Рішення

від 29.09.2020 по справі 926/181/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Справа № 926/181/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєва Михайла Ілліча

при секретарі судового засідання Кифірюк А.І.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця;

до відповідача фізичної особи-підприємця Семенка Олега Олександровича;

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

І. Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (далі - залізниця) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Семенка Олега Олександровича про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення (демонтажу) рекламної конструкції, яка розміщена за адресою смт. Глибока, вул. Героїв Небесної Сотні в межах смуги відведення залізниці.

Виробничим підрозділом ''Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» філії ''Львівська залізниця» АТ ''Українська залізниця» в процесі обстеження земельної ділянки смуги відведення залізниці в адміністративних межах Глибоцької селищної ради було встановлено, що на км299+463м з правої сторони по ходу кілометра що по вул. Героїв Небесної Сотні в смт. Глибока біля моста розміщено рекламну конструкцію (рекламний щит) на відстані 26 м від осі колії, в той час як ширина смуги відведення земельної ділянки залізниці в даному місці становить 30м., що підтверджено актом обстеження від 01.08.2019.

Відповідач станом на 29.09.2020 не використав передбаченого законом права на подання відзиву на позовну заяву.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.02.2020.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкладено підготовче судове засідання на 10.03.2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкладено підготовче судове засідання на 30.03.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 у зв`язку з поширенням коронавірусу COVID-19 підготовче судове засідання відкладено на період дії на території України карантину, установленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

Ухвалою суду від 13.07.2020 призначено підготовче судове засідання на 12.08.2020.

11.08.2020 від представника позивача надійшла заява (вх.№2370) про проведення підготовчого судового засідання без його участі.

Ухвалою суду від 12.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 22.09.2020.

04.09.2020 суд додатково повідомив відповідача про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення на сайті Господарського суду Чернівецької області оголошення про виклик.

Ухвалою суду від 10.09.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.09.2020 у зв`язку з участю судді Ніколаєва М.І. у тренінгу з підготовки суддів.

25.09.2020 від представника позивача надійшла заява (вх.№2746) про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання 29.09.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Конверти з ухвалами суду, що скеровувались на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань, поштою повернулись на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно з пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання вважається днем вручення відповідачам ухвал суду по даній справі в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з Планом границ полосы отвода линии Черновцы-Адынката , розробленого та погодженого в 1959 році (далі - план смуги відведення), ширина смуги відведення на ділянці з 299км+463м перегону становить 30 м. від осі колії.

Як вбачається із інвентарної карти на земельній ділянці, розміри якої визначені зазначеним планом смуги відведення, розташована головна колія (ВБК) Чернівці-Держкордон (інвентарна картка №36), яка введена в експлуатацію в 1944 році та є власністю і перебуває на балансі залізниці.

Виробничим підрозділом ''Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень» філії ''Львівська залізниця» АТ ''Українська залізниця» в процесі обстеження земельної ділянки смуги відведення залізниці в адміністративних межах Глибоцької селищної ради було встановлено, що на км299+463м з правої сторони по ходу кілометра що по вул. Героїв Небесної Сотні в смт. Глибока біля моста розміщено рекламну конструкцію (рекламний щит) на відстані 26 м від осі колії, в той час як ширина смуги відведення земельної ділянки залізниці в даному місці становить 30м., що підтверджено актом обстеження від 01.08.2019.

Після встановлення факту незаконного розміщення рекламної конструкції В.о. начальника ВСП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця листом від 01.08.2019 №ДП-4-2/1703 звернувся до Селищного голови смт. Глибоки з вимогою надати інформацію про наявність договору на встановлення рекламних щитів з ФОП Семенко О.О.

Також листом від 12.08.2019 №ДН-4-2/1781 звернулися до ФОП Семенка О.О. з проханням вжити заходів щодо негайного демонтажу рекламної конструкцій.

Глибоцька селищна рада листом від 26.09.2019 №01-10/1554 повідомила В.о. начальника ВСП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця, що станом на 27.09.2019 договір з власником рекламного щита не укладено.

В.о. начальника ВСП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця листом від 09.10.2020 №ДН-4-2/2241 повторно звернувся до ФОП Семенко О.О. з вимогою негайного демонтажу самовільно встановленого рекламного щита до 15.10.2020.

Начальник ВСП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця звернувся із відповідною заявою до Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з описом встановлених вище подій для захистку свої прав.

Глибоцька селищна рада листом від 18.10.2019 №07-09/1661 повідомила ВСП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця про те, що у зв`язку із затримкою в погодженні місця на розміщення рекламної конструкції типу біл-борд в смт. Глибока біля залізничної колії, ФОП Семенко О.О. на протязі 20 днів з дати подачі заяви до Глибоцької селищної ради буде демонтовано рекламну конструкцію.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна копія вищевказаної заяви ФОП Семенка О.О., в якій останній зобов`язався у зв`язку із затримкою в погодженні місця на розміщення рекламної конструкції, типу біл-борд в смт. Глибока біля залізничної колії, на протязі 20 днів з дати подачі відповідної заяви до Глибоцької селищної ради демонтувати рекламну конструкцію.

Глибоцьке відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області листом від 30.10.2019 №10150123/52/01-2019 повідомило ВСП Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця АТ Українська залізниця , що за результатами розгляду їхньої заяви (звернення) у вказаній події відсутні ознаки адміністративного чи кримінально правопорушення, так як відносини, які виникли між сторонами відносяться до цивільно-правового судочинства. Крім того, 12.02.2018 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.152 КУпАП за порушення правил благоустрою щодо самовільного встановлення рекламного щита в смт. Глибока, вул. Героїв Небесної Сотні біля залізничного моста.

IV. Джерела права, їх застосування та висновок суду по суті спору

Статтею 1 Закону України Про рекламу передбачено, що реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Аналогічна за змістом норма міститься і у п. 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1511 від 23.09.1998, за змістом якого на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно з п. 2 вищевказаних Правил місце розташування рекламного засобу - це площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що розміщення спеціальних рекламних конструкцій здійснюється на підставі певного дозволу за згодою власника або законного користувача відповідної території, яка може бути виражена у формі договору про надання рекламних послуг.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормою ч.4. ст.84 Земельного кодексу України встановлено, що землі під державними залізницями належать до земель державної власності.

Засновником АТ Українська залізниця є Держава Україна.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про залізничний транспорт землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України Про транспорт .

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Смуга відведення - це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв`язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо (частина 2 статті 6 Закону України Про залізничний транспорт у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України Про транспорт (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

Частиною першою статті 23 Закону України Про транспорт , яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001 року), встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Отже, згідно із зазначеним законодавством, земельна ділянка, відведена у 1959 році залізниці, належить до державної власності та перебуває у користуванні позивача.

На час відведення залізниці земельної ділянки чинним законодавством не передбачалось оформлення державних актів на землю, що і зумовило відсутність у позивача такого акту.

Наявність чи відсутність у позивача документів, які посвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.

Дану позицію викладено в постановах Верховного суду України від 30.09.2015 року по справі №926/11/14, від 16.09.15 року по справі №926/1017/14 та від 16.09.215 року по справі №926/1044/13.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За таких обставин, суд вважає, що позивач як користувач земельних ділянок має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів наявності дозвільної документації, як того вимагають положення ст. 16 Закону України Про рекламу , на розміщення вищевказаних рекламних конструкцій, а також згоди власника/уповноваженого ним органу на їх розміщення на земельній ділянці, що перебуває у користуванні залізниці, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем щодо розміщення спеціальних рекламних конструкцій на території земельної ділянки залізниці відсутні, дозволів відповідних органів на розміщення відповідачем рекламних конструкцій не надано.

Відповідачем не надано жодних допустимих та достовірних доказів наявності у нього права користування земельною ділянкою залізниці, тому позовна вимога про звільнення земельної ділянки шляхом знесення (демонтажу) рекламної конструкції підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4. п.1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір у сумі 2102,00 грн, слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 2, 12,-14, 73- 80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Семенка Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Акціонерного товариства Українська залізниця (03068, м.Київ, вул.Тверська, 5, код, 40075815), від імені якого діє Регіональна філія Львівська залізниця (79007, м.Львів, вул.Гоголя,1, код 40081195), в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень (76001,м.Івано-Франківськ, вул.Привокзальна,15, код 43188682), шляхом знесення (демонтажу) рекламної конструкції, що розміщена в межах смуги відведення залізниці на км.299+463м з правої сторони по ходу кілометра по вул.Героїв Небесної Сотні в смт.Глибока біля моста.

3. Стягнути з фізичну особу-підприємця Семенка Олега Олександровича АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі її регіональної філії Львівська залізниця 79007, м.Львів, вул.Гоголя, 1 код 40081195, 2102,00 грн судового збору.

4. Після набрання судового рішення законної сили видати наказ.

Повне судове рішення складено 08.10.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв