ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року Справа № 924/904/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участі представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача - Мазуркевич О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Славутське лісове господарство" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19
за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"
до Бражука Івана Борисовича
про стягнення 584601 грн
У серпні 2019 Державне підприємство Славутське лісове господарство звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Бражука Івана Борисовича про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 584 601,00 грн.
Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення ст. 1212 ЦК України обґрунтовані тим, що за результатами проведеної працівниками Західного офісу Держаудитслужби України у Хмельницькій області планової ревізії окремих питань фінансового-господарської діяльності ДП Славутське лісове господарство за період із 01.01.2016 по 2018 рік складено акт від 08.01.2019 № 07-08/2, за змістом якого встановлено наявність дебіторської заборгованості за відсутності підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, що виникла внаслідок перерахування коштів контрагентам, у тому числі Бражуку І.Б. , без укладення договорів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 частково задоволено позов Державного підприємства Славутське лісове господарство до Бражука Івана Борисовича про стягнення 584 601,00 грн. Стягнуто з Бражука Івана Борисовича на користь Державного підприємства Славутське лісове господарство 286 421,00 грн, 4 296,32 грн витрат зі сплати судового збору, 2 450,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката. У решті позову відмовлено.
Вказане рішення мотивоване тим, що заявлені до стягнення кошти в сумі 298 180,00 грн, сплачені відповідно до платіжних доручень від 01.09.2017 № 1633, від 13.10.2017 № 116, від 20.10.2017 № 1689 не можуть бути стягнуті в порядку приписів ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуті, оскільки у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, матеріали справи не містять і сторонами не надано достатніх, належних і допустимих доказів існування договірних відносин між ними з приводу поставки товарів на суму 286 421,00 грн, що сплачена позивачем на рахунок відповідача платіжними дорученнями від 21.10.2016 № 1340 в сумі 99 421,00 грн, від 28.10.2016 № 1344 в сумі 98 000,00 грн, від 26.09.2017 № 1661 в сумі 89 000,00 грн.
Позивач Державне підприємство Славутське лісове господарство , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ДП Славутське лісове господарство задоволити повністю, стягнувши додатково з Бражука І.Б. на користь ДП Славутське лісове господарство 298 180 грн безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:
- з жовтня 2016 по вересень 2018 ДП Славутське лісове господарство будь-які договори чи інші правочини з ФОП Бражуком І.Б. не укладались, господарські операції не проводились, доручення на отримання матеріальних цінностей від вказаного підприємця не видавалися, матеріали не отримувалися, тобто відсутні правові підстави для виникнення цивільних прав та обов`язків, а безпідставно складені платіжні доручення про перерахунок коштів без достатніх правових підстав ФОП Бражук І.Б., зокрема № 1633 від 01.09.2017 на суму 98 900 грн, № 116 від 13.10.2017 на суму 99 500 грн та № 1689 від 20.10.2017 на суму 99 780 грн не можуть бути підставою виникнення цивільних прав та/чи обов`язків, оскільки не містять ознак правочину;
- на стор.17 акту № 07-08/2 від 08.01.2019 планової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності Державного підприємства Славутське лісове господарство за період з 01.01.2016 по завершений місяць 2018, проведеної працівниками Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, вказано, що ревізією законності списання дебіторської заборгованості встановлено, що в грудні 2016 по бухгалтерських регістрах аналітичного обліку по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів списано дебіторську заборгованість в сумі 8 476 219,25 грн в тому числі по ФОП Бражук І.Б. - 197 421,00 грн;
- на стор.20 акту № 07-08/2 від 08.01.2019 вказано, що ревізією достовірності заборгованості, яка відображена за даними бухгалтерського обліку ДП Славутське лісове господарство та підтверджена наявними документами, встановлено, що по бухгалтерському обліку Підприємства в журналі-ордері № 9-1 станом на 01.10.2018 на рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками обліковується дебіторська заборгованість в сумі 10 151 984,74 грн, яка є довготривалою по 9-ти контрагентах. Вказана заборгованість виникла в періоді з 01.01.2017 по 30.09.2018 внаслідок перерахування контрагентам, без укладання договорів, коштів та відображення по бухгалтерському обліку одержання товарів, робіт та послуг, зокрема ФОП Бражук І.Б. на суму 387 180.00 грн у 2017 році;
- відповідно до пояснення директора держпідприємства Сапожніка В.В. (стор.21 акту № 07-08/2 від 08.01.2019) Платіжні документи на перерахування коштів ФОП Бражук І.Б. ним не підписувались, розпорядження для перерахування коштів, у т.ч. Бражук І.Б. ним не надавались ні гол. бухгалтеру Волошину А.В., ні бухгалтеру-касиру . На сторінці 23 акту вказано, що у заступника директора з фінансово-економічних питань - головного бухгалтера Волошина А.В. у періоді, який підлягає ревізії, були відсутні підстави щодо укладення договорів. У порушення ч.5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1996 № 996-ХІ по бухгалтерському обліку ДП Славутське лісове господарство не оприбутковано будь-які матеріальні цінності, які б з жовтня 2016 по вересень 2018 надійшли від ФОП Бражук І.Б., зокрема й на суму 584 601 грн;
- надані у справу накладні з відображеним в них змістом ніби господарських операцій не можуть бути доказами наявності підстав для здійснення платежів за наявними в справі платіжними дорученнями - за будматеріали (матеріали), оскільки не дають змоги охарактеризувати об`єкт господарських операцій (товар);
- щодо платіжних доручень № 1633 від 01.09.2017 на суму 98 900 грн за матеріали згідно рах. б/н від 31.08.2017 та № 1689 від 20.10.2017 на суму 99 780 грн за матеріали згідно рах. 354 від 19.10.2017. Надані відповідачем копії відповідних рахунків не можливо прочитати, їх текст відсутній. Не зважаючи, що в платіжних дорученнях проведено оплату ніби за матеріали, відповідачем надано копії накладних № 15 від 04.09.2017 та № 24 від 24.10.2017, згідно з якими ніби для ДП Славутський лісгосп відпущено різну електронну побутову техніку;
- також судом не встановлено, хто поставив підпис за ніби отримання матеріальних цінностей та на якій підставі. Окрім того, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні головний бухгалтер не є матеріально-відповідальною особою та не уповноважений на отримання матеріальних цінностей. Вилучення правоохоронними органами копій накладних, в які внесені завідомо неправдиві відомості та ніби рахунків, реквізити та текст в яких фактично відсутній, не створює підстав для визнання їх доказами у господарському процесі;
- безпосередньо заборгованість ФОП Бражук І.Б. перед ДП Славутський лісгосп відображено у рядку 107 журналу ордеру № 9-1 за грудень 2018, рахунок № 631 на суму 584 601,00 грн. Зокрема, при звірці рахунків по ФОП Бражук І.Б. встановлено розбіжність заборгованості, яка підтверджена платіжними дорученнями за 2016 рік на суму 197 421,00 грн. У грудні 2018 зроблено бухгалтерське зведення: Дт 631 Кт 311 на суму 197 421,00 грн, таким чином відновлено фактичний стан дебіторської заборгованості за 2016 рік, яка безпідставно була списана колишнім головним бухгалтером ДП Славутський лісгосп Волошиним А.В. ;
- Господарським судом Хмельницької області, всупереч вимогам ч.4 ст.236 та ч.4 ст.75 ГПК України не взято до уваги обставини, встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19, якою касаційну скаргу фізичної особи-підприємця залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 залишено без змін, де дано оцінку фактично ідентичним обставинам;
- також судом першої інстанції протиправно відмовлено в стягненні з Бражука І.Б. частини витрат (2550 грн), пов`язаних з правничою допомогою адвоката, незважаючи на обґрунтованість таких вимог.
Таким чином, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 12.12.2020 у справі № 924/904/19 в частині відмови у позові та в частині відшкодування витрат адвоката позивача прийнято із неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також із порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до приписів ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Бражука І.Б. на користь ДП Славутське лісове господарство 298 180,00 грн залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020, касаційну скаргу Державного підприємства Славутське лісове господарство задоволено частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 924/904/19 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Славутське лісове господарство про стягнення з Бражука І.Б. 298 180,00 грн, у цій частині справу передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
У решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 залишено без змін.
Постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/904/19 вмотивована наступним:
- суд апеляційної інстанції, здійснюючи повторний розгляд справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Бражука І. Б на користь ДП Славутське лісове господарство 298 180,00 грн та обмежився посиланням на наявність договірних правовідносин між сторонами на підставі накладних, виданих Бражуком І. Б. , проте не врахував висновку суду касаційної інстанції, викладеного у постанові від 08.10.2019 у справі № 924/173/19 щодо застосування положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , обставин щодо відповідності виданих відповідачем накладних положенням закону суди не встановлювали; питання, чи є рахунки від 19.10.2017 б/н (на суму 99 780,00 грн), від 10.10.2017 № 124 (на суму 99 500,00 грн), від 31.08.2017 б/н (на суму 98 900,00 грн) відповідно до чинного законодавства підставою для виникнення договірних правовідносин, суди не з`ясовували;
- під час нового розгляду суд повинен урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
21.07.2020 справа № 924/904/19 надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Дужич С.П., Коломис В.В.), розгляд справи № 924/904/19 за апеляційною скаргою Державного підприємства Славутське лісове господарство на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 призначено на 18.08.2020 об 10:00 год.
17.08.2020 на електронну адресу суду від Державного підприємства Славутське лісове господарство надійшло письмове пояснення у справі (вих № 268 від 17.08.2020), у якому позивач вказує, що упродовж з жовтня 2016 по вересень 2018 Державним підприємством Славутське лісове господарство будь-які договори чи інші правочини з ФОП Бражуком І.Б. не укладались, господарські операції не проводились, доручення на отримання матеріальних цінностей від підприємця не видавалися, матеріали не отримувалися, тобто відсутні правові підстави для виникнення цивільних прав та обов`язків, а безпідставно складені платіжні доручення про перерахунок коштів без достатніх на те правових підстав ФОП Бражук І.Б., зокрема № 163 від 01.09.2017 на суму 98 900 грн, № 116 від 13.10.2017 на суму 99 500 грн та № 1689 від 20.10.2017 на суму 99 780 грн не можуть бути підставою виникнення цивільних прав та/чи обов`язків, оскільки не містять ознак правочину. Тому перерахунок коштів на суму 298 180 грн здійснений без правових на те підстав, а відтак підлягає стягненню із відповідача в порядку приписів ст. 1212 ЦК України.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з Бражука І.Б. судові витрати на його користь в сумі 42 714,27 грн, з яких 35 164,27 грн судовий збір (за подання касаційної скарги 17 538,05 грн. апеляційної скарги 13 153,53 грн та частина судового збору за подачу позовної заяви 4 472,70 грн), а також витрати на професійну правничу допомогу, які ним були понесені у розмірі 7550 грн (5000 грн в суді апеляційної інстанції та 2550 грн не стягнутих в суді першої інстанції).
На підставі розпорядження від 17.08.2020 № 01-04/440 керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів-членів колегії по справі Дужича С.П. у період з 03.08.2020 по 01.09.2020 включно, Коломис В.В. у період з 03.08.2020 по 28.08.2020 включно проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 924/904/19 між суддями, протокол від 17.08.2020, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Тимошенко О.М., Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства Славутське лісове господарство на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19, яка призначена до розгляду на 18.08.2020, прийнято до провадження колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Тимошенко О.М., Юрчук М.І.
Згідно з поданими до суду апеляційної інстанції письмовими поясненнями Бражука І.Б. (вх.№ 5272/20 від 18.08.2020) відповідач вказує, що між сторонами виникли зобов`язальні, зокрема, договірні правовідносини, а саме з Договору поставки, з огляду на що кошти, перераховані позивачем за платіжними дорученнями від 01.09.2017 № 1633 в сумі 98 900,00 грн, від 13.10.2017 № 116 в сумі 99 500,00 грн, від 20.10.2017 № 1689 в сумі 99 780,00 грн отримані відповідачем за наявності правової підстави та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 розгляд справи № 924/904/19 відкладено на 06.10.2020 об 14:30 год.
06.10.2020 на адресу суду від Бражука І.Б. надійшли письмові пояснення (вх.№ 6383/20), у яких відповідач вважає безпідставно заявлені вимоги позивача щодо стягнення з Бражука І.Б. судових витрат, просить заявлені вимоги ДП Славутське лісове господарство залишити без задоволення.
В судовому засіданні 06.10.2020, представник Бражука І.Б. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача, просив оскаржуване рішення від 12.12.2019 у справ № 924/904/19 залишити без змін.
Державне підприємство Славутське лісове господарство явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлено належним чином /т.2 а.с. 174/.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 18.08.2020 явка представників сторін в судове засідання 06.10.2020 року обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ДП Славутське лісове господарство (позивач, платник) здійснило перерахування грошових коштів на користь ФОП Бражука І.Б. (відповідач, отримувач) в загальній сумі 684 381,00 грн, згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:
- № 1340 від 21.10.2016 на суму 99 421,00 грн із призначення платежу за техніку згідно рах. № 34 від 18.10.2016 р. без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено ;
- № 1344 від 28.10.2016 на суму 98 000,00 грн із призначення платежу за техніку згідно рах. № 34 від 18.10.2016 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено ;
- № 1633 від 01.09.2017 на суму 98 900,00 грн із призначення платежу за матеріали згідно рах. б/н від 31.08.2017 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено ;
- № 1661 від 26.09.2017 на суму 89 000,00 грн із призначення платежу за матеріали згідно рах. б/н від 20.09.2017 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено ;
- № 116 від 13.10.2017 суму 99 500,00 грн із призначення платежу за будматеріали згідно рах. №124 від 10.10.2017 без ПДВ ;
- № 1689 від 20.10.2017 суму 99 780,00 грн із призначення платежу за матеріали згідно рах. 354н від 19.10.2017 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено ;
- № 1815 від 11.01.2018 суму 99 780,00 грн із призначення платежу за матеріали згідно рах. 4 від 09.01.2018 без ПДВ пров. проц. закуп. не передбачено .
Відповідно до платіжного доручення від 12.01.2018 № 158 ФОП Бражуком І.Б. перераховано ДП Славутське лісове господарство кошти в сумі 99 780,00 грн із призначення платежу повернення помилково перерахованих коштів від 11.01.2018 .
Згідно з актом від 08.01.2019 № 07-08/2 планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Славутське лісове господарство за період з 01.01.2016 по завершений місяць 2018, складеним управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, ревізію проведення безготівкових операцій в національній та іноземній валюті проведено суцільним способом по 10 контрагентах, серед яких ФОП Бражук І.Б. Зазначено, що ревізією встановлено, що всі суми коштів, перераховані наведеним в акті контрагентам з рахунків, відображені в журналі-ордері № 2 та віднесено на розрахунки з контрагентами у журналі ордері № 9-1 по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Суми обігу коштів вказаних в банківських виписках відповідають даним за відповідними рахунками бухгалтерського обліку відображених в журналі-ордері № 2. Перераховані, згідно виписок банків, контрагентам кошти по бухгалтерському обліку в повному обсязі відображено по розрахунках з установами, організаціями, підприємствами.
Ревізію правильності відображення дебіторської та кредиторської заборгованості і стану претензійно-позовної роботи проведено вибірковим способом. Зокрема, зазначено, що ревізією відповідності сплаченої вартості товарів, робіт та послуг умовам укладених договорів, відповідність кількості та асортименту отриманих товарів, робіт та послуг умовам договорів порушень не встановлено.
При цьому ревізією законності списання дебіторської заборгованості встановлено, що в грудні 2016 по бухгалтерських регістрах аналітичного обліку по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів списано дебіторську заборгованість в сумі 8 476 219,25 грн, в тому числі по рахунку 631 - 8 472 619,25 грн, по рахунку 361 - 3 600,00 грн, з яких ФОП Бражук І.Б. - 197 421,00 грн.
Як висновок в акті відображено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1996 № 996-ХІ в 2016 році по бухгалтерському обліку підприємства без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів списано дебіторську заборгованість по розрахунках з фізичними особами-підприємцями, наявність якої в обліку фізичних осіб-підприємців не підтверджена, на суму 6 261 048,00 грн, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму. Порушення допущено колишнім заступником директора з фінансово-економічних питань - головним бухгалтером Волошиним А.В., яким складалась фінансова звітність та здійснювався контроль за діяльністю бухгалтерської служби.
Також в акті зазначено, що ревізією достовірності заборгованості, яка відображена за даними бухгалтерського обліку ДП Славутське лісове господарство та підтверджена наявними документами, встановлено, що по бухгалтерському обліку підприємства в журналі-ордері № 9-1 станом на 01.10.2018 на рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками обліковується дебіторська заборгованість в сумі 10 151 984,74 грн, яка є довготривалою по 9-ти контрагентах. Вказана заборгованість виникла в періоді з 01.01.2017 по 30.09.2018 внаслідок перерахування контрагентам, без укладання договорів, коштів та відображення по бухгалтерському обліку одержання товарів, робіт та послуг, зокрема ФОП Бражук І.Б. на суму 387 180,00 грн, з неї в 2017 - 387 180,00 грн, 2018-0,0 гривень.
Крім того, в акті відображено, що відповідно до пояснення директора Підприємства Сапожніка В.В.: Платіжні документи на перерахування коштів ФОП Герасимчук О.А., ФОП Гурківський О.В., ФОП Чернюк В.О., ФОП Чернюк Р.О., ФОП Чик А.М., ФОП Бражук І.Б., ФОП Ковальчук Л.В., ФОП Кухарець Г.Г., МКП Інпол-Сервіс та МКП Інтек-Сервіс мною не підписувались, розпоряджень для перерахування коштів вищевказаним суб`єктам господарювання мною не надавались ні гол.бухгалтеру Волошину А.В., ні бухгалтеру-касиру . В ході ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області направлено запити вищевказаним фізичним особам-підприємцям щодо надання інформації про стан взаєморозрахунків з ДП Славутське лісове господарство з наданням оборотної відомості по розрахунках, копії накладних на відпущені товарно-матеріальні цінності, стан заборгованості на звітні дати.
Відомостей про отримання відповіді на вищезазначений запит від Бражука І.Б. акт не містить.
Також зазначено, що ревізією дотримання строків та порядку проведення інвентаризації розрахунків встановлено, що в порушення ч.1 ст. 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 7 розділу III Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, інвентаризація розрахунків інвентаризаційною комісією ДП Славутське лісове господарство в періоді з 01.01.2016 по 31.12. 2017 не проводилась.
26.07.2018 ДП Славутське лісове господарство направило лист № 464 Волошину А.В. , який у спірний період обіймав посаду головного бухгалтера підприємства, про виявлення незрозумілих перерахувань коштів під час роботи комісії з доцільності та правильності списання та використання матеріальних цінностей і просило з`явитися для надання пояснень.
10.08.2018 ДП Славутське лісове господарство звернулося до Шепетівської місцевої прокуратури (лист № 484) про проведення розслідування щодо фактів безпідставного перерахування значних сум коштів суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі ФОП Бражуку І. Б.
Шепетівська місцева прокуратура повідомила ДП Славутське лісове господарство (лист від 10.08.2018/ № 8223вих18) про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018241270000028 за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб; матеріали провадження направлено за підслідністю до слідчого відділу Славутського відділу поліції Головного управління національної поліції у Хмельницькій області.
У матеріалах справи наявна ухвала Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.08.2018 у справі № 682/2382/18 про задоволення клопотання ст. слідчого Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про тимчасовий доступ до документів ФОП Бражука Івана Борисовича у кримінальному провадженні №№ 42018241270000028 від 10.08.2018 та надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у ФОП Бражука Івана Борисовича, та на подальше вилучення дублікатів документів: договорів про надання послуг ФОП Бражуком І.Б. для ДП Славутський лісгосп за 2017-2018 роки; договорів купівлі-продажу продукції ФОП Бражуком І.Б. в ДП Славутський лісгосп за 2017-2018 роки; видаткових накладних з відомостями щодо розрахунків ФОП Бражука І.Б. з ДП Славутський лісгосп ; доручень (правоустановчих документів), виданих директором ДП Славутський лісгосп , що надають право на отримання товару чи приймання послуг, наданих ФОП Бражуком І.Б. за 2017-2018 роки; актів виконаних робіт ФОП Бражуком І.Б. для ДП Славутський лісгосп за 2017-2018 роки; рахунків, виписаних ФОП Бражуком І.Б. для ДП Славутський лісгосп , для здійснення розрахунків.
Також надано протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.09.2018 на підставі ухвали слідчого судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.08.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 12.09.2018, до якого включено: копію накладної № 15 від 04.09.2017 Бражука І.Б. про відпуск товару ДП Славутське ЛГ на суму 98 900,00 грн, копію накладної № 22 від 16.10.2017 Бражука І.Б. про відпуск товару ДП Славутське ЛГ на суму 99 500,00 грн, копію накладної № 24 від 24.10.2017 Бражука І.Б. про відпуск товару ДП Славутське ЛГ на суму 99 780,00 грн.
Відповідно до наявної в матеріалах справи ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.02.2019 у справі № 682/2382/18 було задоволено клопотання ст. слідчого Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про тимчасовий доступ до документів ФОП Бражука Івана Борисовича у кримінальному провадженні № 42018241270000028 від 10.08.2018 та надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у ФОП Бражука Івана Борисовича, та на подальше вилучення дублікатів документів: договорів про надання послуг ФОП Бражуком І.Б. для ДП Славутське лісове господарство за 2016-2018 роки; договорів купівлі-продажу продукції ФОП Бражуком І.Б. з ДП Славутське лісове господарство за 2016-2018 роки; рахунків за 2016-2018 роки; видаткових накладних за 2016-2018 роки щодо розрахунків ФОП Бражука Івана Борисовича з ДП Славутське лісове господарство , актів виконаних робіт ФОП Бражуком І.Б за 2016-2018 роки; рахунків, виписаних ФОП Бражуком І.Б. для ДП Славутське лісове господарство .
На підставі ухвали слідчого судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.02.2019 складено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.03.2019 та опис речей і документів, які були вилучені: накладна №15 від 04.09.2017 Бражука І.Б. про відпуск товару ДП Славутське ЛГ на суму 98 900,00 грн, накладна №22 від 16.10.2017 Бражука І.Б. про відпуск товару ДП Славутське ЛГ на суму 99500,00 грн, накладна №24 від 24.10.2017 Бражука І.Б. про відпуск товару ДП Славутське ЛГ на суму 99 780,00 гривень.
В акті внутрішньої перевірки ДП Славутське лісове господарство щодо доцільності та правильності списання та використання матеріальних цінностей, використання грошових коштів і звірки розрахунків з окремими суб`єктами підприємницької діяльності від 21.09.2018 зазначено, що на підставі наказу ДП Славутське лісове господарство від 05.06.2018 № 78 комісія здійснила перевірку бухгалтерії щодо доцільності та правильності списання і використання матеріальних цінностей, використання грошових коштів підприємства. Для аналізу використано первинну документацію: товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі робіт, товарів та послуг, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків за 2017, 2018 роки. За результатами перевірки виявлено факти систематичного перерахування коштів підприємства суб`єктам господарювання, у тому числі ФОП Бражуку І.Б.
В акті відображено, що під час дослідження первинних документів стосовно зазначених підприємців жодних договорів, рахунків на оплату, видаткових накладних, актів приймання-передачі товарів або послуг, які підтверджували би призначення перерахованих коштів, не виявлено. Жодних товарів від зазначених підприємців ДП Славутське лісове господарство не надходило, жодних робіт ці підприємці не виконували. Загальна сума безпідставно перерахованих коштів за 2017, 2018 роки становить 11 139 115,00 грн.
Крім того, в акті зазначено що під час перевірки виписок за банківськими рахунками було виявлено факт підробки виписок, поданих головним бухгалтером Волошиним А.В. (який безпосередньо відповідав за перерахунки коштів) для формування оперативної звітності про рух грошових коштів. Комісія встановила, що журналів-ордерів за 2017-2018 роки у роздрукованому виді немає, такі журнали ведуться тільки в електронному виді (за вказівкою головного бухгалтера Волошина А.В.). Під час перевірки на відповідність даних, наведених у журналах-ордерах, даним статистичної звітності виявлено розбіжності, а саме невідповідність дебіторської та кредиторської заборгованості, зазначеної в статистичних звітах, даним, відображеним у журналах-ордерах підприємства, невідповідність залишків по банках, зазначених у статистичній звітності, фактичним даним.
Наказом директора ДП Славутське лісове господарство від 28.09.2018 № 37к Волошина А.В., заступника директора з фінансово-економічних питань, головного бухгалтера звільнено з роботи по пункту 4 статті 40 КЗпП України (прогули на роботі без поважних причин) з 28.09.2018. Останній день роботи вважати 31.08.2018.
Згідно з довідкою ДП Славутське лісове господарство підприємство не отримувало товарно-матеріальних цінностей від ФОП Бражука І.Б. у період із 01.10.2016 по 31.12.2018; довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей від ФОП Бражука І.Б. у зазначений період ДП Славутський лісгосп не видавало; будь-яких договорів на поставку продукції (послуг) між ФОП Бражуком І.Б. і ДП Славутське лісове господарство у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 укладено не було.
16.01.2019 ДП Славутське лісове господарство направило ФОП Бражуку І.Б. претензію, у якій позивач просив відповідача повернути безпідставно перераховані йому кошти у сумі 584 601,00 грн на рахунок підприємства в термін 7 робочих днів з моменту отримання претензії. Додатково повідомлено, що у разі не повернення коштів, підприємство змушене буде звернутись з позовом до суду для відшкодування збитків, нанесених державі в особі ДП Славутський лісгосп з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідачем у матеріали справи надано копії накладних, виписаних ФОП Бражук І.Б. для ДП Славутське лісове господарство , підписані від імені одержувача Волошиним А.В., зокрема: від 24.10.2017 №24 на суму 99 780,00 грн, від 16.10.2017 №22 на суму 99 500,00 грн, від 04.09.2017 №15 на суму 98 900,00 грн, а також відповідних рахунків: від 19.10.2017 №б/н на суму 99 780,00 грн, від 10.10.2017 №124 на суму 99 500,00 грн, від 31.08.2017 №б/н на суму 98 900,00 грн.
Крім того, надано копії балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2017 та на 31.12.2018, звіту про власний капітал за 2017 рік та за 2018 рік, звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2017 рік та за 2018 рік, звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2017 рік, за 2018 рік та за 9 місяців 2019, приміток до річної фінансової звітності за 2017 рік та за 2018 рік, звіту про виконання виробничого плану по лісовому господарству за січень-грудень 2018.
Позивачем у справу додано:
- зведений реєстр перерахування ДП "Славутське лісове господарство" коштів суб`єктам господарювання, від яких не отримано товарів, робіт та послуг за період з 01.01.2016 по 30.09.2018;
- довідку ДП Славутське лісове господарство від 22.08.2019 № 423 про те, що позивач не отримував ТМЦ від ФОП Бражука І.Б. з 01.10.2016 по 31.12.2018. Довіреностей на право отримання ТМЦ від ФОП Бражука І.Б. з 01.10.2016 по 31.12.2018 позивач не видавав. Будь-яких договорів на поставку продукції між ФОП Бражуком І.Б. та позивачем з 01.10.2016 по 31.12.2018 не укладалось;
- наказ Державного агенства лісових ресурсів України № 723-К від 03.12.2014 про призначення Сапожніка В.В. на посаду директора ДП Славутське лісове господарство .
Позивач, вказуючи, що грошові кошти в розмірі 584 601,00 грн, перераховані ним на рахунок відповідача, отримані останнім без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про їх стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.
Задовольняючи позовні вимоги ДП Славутське лісове господарство про стягнення з ФОП Бражука І. Б. 286 421,00 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять, доказів наявності договірних відносин між сторонами з приводу поставки товарів на зазначену суму. Не надали таких доказів і учасники справи.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з Бражука І. Б. на користь ДП Славутське лісове господарство 298 180,00 грн, суд дійшов висновку про перерахування зазначених коштів за наявності правових підстав, а саме накладних , виписаних ФОП Бражуком І.Б. для ДП Славутське лісове господарство , підписаних з боку одержувача Волошиним А.В., від 24.10.2017 № 24 на суму 99 780,00 грн, від 16.10.2017 № 22 на суму 99 500,00 грн, від 04.09.2017 № 15 на суму 98 900,00 грн, а також відповідних рахунків від 19.10.2017 б/н на суму 99 780,00 грн, від 10.10.2017 № 124 на суму 99 500,00 грн, від 31.08.2017 б/н на суму 98 900,00 грн, з огляду на що виключає можливість стягнення зазначених грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, які перераховані позивачем за платіжними дорученнями від 01.09.2017 № 1633, від 13.10.2017 № 116, від 20.10.2017 № 1689.
Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Бражука І.Б. на користь ДП Славутське лісове господарство коштів у сумі 298 180,00 грн.
Так, згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд звертає увагу на те, що підставою виникнення зобов`язання та права вимоги його виконання є, зокрема, правочин, який зумовлює виникнення прав і обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Норми ст. 181 ГК України передбачають можливість укладення господарських договорів як у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, так і у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Правочин є таким юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків. Такі права й обов`язки реалізуються в межах цивільних правовідносин і вони є, відповідно, його складовими елементами. Не можуть розглядатися як правочини факти, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків.
Норми чинного законодавства свідчать про те, що оплата будь-якого товару, як обов`язок, виникає в учасника цивільних правовідносин на підставі обставин, вказаних у вищенаведеній нормі ЦК. При цьому, статус учасника цивільних правовідносин набувається господарюючим суб`єктом при вступі його у відповідні правовідносини, зокрема: укладені договору або іншого правочину; якщо це прямо вказано в актах цивільного законодавства.
У своїх запереченнях на позовну заяву позивача адресованих до місцевого господарського суду так і до суду апеляційної інстанції, відповідач Бражук І.Б. вказував на те, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а саме з договору поставки, що підтверджується відповідними накладними та виставленими рахунками, а відтак, кошти перераховані позивачем за платіжними дорученнями від 01.09.2017 №1633 в сумі 98 900,00 грн, від 13.10.2017 №116 в сумі 99 500,00 грн, від 20.10.2017 №1689 в сумі 99 780,00 грн отримані відповідачем за наявності правової підстави, отже вимоги позивача про повернення безпідставно отриманих коштів у зазначених сумах є необґрунтованими.
В свою чергу, апеляційний суд відзначає, що доводи відповідача, з якими погодився місцевий господарський суд про наявність належних правових підстав для набуття Бражуком І.Б. грошових коштів у сумі 298 180,00 грн, що перераховані позивачем за платіжними дорученнями від 01.09.2017 № 1633, від 13.10.2017 № 116, від 20.10.2017 № 1689 не відповідають дійсності, зважаючи на наступне.
Так, надані до справи матеріали, не містять доказів наявності між сторонами укладеного письмового договору на поставку позивачу матеріалів, який був би підставою проведення позивачем оплати за платіжними дорученнями: №1633 від 01.09.2017 в сумі 98 900,00 грн; №116 від 13.10.2017 в сумі 99 500,00 грн; №1689 від 20.10.2017 в сумі 99 780,00 грн.
Зокрема, пункт 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні визначає, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Згідно ст. 22 вказаного закону платіжне доручення є розрахунковим документом, за допомогою якого здійснюється ініціювання грошового переказу. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України, затверджена Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, тлумачить розрахунковий документ як документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Тобто, платіжне доручення є документом, який підтверджує факт виконання банком вимоги клієнта по здійсненню перерахунку коштів з рахунку клієнта на рахунок отримувача. Отже, платіжні доручення, самі по собі (без інших супутніх документів, як наприклад листів, телеграм, телефонограм), не є доказами наявності між сторонами певної домовленості, а є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують проведення господарської операції - оплати, підставою якої має бути договір. Відсутність договору (в усній чи письмовій формі) є свідченням безпідставності господарської операції.
Відповідач стверджує, що між сторонами укладено усний договір на поставку товару, на виконання якого відповідач надав позивачу рахунки на оплату, а позивач оплатив їх та прийняв товар за накладними. Накладні ж, відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують факт проведення господарської операції.
Апеляційним судом враховується, що у доданих відповідачем у справу накладних вказано, що вони оформлені на поставку комп`ютерної та супутньої техніки, а саме: Electrux EAL 6142, BOSEH WAX 32891EU, ASUS ZenPad 101606 lte Dark Gray (2301 mfl), Bosehnet camera 1,3 mp, Hanwha Techwin srn - 873 sp/ac, Toshiba MG 04ACA GOOE, DK-1623-A-VH-305, Eaton 9400-5334-008 Green Vicion GV-SPS-C, Asus G 703VI-E5003T Titanium. Призначенням же платежу за спірними платіжними дорученнями вищевказаними платіжними дорученнями № 1633 від 01.09.2017, № 116 від 13.10.2017, № 1689 від 20.10.2017 є за будматеріали згідно рахунків .
Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення № 88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.
Згідно з п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Вказане свідчить про те, що накладна як належний доказ здійснення господарської операції - передачі товару, може прийматися судом лише в тому випадку, коли вона містить всі необхідні реквізити (обов`язкові).
При цьому, одними з необхідних реквізитів є посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, створює відповідні права і обов`язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.
Долучені відповідачем копії накладних № 24 від 24.10.2017 на суму 99 780,00 грн, № 22 від 16.10.2017 на суму 99 500,00 грн, № 15 від 04.09.2017 на суму 98 900,00 грн , містять підписи осіб в графах Відпустив та Одержав без зазначення прізвища особи, що вчинила підпис в графі Відпустив , тоді як в графі Одержав дописано прізвище Волошин А.В. , за наведеного, неможливо у повній мірі ідентифікувати осіб, які складали дані документи, у зв`язку з чим вказані накладні не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують поставку товару від відповідача позивачу.
Разом з тим, апеляційний суд також враховує і те, що підпис на накладних належить саме головному бухгалтеру ДП Славутський лісгосп Волошину А.В. не підтверджено належними та допустимими доказами у справі, зокрема, почеркознавча експертиза щодо належності підпису Волошину А.В. не проводилась та відповідне клопотання сторонами суду не подавалось.
Окремо враховано, що відповідач фактично не зміг підтвердити яким чином він ідентифікував громадянина Волошина А.В. , як особу, уповноважену підприємством на отримання товарно-матеріальних цінностей, зазначених в накладних, а саме відпуск товару підприємству (як стверджує відповідач за усним договором), а не сторонній особі.
Також, одними з необхідних реквізитів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції, які дають змогу визначити, який саме товар передавався, що в свою чергу дасть можливість встановити предмет конкретної домовленості між контрагентами. Дане необхідно саме для ідентифікації платіжного документу як такого, за яким проведено оплату по конкретній (індивідуально визначеній) домовленості, в тому числі усній.
Відповідно, Північно-західний апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо прийняття у якості доказів поставки товару позивачу накладних № 24 від 24.10.2017 на суму 99 780,00 грн, № 22 від 16.10.2017 на суму 99 500,00 грн, № 15 від 04.09.2017 на суму 98 900,00 грн з призначенням платежу за матеріали та будматеріали , оскільки відображений у накладних товар не є однорідним тому, що зазначений в платіжних дорученнях.
Отже, додані до матеріалів справи копії накладних з відображеним в них змістом господарської операції не можуть бути доказами наявності підстав для здійснення платежів за наявними в справі платіжними дорученнями за матеріали та будматеріали , оскільки не дають змоги охарактеризувати об`єкт господарських операцій (товар) за накладними та платіжними дорученнями - як однорідний/ідентичний. Тобто, дані первинні документи (накладні та платіжні доручення) не відображають проведення господарських операцій (поставку товару та оплату) за одними і тими ж домовленостями.
А тому наявні в матеріалах справи накладні не можуть вважатися доказом наявності договірних правовідносин між сторонами, оскільки надані накладні не відповідають обов`язковим вимогам до первинних бухгалтерських документів, зокрема, з них неможливо встановити зміст, обсяг господарської операції, посаду осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19.
З цих же підстав не беруться до уваги односторонньо складені відповідачем документи - рахунки від 19.10.2017 б/н на суму 99 780,00 грн (комп`ютерна техніка), від 10.10.2017 № 124 на суму 99 500,00 грн (комп`ютерна та супутня техніка), від 31.08.2017 б/н на суму 98 900,00 грн (комп`ютерна техніка).
Крім того, слід зазначити, що за змістом протоколу тимчасового доступу до речей і документів, складеного на підставі ухвал слідчого судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.08.2018 і від 22.02.2019 у справі № 682/2382/18, у Бражука І.Б. вилучено (зі складанням опису речей і документів, вилучених на підставі ухвали слідчого суддів, суду) копію накладної від 04.09.2017 № 15 на суму 98 900,00 грн; копію накладної від 16.10.2017 № 22 на суму 99 500,00 грн; копію накладної від 24.10.2017 № 24 на суму 99 780,00 грн, тоді як вищевказані рахунки, що виставлялись відповідачем на оплату ДП Славутське лісове господарство на час складання слідчого протоколу були відсутні, що виключає можливість вважати імовірність їхнього виставлення відповідачем позивачу у період здійснення оплати за спірними платіжними дорученнями від 01.09.2017 № 1633, від 13.10.2017 № 116, від 20.10.2017 № 1689.
Таким чином, суд першої інстанції при винесенні рішення повинен був проаналізувати сам зміст наданих відповідачем накладних та рахунків на відповідність їх вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та дати належну оцінку діям сторін.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази на підтвердження того, що між сторонами виникли договірні правовідносини, не вбачається наявності між сторонами будь-яких окремих цивільних правовідносин (письмовий чи усний договір/угода чи інші обставини, передбачені ст. 11 ЦКУ), які б підтверджували обов`язок позивача оплатити будматеріали, поставлені відповідачем на замовлення позивача.
Судом апеляційної інстанції беруться до уваги висновки держаудитслужби, викладені в акті ревізії, де вказано, що заборгованість позивача виникла внаслідок перерахування контрагентам, без укладення договорів, коштів та відображення по бухгалтерському обліку одержання товарів, робіт або послуг, в тому числі відповідачу.
З огляду на сукупність обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність договірних відносин між ДП Славутське лісове господарство та ФОП Бражуком І.Б. на момент їх виникнення.
Не приймаються до уваги і доводи відповідача відносно того, що оскільки банк прийняв платіжні доручення та виконав їх, то останні є належно оформленими (мають всі реквізити в тому числі підписи) та свідчать про реальні наміри позивача відносно перерахунку коштів. Так, виходячи з матеріалів справи, як судом не ставиться під сумнів реальність проведення оплати за наданими в справі платіжними дорученнями. Однак, причиною звернення з позовом є безпідставність проведення такої оплати, а як вказано вище, доказів наявності таких підстав судом не знайдено. Тому, оплата, сама по собі, не підтверджує наявність підстав для її проведення.
Не можуть вважатися такими, що спростовують доводи позивача, твердження відповідача про те, що порушення законодавства, яке стало причиною виникнення боргу, виникло внаслідок неналежної роботи всередині товариства позивача, а тому відповідач не може відповідати за відповідні наслідки. Зокрема, такі доводи можуть заслуговувати на увагу в тому випадку, коли б накладні (підписані головним бухгалтером, дії якого спричинили спір) були прийняті судом в якості доказів поставки товару за наявними в справі платіжними дорученнями. В даному ж випадку накладні, як встановлено вище, не прийняті у якості таких доказів, а тому потреба у встановлені обставин їх підписання відсутня.
У відповідності до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Пунктом 1 ч.1 ст. 1214 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Із цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2. ст. 1212 ЦК України).
Виходячи зі змісту зазначених норм можна виокремити особливості елементів кондикційного зобов`язання. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Аналіз норм ЦК України, що регулюють кондиційні відносини свідчить про те, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна (грошових коштів) однією особою (набувачем) сталося за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна (грошових коштів) відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Таким чином, можна дійти висновку, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19 та від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.
Враховуючи вищевказане, а також встановлені судом обставини щодо набуття відповідачем 298 180,00 грн за рахунок позивача (платіжні доручення з штампом банку про проведення оплати), проведення оплати за відсутності правової підстави (відсутні докази наявності між сторонами договірних правовідносин, щодо оплаченої суми), а також те, що відносини сторін мають позадоговірний характер, у відповідача виникло кондиційне зобов`язання (ст. 1212 ЦК) - повернути безпідставно набуті кошти.
З наведеного, дотримуючись вказівок, що містились у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).
Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП Славутське лісове господарство підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 в частині відмови у задоволенні позову - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі.
Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст. 129 ГПК України).
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанцій, який прийняв нове рішення.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі ст. 129 ГПК України, зважаючи на результат перегляду справи в апеляційному порядку та касаційному порядку, а саме задоволення позову у повному обсязі, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл понесених позивачем судових витрат у зв`язку з оплатою судового збору, зокрема, за подачу позову у розмірі 4 472,70 грн (298 180,00 грн х 1,5% - частина не стягнутого судового збору пропорційно розміру відмовлених позовних вимог у суді першої інстанції) покладається на відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України Про судовий збір , якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Поскільки ДП Славутське лісове господарство рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2019 у справі № 924/904/19 оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Бражука І.Б. 298 180,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення вимог повністю, тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 6 709,05 грн (298 180,00 грн х 1,5 % х 150 %), за подання касаційної скарги становить 8 945,40 грн (298 180,00 грн х 1,5 % х 200 %).
Отже, на відповідача покладається 6 709,05 грн витрат позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 8 945,40 грн витрат позивача по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у справі № 924/904/19.
Суд звертає увагу, що при поданні апеляційної скарги ДП Славутське лісове господарство сплатило судовий збір у розмірі 13 153,54 грн згідно з платіжним дорученням № 4262 від 09.01.2020 /т.2 а.с. 17/, за подання касаційної скарги - 17 538,05 грн відповідно до платіжного доручення № 4409 від 16.03.2020 /т.2 а.с. 91/.
Тобто з урахуванням част.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , згідно з якою у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ДП Славутське лісове господарство може звернутися до суду з клопотанням про повернення переплачених сум судового збору.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (адвокатські послуги) не стягнутих в суді першої інстанції у розмірі 2550 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Частиною 3 ст.126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції заявником надано копію:
- Договору про надання правової допомоги від 16.09.2019 № 7, укладеного між адвокатським бюро Миколи Бровчука (адвокатське бюро) та Державним підприємством Славутське лісове господарство (клієнт), згідно з яким клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати йому правову допомогу, в тому числі як позивачу в порядку господарського та цивільного процесуального законодавства в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (п. 1.1 Договору); для надання правової допомоги клієнту адвокатське бюро призначає адвоката Бровчука М.В. (п. 2.6 Договору); правову допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує на умовах повної передоплати в сумі, визначеній у додатках до договору, якщо про інше не домовлено сторонами (п. 4.1 Договору);
- додатку від 16.09.2019 № 1 до Договору про надання правової допомоги від 16.09.2019 № 7, відповідно до якого гонорар адвокатського бюро становить 5000 гривень за представлення інтересів клієнта в господарському суді (першої інстанції), справа № 924/904/19 за позовом державного підприємства "Славутське лісове господарство" до Бражука І.Б. ; клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар відповідно до цього договору шляхом здійснення повної попередньої оплати, яка становить 5000,00 гривень;
- ордеру на надання правової допомоги ДП Славутське лісове господарство від 16.09.2019 серії ХМ №041108, виданого адвокатським бюро Миколи Бровчука на надання правової допомоги за договором № 7 від 16.09.2019 адвокатом Бровчуком М.В.;
- посвідчення адвоката України від 05.06.2019 №000304, видане Бровчуку М.В.;
- платіжного доручення від 25.10.2019 № 3922 про сплату ДП Славутське лісове господарство АБ Миколи Бровчука 5000,00 грн плати за юридичні послуги згідно з рахунком від 22.10.2019 № 1;
- платіжного доручення від 09.10.2020 № 689 про сплату ДП Славутське лісове господарство АБ Миколи Бровчука 5000,00 грн плати за юридичні послуги згідно з рахунком від 03.01.2020 № 1;
- рахунку-фактури № 1 від 03.01.2020 з оплати 5000,00 грн наданих юридичних послуг згідно Договору № 7 про надання правничої допомоги від 16.09.2019 по справі № 924904/19, зокрема підготовка апеляційної скарги та участь в суді другої інстанції.
Судом встановлено, що представництво позивача в суді першої та апеляційної інстанції здійснював адвокат Бровчука М.В., що діяв на підставі Договору № 7 про надання правничої допомоги від 16.09.2019 та ордеру на надання правової допомоги.
Частина 8 ст.129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, дослідивши наданий ДП Славутське лісове господарство Договір про надання правової допомоги від 16.09.2019 № 7, зокрема його умови надання правової допомоги адвокатом, у тому числі, Додаток від 16.09.2019 №1 до Договору про надання правової допомоги від 16.09.2019 № 7, відповідно до якої гонорар адвокатського бюро становить 5000 гривень, рахунок-фактуру, який містить опис наданих адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, платіжні доручення на оплату юридичних послуг в суді першої та апеляційної інстанції, колегією суддів встановлено, що судові витрати на професійну (правничу допомогу) в суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн та і в суді апеляційної інстанції 5000,00 грн підтверджені належними доказами. Є обгрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по справі Бражука Івана Борисовича .
Зважаючи на те, що витрати на професійну правничу допомогу ДП Славутське лісове господарство в суді першої інстанції були задоволені не у повному обсязі з урахуванням часткового задоволених позовних вимог щодо предмета спору, беручи до уваги наслідки розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до яких вимоги позивача задоволено у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про те, що з Бражука Івана Борисовича на користь ДП Славутське лісове господарство підлягає стягнення 7 550,00 грн витрат на правничу допомогу, з яких 5000,00 грн витрати понесених позивачем в суді апеляційної інстанції та 2 550,00 грн частина нестягнутих витрат в суді першої інстанції.
Беручи до уваги, що апеляційну скаргу ДП Славутське лісове господарство у справі № 924/904/19 задоволено повністю, а рішення суду першої інстанції в частин відмови у позові скасовано, клопотання Бражука Івана Борисовича заявленого у відзиві на апеляційну скаргу про покладення на позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5500,00 грн до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Славутське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області (в частині відмови у стягненні 298 180,00 грн) від 12 грудня 2019 року у справі № 924/904/19 - задоволити.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області (в частині відмови у стягненні 298 180,00 грн) від 12 грудня 2019 року у справі № 924/904/19 - скасувати.
Постановити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 298 180,00 грн задоволити.
Стягнути з Бражука Івана Борисовича ( АДРЕСА_1 , ід.номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" (30000, Хмельницька область, м.Славута, вул.Кузовкова, 1, код ЄДРПОУ 00993314) 298 180,00 гривень безпідставно отриманих коштів, 4 472,70 гривень витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 2550,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
3. Стягнути з Бражука Івана Борисовича ( АДРЕСА_1 , ід.номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" (30000, Хмельницька область, м.Славута, вул.Кузовкова, 1, код ЄДРПОУ 00993314) 6 709,05 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 5000,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
4. Стягнути з Бражука Івана Борисовича ( АДРЕСА_1 , ід.номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Славутське лісове господарство" (30000, Хмельницька область, м.Славута, вул.Кузовкова, 1, код ЄДРПОУ 00993314) 8 945,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 924/904/19 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "08" жовтня 2020 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Дата ухвалення рішення | 06.10.2020 |
Оприлюднено | 08.10.2020 |
Номер документу | 92068190 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Крейбух О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні