Рішення

від 08.10.2020 по справі 916/2311/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. Справа № 916/2311/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/2311/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Антіка» (65012, м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, 17, офіс 4 С/5), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 24296,74грн., із яких 9122,20грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 15174,54грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.01.2018р. ТОВ фірма Антіка через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http: privatbank.ua. Таким чином, 24.01.2018р. між ТОВ та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов. 24.01.2018р. на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок ФГ кредитні кошти у розмірі 60000грн. Також 24.01.2018р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 , за виконання зобов`язань ТОВ, які випливають з кредитного договору. Однак, ТОВ у встановлені договором строки не повернуло кредитні кошти, не сплатило відсотків у вигляді щомісячної комісії, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню на існуючу кредитну заборгованість.

Відповідач - ТОВ НВФ Антіка правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 10.08.2020р. судом було надіслано за адресою державної реєстрації товариства: 65012, м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, 17, офіс 4 С/5 згідно витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ станом на 30.09.2020р., але вручено товариству не було з поміткою відділення зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідач - ОСОБА_1 у відзиві на позов від 27.08.2020р. за вх.№22465/20 зазначив, що не заперечує проти розгляду справи без виклику сторін.

Відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.

В позовній заяві АТ КБ Приватбанк вказано, що позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 60000грн. Між тим, згідно кредитного договору б/н від 24.01.2018р. відповідачу був наданий кредит на суму 50000грн. Дана обставина також підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2019р. по справі №916/30/19 між тими ж сторонами, яким було встановлено, що 31.01.2018р. (а не 24.01.2018р., як вказано у позовній заяві) були перераховані на поточний рахунок Відповідача-1 кредитні кошти у сумі 50000грн. Відповідач вважає розрахунок позивача про суми заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та пені необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням укладеного кредитного договору, виходячи з неправильно вказаної позивачем загальної суми кредиту. Відповідно до виписки по рахунку Відповідача-1 з 31.01.2018р. по 09.07.2020р. сума заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії складає 9122,20грн., з врахуванням погашеної суми у розмірі 1793,35 гривен. Між тим, згідно рішення суду від 06.05.2019р. по справі №916/30/19, що набрало законної сили та було виконано Відповідачем-2 у повному обсязі, з відповідачів солідарно була стягнута у тому числі сума 5915,55грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії. Відповідач зауважує, що погашена нею сума у розмірі 5915,55грн. не відображена за вищевказаною випискою банку по рахунку ТОВ НВФ Антіка , тому розрахунок заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи. Також відповідач вказує, що виконання нею рішення суду від 06.05.2019р. по справі №916/30/19 підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження №59487664, винесеною 24.01.2020р. Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), та квитанцією №12DCBE1D77 від 17.01.2020р. про перерахування 34710грн. (31310,76грн. заборгованість та виконавчий збір 3399,24грн.). Також відповідач звернула увагу суду на те, що позивач у перший раз звернувся до суду про стягнення заборгованості за даним кредитним договором 08.01.2019р., тобто, достроково - до закінчення строку кредитного договору, тому позивач не має права нараховувати їй проценти за кредитним договором до 09.07.2020р. Крім того, відповідач вважає, що позивач не надав до суду обґрунтований розрахунок заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, у якому чітко був би вказаний за який період начислялися відсотки з врахуванням звернення позивача до суду про стягнення заборгованості достроково, до закінчення строку кредитного договору, а також із закінченням 24.01.2020р. виконавчого провадження та погашенням відповідачем процентів у сумі 5915,55грн. На думку відповідача, не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить рішенню Господарського суду Одеської області від 06.05.2019р. по справі №916/30/19 (встановленим ним обставинам та розрахункам) надана позивачем виписка по рахунку Відповідача-1 з 31.01.2018р. по 09.07.2020р. по нарахуванню пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором на суму 15174,54грн., з врахуванням погашеної суми пені у розмірі 780,58грн. Між тим, рішенням суду по справі №916/30/19 була стягнута 373,01грн. - заборгованості по пені, але даний факт не відображений позивачем у вищевказаній виписці банку по рахунку ТОВ НВФ Антіка , тому розрахунок заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії відповідач вважає необґрунтованим. Крім того, даний розрахунок спочатку неправильний, так як у його основу покладена сума кредиту у розмірі 60000грн., а не 50000грн., які дійсно були перераховані на рахунок Відповідача-1. Не визначеним у розрахунку позивача відповідач вважає період нарахування пені, із яких сум вона обрахована, чи враховує розрахунок суми добровільного погашення кредиту з боку Відповідача-1, а саме: 4166,67 грн. 19.03.2018р., 4166,67грн. 07.04.2018р., 3685,45грн. 02.07.2018р., 7911,62грн. 21.08.2018р., 5069,61грн. 28.08.2018р. (на загальну суму 25000,02грн.), а також примусового стягнення 17.01.2020р. заборгованості за кредитом у розмірі 24999,98грн. (рішення суду від 06.05.2019р. по справі №916/30/19).

Так, положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, враховуючи, достатність у справі процесуальних заяв та доказів щодо їх правових позицій, суд дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 10.08.2020р. відкрито провадження у справі №916/2311/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Клопотання відповідача від 17.08.2020р. за вх.№21775/20 про ознайомлення з матеріалами справи було судом задоволено.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

24.01.2018р. ТОВ НВФ Антіка через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуг "КУБ".

Вказана анкета-заява визначає наступні істотні умови кредитного договору: вид кредиту - строковий; розмір кредиту визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів. Проценти (комісія) за користування кредитом 2% в місяць від початкового розміру кредиту. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг (п.п.1.1. - 1.6. заяви).

До справи позивач подав "Витяг з Умов та правил надання банківських послуг" в ПриватБанку, затверджений на засіданні правління банку 09.02.2017р. (протокол №10).

Вказані Умови передбачають наступне.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах: Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку. За користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.). При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п.п.3.2.8.1., 3.2.8.3., 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3. Умов).

Відповідно до п.п.3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3. Умов оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2. Повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплата процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ. Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (п.п.3.2.8.9.1.- 3.2.8.9.4., 3.2.8.9.7. Умов).

Згідно п.п.3.2.8.10.1., 3.2.8.10.3. Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2., З.2.8.З.1., п.3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку 31.01.2018р. ним було перераховано ТОВ НВФ Антіка кредитні кошти в розмірі 50000грн. Звідси, вказана позивачем у позові сума кредитних коштів в сумі 60000грн. не відповідає дійсності.

Згідно з наданим банком розрахунком, виписками по рахунку за період з 31.01.2018р. по 09.07.2020р., з 07.09.22018р. по 09.07.2020р., заборгованість ТОВ НВФ Антіка за кредитним договором станом на 09.07.2020р. складає 9122,20грн. комісії, розрахованої наростаючим підсумком за період з 28.02.2018р. по 08.12.2019р., 15174,54грн. пені, нарахованої наростаючим підсумком з 07.09.2018р. по 08.12.2019р.

Також 24.01.2018р. між позивачем та ОСОБА_1 шляхом підписання ЕЦП було укладено договір поруки, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ НВФ Антіка , далі - "боржник", зобов`язань за угодами- приєднання до: розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісячно; за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4 % від суми кредиту щомісячно; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1. Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні. поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1", боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п.1.1.1., 1.2., 1.5. договору поруки).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, відповідача, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом, між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ НВФ Антіка було укладено кредитний договір від 24.01.2018р. через систему інтернет-клієнт-банкінгу шляхом підписання із використанням електронного цифрового підпису Заяви про приєднання до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуг "КУБ". У вказаній заяві також погоджено період кредитування, строк повернення кредиту, порядок нарахування відсотків та пені.

Також 24.01.2018р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед банком за виконання ТОВ НВФ Антіка умов вищевказаного кредитного договору, у т.ч. повернення кредиту, сплати відсотків та пені.

На виконання вказаного кредитного договору позивачем було надано товариству кредитні кошти в сумі 50000грн., які позичальник повністю повернув банку (виписка по рахунку за період з 31.01.2018р. по 09.07.2020р., але не вчасно; останнє заключне погашення кредитної заборгованості відбулось 29.01.2020р. в сумі 24999,98грн. Про здійснення такої оплати також свідчить подана відповідачем копія постанови державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.01.2020р. ВП №59487664, квитанція №12DCBE1D77 від 17.01.2020р.

Розрахунок позивача свідчить про те, що стягнуті з відповідача в межах виконавчого провадження кошти в загальній сумі 31310,76грн. спрямовані на погашення банком 29.01.2020р.: тіла кредиту в сумі 24999,98грн., 4516,67грн. процентів за користування кредитними коштами, 1793,35грн. комісії. Суд не вбачає у такому зарахуванні банком коштів порушення прав позичальника, поручителя, оскільки банк саме ті платежі - тіло кредиту та проценти, на які, за їх непогашення, можливим було б нараховувати пеню, однак, банком усунуто таку обставину.

За викладених обставин, не знайшли свого підтвердження твердження відповідача - ОСОБА_1 про необґрунтованість та невідповідність матеріалам справи поданого позивачем розрахунку.

Отже, згідно розрахунку та банківської виписки у відповідача наявна заборгованість перед позивачем по комісії в сумі 9122,20грн., розрахованій наростаючим підсумком за період з 28.02.2018р. по 08.12.2019р.

Враховуючи викладене, підлягає судом задоволенню у повному обсязі позовна вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно 9122,20грн., розрахованій наростаючим підсумком за період з 28.02.2018р. по 08.12.2019р.

Так, з підстав несвоєчасного погашення позичальником кредитної заборгованості, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 15174,54грн. пені, нарахованої наростаючим підсумком з 07.09.2018р. по 08.12.2019р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З врахуванням правомірності та обґрунтованості наведеного позивачем розрахунку пені в сумі 15174,54грн. пені, нарахованої наростаючим підсумком з 07.09.2018р. по 08.12.2019р., її стягнення є правомірним.

Між тим, у відзиві відповідач - ОСОБА_1 виклала клопотання про зменшення пені. Так, заявник просить суд до вимоги позивача про стягнення пені застосувати ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та зменшати суму стягнення пені до мінімального розміру з врахуванням того, що ОСОБА_1 є безробітною, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі останніх шістьох місяців у світі та на території України поширюється економічна криза та коронавірус Ковід -19, що значно погіршило матеріальне становище громадян, у тому числі і майновий стан ОСОБА_1 . Крім того, відповідач відзначив, що позивач не надав до суду доказів заподіяння з боку відповідачів збитків у такому значному розмірі, що вказані у позовній заяві, та що неналежне виконання зобов`язання з боку відповідачів спричинило погіршення фінансового стану позивача та ускладнення у його господарської діяльності. Зауважив заявник і про те, що тіло кредиту було повністю погашено нею 17.01.2020р., тобто сім місяців тому.

На підтвердження заявленого ОСОБА_1 подала до справи копії паспорту ОСОБА_2 , 2002року народження, свідоцтва про народження від 24.10.2002р.

За положеннями ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Так, неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Так, заявниця не подала до справи докази, що підтверджують її важкий матеріальний стан, того, що вона є єдиним утриманцем неповнолітньої 17 річної дитини, втратила роботу або джерела для існування. Щодо ступеню вини суд зазначає, що заборгованість за кредитом по ВП №59487664 заявник погасив лише після звернення позивача до суду та прийняття судом відповідного рішення, але в межах виконавчого провадження тіло кредиту погашено відповідачем добровільно. Незважаючи на відсутність позиції позивача щодо понесення ним чи не понесення збитків у результаті невиконання позичальником, поручителем кредитних зобов`язань, суд вважає недоведеним ОСОБА_1 важкого фінансового стану задля можливості розгляду питання про зменшення пені, з підстав чого залишає відповідне клопотання заявниці без задоволення.

Звідси, позовна вимога позивача про стягнення з відповідачів солідарно пені підлягає судом задоволенню у повному обсязі, тобто, в сумі 15174,54грн.

У попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивач визначив сплату ним судового збору у розмірі 2102грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню з відповідачів підлягає на користь позивача 2102грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Антіка» (65012, м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, 17, офіс 4 С/5), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 24296,74грн.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Антіка» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 4 С/5, код ЄДРПОУ 38477234), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 9122 (дев`ять тисяч сто двадцять дві) грн. 20коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 15174 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 54коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Антіка» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 4 С/5, код ЄДРПОУ 38477234) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1051 (одну тисячу пятдесят одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 жовтня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук