Рішення

від 07.10.2020 по справі 910/3058/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2020Справа № 910/3058/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407)

до Малого приватного підприємства "Аквадон" (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 32797287) та

Комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (04073, місто Київ, вулиця Фрунзе, 113; код ЄДРПОУ 26387108)

про розірвання договору,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Трохимчук В.С.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства "Аквадон" та Комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" про розірвання інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" та МПП "Аквадон" про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою по вул. Петра Сагайдачного, 20/2/(садиба) в м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2020.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2020 призначено підготовче засідання у даній справі на 05.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Зокрема, на виконання доручення Президента України та рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС Кабінет Міністрів України прийняв рішення щодо обмеження пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13 березня 2020 року № 11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., призначені на 05.05.2020, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 розгляд справи призначено на 01.06.2020.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 01.06.2020 подав клопотання про відкладення розгляду, у зв`язку з тим, що представник Дорошенко А.О. залучений до справи лише 29.05.2020 та не мав можливості ґрунтовно підготуватися до захисту прав Малого приватного підприємства "Аквадон".

Представник позивача заперечень проти задоволення клопотання не навів.

Представник відповідача-2 участь свого представника у засідання суду 01.06.2020 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 відкладено підготовче засідання на 24.06.2020.

У судовому засіданні 24.06.2020 представник позивача повідомив, що на адресу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзиви на позовну заяву від відповідачів не надходили.

Представники відповідачів участь своїх представників у засідання суду 24.06.2020 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 відкладено підготовче засідання на 15.07.2020.

15.07.2020 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання та гострою фазою розповсюдження інфекційних хвороб.

У судовому засіданні 15.07.2020 заперечень проти задоволення даного клопотання не навів.

Представники відповідачів участь своїх представників у засідання суду 15.07.2020 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 відкладено підготовче засідання на 05.08.2020.

05.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити участь іншого представника для належного захисту прав та законних інтересів клієнта саме на стадії безпосереднього розгляду справи через необізнаність інших співробітників з матеріалами та характерними особливостями даної справи, а також складний характер суті спору.

У судовому засіданні 05.08.2020 представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання, суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що відповідачем-1 не наведено об`єктивних причин неможливості прибути у судове засідання. Також, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач-1 не позбавлений права направити всі необхідні докази в обґрунтування своїх заперечень засобами поштового або електронного зв`язку.

Представники відповідачів участь своїх представників у засідання суду 05.08.2020 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 05.08.2020 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 відкладено судове засідання на 16.09.2020.

Судове засідання 16.09.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. у період з 08.09.2020 року до 18.09.2020 року включно на лікарняному.

Враховуючи вищевказане, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 судове засідання призначено на 07.10.2020.

У судовому засіданні 07.10.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору та просив задовольнити позов.

07.10.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради № 517/1981 від 21.10.2004 Про внесення змін до рішення Київради від 24.06.2004 № 322/1532 Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти нежитлові будинки на вул. Сагайдачного, 20/2 (садиба) площею 2575,8 кв. м включено до переліку нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти.

23.12.2005 постійно діючою конкурсною комісією із залучення інвесторів до будівництва реконструкції та реставрації нежилих будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, було проведено конкурс із залучення інвесторів до реконструкції нежилих будинків на вул. Петра Сагайдачного, 20/2 літ. А та на вулиці Петра Сагайдачного літ. Б (садиба).

По реконструкції об`єкту переможцем визначено Мале приватне підприємство Аквадон , результати якого були затверджені 18.02.2006 року (розпорядженням КМДА №270).

07.04.2006 за результатами проведеного конкурсу між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - Департамент, Замовник), Комунальним підприємством Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт (далі - служба замовника) та Малим приватним підприємством Аквадон (далі - інвестор) укладено інвестиційний договір № 9 про реконструкцію нежитлового будинку з надбудовою по вул. Петра Сагайдачного 20/2.

Предметом інвестиційного договору є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) (далі - Об`єкт інвестування) на умовах, визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії № 17 від 23.12.2005 та інвестиційним договором.

Згідно з протоколом конкурсної комісії № 17 від 23.12.2005 реконструкції підлягає двоповерховий нежилий будинок за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (садиба) загальною площею 2 575,8 кв. м, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до передпроектних розробок Малого приватного підприємства Аквадон запропонована реконструкція існуючого будинку з надбудовою та прибудовою, пристосуванням його під готельно-офісний комплекс. Орієнтовна площа становитиме 11775,0 кв.м.

За умовами конкурсу після здачі об`єкта в експлуатацію до комунальної власності територіальної громади міста Києва запропоновано повернути 3500 кв. м нежилих приміщень, що на 924,2 кв. м більше, ніж перебувало у комунальній власності територіальної громади міста до реконструкції будинку.

Відповідно до п. 2.6.5. інвестиційного договору № 9 від 07.06.2006 після введення об`єкта інвестування в експлуатацію інвестор зобов`язався передати до комунальної власності територіальної громади міста Києва 3500 кв. м нежилих приміщень в будинку, забезпечити належне утримання майна, що передається у власність інвестору.

Так, умовами спірного інвестиційного договору з урахуванням додаткових угод № 1 від 12.04.2006 та № 2 від 20.09.2006 на інвестора покладено обов`язки виконати повний комплекс функцій замовника, пов`язаний з реконструкцією та будівництвом об`єкту інвестування (п. 2.4.1 договору); розробити концепцію реконструкції та будівництва, для чого замовити передпроектні проробки (п.2.6.1 договору); визначити на тендерній основі за погодженням із Замовником генеральну підрядну та будівельну організацію (пункт 5 додаткової угоди № 1); погодити проектно-кошторисну документацію з реконструкції та будівництва об`єкту інвестування у встановленому порядку, календарні графіки підготовчих, проектних, будівельно-монтажних та інших робіт, пов`язаних з реконструкцією об`єкту інвестування (п. 2.4.2 договору); розробити та погодити із замовником загальні строки виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з реконструкцією та будівництвом Об`єкту інвестування, не пізніше 30 днів з моменту затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації (п.2.4.3 договору); укласти відповідні договори на виконання проектних, будівельних робіт, поставки обладнання з відповідними спеціалізованими організаціями, які визначаються за відповідним тендером (конкурсом) та обов`язковим погодженням із Замовником (п.2.4.4, пункт 5 додаткової угоди № 1); погодити та підписати графік фінансування реконструкції та будівництва об`єкту інвестування та загальні строки виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з реконструкцією та будівництвом об`єкту інвестування, які оформлюються додатковою угодою до цього договору в термін не пізніше ЗО календарних днів з дня затвердження проектно-кошторисної документації та проекту реконструкції та будівництва (п.2.6.3 договору); вирішити питання оформлення землекористування на період реконструкції на Службу замовника (додаткова угода № 2) та інші.

Проте, як зазначає позивач, станом на час звернення з даним позовом до суду умови спірного інвестиційного договору інвестором не виконуються.

Листом № 0570202/2- 2533 від 11.02.2020 Департамент земельних ресурсів повідомив, що за даними Міського земельного кадастру Мале приватне підприємство АКВАДОН зверталося з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (літери А,Б) у Подільському районі м. Києва для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель офісного та торгового призначення

Відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування № 4/93 від 26.02.2019 проект рішення Київської міської ради № ПР-15464 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Малому приватному підприємству АКВАДОН на вул. Петра Сагайдачного, 20/2 (літери А,Б) у Подільському районі м. Києва для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель офісного та торгового призначення відхилено.

Відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування № 29/62 від 12.12.2017 проект рішення Київської міської ради № ПР-13761 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Малому приватному підприємству "АКВАДОН" на вул. Петра Сагайдачного, 20/2 літ. "А" літ. "Б" у Подільському районі м. Києва для експлуатації нежитлових будівель офісного та торгового призначення відхилено.

Листом № 064-442 від 30.01.2020 Департамент міського благоустрою повідомив, що відповідно до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 (зі змінами), контрольні картки видаються при виконанні робіт, пов`язаних з порушенням благоустрою території міста Києва, в якій зафіксовано термін виконання робіт та інформація про замовника та виконавця робіт.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на теперішній час контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення за вказаною адресою не видавалася.

Листом № 40-304-121/20 від 07.02.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція України зазначила, що відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20.05.2011, інформація щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, де замовником будівництва є Мале приватне підприємство Аквадон , відсутня.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує, що з 2006 року відповідач до реалізації інвестиційного проекту не приступив, належних дій на виконання договору не вживає, реконструкцію та будівництво нежитлового будинку на вул. П. Сагайдачного 20/2 у м. Києві не здійснив, за отриманням дозвільних документів для проведення реконструкції та будівництва об`єкту інвестування не звертався. Крім того, Мале приватне підприємство Аквадон генпідрядну організацію та проектно- кошторисну документацію з Департаментом не погоджувало. А отже, вказане свідчить про відсутність у Малого приватного підприємства Аквадон наміру здійснити реалізацію інвестиційного договору.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з вимогою про розірвання інвестиційного договору № 9 від 07.04.2020.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції, чинній на момент укладення Договору), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема, об`єкти житлового будівництва, інші об`єкти власності, а також майнові права (стаття 2 Закону).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у відповідній редакції) всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону).

Інвестиційний договір як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмета і цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Отже, зазначений договір передбачає як грошові, так майнові права (обов`язки) сторін договору.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог 11 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 2 зазначеної норми договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за імперативними приписами статті 188 Господарського кодексу України і статті 651 Цивільного кодексу України зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому право на передачу спору на вирішення суду належить виключно стороні договору.

Вказані правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 923/494/18.

Відповідно до п. 1.4 Положення проведення конкурсів з будівництва, реконструкції або реставрації нежилих будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за залучені кошти, затвердженого розпорядженням КМДА № 699 від 27.04.2005 (далі - положення) (в редакції, чинній на момент проведення конкурсу та укладення спірного інвестиційного договору) до будівництва, реконструкції або реставрації об`єктів інвестування інвестори залучаються на конкурсних засадах з метою визначення юридичної або фізичної особи, якій буде надано право реалізації інвестиційного проекту з врахуванням інтересів інвестора та територіальної громади міста Києва.

За змістом розділу 2 вказаного положення, інвестиційний проект - це сукупність організаційно-технічних заходів з будівництва, реконструкції або реставрації об`єкта інвестування з використанням вкладів власного та (або) залученого капіталу (інвестицій) в об`єкти інвестування у формі проведення передпроектних, підготовчих будівельних (ремонтних), пусконалагоджувальних робіт, вводу в експлуатацію.

Згідно з п. 8.5. положення переможцем конкурсу визнається претендент, пропозиції якого відповідають умовам конкурсу і вважаються найбільш ефективними.

Відповідно до п. 10.2. положення після видання розпорядження КМДА про затвердження результатів конкурсу замовник, служба замовника та переможець конкурсу укладають інвестиційний договір. Переможець конкурсу набуває права інвестора з моменту підписання інвестиційного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10.10.2012 "Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" будинок житловий у м. Києві на вул. Сагайдачного, 20 (Жданова, 20) внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України під охоронним № 260065-Н. Тобто, вказані будинки на вул. Сагайдачного, 20/2 є пам`яткою культурної спадщини національного значення.

Водночас, судом встановлено, що жодних доказів будь-якого виконання Малим приватним підприємством "Аквадон" зобов`язань за інвестиційним договором № 9 від 07.04.2006, зокрема, здійснення капітального ремонту та/або реконструкції вказаних будинків, матеріали справи не містять.

В той же час, судом встановлено, що протоколом засідання постійно діючої конкурсної комісії із залучення інвесторів до будівництва, реконструкції або реставрації нежилих будинків, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва № 17 від 23.12.2005 передбачено наступне: Відповідно до передпроектних проробок, наданих МПП "Аквадон", пропонується реконструкція існуючого будинку з надбудовою та прибудовою з пристосуванням його під готельно-офісний комплекс. Після реконструкції загальна площа будинку становитиме 11775,0 кв.м. . Тобто, реконструкція вказаних будівель, які є пам`ятками культурної спадщини національного значення, передбачала, по суті, будівництво на їх місці готельно-офісного комплексу.

У даному випадку відповідач істотно порушує умови інвестиційного договору, у зв`язку із чим позивач позбавляється того, на що об`єктивно розраховував при його укладенні, зокрема, на здійснення інвестором у розумні строки робіт з реконструкції та будівництва об`єкта інвестування, який є комунальною власністю територіальної громади м. Києва, та введення його в експлуатацію для забезпечення можливості подальшого використання.

Поняття "розумний строк" є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин, він залежить від багатьох факторів та не повинен перевищувати меж необхідності, а відтак термін невиконання взятих на себе зобов`язань за договором протягом 14 років - не є розумним.

За вказаних обставин, є підстави для розірвання договору в судовому порядку відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Аналогічної правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 17.07.2016 у справі № 910/18348/15.

З врахуванням викладених вище обставин та пояснень представників сторін, наданих в судових засіданнях, судом встановлено, що незважаючи на те, що інвестиційним договором не передбачено строк його виконання, внаслідок тривалої бездіяльності інвестора - Малого приватного підприємства Аквадон , що полягає у невиконанні з 2006 року обов`язків, покладених на нього цим договором, не реалізується мета, з якою взагалі проводиться інвестиційний конкурс.

Крім того, відповідно до п. 7.3. спірного інвестиційного договору передбачено, що він може бути розірваний або за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду у разі невиконання однією зі сторін своїх зобов`язань згідно з договором.

Отже, у наведеному вище положенні інвестиційного договору сторони на власний розсуд передбачили процедуру розірвання договору у випадку порушення його умов.

Факт невиконання відповідачем умов інвестиційного договору є істотним порушенням цього договору, а тому позовна вимога про розірвання договору підлягає задоволенню.

Матеріали справи не місять доказів протилежного та відповідачем факт невиконання умов інвестиційного договору № 9 від 07.04.2006 не спростовано.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати інвестиційний договір № 9 від 07.04.2020, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" та Малим приватним підприємством "Аквадон" про реконструкцію нежилого будинку з надбудовою та прибудовою по вул. Петра Сагайдачного 20/2 (садиба) в м. Києві.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Аквадон" (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 7, офіс 1, код ЄДРПОУ 32797287) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) судовий збір в розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (04073, місто Київ, вулиця Фрунзе, 113; код ЄДРПОУ 26387108) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) судовий збір в розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.10.2020

Суддя І.О. Андреїшина