Рішення

від 21.07.2020 по справі 280/925/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 липня 2020 року 11:54Справа № 280/925/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача Каплунової С.М., Семко Г.М.

відповідача Одинець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський (далі - ОСББ Вільнянський , позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 29.01.2020 №ЗП 4046/574/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що оскаржену постанову від 29.01.2020 прийнято відповідачем в порушення строків, без попереднього повідомлення та без присутності керівника або представника позивача, а також без врахування та всупереч положенням постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.01.2020 по справі № 314/5856/19, що набрала законної сили 04 лютого 2020 року. Крім того, вважає, що оскаржена постанова від 29.01.2020 є цілком і повністю безпідставною, оскільки взагалі відсутня подія та склад правопорушення, оскільки трудових договорів між ОСББ Вільнянський та зазначеними в постанові особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) укладено не було, бо вони ніколи не були включені до штатного розпису ОСББ та на них не було покладено трудових обов`язків його працівників тощо, натомість, враховуючи положення чинного законодавства та нормативно-правових актів України, в ОСББ Вільнянський склались цивільно-правові відносини із вказаними особами, оскільки їх функції обмежувались виконанням конкретного завдання та вони отримували за результат визначену договором винагороду. Крім того, стверджує, що в оскарженій постанові від 29.01.2020 вказується на укладання щомісяця цивільно-правових договорів, але безпідставно не вказується жодного слова про період тривання цих договорів, протиправно оставляючи поза увагою те, що виконання конкретних видів завдань (прибирання на поверхах та бухгалтерський облік в онлайн-режимі) здійснювалось не на постійній основі, а лише у разі необхідності для виконання конкретних вказаних завдань: у разі відмови мешканців будинку дотримуватися графіку чергування щодо прибирання у місцях загального користування на поверхах (виходячи із рішення загальних зборів ОСББ Вільнянський . закріпленого в протоколі від 02.10.2016 № 5); у разі необхідності отримати допомогу фахівця в сфері бухгалтерського обліку в онлайн-режимі при складанні звітності (враховуючи текст наказу від 01.06.2017 № 15), та лише декілька днів на місяць, а в більшості випадків - взагалі один день на місяць, тобто, в прямій залежності від досягнення виконавцем результату, який і оплачувався на підставі відповідних актів виконаних робіт. Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 29.01.2020 №ЗП 4046/574/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Відповідно до ухвали суду від 12.02.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинити дію оскарженої постанови ГУ Держпраці у Запорізькій області від 29.01.2020 №ЗП 4046/574/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/925/20.

Ухвалою суду від 14.02.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою судді від 28.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 16 березня 2020 року.

16 березня 2020 року підготовче засідання по справі відкладене на 22 квітня 2020 року.

Відповідач позов не визнав, 07 квітня 2020 року на адресу суду надав відзив (вх. №16168), у якому вказує, що інспекційне відвідування позивача здійснено на підставі інформації отриманої із Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 30.08.2019 №12508-08 та 30.07.2019 №11261-08, у зв`язку із чим 27.11.2019 Головним управлінням видано наказ №2134 про проведення інспекційного відвідування ОСББ Вільнянський з питань додержання законодавства про працю у термін до 10.12.2019. господарської діяльності ). Так, інспектором праці Головного управління Єременко М.К. було проведено інспекційне відвідування позивача за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 10.12.2019 № ЗП 4046/574/АВ та містить детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму законодавства, а саме: порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України, зокрема особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 допущені до виконання роботи в ОСББ Вільнянський на підставі цивільно - правових угод замість трудових, тобто наявна фактична підміна трудових відносин цивільно-правовими. Пояснює, що перевіркою було встановлено, що договори, які укладав позивач є ідентичні, в договорах та в актах виконаних робіт не визначено коло обов`язків та об`єм роботи, роботи з прибирання приміщень та ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі носять систематичний характер праці, з правом Замовника контролювати стан виконання робіт, покладання на працівників матеріальної відповідальності, що відображає процес праці при трудових відносинах. Щодо посилання позивача на пропущення 45-денного строку розгляду справи стверджує, що початок обчислення строку розгляду справи розпочався не з 10.12.2019 (дата складення акту), як вказує позивач у позовній заяві, а з наступного дня після отримання уповноваженою посадовою особою документів, при цьому, уповноваженою посадовою особою отримано документи 16.12.2019, тобто початок перебігу строку - 17.12.2019. Стосовно твердження позивача щодо не притягнення його до відповідальності, враховуючи зміни до статті 265 КЗпП та їх зворотню дію у часі звертає увагу, що при розгляді справ про накладення штрафних санкцій відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП необхідно враховувати прийняте Конституційним Судом Рішення у справі № 1-7/99 від 09.02.1999, у якому суд дійшов висновку, що положення частини 1 статті 58 Конституції про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб. Тому притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини 2 статті 265 КЗпП, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування). Положення нової редакції статті 265 КЗпП щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Законом № 378-ІХ (після 2 лютого 2020 року). Також вважає, що рішення Вільнянського районного суду Запорізької області по справі № 314/5856/19 не можливо розглядати як преюдицію, оскільки місцевим судом не досліджувалися всі обставини справи, фактично не розглянуті всі матеріали перевірки ГУ Держпраці у Запорізькій області. Враховуючи вищевикладене, вказує, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України, прийняті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам закону, проведене інспекційне відвідування здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав об`єкта відвідування, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

14 квітня 2020 року представником позивача надано до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №17710), за змістом якого додатково враховуючи підстави звільнення від доказування, закріплені в частиною 6 статті 78 КАС України, просить під час розгляду справи врахувати викладене в постанові Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.01.2020 по справі № 314/5856/19, в т.ч. в розрізі преюдиціальних питань. Також зазначає, що відповідач на арк. 5 свого відзиву вказує на те, що зворотна дія в часі не розповсюджується на юридичні особи, але не враховує той факт, що ОСББ Вільнянський є неприбутковою організацією, а фактично житловим будинком, а тому і відповідати в цьому випадку фактично будуть саме мешканці будинку, тобто фізичні особи. Крім того, відповідач не повідомив позивача про точну дату та місце розгляду справи позивачем, чим безпідставно позбавив позивача можливості реалізувати його права, в т.ч. на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Наголошує на тому, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та позивачем склалися цивільно-правові відносини (припинені ще до проведення перевірки інспектором праці, але їх ніколи у встановленому порядку недійсними не визнавалося), які за своєю правовою природою виключають можливість існування трудових, а відтак відсутнє й будь-яке порушення в т.ч., яке полягало б у допущенні останніх до виконання обов`язків без оформлення трудових відносин, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги позивача.

Ухвалою суду від 27.04.2020 вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 27 травня 2020 року та відкласти підготовче засідання на 21 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 21.05.2020 підготовче засідання по справі відкладене на 04 червня 2020 року.

Представником відповідача подані суду додаткові пояснення від 23.04.2020 №08/01.3-12/291, у яких посилання позивача на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.01.2020 по справі №314/5856/19 в розрізі преюдиціальних питань вважає не коректним, оскільки норми ст. 265 КЗпП України та ст. 41 КУпАП різняться за видом відповідальності та суб`єктивною стороною: ст. 41 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, яка застосовується до посадової особи, в той же час ст. 265 КЗпП України передбачає фінансову відповідальність, яка застосовується до юридичної особи. Щодо позиції позивача з приводу строку розгляду справи зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509, справа розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою документів. Так, у повідомленні про розгляд справи (яке направлене на адресу позивача) чітко зазначено, що 16.12.2019 уповноваженою особою отримано акт перевірки, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю ОСББ Вільнянський , тобто початок 45-денного строку є 17.12.2019. Також, на думку представника відповідача, не зрозумілим є твердження позивача щодо не повідомлення про точну дату та місце розгляду справи, оскільки внесеними змінами згідно з Постановою КМУ №823 від 21.08.2019 до Порядку №509, об`єкт перевірки не викликається на певну дату та час, як це було передбачено у попередній редакції Порядку. Таким чином, вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В підготовчому засіданні 04 червня 2020 року судом закрито підготовче провадження та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день.

04 червня 2020 року у судовому розгляді справи оголошена перерва до 02 липня 2020 року.

02 липня 2020 року розгляд справи відкладений на 21 липня 2020 року

Представником позивача через канцелярію суду долучені до матеріалів справи клопотання та додаткові письмові пояснення позивача по справі (вх. №31510 від 09.07.2020), у яких щодо наданих документів зауважує, що між позивачем (замовником) та виконавцями (в залежності від відповідної цивільно-правої угоди) були укладені саме цивільно-правові договори, зазначені виконавці ніколи не входили до штату ОСББ Вільнянський та ніколи не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача (замовника). При цьому при проведенні перевірки інспектором праці відповідача - пояснення ним не відбиралися від виконавців по цивільно-правових угодах, опитування ним цих виконавців також не проводилося. Оплата винагороди за кожною угодою обумовлена конкретною сумою у твердій грошовій формі, що здійснювалась відповідно до Розділу 2 угод тільки на підставі Актів виконаних робіт підписаних замовником і виконавцем, що додатково підтверджується в т.ч. відповідними відомостями нарахування та виплати винагороди по ЦПД, що, як вже зазначалося, відмінні від відомостей нарахування та виплати заробітної плати. Додатково просить врахувати Звітність, подану до Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькі області про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018-2019 роки.

Під час судового розгляду справи представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в судовому засіданні 21 липня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСББ Вільнянський (код ЄДРПОУ 37997154) зареєстровано юридичною особою 16.01.2012 (Номер запису: 10831020000014759). Основним видом діяльності позивача є 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів.

У зв`язку з надходженням інформації із Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.08.2019 №12508-08 та 30.07.2019 №11261-08, ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ від 27.11.2019 №2134 про проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю у термін до 10.12.2019.

На підставі наказу відповідачем оформлено направлення від 02.12.2019 № 1238 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - порядок оформлення трудових відносин. Дата початку та дата закінчення заходу державного нагляду (контролю) з 03 грудня по 10 грудня 2019 року.

В період з 04.12.2019 з 14-00 по 10.12.2019 до 09-00 посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю.

04 грудня 2019 року позивачу було надано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), що підтверджується підписом уповноваженої особи ОСОБА_6 у його відповідній графі.

За результатами проведеної інспекційного відвідування складений відповідний акт від 10.12.2019 № ЗП4046/574/АВ, в якому зафіксовано порушення позивачем частини 3 статті 24, частини 4 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме виконавці з прибирання місць загального користування, прибирання на поверхах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та Виконавці з ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі ОСОБА_7 і ОСОБА_4 допущені до виконання роботи в ОСББ Вільнянський на підставі цивільно-правових угод замість трудових договорів, що не відповідає також пункту 16 Статуту ОСББ Вільнянський .

В ході інспекційного відвідування встановлено, що згідно з пунктом 16 Статуту ОСББ Вільнянський , зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради №6 від 12.01.2012, на виконання своїх повноважень голова правління, у тому числі наймає на роботу в Об`єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення (у тому числі фінансового характеру), видає обов`язкові для працівників Об`єднання накази у сфері трудових правовідносин, тобто в повноваження голови правління входить тільки оформлення трудових, а не інших відносин. Разом із тим, згідно з наданими документами укладені щомісячна однаково-ідентичні цивільно-правові угоди між ОСББ Вільнянський в якості Замовника та громадянкою ОСОБА_1 в якості Виконавця з січня по грудень 2018 року включно щодо прибирання в місцях загального користування; з січня по серпень 2019 року включно щомісячно щодо прибирання на поверхах. З вересня по листопад 2019 року включно укладені щомісячна однаково-ідентичні цивільно-правові угоди між ОСББ Вільнянський в якості Замовника та громадянкою ОСОБА_2 в якості Виконавця щодо прибирання на поверхах. За вказаними цивільно-правовими угодами складені акти виконаних робіт, щомісячно Виконавцем відповідно виплачувались і виплачується винагорода, яка вказана в актах виконаних робіт. Обов`язки Виконавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збігаються з колом обов`язків за посадою - робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями або прибиральник територій, що передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010 (код професії за КП 9162). Крім того, в цивільно-правових угодах і в актах виконаних робіт Виконавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визначено коло обов`язків і об`єм роботи, що підтверджує постійний контроль Замовником стану визначення і виконання робіт. Згідно з п.3.3 угод Виконавці несуть матеріальну відповідальність за втрату та пошкодження майна. Отже, виконання роботи Виконавцями з прибирання містять загального користування, прибирання на поверхах з урахуванням Класифікатора професій, систематичного характеру виконання роботи з правом Замовника здійснювати контроль стану визначення і виконання робіт, з покладенням на них матеріальної відповідальності відображає процес праці при трудових відносинах роботодавця і працівника, у тому числі і за наявної можливості внесення додаткових одиниць до штатного розпису на 2018-2019 роки.

Крім того, встановлено, що з січня по травень 2018 року укладені щомісячна однаково-ідентичні цивільно-правові угоди між ОСББ Вільнянський в якості Замовника та громадянкою ОСОБА_7 в якості Виконавця щодо виконання роботи з ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі. З червня 2018 року по листопад 2019 року укладені щомісячна однаково-ідентичні цивільно-правові угоди між ОСББ Вільнянський в якості Замовника та громадянкою ОСОБА_4 в якості Виконавця щодо виконання роботи з ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі. За вказаними цивільно-правовими угодами складені акти виконаних робіт, щомісячно Виконавцем відповідно виплачувались і виплачується винагорода, яка вказана в актах виконаних робіт. Коло обов`язків виконавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 збігаються з колом обов`язків за посадою бухгалтер, що також визначена Класифікатором професій ДК 003:2010 (код професії за КП-3433). Водночас, в цивільно-правових угодах і в актах виконаних робіт Виконавцям ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не визначено коло обов`язків і об`єм роботи, що підтверджує постійний контроль Замовником стану визначення і виконання робіт. Згідно з п.3.3 угод Виконавці несуть матеріальну відповідальність за втрату та пошкодження майна. Крім того, згідно з частиною 4 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб`єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності. Отже, виконання роботи Виконавцями з ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі, з урахуванням частини 4 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Класифікатора професій, систематичного характеру виконання роботи з правом Замовника здійснювати контроль стану визначення і виконання робіт, з покладенням на них матеріальної відповідальності відображає процес праці при трудових відносинах роботодавця і працівника, у тому числі і за наявної можливості внесення додаткових одиниць до штатного розпису на 2018-2019 роки.

10 грудня 2019 року інспектором праці складений протокол про адміністративне правопорушення №ЗП4046/574/АВ/П/ПТ стосовно голови правління ОСББ Вільнянський ОСОБА_8 , за змістом якого вказується, що під час виконання посадових обов`язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, за юридичною адресою: АДРЕСА_1 , остання допустила порушення законодавства про працю за період з січня 2019 року і по час інспекційного відвідування, які оформлені актом перевірки №ЗП4046/574/АВ від 10.12.2019, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

17 грудня 2019 року відповідачем листом №08/03.4-06/10978 повідомлено позивача, що 16.12.2019 уповноваженою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області одержано акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, і у відповідності до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509, розгляд справи про порушення законодавства про працю відбудиться у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів. Вказане повідомлення вручене поштою уповноваженому представнику позивача за довіреністю 27 грудня 2019 року, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту Укрпошти щодо поштового відправлення 6906704197366 та фіскальний чек від 17.12.2019.

Так, відповідно до постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.01.2020 по справі №314/5856/19 за результатами адміністративного матеріалу, який надійшов з ГУ Держпраці у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 , вирішено провадження по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 41 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

29 січня 2020 року заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області на підставі акту інспекційного відвідування від 10.12.2019 № ЗП4046/574/АВ щодо порушень позивачем вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктом 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, винесено постанову №ЗП 4046/574/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 500760,00 грн. Вказане рішення отримане позивачем 01 лютого 2020 року, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту Укрпошти щодо поштового відправлення 6909608499547 та не заперечується відповідачем.

Вважаючи прийняті за результатами інспекційного відвідування припис та постанову протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі -загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

ГУ Держпраці у Запорізькій області діє відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 (далі - Положення №84), у відповідності до пункту 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, повноваження Головного управління поширюються на територію Запорізької області.

У відповідності до підпункту 5 пункту 4 Положення № 84, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 08.09.2004 № 1985-IV та Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві від 08.09.2004 № 1986-IV.

Зазначені Конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України Про міжнародні договори України визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частинами 1, 4, 5 статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу другого частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823, наводиться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, відповідна інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Таким чином у відповідача були передбачені чинним законодавством підстави для винесення наказу від 27.11.2019 за №2134 Про проведення державного нагляду (контролю) та направлення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.12.2019 №1238, що саме позивачем не заперечується.

Пунктом 9 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктом 16 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (пункт 18 Порядку № 823).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

За встановлених обставин Акт інспекційного відвідування ОСББ Вільнянський №ЗП4046/574/АВ складено 10 грудня 2020 року та підписано уповноваженим представником позивача головою правління ОСОБА_8 у той самий день.

Відповідно до пункту 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Так, листом від 17.12.2019 №08/03.4-06/10978 відповідач повідомив позивача про отримання матеріалів перевірки 16 грудня 2019 року. Оскаржена постанова винесена29 січня 2020 року, тобто у межах 45-денного строку з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (пункт 10 Порядку № 509).

Таким чином, твердження позивача щодо неналежного повідомлення позивача про дату отримання документів та перевищення 45-денного строку для винесення постанови про накладення штрафу не знайшли своє підтвердження та спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Щодо правомірності винесення спірної постанови від 29.01.2020 №ЗП 4046/574/АВ/П/ПТ/ТД-ФС та накладення на позивача штрафу уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що посадові особи управління Держпраці мають право проводити позапланові перевірки суб`єктів господарювання на предмет дотримання порядку оформлення найманих працівників на роботу, та на підставі встановлених порушень накладати штрафи за порушення вимог трудового законодавства. При цьому, необхідною умовою для застосування відповідних санкцій є встановлення факту трудових відносин з суб`єктом господарювання, які не оформлені належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваної постанови є висновок ГУ Держпраці у Запорізький області, що позивачем в порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України 4 (чотирьох) працівників допущено до роботи на підставі цивільно-правових угод замість укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а саме виконавці з прибирання місць загального користування, прибирання на поверхах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та Виконавці з ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі ОСОБА_7 і ОСОБА_4 .

Суд не погоджується з висновком контролюючого органу щодо допуску позивачем до роботи працівників до роботи без укладення з ними трудового договору, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із частиною 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

При цьому приписами частини 1 статті 327 Цивільного кодексу України визначено, що у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, у разі виконання робіт чи надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про виконання робіт чи надання послуг, тобто, цивільно-правового договору, трудові відносини не виникають.

Цивільно-правовим договором є договір, який регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Договором, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення їх правовідносин. Окремо слід зазначити, що чинне законодавство окремо не встановлює критеріїв та ознак за яких розмежовуються трудові і цивільно-правові правовідносини.

Приписами статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСББ Вільнянський (Замовником) та виконавцями (в залежності від відповідної цивільно- правої угоди - із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) були укладені цивільно-правові договори, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Предметом укладених угод, викладеним у Розділі 1 відповідних угод, є фактично зобов`язання виконавця (в залежності від угоди - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) виконати замовнику роботи (надати послуги) з ведення бухгалтерського обліку в онлайн-режимі при складанні звітності або зобов`язання виконавця (в залежності від угоди - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) виконати замовнику роботи (надати послуги) з прибирання у місцях загального користування на поверхах, у разі відмови мешканців будинку дотримуватися графіку чергування.

Згідно із п. 1.3 вказаних угод Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу. Розділом 2 угод передбачено розмір та порядок оплати послуг виконавця - винагороди. Так, у відповідності до пункту 2.3 виплата винагороди Виконавцеві Замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 7.2. цих угод на Виконавця не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку Замовника. Виконавець самостійно й на власний ризик організує виконання цього договору у відповідності до його умов та вимог цивільного законодавства.

Розділом 9 визначається термін дії угод. Так, в кожній укладеній цивільно-правовій угоді зазначено конкретний період протягом яких виконавець брав на себе обов`язки надати певні послуги, при цьому, вказаний період не відповідає календарному місяцю, як стверджує відповідач, укладення кожного наступного договору не було систематизовано, а залежало виключно від волевиявлення обох сторін.

Так, до матеріалів справи позивачем також було долучено Акти Приймання-передачі виконаних робіт, у яких зазначено конкретні роботи (послуги), які надані згідно з цивільно-правового договору.

Тобто, посилаючись на укладання щомісяця цивільно-правових договорів, відповідач безпідставно не вказує про період тривання цих договорів, залишаючи поза увагою те, що виконання конкретних видів завдань (прибирання на поверхах і місцях загального користування, бухгалтерський облік в онлайн-режимі) здійснювалось Виконавцями не на постійній основі, а як пояснив позивач, лише у разі необхідності для виконання конкретних вказаних завдань: у разі відмови мешканців будинку дотримуватися графіку чергування щодо прибирання у місцях загального користування на поверхах (виходячи із рішення загальних зборів ОСББ Вільнянський , закріпленого в протоколі від 02.10.2016 № 5, великих обсягів площі будинку, яка потребує прибирання); у разі необхідності отримати допомогу фахівця в сфері бухгалтерського обліку в онлайн-режимі при складанні звітності (враховуючи наказ від 01.06.2017 № 15), та лише декілька днів на місяць, а в більшості випадків - взагалі один день на місяць, тобто, в прямій залежності від досягнення виконавцем результату, який і оплачувався на підставі відповідних актів виконаних робіт.

При ухваленні рішення судом враховані також долучені до матеріалів справи позивачем відомості нарахування та виплати винагороди по цивільно-правовим угодам із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (які надавалися інспектору праці під час здійснення ним перевірки), та які відрізняються від відомостей нарахування та виплати заробітної плати штатним працівникам голові правління ОСОБА_8 та прибиральниці ОСОБА_9 , а також Роздруківки Звітності до Вільнянської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькі області про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018-2019 роки з електронного кабінету платника ОСББ Вільнянський , які підтверджують сплату позивачем податку із сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб.

На думку суду, є помилковим посилання представника відповідача на Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в розрізі неприпустимості укладення подібних ЦПД, оскільки в абзацом 5 частини 4 статті 8 цього Закону передбачена можливість самостійного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства, що і здійснювалося особисто головою правління ОСББ Вільнянський , яка має виключне право підпису таких документів, що, в свою чергу, не забороняє голові правління отримувати, при цьому, допомогу від фахівців, тобто, яка фактично носять консультаційний характер, в т.ч. в сфері бухгалтерського обліку та складання звітності.

Суд зазначає, що виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Слід зауважити, що чинне законодавство не забороняє включати до цивільно-правових договорів використання Виконавцем матеріалів, обладнання і устаткування замовника та повернення залишків Замовнику.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 при виконанні умов Договорів, як особи, що працюють згідно з цивільно-правовим договором на відміну від працівників, які виконують роботу відповідно до трудового договору не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно виконували роботи на власний страх та ризик, оскільки результат виконаних робіт, їх повнота та якість була предметом цивільно-правових Договорів, що саме останніми було підтверджено в ході їх допиту під час судового засідання.

Виконавці повинні були виконати індивідуально-визначений обсяг робіт за завданнями Замовника, за результатами яких, оформлено акти виконаних робіт. Сторони не мали жодних претензій, оплата за виконані роботи була проведена у відповідному розмірі.

Судом встановлено, що в цивільно-правових Договорах зазначено, які саме послуги повинен надати "Виконавець" "Замовнику" без підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку.

При цьому, судом враховано також, що в ході проведення перевірки інспектором праці пояснення від виконавців по цивільно-правових угодах не відбиралися, опитування відповідачем цих осіб також не проводилося.

З огляду на вказане, відповідачем не доведено факт прийняття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку, постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 містять ознаки трудового договору.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що за своїм змістом, укладені з фізичними особами Договори про надання послуг є цивільно-правовими договорами. Суду не надано доказів про визнання вказаних Договорів недійсними, удаваними чи неукладеними та існування законодавчо визначеної заборони позивачу укладати зазначені договори.

Окрім того, суд зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання, вправі на власний розсуд організовувати виконання завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов`язуючи позивача укласти трудові договори, відповідач не врахував, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб`єкта господарювання. В свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між позивачем та фізичною особою зумовлені волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості на врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує також наступне.

Судом встановлено, що відносно керівника позивача також було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗП4046/574/АВ/П/ПТ від 10.12.2019 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також КУпАП. Відповідно до частини 3 статті 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 КЗпП України і частиною 3 статті 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною 2 статтею 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.01.2020 по справі №314/5856/19, провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП (міститься в ЄДРСР за № 87313264).

Вказаною постановою зокрема встановлено, що між ОСОБА_8 як головою правління ОСББ Вільнянський та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 склалися цивільно-правові відносини, які за своєю правовою природою виключають можливість існування трудових, а відтак порушення, яке полягало у допущенні останніх до виконання обов`язків без оформлення трудових відносин, не знайшло свого підтвердження.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_8 як головою правління ОСББ Вільнянський не порушено вимог законодавства про працю та про охорону праці, цивільно-правові договори укладені з дотриманням норм Цивільного кодексу України та не суперечать чинному законодавству України.

Приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_8 , які підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, цивільно-правовими договорами та актами прийому наданих послуг, які в сукупності з поясненнями спростовують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення факти щодо допуску до роботи працівників без укладення трудових договорів, а відтак і недоведеність фактичного допуску останніх до роботи без оформлення трудового договору.

Таким чином, вказаним судовим рішенням встановлено відсутність в діях ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП.

Відповідно до частин 4, 6 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Це рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи. Преюдиція - це обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Разом з тим, якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Суд вважає, що встановлені постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.01.2020 по справі №314/5856/19 обставини є тотожними щодо обставин, які досліджені в даній справі, а відтак обставини, що встановлені вказаною постановою мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем трудового законодавства, зроблені відповідачем в Акті інспекційного відвідування, є необґрунтованими та недоведеними, а спірна постанова контролюючого органу, прийнята відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 7511,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №601 від 22.02.2020. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.01.2020 №ЗП 4046/574/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7511 (сім тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 40 копійок присудити на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 34-А, код ЄДРПОУ 37997154) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 08.10.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко