовідносинах є саме підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю ГРИМАТ ГРУПП , а не особисто ОСОБА_1 .

Крім того, доцільність питання на експертизу №2 щодо наявності підпису ОСОБА_1 в Акті контрольного огляду приладу обліку №413100 від 29.03.2019р. спростовується тим, що дана обставина не відноситься до предмету доказування, оскільки факт передачі на збереження пломб, відповідно до п.3.32 ПКЕЕ оформлюється Актом про пломбування, а не актом контрольного огляду.

За п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи. Отже, питання правомірності зупинення провадження у справі є похідним від вирішення питання призначення експертизи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Апеляційний господарський суд вказує, що судом першої інстанції наведеного враховано не було, тому, призначення чергової судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, може призвести до безпідставного затягування розгляду справи і не здійснення розгляду справи упродовж розумного строку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018р. у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та постановлено ухвалу з порушенням норм матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Стаття 280 Господарського процесуального кодексу України встановлює підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ Херсонобленерго підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020р. про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі №923/533/19 підлягає скасуванню .

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом апеляційної інстанції при здійснені перегляду ухвали Господарського суду Херсонської області від 30 . 06.2020р. про призначення у справі судової експертизи по справі №923/533/19 не вирішується питання розподілу судових витрат, оскільки оскаржуваною ухвалою не було вирішено спір по суті, не було закрито провадження у справі або залишено позов без розгляду. Суд, який приймає кінцеве рішення у справі, здійснює розподіл усіх судових витрат, включаючи здійснені раніше витрати в суді апеляційної або касаційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 275, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 30 . 06.2020р. у справі №923/533/19 скасувати.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ГРИМАТ ГРУПП про призначення у справі №923/533/19 почеркознавчої експертизи відмовити.

Справу №923/533/19 направити до Господарського суду Херсонської області для продовження судового розгляду.

Постанова відповідно до ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складено 05.10.2020р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.