Рішення

від 29.09.2020 по справі 918/773/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/773/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г. , при секретарі судового засідання Фесюка О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС Транс"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кондратюк Мар`яни Ігорівни

про стягнення заборгованості в сумі 65 378 грн. 00 коп.

Сторони не забезпечили явку уповноважених представників .

Описова частина:

В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС Транс" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондратюк Мар`яни Ігорівни про стягнення заборгованості в сумі 65 378 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС Транс" до розгляду та відкрито провадження у справі №918/773/20, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

19 серпня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву від 14 серпня 2020 року, в якій ТОВ "АРС ТРАНС" просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Розгляд справи по суті було призначено на 25 серпня 2020 р. на 13:30 год. та не відбувся у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Торчинюк В. Г., про що було складено відповідну довідку, яка долучена до матеріалів справи та опублікована на офіційному веб-сайті Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року у зв`язку з тим, що закінчились обставини, які зумовлювали неможливість проведення судового розгляду справи, призначено на 29 вересня 2020 року з повідомленням учасників справи.

28 вересня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву, в якій ТОВ "АРС ТРАНС" просить суд судове засідання у справі № 918/773/20 призначене на 29 вересня 2020 провести без участі останнього.

В судовому засіданні 29 вересня 2020 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлені.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Мотивувальна частина:

17 січня 2020 між фізичною особою-підприємцем Кондратюк М.І. (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС ТРАНС" (Перевізник) укладено договір № 17-11/01/2020 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до умов якого (п. 1.1), предметом договору є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, що надаються Експедитором для перевезення автомобільним транспортом Перевізника (або субпідрядника) в міжнародному сполученні.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що на основі даного договору Експедитор надає одну або декілька з наступних послуг:

- організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні;

- розсилає товарно-транспортну документацію;

- проводить розрахунки зі всіма учасниками транспортного процесу;

- приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених діючим законодавством та вирішує з Замовником претензійні питання;

- за згодою сторін виконує інші доручення Перевізника.

Відповідно до пункту 2.2. договору, конкретні умови по кожному замовленню оговорюються у заявці. Допускається отримання заявки по факсимільному чи електронному зв`язку (е-mail).

Положенням пунктів 3.2.2 п. 3.2.3 договору визначено, що Експедитор зобов`язується забезпечити навантаження (вивантаження) транспортного засобу, його митну обробку і митне оформлення всіх необхідних документів на протязі 48 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження - розвантаження за межами України, а на території України - 24 год. Забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, необхідних для здійснення перевезення і видачі вантажу одержувачу.

Порядок і термін оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором на розрахунковий рахунок Перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії товарно-транспортних документів (CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, акту виконаних робіт протягом 14 банківських днів, якщо в заявці не обумовлено інше (пункти 4.3., 4.4 договору).

Пунктом 6.1 Сторони погоди, що Експедитор оплачує Перевізнику наднормативні простої транспортних засобів, що виникають з вини Експедитора, в дорозі чи на місцях навантаження-вивантаження з розрахунку 50 EUR за кожну повну добу наднормативного простою на території України і 100 EUR на території іноземних держав, якщо інше не вказано в заявці.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року.

Судом враховано, що станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищезазначеного договору ТОВ "АРС Транс" надало послуги з перевезення вогнетривних матеріалів у міжнародному сполучення, що підтверджується заявками та CMR накладними, а саме:

- заявкою № 07-11/20 від 27 лютого 2020 року, маршрут (D) Німеччина-України (UA), вогнетривкі матеріали вагою 22,5 тонни (об`ємом 86 м3);

- CNR накладна з усіма відмітками та печатками на ім`я водія Собецького І;

- заявкою № 11-11/20 від 11 лютого 2020 року, маршрут (D) Німеччина-України (UA), вогнетривкі матеріали вагою 22,5 тонни (об`ємом 86 м3);

- CNR накладна з усіма відмітками та печатками на ім`я водія Кучера В.

На виконання умов Заявки та свої зобов`язань перед Експедитором , позивач надає Акт прийому - передачі виконаних робіт на суму 46 367 грн. 00 коп. від 18 лютого 2020 року № 18, який складено між представником Експедитора та Перевізника, що перевізником були виконані послуги.

Акт прийому - передачі виконаних робіт підписаний та скріплений печатками сторін без претензій та зауважень, щодо об`єму, якості та порушення строків виконання робіт пов`язаних з перевезенням вантажу.

18 лютого 2020 року позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок № 42 від 18 лютого 2020 року на суму 46 367 грн. 00 коп. та рахунок № 43 від 18 лютого 2020 року на суму 46 367 грн. 00 коп. за надання транспортно-експедиторських послуг, на загальну суму 92 734 грн. 00 коп.

Проте, в порушення умов договору відповідач здійснив часткову оплату за транспортно-експедиторські послуги в сумі 8 000 грн. 00 коп. по рахунку № 42 від 18 лютого 2020 року та в сумі 24 000 грн. 00 коп. по рахунку № 43 від 18 лютого 2020 року у зв`язку з чим за фізичною особою-підприємцем Кондратюк М.І. рахується заборгованість в розмірі 60 734 грн. 00 коп.

Враховуючи, що відповідач не здійснив повного та своєчасного розрахунку за надані транспортно-експедиторські послуги за заявкою на перевезення вантажу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 734 грн. 00 коп. основного боргу, штрафних санкцій та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 644 грн. 00 коп.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України від 01.07.04 №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі Закон №1955-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1955-IV (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, тут і далі за текстом), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедирування; а транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Визначення договору транспортного експедирування наведено у ст. 9 Закону № 1955-IV та в абз. 1 ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за змістом яких за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 932 ЦК України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (ч.1).

Положеннями абз. 2 ст. 12 Закону №1955-IV унормовано обов`язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Умови розрахунків, а також вартість перевезення погоджено сторонами у заявках на перевезення вантажу (а.с. 18-21), а саме вартість перевезення 1750 Євро по курсу НБУ на дату розвантаження, форма оплати: протягом 14 банківських днів після отримання замовником оригіналів документів (СМR, договір, заявка, акт та рахунок).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено доставку вантажу обумовленого заявкою, що строк виконання грошового зобов`язання за надані транспортно-експедиційні послуги настав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "АРС ТРАНС" до фізичної особи підприємця Кондратюк Мар`яни Ігорівни в частині стягнення 60 734 грн. 00 коп. основного боргу.

За прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті транспортно-експедиційних послуг позивач просить суд стягнути з відповідача штрафних санкцій та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 644 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.6. договору, у випадку прострочення платежу Замовник відшкодовує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи, що позивачем вірно визначено початок періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, судом визнається законною вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 644 грн. 00 коп.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Окрім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Кондратюк Мар`яни Ігорівни на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2020 року між Адвокатським об`єднанням "Юридичний Альянс" (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС Транс" (надалі - Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги, згідно якого виконавець надає правничу (юридичну) допомогу Клієнту з приводу представництва та захисту інтересів останнього.

За умовами пункту 1.2 цього правочину Адвокат вчиняє наступні дії:

- аналіз документів Клієнта, надання консультацій та роз`яснень;

- підготовка позовної заяви, додаткових документів, направлення до суду;

- участь в судових засіданнях (за необхідності) на стадії розгляду справи судом першої інстанції;

- підготовка документів по суті справи та інших процесуальних документів (за необхідності).

Як свідчать матеріали справи, виконавцем для клієнта були надані юридичні послуги, матеріали справи містять рахунок - фактуру № 100/135 від 27 липня 2020 року на загальну суму 6 000 грн. 00 коп., який оплачений позивачем згідно платіжного доручення № 759 від на суму 6 000 грн. 00 коп.

Отже, судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС Транс" оплатило для Адвокатського об`єднання "Юридичний Альянс" 6 000 грн. 00 коп. коштів, згідно договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2020 року згідно рахунку № 100/135 від 27 липня 2020 року.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог статті суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 918/773/20 не є складною, не має публічного інтересу, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, однак по своїй суті не є складною, підставою позову є договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, послуги які не були оплачені в повному розмірі відповідачем, також здійснено розрахунки (штраф, інфляційні).

Крім того, під час розгляду справи відбулося фактично одне засідання 29 вересня 2020 року, участь у судовому засіданні якого представник позивача був відсутній.

Зазначене свідчить, що представник позивача не витрачав кошти та час на транспортування до міста Рівного у Господарський суд Рівненської області на засідання суду.

Матеріали справи містять заяву представника позивача, про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, однак зазначене клопотання по своїй суті не є складним.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2020 року, ордер ПТ №092875 від 23 липня 2020 рокуна надання правової допомоги, рахунок - фактуру та платіжне доручення, яке зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката, який слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача в цьому випадку є сума 4 000 грн. 00 коп. Таким чином, інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими та становитимуть значний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

Заявлена позивачем вимога, відповідно до ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 4 000 грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог заяви - належить відмовити.

Керуючись Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 236, 237, 238, 240, 242-247

Господарського процесуального кодексу України, суд

ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 236, 237, 238, 240, 242-247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Кондратюк Мар`яни Ігорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС ТРАНС" (36000, місто Полтава, вулиця Ракова, вулиця Ракова, 18, ідентифікаційний код: 38610206 ) - 60 734 (шістдесят тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу за транспортно-експедиційні послуги, штрафних санкцій та заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 644 грн. (чотири тисячі шістсот сорок чотири) 00 коп., 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В. Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (36000, м. Полтава, вул. Ракова 18);

3 - відповідачу рекомендованим (35341, Рівненська обл., Рівненський р-н., село Городище. вул. Шевченка, 53).