Ухвала

від 05.10.2020 по справі 923/447/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

05 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/447/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Радужне

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 26 серпня 2020 року (повний текст складено 31.08.2020р.)

по справі № 923/447/20

за позовом Приватного акціонерного товариства Радужне

до відповідача: Великокопанівської сільської ради Олешківського району Херсонської області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.08.2020р. у справі №923/447/20 (суддя Пригуза П.Д.) у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Радужне відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 26.08.2020р. у справі №923/447/20 та прийняти нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують повноваження представника.

Згідно з ч. 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В силу приписів частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Поняття «законного представника» визначено статтею 57 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, враховуючи вищезазначене, суд, звертає увагу позивача на те, що в даному випадку законом визначено 2 варіанта можливості участі у судовому процесі: особисто (само представництво) або через адвоката.

Законом України від 18.12.2019р. №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019р., внесено зміни, зокрема, до статті 56 Господарського процесуального кодексу України стосовно отримання права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва іншими особами, крім керівника та члена виконавчого органу, які мають з такою юридичною особою трудові відносини.

Аналізуючи наведений Закон, судова колегія зазначає, що оскільки мова йде про працівників (тобто осіб, які перебувають у трудових відносинах), документи, що мають бути подані в суд на підтвердження повноважень щодо самопредставництва, насамперед повинні підтверджувати трудові відносини.

Із Закону України від 18.12.2019р. №390-IX впливає, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:

- докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також

- докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

Аналогічна позиція зазначена в ухвалі Верховного Суду (Касаційний господарський суд) від 07.02.2020 року у справі №17/495-08.

Згідно з ч. 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження.

При цьому, ч. 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу визначено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія звертає увагу, що у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень посадової особи на представництва інтересів юридичної особи в суді.

Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Так, в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №910/3245/19 повертаючи касаційну скаргу юридичної особи Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді.

Водночас, колегія суддів зазначає, що підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Таким чином, підтвердження права на подачу апеляційної скарги договором або довіреністю, в якій надано загальне право здійснювати представництво суб`єкта у судах, не може бути підставою для висновку, що керівник такого суб`єкта знає та уповноважив іншу особу на ініціювання апеляційного перегляду судових рішень у конкретній справі, та подача відповідної апеляційної скарги не йде врозріз з позицією відповідного суб`єкта господарювання, відповідальність за діяльність якого, головним чином, несе його керівник.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Як вбачається з апеляційної скарги, остання підписана представником позивача - заступником директора ПрАТ Радужне О.Е. Никифоровим.

Однак, до поданої скаржником апеляційної скарги не додано жодного документу щодо підтвердження повноважень Никифорова О.Е. представляти ПрАТ Радужне (юридичну особу) відповідно до Закону (наказ, трудової договір (контракту), статут, посадова інструкція тощо).

Тому судова колегія зазначає, що до матеріалів апеляційної скарги не додано належних доказів, що підтверджують повноваження представника щодо представництва в господарському суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.

За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Радужне на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.08.2020р. у справі №923/447/20 - залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству Радужне строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази, які підтверджують повноваження Никифорова О.Е. представляти ПрАТ Радужне в суді у порядку самопредставництва, протягом 7-ми днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству Радужне , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк