Рішення

від 02.10.2020 по справі 916/2269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2269/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, б. 8-В, код ЄДРПОУ - 42094646)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БГМ-СЕРВІС (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 41,код ЄДРПОУ 38273985)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Андрієвська О.В. - на підставі довіреності №146 від 04.06.2020р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) БГМ-СЕРВІС про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 224 040 грн 21 коп., пені у розмірі 7 894 грн 70 коп., 3% річних у розмірі 1 026 грн 05 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 360 грн 79 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2269/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 01.09.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р. судове засідання по розгляду справи по суті відкладено на 18.09.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2020р. судове засідання по розгляду справи по суті відкладено на 02.10.2020р.

Позивач - ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ , підтримує позовні вимоги просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та поясненнях, що надійшли до суду 28.09.2020р.

Відповідач - ТОВ БГМ-СЕРВІС , не скористався своїм правом на судовий захист, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/2269/20 направлялися за юридичною адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, однак, поштові повідомлення повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: адресат відсутній за вказаною адресою .

Позивач зазначає, що 01.01.2019р. між ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (Електропостачальник) та ТОВ БГМ-СЕРВІС (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №420058507 на підставі двосторонньої заяви-приєднання.

Відповідно до п.п. 3.1.7 п.3.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опубліковано електропостачальником. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Позивач зауважує, що укладений з відповідачем Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Текст Договору про постачання електричної енергії розміщено на офіційному веб-сайті позивача. Запит на підписання Договору в паперовій формі від відповідача не надходив.

Таким чином, з точки зору позивача, факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, підписанням заяви-приєднання, споживанням електричної енергії а частковою оплатою.

Відповідно до умов п.2.1 Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п.5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до Комерційної пропозиції порядком оплати є попередня 100% оплата вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена додати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

Комерційна пропозиція Універсал містить положення, що рахунок на попередню оплату надається Постачальником Споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих дні з дати отримання.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).

Пунктом 4.14 ПРРЕЕ встановлено, що платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, позивач зазначив, що він формує та виставляє рахунки на оплату та акти приймання-передачі електричної енергії, а відповідач отримує вказані акти та рахунки у структурних підрозділах електропостачальника в будь-який час з моменту формування, але через поведінку Споживача вони не отримувались або отримувались запізно. Позивач зауважує, що відповідач не був позбавлений права звернутись до позивача за отриманням рахунків та актів, які не були отриманні з суб`єктивних причин. Більше того, відповідач відмовлявся ставити відмітку про отримання документів в структурних підрозділах електропостачальника, у зв`язку з чим позивач надсилав рахунки та акти приймання-передавання поштовим зв`язком простою кореспонденцією, що на думку позивача не суперечить Договору та ПРРЕЕ.

Позивач також звертає увагу на те, що фактом часткової оплати відповідних рахунків відповідач підтвердив факт отримання вказаних рахунків.

Статтею 46 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством Київобленерго , як оператором системи розподілу газу, було надано позивачу інформацію про обсяг спожитої відповідачем електричної енергії. Саме на підставі отриманих даних від ПрАТ Київобленерго , позивачем були сформовані рахунки за електроенергію, які в подальшому були направлені відповідачу.

Позивач зауважує, що в силу п. 6.2. Договору Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися обов`язки за Договором та за період з січня 2019р. по липень 2020р. було поставлено ТОВ БГМ-СЕРВІС електричну енергію вартістю 248 110 грн. 80 коп., однак, відповідачем було сплачено частину вартості поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 224 040 грн. 21 коп.

Порушення умов Договору позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом та просить стягнути на свою користь заборгованість за спожиту відповідачем електричну енергію у розмірі 224 040 грн. 21 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначає позивач, п. 5.8 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції УНІВЕРСАЛ , яка є Додатком №3 до Договору, пеня та/або штраф встановлений у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Крім того, ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7 894 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1 026 грн. 05 коп. та інфляційні втрати у розмірі 1 360 грн. 79 коп., які просить стягнути на свою користь у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.

Розглянув матеріали справи, судом було встановлено, що 01.01.2019р. між ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (Електропостачальник) та ТОВ БГМ-СЕРВІС (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №420058507 на підставі двосторонньої заяви-приєднання.

Відповідно до п. 1.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Про електроенергетику .

Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо поставки електричної енергії.

Згідно п.13.1 Договору цей Договір укладається на строк, визначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання але не раніше дати, наведеній комерційній пропозиції. Умови цього Договору починають виконуватися з дати початку постачання енергії, зазначеної Споживачем заяві приєднання.

Відповідно до Комерційної пропозиції Універсал , обраної відповідачем, та заяви-приєднання термін постачання електричної енергії за Договором з 01.01.2019р. по 31.12.2019р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до п.5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п.5.2 Договору).

Згідно п. 5.7. Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів).

Згідно п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до Комерційної пропозиції попередня оплата: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії не розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. Юридична особа, яка створена шляхом об 'єднання побутових споживачів, здійснює повну оплату вартості спожитої на побутові потреби електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Юридична особа, предметом діяльності якої с надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг здійснює повну оплату вартості електричної енергії шляхом остаточного розрахунку.

Рахунок на попередню оплату надається Постачальником Споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Пунктом 4.14 ПРРЕЕ встановлено, що платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п.5.10 Договору).

У відповідності до п.6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У частині 1 ст. 174 Господарського кодексу України законодавець встановив, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно з п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених

Судом встановлено, що за період з січня 2019р. по липень 2020р. відповідачем було спожито електричної енергії на суму 248 110 грн. 80 коп., тоді як сплачено було 24 070 грн. 59 коп., у зв`язку з чим заборгованість у розмірі 224 040 грн. 21 коп. підлягає стягненню на користь позивача.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Комерційною пропозицію визначено, що розмір пені подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ).

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем до позову, судом встановлено, що він не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, в частині суми заборгованості, на яку нараховується пеня. Так, позивач базою нарахування пені визначає заборгованість за відповідний місяць разом з заборгованістю за попередні місяці, що тягне за собою неодноразове нарахування пені за відповідний період, адже, наприклад: заборгованість за січень 2019р. входить до заборгованості кожного з місяців, на які позивачем було нараховано пеню.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Здійснивши власний розрахунок пені виходячи зі строку нарахування пені, визначеного позивачем, судом було встановлено, що пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 1 408 грн. 62 коп.

У відповідності до Комерційної пропозиції Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом було встановлено, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, та, виходячи з визначеного позивачем терміну нарахування 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши власний розрахунок судом було встановлено, що підлягають стягненню на користь позивача 3% річних у розмірі 137 грн. 58 коп. та інфляційні втрати у розмірі 109 грн. 48 коп..

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог заявлених ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ до ТОВ БГМ-СЕРВІС .

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідач пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ до Товариства з обмеженою відповідальністю БГМ-СЕРВІС про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 224 040 грн. 21 коп., пені у розмірі 7 894 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1 026 грн. 05 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 360 грн. 79 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БГМ-СЕРВІС (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 41,код ЄДРПОУ 38273985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, б. 8-В, код ЄДРПОУ - 42094646) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 224 040 грн 21 коп., пеню у розмірі 1 408 грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 137 грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 109 грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 385 грн. 44 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога