Рішення

від 07.10.2020 по справі 420/4592/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4592/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у якому позивачі просять суд:

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 30.01.2020 року № 15-1444/13-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5742 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 30.01.2020 року № 15-1420/13-20-СГ про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,900 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 29.01.2020 року № 15-1369/13-20-СГ про відмову ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5758 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5742 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5120884600:01:002:0253;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеської області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,900 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5120884600:01:002:0254;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеської області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5758 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5120884600:01:002:0252;

встановити судовий контроль та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання ним законної сили;

стягнути з відповідача на користь позивачів сплачений судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 17.12.2019 року вона - ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 6,5742 га із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120884600:01:002:0253. До поданої заяви ОСОБА_1 додала: копію паспорта громадянина України; копію ідентифікаційного коду; копію Витягу з ЄДРЮ осіб, ФОП та громадських формувань; договір оренди земельної ділянки; довідку Монашівської сільської ради про середню долю частки (пай); згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки; копію довідки Монашівської сільської ради щодо погодження передачі земельної ділянки у власність; копію викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки та довідку про трудову діяльність.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 17.12.2019 року вона - ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 6,900 га із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120884600:01:002:0254. До поданої заяви ОСОБА_2 додала: копію паспорта громадянина України; копію ідентифікаційного коду; копію Витягу з ЄДРЮ осіб, ФОП та громадських формувань; договір оренди земельної ділянки; довідку Монашівської сільської ради про середню долю частки (пай); згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки; копію довідки Монашівської сільської ради щодо погодження передачі земельної ділянки у власність; копію викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки та довідку про трудову діяльність.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 17.12.2019 року він - ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 6,5758 га із земель сільськогосподарського призначення,яка розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120884600:01:002:0252. До поданої заяви ОСОБА_3 додав: копію паспорта громадянина України; копію ідентифікаційного коду; копію Витягу з ЄДРЮ осіб, ФОП та громадських формувань; договір оренди земельної ділянки; довідку Монашівської сільської ради про середню долю частки (пай); згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки; копію довідки Монашівської сільської ради щодо погодження передачі земельної ділянки у власність; копію викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки та довідку про трудову діяльність.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.01.2020 року №15-1444/13-20-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6, 5742 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.01.2020 року №15-1420/13-20-СГ відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6, 900 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.01.2020 року №15-1369/13-20-СГ відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6, 5758 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства з підстав: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позивачі звернулися до суду з даним позовом, оскільки вважають, що Накази Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.01.2020 року №15-1444/13-20-СГ, від 30.01.2020 року №15-1420/13-20-СГ, від 29.01.2020 року №15-1369/13-20-СГ є протиправними та такими, які підлягають скасуванню, з наступних підстав.

Згідно Договору на право тимчасового користування землею від 26.12.2001 року Селянське (фермерське) господарство ТАТЬЯНА прийняло в оренду в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва загальною площею 47,7870 га, яка розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 16.02.2005 року, Селянське (фермерське) господарство ТАТЬЯНА прийняло в оренду у строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва загальною площею 12,00 га, яка розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Заявою від 06.09.2019 року, Селянське (фермерське) господарство ТАТЬЯНА надало згоду на вилучення земельних ділянок з передачею їх у власність, а саме:

ОСОБА_1 , площею 6,5742 га - кадастровий номер 5120884600:01:002:0253;

ОСОБА_2 , площею 6,900 га - кадастровий номер 5120884600:01:002:0254;

ОСОБА_3 , площею 6,5758 га - кадастровий номер 5120884600:01:002:0252.

Також позивачі зазначили, що Монашівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області погодила передачу земельних ділянок площею 6,5742 га, 6,900 га, 6,5758 га у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За таких обставин, позивачі вважають відмову відповідача у наданні кожному з них дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва протиправною, посилаючись, зокрема, на те, що статтею 122 Земельного кодексу України не передбачено такої відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як-то зазначено у спірних наказах.

На переконання позивачів, вони мають право на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.

На підтвердження цих обставин та в обґрунтування своїх доводів, позивачами надано до суду копії належним чином засвідчених письмових доказів, а саме: заяв до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30.01.2020 року №15-1444/13-20-СГ, від 30.01.2020 року №15-1420/13-20-СГ, від 29.01.2020 року №15-1369/13-20-СГ; паспорту громадянина України та картки фізичної особи-платника податків; Статут селянського (фермерського) господарства Тетяна ; Договору на право тимчасового користування землею від 26.12.2001 року, укладеного між Монашівською сільською радою та селянським (фермерським) господарством Тетяна ; Договору оренди земельної ділянки від 16.02.2005 року, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ФГ Тетяна з додатковими угодами; Довідки Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 21.08.2019 року № 02-19/221 про розмір середньої частки паю; копії нотаріальною засвідченої Заяви ФГ Тетяна від 06.09.2019 року про надання згоди на перечу земельних ділянок у власність; довідки Монашівської сільської ради від 04.09.2019 року № 02-19/227 щодо погодження передачі земельної ділянки у власність; викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки (а.с. 8-52).

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України.

Ухвалою від 03 червня 2020 року суд витребував від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів щодо розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) для долучення до матеріалів справи.

13 липня 2020 року відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з додатковими доказами, у т.ч. витребуваними судом.

Відповідно до відзиву, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що земельні ділянки на які претендують позивачі знаходяться у користуванні СФГ Татяна на підставі договору на право тимчасового користування землею та голова СФГ не звертався до Головного управління із запитом щодо розірвання договорів оренди, тому, на думку відповідача, відсутні підстави для вилучення запитуваних земельних ділянок позивачами з подальшим наданням дозволів на розробку проекту землеустрою.

За інформацією Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгороді-Дністровському вбачається, що:

земельні ділянки, на які претендують Позивачі, площею 6,5758 га, та 6,5742 га, з кадастровими номерами 5120884600:01:002:0252, 5120884600:01:002:0253, знаходяться в користуванні СФГ Татьяна на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрованого Монашівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області від 28.12.2001 за № 27. Строк дії договору до 01.06.2026;

земельна ділянка площею 6,9000 га, з кадастровим номером 5120884600:01:002:0254, знаходиться в користуванні СФГ Татьяна на підставі договору оренди землі, зареєстрованого Одеською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру від 16.02.2005 за № 040551500003. Строк дії договору до 01.06.2030.

Відповідно до вищезазначених договорів вони припиняються шляхом розірвання за взаємною згодою сторін.

Отже, посилаючись на те, що вищезазначені договори є чинними, відповідач вважає, що відсутні підстави для вилучення запитуваних земельних ділянок позивачами з подальшим наданням їм дозволу на розробку проекту землеустрою.

З урахуванням наведеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким, зокрема, розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.

Відповідно п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

17 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, яким, відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» , передбачено що, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

07 серпня 2020 року сплинули строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Інші заяви по суті справи (окрім позовної заяви на відзиву) справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Враховуючи переривання перебігу процесуальних строків в період з 02 квітня 2020 року по 07 серпня 2020 року, суд вирішує справу 07 жовтня 2020 року, відповідно до ст. 258 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження та наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 направила на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеської області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 6,5742 га, із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120884600:01:002:0253.

Відповідно до матеріалів справи, 17 грудня 2019 року ОСОБА_2 направила на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеської області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 6,9000 га, із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120884600:01:002:0254.

Відповідно до матеріалів справи, 17 грудня 2019 року ОСОБА_3 направив на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеської області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 6,5758 га, із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120884600:01:002:0252.

Разом з заявами були подані додатки: копії паспорту та картки платників податків, копії Витягу з ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань, довідки Монашівської сільської ради про середню долю частки (пай), згоду СФГ Татьяна на вилучення земельної ділянки, копії довідки Монашівської сільської ради щодо погодження передачі земельної ділянки у власність, копії викопіювання зі схеми розташування земельної ділянки, довідки про трудову діяльність, договір оренди.

За результатом розгляду цих заяв:

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 30 січня 2020 року № 15-1444/13-20-СГ, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстави знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 30 січня 2020 року № 15-1420/13-20-СГ, ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстави знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 29 січня 2020 року № 15-1369/13-20-СГ, ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстави знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, згідно поданих заяв, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право власності на землю гарантується частиною другої статті 14 Конституції України. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 цієї статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

У відповідності з приписами ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду поданих позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовними площами 6,5742 га, 6,9000 га, 6, 5758 га відповідно, які розташовані на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастрові номера 512088600:01:002:0253, 512088600:01:002:0254, 512088600:01:002:0252 відповідно, Наказами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 січня 2020 року № 15-1444/13-20-СГ, від 30 січня 2020 року № 15-1420/13-20-СГ, від 29 січня 2020 року № 15-1369/13-20-СГ, позивачам по суті було відмовлено в наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Надаючи оцінку правомірності Наказам Головного управління Держгеокадастру в Одеськії області від 30 січня 2020 року № 15-1444/13-20-СГ, від 30 січня 2020 року № 15-1420/13-20-СГ, від 29 січня 2020 року № 15-1369/13-20-СГ, суд зазначає наступне.

На підставі Довідки Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 21.08.2019 року № 02-19/221 про розмір середньої частки паю, судом встановлено, що середня частка паю КСП Нива на території Монашівської сільської ради складає 6, 9 га.

Отже, позивачі звернулись за отриманням дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення фермерського господарства з дотриманням вимог пп. а ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України щодо норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем, з урахуванням зазначених вище норм Земельного кодексу України, подано відповідні документи для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.

Згідно вимог ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою приймає одне з двох рішень: надати дозвіл дозволу на розробку проекту землеустрою або відмовити у наданні цього дозволу.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118).

Приписами ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість, підстава, на яку посилається Відповідач - знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не входить до вичерпного переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, врегульованим Земельним кодексом України, та не відповідає процедурі одержання безоплатно у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації на підставі проекту землеустрою.

Так, відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч. 7).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9).

Таким чином, послідовність етапів безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами не передбачає прийняття рішення про відмову в наданні земельної ділянки на стадії розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Крім того, відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом) та письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду.

Рішення про затвердження проекту, як один з етапів процедури відведення земельної ділянки, є одночасно рішенням про передачу зазначеної земельної ділянку у власність чи у користування.

Водночас, згідно з статтею 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно з положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Зазначену правову позицію сформульовано в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

У частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: прийняти рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу (якщо для цього є передбачені законом підстави).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду заяв позивачів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, відповідачем прийняті рішення, які не відповідають ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки ст. 118 Земельного кодексу України не передбачено таких підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на якій відповідач послався в оскаржених наказах, а саме: знаходження земельної ділянки у користуванні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Відтак, суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідача не відповідають приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, яка вимагає від суб`єктів владних повноважень прийняття рішень, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд також виходить із того, що в Наказах відповідача не вказано про невідповідність клопотання позивачів вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, яка визначає зміст такого клопотання (у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки).

Як вже було зазначено, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельний кодекс України встановлює, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Від перевірки цих підстав залежить рішення органу, що уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд вважає, що порушене право позивачів щодо отримання необґрунтованої відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути: заяву ОСОБА_1 про наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5742 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,900 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5758 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, - з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

Також в прохальній частині позову заявлено про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням обставин справи, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача подати в 30-денний строк з моменту набрання цим рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивачів у розмірі 420, 40 грн. кожному (840,80/2, де 840, 80 - ставка судового збору сплачена кожним з позивачів за звернення до суду із цим позовом окремим платіжним документом).

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 120, 139, 194, 243-246, 250, 255, 258, 262, 295, 297, п. 3 розд. VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання неправомірними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 29 січня 2020 року № 15-1369/13-20-С Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 30 січня 2020 року № 15-1444/13-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 30 січня 2020 року № 15-1420/13-20-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5742 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, - з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,900 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, - з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Монашівської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту), розмір земельної ділянки 6,5758 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, - з урахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39765871; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39765871; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39765871; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язавши Головне управління Держгеокадастру в Одеської області подати до суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Позивач - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).

Позивач - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39765871; 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя О.В. Глуханчук

.