Рішення

від 30.09.2020 по справі 320/4290/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року справа №320/4290/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Приватного підприємства "Арлам" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Приватного підприємства "Арлам", в якому позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.07.2020 №б/н (а.с. 33-34), просить суд стягнути з рахунків ПП "Арлам" (код ЄДРПОУ 31936604) у банках, що обслуговують боржника - 3200,00 грн., в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 3200,00 грн, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідно до податкового повідомлення-рішення форми С від 28.08.2017 №0004734001 на суму 10000,00 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи боржника з врахуванням часткової сплати становить 3200,00 грн. На підставі наведеного позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №320/4290/20 без проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції, копію ухвали суду 26.05.2020 було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі "Судові виклики та повідомлення про прийняті рішення" Київського окружного адміністративного суду (за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/sudovi_vukluku_ta_povidomlenja/).

Проте на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Арлам" (ідентифікаційний код 31936604, місцезнаходження: 08351, Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Вітчизняна, буд. 11 Д) зареєстровано як юридична особа 23.04.2002, номер запису 13301200000001610, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з даними ІД Податковий блок Приватне підприємство "Арлам" з 23.04.2002 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області (Бориспільське управління, Бориспільська державна податкова інспекція (Бориспільський район) за номером державної реєстрації 248 (а.с.6).

Згідно з довідкою про наявний борг з податків і зборів, збір за якими контролюється Головним управлінням ДПС у Київській області, станом на 20.07.2020 Приватне підприємство "Арлам" має податковий борг в рамках позовних вимог в розмірі 3200,00 грн. (а.с.35).

Як вбачається з матеріалів справи, даний борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, що виникли на підставі нарахованих штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюну на суму 10000,00 грн., та з урахуванням часткової сплати становить 3200,00 грн.

Так, судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу №1370 від 27.07.2017 та направлень на перевірку №830, №831 від 09.08.2017, проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину, розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, що належать суб`єкту господарської діяльності Приватному підприємству Арлам .

За результатами фактичної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 10.08.2017 №399/10-Зв 40/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та вимоги статті 18 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.14-16).

Так, в акті від 10.08.2017 №399/10-Зв 40/ НОМЕР_1 зафіксовано факт роздрібної торгівлі пляшки горілки Перепілка виробництва ТОВ Національна горілчана компанія , 40% об., 1,0 л по ціні 100,60 грн., що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій (139,56 грн.).

За результатами розгляду акту перевірки від 10.08.2017 №399/10-Зв 40/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 28.08.2017 №0004734001, яким на підставі абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн (а.с. 11).

Податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій від 28.08.2017 №0004734001 направлено на адресу відповідача та отримане представником ПП Арлам 31.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0302001310760 (а.с. 13).

Суд зазначає, що відповідачем частково погашено суму штрафних санкцій, визначених вищенаведеним рішенням в розмірі 6800,00 грн., у зв`язку із наведеним, несплаченими зобов`язаннями за податковим повідомленням-рішенням про застосування фінансових санкцій є сума 3200,00 грн., що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника, код класифікації доходів бюджету 21081500 (адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та т тютюну) Приватного підприємства Арлам (а.с.36).

Відтак сума податкового боргу у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, що виникли на підставі нарахованих штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв і тютюну ПП Арлам складає 3200,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюдже;тів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, на позивача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №481/95-ВР), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно зі ст. 18 №481/95-ВР, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (далі - Постанова № 957).

Постановою №957 визначено, що мінімальна ціна за 1 л 100% спирту становить - 348,90 грн.

Так, Постановою №957 визначено ціну щодо горілки та лікеро-горілчаних виробів (2208 60-2208 90) з 40% за 1 л - 139,56 грн. (348,90 х40:100).

При цьому, перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі пляшки горілки Перепілка виробництва ТОВ Національна горілчана компанія , 40% об., 1,0 л за ціною 100,60 грн., що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій (139,56 грн.).

З викладеного вбачається, що ціна на алкогольний напій - горілку встановлена відповідачем без урахування установленого Постановою №957 розміру мінімальних роздрібних цін.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

У зв`язку з тим, що актом перевірки від 10.08.2017 №399/10-Зв 40/ НОМЕР_1 зафіксовано факт роздрібної торгівлі відповідачем алкогольним напоєм - горілкою, 40% об., 1,0 л за ціною 100,60 грн., що нижче за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такий напій, а тому суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства позивачем вірно застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10000,00 грн.

Оскільки, відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була застосована процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення про застосування фінансових санкцій форми С від 28.08.2017 № 0004734001, а також у зв`язку з частковою сплатою штрафних санкцій відповідачем у розмірі 6800,00 грн., суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в розмірі 10000,00 грн., є узгодженими та мають статус податкового боргу.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову вимогу форми "Ю" від 12.10.2017 за №18624-17 на суму 10000,00 грн. (а.с.18), яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим ідентифікатором №0830101440241 та вручена представнику відповідача 21.10.2017 (а.с. 19).

На час розгляду справи податкова вимога не оскаржена та не відкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми С про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.2017 № 0004734001, що є предметом стягнення або спростування його наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в сумі 3200,00 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку грошового зобов`язання за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 3200,00 грн.

У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Арлам" (ідентифікаційний код 31936604, місцезнаходження: 08351, Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Вітчизняна, буд. 11 Д) 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу за штрафними санкціями за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 30.09.2020.

Суддя Кушнова А.О.