Рішення

від 08.10.2020 по справі 904/4321/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4321/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРАК ЦЕНТР", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу у розмірі 10 769, 25 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРАК ЦЕНТР" (надалі - Відповідач) заборгованості за договором-заявкою на перевезення вантажу у розмірі 10 769,25 грн., з яких: 10 000,00 грн. - основного боргу, 534, 79 грн. - пені, 104,00 грн. - 3% річних, 130,46 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов`язань за договором-заявкою на перевезення вантажу від 02.03.2020 року № 100.

Ухвалою суду від 12.08.2020 року відкрито провадження у справі № 904/4321/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 25).

З огляджу на викладене, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено Договір-заявку на перевезення вантажів орендованим автомобільним транспортом №100 (надалі-Договір).

Відповідно до п. 1. Договору Виконавець зобов`язується виконувати перевезення вантажу строго відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року.

Умовами Договору передбачено, що Позивач виконує перевезення вантажу Відповідача за маршрутом м. Тульчин (Вінницька область) м. Дніпро автомобілем Scania держ.№ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Згідно умов Договору-заявки загальна вартість послуг склала 10000,00 грн. оплата здійснюється протягом 7-10 банківських днів по оригіналам документів.

Оплата за цим Договором здійснюється для закупівлі ПММ за кругорейс згідно реквізитів Замовника і підтверджується електронною накладною АЗС. Списання палива проводиться відповідно до усереднених норм витрати (п. 5 Договору).

Пунктом 7 Договору сторони погодили, що перевізник зобов`язаний протягом трьох діб після закінчення перевезення направити Замовнику оригінали ТТН Новою Поштою : Дніпро, від. № 88, Круглов Андрій, т. НОМЕР_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач на виконання умов Договору надав Відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 10 000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № ТР0ФУД-572 від 03.03.2020р., рахунком на оплату №78 від 04.03.2020р. та податковою накладною № 6 від 04.03.2020р., зареєстрованою в електронному реєстрі податкових накладних 13.03.2020р. (реєстраційний номер документа: 9052971218) (а.с.а.с.8, 11-13).

Як зазначає Позивача, 07.03.2020 року, у відповідності до умов п. 7 Договору, на адресу Відповідача було направлено товарно-транспортну накладну № ТР0ФУД-572 від 03.03.2020, рахунок на оплату №78 від 04.03.2020р. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 79 від 04.03.2020 року.

Відповідач зазначені документи одержав 10.03.2020 року (а.с. 10), але послуги з перевезення вантажу не оплатив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 10 000,00 грн.

30.06.2020 року Позивач направив на адресу відповідача претензію № 17 з вимогою про сплату боргу, на яку останній відповіді не надав.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надано.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Крім стягнення суми основної заборгованості за надіні послуги з перевезення вантажу, Позивач вимагає стягнення пені у розмірі 534,79 грн. за період прострочення з 26.03.2020 року по 31.07.2020 року (а.с.17).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, застосуванню підлягають санкції, передбачені договором.

В Договорі Сторони не передбачили розмір відповідальності замовника за несвоєчасну оплату наданих послуг перевезення. Таким чином, оскільки сторони не узгодили в Договорі розмір пені, то нарахування її Позивачем є неправомірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 130,46 грн. за період з квітня 2020 року по липень 2020 року та трьох процентів річних за період з 26.03.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 104,00 грн. (а.с. 17).

За підрахунками суду, розрахунок 3% річних здійснено арифметично правильно.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що при визначенні сукупного індексу інфляції за спірний період (квітень-липень 2020 року), Позивач безпідставно не врахував дефляцію, яка мала місце в липня 2020 року (99,4%).

Таким чином, за підрахунками суду, сукупний індекс інфляції протягом спірного періоду складає 1,006967, а розмір інфляційних втрат відповідно 69,67 грн. (10 000Х1,006967-10000=69,67).

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 10 173,67 грн., з яких: 10 000,00 грн. - основного боргу, 104,00 грн. - 3% річних, 69,67 грн. - інфляційних втрат. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГО ТРАК ЦЕНТР" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 9Д, код ЄДРПОУ 37538327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС" (69027, м. Запоріжжя, вул. Тополіна, 33, код ЄДРПОУ 30958318) 10 000,00 грн. основного боргу, 104,00 грн. три проценти річних, 69,67 грн. інфляційних втрат, 1985,75 грн. витрат з сплату судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.10.2020

Суддя О.В. Ліпинський