Рішення

від 28.09.2020 по справі 910/10465/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2020Справа № 910/10465/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (вул. Північне шосе, буд. 69-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ 30105738)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРАЛЬДИЧНА ПАЛАТА ОЛЕКСА РУДЕНКО І КОМПАНЬЙОНИ (пр.Вернадського, буд.87, кв.45, м.Київ, 03142, код ЄДРПОУ 30433598)

про стягнення 27335,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІК звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРАЛЬДИЧНА ПАЛАТА ОЛЕКСА РУДЕНКО І КОМПАНЬЙОНИ про стягнення заборгованості у розмірі 27 335,91 грн, з яких 16 407,48 грн - сума основного боргу, 10 379,12 грн - сума пені, 820,37 грн - сума штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №342-130619/н від 13.06.2019 на умовах розстрочення платежу щодо оплати поставленого товару.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №122702 від 27.12.2017 щодо поставки оплаченого товару.

Ухвалою від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 27.07.2020 була надіслана відповідачу 03.08.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Вернадського, буд. 87, кв.45, м.Київ, 03142.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 10.08.2020 з приміткою: адресат відсутній , що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 06.08.2020 на відповідному конверті.

Позивач ухвалу суду від 27.07.2020 отримав 17.08.2020, про що свідчить реєстр відстеження поштової кореспонденції 010573251929.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю МІК (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕРАЛЬДИЧНА ПАЛАТА ОЛЕКСА РУДЕНКО І КОМПАНЬЙОНИ (Постачальник, відповідач) був укладений Договір поставки №122702 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах передплати в розмірі 100% від вартості поставленого товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно із п. 5.2 Договору, у разі несвоєчасної поставки/зміни Постачальником товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної поставки, від вартості несвоєчасної поставки товару. При цьому пеня нараховується за весь час поки зобов`язання Постачальника з поставки/зміни товару залишається невиконаним.

За порушення строку виконання зобов`язання з поставки товару, визначеного п. 3.6 даного Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого товару (п.5.3 Договору).

Договір діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 Договору).

Відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №ГП-0000713 від 27.12.2017 на суму 278444,88 грн (у т.ч. сума з ПДВ 20% - 41 407,48 грн), який в свою чергу був сплачений позивачем платіжним дорученням №27535 від 28.12.2017 на суму 248 444,88 грн.

Відповідно до видаткових накладних №ГП-0137/2018 від 28.03.2018 та №ГП-0166/2018 від 18.04.2018, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, позивачем відповідачеві поставлено товар.

Спір у справі, за твердженням позивача, виник з неналежного виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, а саме з поставки оплаченого товару у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 27 335,91 грн, з яких 16 407,48 грн - сума основного боргу, 10 379,12 грн - сума пені, 820,37 грн - сума штрафу, яку просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МІК підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами фактично укладено договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов`язання, що виникли у відповідача внаслідок укладення договору це поставка і передача товару, у позивача - прийняття товару та оплата його вартості.

Відповідно до умов Договору, поставка товару на суму 16 407,48 грн повинна була здійснена не пізніше 18.06.2018 включно.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач надсилав претензію №02-15/19 від 15.02.2019 на адресу відповідача із вимогою повернути кошти в розмірі 16 407,48 грн, належні докази направлення зазначеної претензії наявні в матеріалах справи.

З огляду на викладене вище, враховуючи дату направлення претензії, строк поставки товару, обов`язок відповідача вважається таким, що настав.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів на спростування факту повернення суми попередньої оплати в розмірі 16 407,48 грн, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, з врахуванням обставин щодо здійснення позивачем як покупцем попередньої оплати та невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару в повному обсязі та відсутність будь яких спростувань з боку відповідача, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовний вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми передоплати в розмірі 16 407,48 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 379,12 грн пені та 820,37 грн штрафу нараховані за період з 19.06.2018 по 14.07.2020.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, згідно із п. 5.2 Договору, у разі несвоєчасної поставки/зміни Постачальником товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної поставки, від вартості несвоєчасної поставки товару. При цьому пеня нараховується за весь час поки зобов`язання Постачальника з поставки/зміни товару залишається невиконаним.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені в розмір 10 379,12 грн з урахуванням визначеного судом періоду та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 10 379,12 грн суми пені.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За порушення строку виконання зобов`язання з поставки товару, визначеного п. 3.6 даного Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого товару (п.5.3 Договору).

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми штрафу 5%, приходить до висновку, що вона розрахована позивачем вірно, тому підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми позову, стверджувань позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МІК підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕРАЛЬДИЧНА ПАЛАТА ОЛЕКСА РУДЕНКО І КОМПАНЬЙОНИ (пр.Вернадського, буд.87, кв.45, м.Київ, 03142, код ЄДРПОУ 30433598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (вул. Північне шосе, буд. 69-А, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ 30105738) суму основного боргу (попередньої оплати) у розмірі 16 407 (шістнадцять тисяч чотириста сім) грн 48 коп., суму пені у розмірі 10 379 (десять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 12 коп., суму штрафу у розмірі 820 (вісімсот двадцять) грн 37 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 28.09.2020

Суддя Н.І. Ягічева