Рішення

від 08.10.2020 по справі 924/590/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2020 р. Справа № 924/590/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Коротенко Ірини Олексіївни м.Мелітополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенді Парк-Київ" Хмельницька область Красилівський район м.Красилів

про стягнення 140461,10 грн. з яких 4909,20 грн. основного боргу, 32500,00 грн. вартість неповернутої зворотної тари, 82,37 грн. інфляційних нарахувань, 140,31 грн. 3% річних, 1329,22 грн. пені, 97500,00 грн. штрафу за прострочку повернення зворотної тари, 4000,00 грн. штрафу за несвоєчасну оплату за поставлений товар понад 30 календарних днів

за участю представників:

від позивача: Харцизова Т.В.

від відповідача: не з`явився

встановив: Фізична особа-підприємець Коротенко Ірина Олексіївна звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенді Парк-Київ" Хмельницька область Красилівський район м.Красилів про стягнення 140461,10 грн., з яких 37409,20 грн. основного боргу, 82,37 грн. інфляційних нарахувань, 140,31 грн. 3% річних, 1329,22 грн. пені, 97500,00 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення зворотної тари, 4000,00 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну оплату за поставлений товар понад 30 календарних днів.

В обґрунтування позову вказує на порушення відповідачем встановленого договором поставки №0103533 від 22.03.2017р. обов`язку оплати за поставлений товар та повернення зворотної тари протягом визначеного договором строку, посилається на положення ст. ст. 11, 207,525,526, 629 ЦК України, ст. 20,193 ГК України.

Ухвалою суду від 21.08.2020р. прийнято заяву позивача від 10.08.2020р. про зміну предмету позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, причини не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 29.05.2020, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

22.03.2017р. між фізичною особою - підприємцем Коротенко І.О. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенді Парк-Київ", м. Київ (покупець) укладено договір поставки №0103533.

За умовами договору (п.1.1) постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити пиво, безалькогольні напої, алкогольні напої, продукти харчування, продукти дитячого харчування, харчування для немовлят, непродовольчі товари та інший товар в асортименті, на умовах передбачених цим договором.

Згідно п.1.2 договору, ассортимент, кількість та ціна товару вказується у накладних, що оформлюються постачальником, та є невід`ємною частиною даного договору, Сторони підписуючи цей договір, згодні з тим, що накладна виконує за умовами цього договору функції специфікації, і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна та загальна вартість партії товару, що поставляється на умовах даного договору. Партією товару вважається товар зазначений в одній накладній.

Поставка товару здійснюється зі складу постачальника на умовах централізовано-кільцевих перевезень у відповідності до замовлення, яке може бути подане в усній або в письмовій формі за підписом уповноваженої особи покупця, по телефону, по електронній пошті та інше. (п.3.1).

Датою поставки вважається дата, вказана постачальником на товарно-транспортній накладній. Підтвердженням прийому товару є підпис матеріально-відповідальної особи та за наявності, відбиток печатки або штампу покупця на товаросупровідних документах постачальника, зразки яких покупець зазначає у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору (п.3.4 договору).

У відповідності до п.п.4.2,4.2.1 договору вся тара, що не входить до ціни товару є зворотною або заставною та вказується в накладній окремо від товару із зазначенням її вартості. Вартість або заставна вартість тари зазначається у накладних актах, чи інших документах, які є невід`ємною частиною договору. Вся тара, зворотні або заставні кеги і балони використовуються покупцем тільки за цільовим призначенням - для реалізації пива, яке поставляється постачальником, у відповідності з цим договором. Передача покупцю кег і балонів супроводжується оформленням акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. У разі, якщо покупець сплачує заставну вартість у розмірі зазначеному в акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. У разі, якщо покупець сплачує заставну вартість у розмірі зазначеному в акті прийому-передачі кег і балонів, заставна вартість має бути повернуто покупцю при поверненні ним заставних кег і балонів постачальнику.

Згідно п. 4.3 договору повернення зворотної тари здійснюється в момент приймання відповідної партії товару транспортним засобом, що здійснює поставку товару, але не пізніше наступної поставки товару.

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах передплати або сплати по факту поставки. За угодою сторін можливі інші форми розрахунків, що не заборонені діючим законодавством України.

Пунктом 6.1 договору за невиконання чи неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань по договору сторони несуть відповідальність у порядку та розмірах, передбачених діючим законодавством України та цим договором. При цьому вина сторона відшкодовує нанесені збитки у повному обсязі понад штрафні санкції.

Згідно п. 6.2 договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - у разі прострочення терміну оплати товару (п.5.2-5.3 договору) покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожне прострочнення, що діяла в період прострочення; - у випадку безпідставної відмови від отримання замовленого товару, покупець сплачує постачальнику вартість доставки товару, визначену розрахунком постачальника.

У випадку порушення покупцем терміну повернення тари, отриманої за договором, сплачує штраф згідно Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання (наказ №15 від 16.06.92р. МінДержРесурсів України) (п.6.3 договору).

Згідно п.6.4 договору у випадку не повернення тари в строк передбачений п.п.4.3,4.7 договору або повернення заставних кег у несправному стані покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 200% вартості тари в строк 10 банківських днів.

У випадку порушення терміну оплати товару понад 30 календарних днів, додатково понад суму пені покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 2000,00 грн. за кожною окремою накладною, за кожне допущене прострочення оплати товару (п.6.5 договору).

Договір підписаний сторонами.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4909,20 грн., що підтверджено товаро-транспортною накладною №STF01638407 від 01.06.2019р. на суму 6067,60 грн. (до сплати 2067,60 грн.), № STF01634392 від 29.05.2019р. на суму 6841,60 грн. (до сплати 2841,60 грн.) та зворотної тари на загальну суму 32500,00 грн.

Претензія позивача від 16.09.2019 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.03.2017 року між фізичною особою - підприємцем Коротенко І.О. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенді Парк-Київ", м. Київ (покупець) укладено договір поставки №0103533.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Сторонами у п.5.2 договору погоджено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах передплати або сплати по факту поставки.

Матеріалами справи стверджується, зокрема, товаро-транспортними накладними, підписаними сторонами та скріпленими їхніми печатками сторін, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4909,20 грн.

Згідно умов договору (п.3.4 договору), сторонами було визначено датою поставки вважається дата, вказана постачальником на товарно-транспортній накладній. Підтвердженням прийому товару є підпис матеріально-відповідальної особи та, за наявності, відбиток печатки або штампу покупця на товаросупровідних документах постачальника, зразки яких покупець зазначає в додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Так, судом враховано, що товар за товаро-транспортною накладною № STF01634392 від 29.05.2019р. підлягав сплаті до 30.05.2019р., а за товаро-транспортною накладною №STF01638407 від 01.06.2019р. - до 02.06.2019р.

Доказів оплати товару сторонами не надано, а матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 4909,20 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем подано вимогу про стягнення 32500,00 грн. вартості неповернутої зворотної тари.

У відповідності до п.п.4.2, 4.5 договору вся тара, що не входить до ціни товару є зворотною або заставною та вказується в накладній окремо від товару із зазначенням її вартості. Вартість або заставна вартість тари зазначається у накладних актах, чи інших документах, які є невід`ємною частиною договору. Приймання-передача тари здійснюється за цінами, що діяли на момент поставки відповідної партії товару та супроводжується оформленням відповідної тарної накладної, на підставі якої здійснюється облік руху зворотної тари.

Позивачем заявлена загальна кількість неповернутої тари в сумі 32500,00 грн. (24500,00грн. не повернута та поставлена разом з продукцією по накладним).

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1329,22 грн. - пені, 97500,00 грн. штраф за прострочку повернення зворотної тари та 4000,00 грн. штраф за несвоєчасну оплату за поставлений товар понад 30 календарних днів, 82,37 грн. - інфляційних втрат, 140,31 грн. - 3% річних, згідно поданих розрахунків.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 договору, покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - у разі прострочення терміну оплати товару (п.5.2-5.3 договору) покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожне прострочнення, що діяла в період прострочення; - у випадку безпідставної відмови від отримання замовленого товару, покупець сплачує постачальнику вартість доставки товару, визначену розрахунком постачальника.

Однак, вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідач повинен був розрахуватись із позивачем починаючи з 30.05.2019р. та 02.06.2019р. У договорі не зазначено, що пеня нараховується за весь період прострочення платежу. Отже правомірно нараховувати пеню починаючи з 30.05.19р. по 30.11.19р. (товаро-транспортна накладна №STF01634392 від 29.05.2019р. на суму 2841,60 грн.) та з 02.06.2019р. по 02.12.2019р. (товаро-транспортна накладна №STF01638407 від 01.06.2019р. на суму 2067,60 грн.) Таким чином правомірно нарахованою сумою пені із врахуванням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» є 828,77 грн.

Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача неправильно нарахованої пені в сумі 500,45 грн. належить відмовити за обставин викладених вище.

У відповідності до п.6.3 договору у випадку порушення покупцем терміну повернення тари, отриманої за договором, сплачує штраф згідно Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання (наказ №15 від 16.06.92р. МінДержРесурсів України).

Враховуючи те, що відповідач не повернув зворотну тару на суму 32500 грн., позивачем правомірно нараховано суму 97500,00 грн. штрафу за прострочку повернення зворотної тари.

Згідно п. 6.5 договору у випадку порушення терміну оплати товару понад 30 календарних днів, додатково понад суму пені покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 2000,00 грн. за кожною окремою накладною, за кожне допущене прострочення оплати товару.

Враховуючи дві товаро-транспортні накладні (товаро-транспортна накладна №STF01634392 від 29.05.2019р. на суму 2841,60 грн. та товаро-транспортна накладна №STF01638407 від 01.06.2019р. на суму 2067,60 грн.) позивачем правомірно нараховано 4000грн. штрафу за несвоєчасну оплату за поставлений товар понад 30 кадендарних днів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Під час перерахунку (за допомогою системи „Законодавство» ) заявлених до стягнення 3% річних, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 140,31 грн.

Стосовно нарахувань позивачем втрат від інфляції в сумі 82,37 грн. згідно поданого розрахунку, судом взято до уваги наступне.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 13,94 грн. задоволенню не підлягає та в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст., 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Коротенко Ірини Олексіївни м.Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенді Парк-Київ" Хмельницька область Красилівський район м.Красилів про стягнення 140461,10 грн. з яких 4909,20 грн. основного боргу, 32500,00 грн. вартість неповернутої зворотної тари, 82,37 грн. інфляційних нарахувань, 140,31 грн. 3% річних, 1329,22 грн. пені, 97500,00 грн. штрафу за прострочку повернення зворотної тари, 4000,00 грн. штрафу за несвоєчасну оплату за поставлений товар понад 30 календарних днів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенді Парк-Київ" Хмельницька область Красилівський район м.Красилів (31000, Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул.Паркова, буд. 13 ; код ЄДРПОУ 39477518) на користь Фізичної особи-підприємця Коротенко Ірини Олексіївни ( АДРЕСА_1 ) 4909,20 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`ять гривень 20 коп.) основного боргу, 32500,00грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) вартості неповернутої зворотної тари, 828,77 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень 77 коп.) пені, 140,31 грн. (сто сорок гривень 31 коп.) 3% річних, 68,43 грн. (шістдесят вісім гривень 43 коп.) інфляційних втрат, 97500,00 грн. (дев`яносто сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) штраф за прострочку повернення зворотної тари, 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) штраф за несвоєчасну оплату за поставлений товар понад 30 календарних днів, 2099,20 грн. (дві тисячі дев`яносто дев`ять гривень 20 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України .

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу ( АДРЕСА_1 ; 69032, м.Запоріжжя, вул.Виборська,8; 4- адвокату Харцизовій Т.В. (69060, м.Запоріжжя, вул. Молочна,28в); 5 - відповідачу (31000, Хмельницька область, Красилівський район, м.Красилів, вул.Паркова, буд.13)

Всім рек. з пов. про вруч.