Рішення

від 07.10.2020 по справі 910/8100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2020Справа №910/8100/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій"

про стягнення 80 479,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" про стягнення 80 479,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов`язання з постачання товару за укладеним сторонами у спрощеній формі договором поставки, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" вказує на наявність правових підстав для повернення сплаченої ним відповідачу суми попередньої оплати у розмірі 71 697,56 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" 3% річних у розмірі 1 077,06 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 772,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 932,91 грн., нараховані за період з 25.11.2019 по 25.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі №910/8100/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" у строк протягом п`яти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду належним чином засвідчену копію претензії з вимогою повернути суму попередньої оплати з доказами її направлення відповідачу.

06.10.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" із супровідним листом надійшли докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" претензії з вимогою повернути суму попередньої оплати. При цьому, позивач вказує, що у нього не збереглося квитанції відділення поштового зв`язку та повідомлення про вручення поштового відправлення, однак стверджує, що дана претензія була направлена відповідачу листом, якому присвоєний трек-номер 6109804550651. Крім того, позивач вказує, що дана претензія надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" електронною поштою 08.10.2019.

Оскільки судом було встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" додатковий строк для подання відповідних доказів, то останні підлягають приєднання до матеріалів справи та урахуванню під час розгляду даної справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 про відкриття провадження у справі №910/8100/20 була надіслана відповідачу 16.06.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105473317440 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" 22.06.2020.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 15.06.2020 є 22.06.2020.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату постановлення даної ухвали) передбачалось, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, зокрема, було викладено пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

Відповідно до чинної редакції пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тобто, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 у справі №910/8100/20 строк на подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" відзиву закінчився 05.08.2020 (включно).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із долученого позивачем до позовної заяви рахунку на оплату по замовленню №856 від 19.08.2019, останній був виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" на придбання товару - вентиляційних блоків Air Vent на загальну суму 71 697,56 грн.

19.08.2019 позивач сплатив в якості передоплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" кошти у розмірі 35 848,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №534 від 19.08.2019 з призначенням платежу - оплата блоків вентиляційних згідно рахунку №856 від 19.08.2019.

27.08.2019 позивач сплатив в якості передоплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" кошти у розмірі 35 848,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №578 від 27.08.2019 з призначенням платежу - оплата блоків вентиляційних згідно рахунку №856 від 19.08.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідач, отримавши від позивача повну оплату за товар, який вказаний у рахунку на оплату №856 від 19.08.2019 на суму 71 697,56 грн., поставку товару не здійснив, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" сплачені в якості передоплати за товар кошти в загальному розмірі 71 697,56 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" 3% річних у розмірі 1 077,06 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 772,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 932,91 грн., нараховані за період з 25.11.2019 по 25.05.2020.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині 1 статті 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, щоб констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

Таким чином, розцінюючи рахунок на оплату №856 від 19.08.2019 як пропозицію відповідача укласти договір на умовах, визначених у ньому, а саме щодо поставки зазначеного у ньому переліку товару за вказаною вартістю, суд повинен встановити обставини щодо повного та безумовного прийняття такої пропозиції позивачем шляхом повної оплати рахунку у визначений у ньому строк (по суті, строк для акцепту).

Як встановлено судом, позивачем в дату виставлення рахунку на оплату №856 від 19.08.2019 було сплачено на користь відповідача кошти в якості передоплати у сумі 35 848,78 грн., та в подальшому - 27.08.2019 кошти у розмірі 35 848,78 грн. (тобто, було сплачено вартість вказаного в рахунку товару в повному обсязі), що підтверджується платіжними дорученнями №534 від 19.08.2019 та №578 від 27.08.2019, що свідчить про повне та безумовне прийняття позивачем (акцептування) пропозиції відповідача (оферти).

При цьому, судом враховано, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" здійснює такі види діяльності як 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування (основний); 27.51 Виробництво електричних побутових приладів; 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин та керуючись приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір поставки (купівлі-продажу).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як зазначалось, 19.08.2019 позивачем було сплачено на користь відповідача кошти в якості передоплати у сумі 35 848,78 грн., та 27.08.2019 кошти у сумі 35 848,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №534 від 19.08.2019 та №578 від 27.08.2019 з призначенням платежів - оплата блоків вентиляційних згідно рахунку №856 від 19.08.2019, тобто Товариством з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" було оплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" на умовах повної передоплати товару кошти у загальному розмірі 71 697,56 грн.

Нормою ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Сторонами не було погоджено таких умов, як термін оплати товару та термін його поставки.

За твердженнями позивача, які відповідачем не спростовано, сторони в усній формі домовились, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" поставить Товариству з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" товар на протязі 10 робочих днів з дати одержання рахунку та попередньої оплати за товар, тобто у строк до 10.09.2019 (включно).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано таких тверджень, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" не здійснено поставки продукції за Договором.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не надав суду доказів здійснення ним поставки товару за договором (ні до направлення позивачем вимоги про повернення суми попередньої оплати, ні до розгляду даного спору по суті), а відтак суду приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" було прострочено свої зобов`язання з поставки товару.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" вказує, що направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" претензію, в якій просило повернути сплачені в якості попередньої оплати кошти у розмірі 71 697,56 грн. протягом 3 банківських днів з моменту отримання претензії.

Так, позивач вказує, що дана претензія була направлена відповідачу листом, якому відділенням поштового зв`язку присвоєно трек-номер 6109804550651.

Згідно наданої позивачем роздруківки з пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" відправлення з трек-номером 6109804550651 було прийняте для пересилання 15.10.2019, однак не було вручене адресату та повернулось відправнику.

В той же час, як вбачається із наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" прінт-скріну екрану комп`ютера, тотожна за змістом претензія також була направлена відповідачу 08.10.2019 на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій", вказану у рахунку №856 від 19.08.2019, - don@mastertech.com.ua, та ще на кілька електронних адрес із доменним іменем mastertech.com.ua.

Отже, відповідачем не виконано свого зобов`язання з поставки товару, а позивачем реалізовано передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України право вимагати у продавця повернення суми попередньої оплати.

Суд, враховуючи приписи частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" ще в жовтні 2019 року було вручено претензію Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" про повернення суми попередньої оплати, яка повинна була бути задоволена відповідачем згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України протягом 7 днів.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" на виконання своїх зобов`язань за договором, а відтак є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на відсутність доказів повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати, суд приходить до висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" суми попередньої оплати у розмірі 71 697,56 грн. є обґрунтованою та правомірною, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" 3% річних у розмірі 1 077,06 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 772,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 932,91 грн., нараховані за період з 25.11.2019 по 25.05.2020.

Судом встановлено, що відповідач у визначений законодавством строк свого грошового зобов`язання не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, умови укладеного у спрощений спосіб договору визначали наявність у відповідача обов`язку з поставки товару, який не є грошовим зобов`язанням.

Як встановлено судом, відповідачем не було виконано зобов`язання з поставки товару, а тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" реалізувало своє право вимоги повернення суми попередньої оплати, передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Крім того, частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, у зв`язку із реалізацією покупцем свого передбаченого частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України права вимоги повернення суми попередньої оплати, у відповідача, як продавця, що не здійснив поставку оплаченого товару, припинилось зобов`язання з поставки товару та виникло грошове зобов`язання перед позивачем, як покупцем, щодо повернення суми попередньої оплати на вимогу позивача у встановлений строк.

У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), та в такому правовідношенні одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі №910/23457/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, від 15.03.2018 у справі №910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Отже, з моменту правомірної вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати шляхом повідомлення про це продавця його негрошове зобов`язання з поставки товару припиняється та у останнього виникає грошове зобов`язання перед покупцем (з повернення суми попередньої оплати), невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.

Як було встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" ще в жовтні 2019 року одержало вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" про повернення суми попередньої оплати, а відтак є обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за період з 25.11.2019 по 25.05.2020.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування та зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" 3% річних у розмірі 1 076,06 грн. та інфляційних втрат у розмірі 932,91 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 1,00 грн. є невірно обрахованими (імовірно з тих причин, що позивачем не враховано, що 2020 рік є високосним роком та налічує 366 днів, а не 365 днів), у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 772,15 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, за змістом цієї статті у договорі може бути передбачена умова для боржника у вигляді плати за користування чужими коштами, розмір якої у вигляді процентів може визначатися у договорі. Підставами для застосування до сторін правовідносин статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Оскільки у даному випадку у договорі сторонами не було встановлено обов`язку продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця, а також не було встановлено розмір таких процентів та такий розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не визначений законом або іншим актом цивільного законодавства, то відсутні правові підстави для їх нарахування у відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі №910/8318/16, а також у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №923/1151/17, від 21.06.2019 у справі №910/9288/18 та від 24.09.2019 у справі №922/1151/18.

У зв`язку з наведеним вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 772,15 грн. задоволенню не підлягає.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 80, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Технологій" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60; ідентифікаційний код 37726472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три піскаря-Харків" (61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Космічна, буд. 12, кімната 213; ідентифікаційний код 38279086) кошти у розмірі 71 697 (сімдесят одна тисяча шістсот дев`яносто сім) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 932 (дев`ятсот тридцять дві) грн. 91 коп. та судовий збір у розмірі 1 925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 10 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 07.10.2020.

Суддя Р.В. Бойко