Рішення

від 08.10.2020 по справі 440/3610/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3610/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3610/20 за позовом ОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2020 року ОСОБА_1 та його представник адвокат Борзовець О.В. звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (надалі - відповідач, Великосорочинська сільська рада), в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.04.2020 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради та зобов`язати відповідача надати такий дозвіл згідно з його зверненням від 07.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог заявники вказують на неправомірну, як на їх думку, поведінку відповідача, що перешкоджає в реалізації гарантованого державою права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

24.07.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну сторони відповідача у зв`язку з помилкою позивача у написанні ідентифікаційного коду юридичної особи, яке задоволенню не підлягає, оскільки фактичної заміни сторони не відбулося. Натомість має місце лише описка позивача в частині зазначення коду ЄДРПОУ Великосорочинської сільської ради, яку суд приймає до уваги.

14.08.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5323285600:00:001:0107 на території Великосорочинської сільської ради включена до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги (у формі аукціону). У зв`язку з цим та з посиланням на приписи ст. 136 Земельного кодексу України відповідач стверджує, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с. 28-31).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Повний текст судового рішення складений після виходу з відпустки судді головуючого у даній справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

07.02.2020 позивач звернувся до Великосорочинської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Великосорочинської сільської ради за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 5) (а.с. 32). До заяви позивач додав копії паспорта та ідентифікаційного номера, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місця розташування земельної ділянки.

Рішенням п`ятдесят шостої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільради від 13.04.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок" ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав включення обраної ним земельної ділянки до переліку земельних ділянок призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону (а.с. 39-40).

Позивач, не погодившись із правомірністю прийнятого щодо нього рішення, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Як встановлено судом, 13.04.2020 рішенням 56 сесії сьомого скликання Великосорочинської сільради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок" відмовлено, крім інших, гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради у зв`язку із включенням обраної ним земельної ділянки до переліку земельних ділянок призначених для продажу на земельних торгах (у формі аукціону).

У зв`язку з цим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено перелік земельних ділянок, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

При цьому частиною третьою статті 136 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 08.11.2019 у справі №420/914/19.

Зі змісту спірного рішення суд встановив, що позивач просить надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5323285600:00:001:0107.

Відповідач стверджує, що спірна земельна ділянка площею 10,5096 га з кадастровим номером 5323285600:00:001:0107 включена до переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах (у формі аукціону), а тому існує об`єктивна обставина, яка відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, є перешкодою для задоволення клопотання заявниці.

Перевіряючи вищенаведену обставину, суд з`ясував, що, 19.02.2020 на 55 сесії сьомого скликання Великосорочинська сільська рада прийняла рішення, яким з метою підготовки документації до земельних торгів і визначення цільового призначення земельної ділянки, вирішено надати дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,5096 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0107 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (сіножаті) не наданих у власність чи користування, розташованої за межами населених пунктів на території Великосорочинської сільради, з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону, із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 38).

Таким чином, вищевказаним рішенням від 19.02.2020 лише надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,5096 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0107, а не затверджено перелік вільних ділянок, які можуть бути виставлені на торги.

На переконання суду, саме лише планування суб`єктом владних повноважень у майбутньому передати земельну ділянку в оренду в порядку аукціону без винесення рішення про її включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продано на земельних торгах, не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідачем не надано суду ані рішення сільської ради щодо визначення спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення (сіножаті), право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), ані доказів включення її до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продано на земельних торгах.

Таким чином, відповідач не довів перед судом правомірності своєї відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з чим рішення 56 сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради від 13.04.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою підлягає скасуванню як протиправне.

При цьому вимога позивача про зобов`язання відповідача надати саме дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволеною бути не може, оскільки суд не може досліджувати інших обставин, що можуть бути перешкодою у наданні такого дозволу, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

Належним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2020.

Відтак позов належить задовольнити частково.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частинами першою та третьою статті 132 цього Кодексу передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, четвертої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частин сьомої та дев`ятої статті 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представництво інтересів позивача у цій справі здійснювалося адвокатом Борзовцем О.В., який на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 26.03.2019 №5 отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

26.06.2020 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Борзовцем О.В. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №11, за умовами якого юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в розмірі 7000,00 грн (а.с.17-18).

Предметом вказаного договору є зобов`язання адвоката надавати юридичну допомогу щодо оскарження рішення Великосорочинської сільської ради від 13.04.2020 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Позивачем до суду надано акт прийому-передачі виконаних робіт від 06.07.2020 на загальну суму 7000,00 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), розрахунок надання правової допомоги від 17.06.2020 в сумі 7000,00 грн, квитанцію про оплату гонорару від 22.06.2020 №01 в сумі 7000,00 грн (а.с. 19, 16, 9).

В акті прийому-передачі виконаних робіт за договором №11 від 26.06.2020 зазначено про виконання адвокатом таких робіт (послуг): юридичні консультації щодо суті спірних правовідносин в межах розгляду справи - 3 години, вартість 1500,00 грн, попереднє опрацювання матеріалів, аналіз оспорюваного рішення, опрацювання нормативної бази, аналіз юридичного конфлікту, вироблення стратегії ведення справи - 4 години, вартість 2000,00 грн, підготовка процесуальних документів - 7 годин, вартість - 3500,00 грн, всього - 14 годин, загальна вартість 7000,00 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Послуги, надані адвокатом за актом прийому-передачі виконаних робіт від 06.07.2020 (а.с. 19), суд, враховуючи незначну складність цієї справи та напрацювання сталої судової практики з питання вирішення подібних спорів, оцінює в 1000,00 грн.

Таким чином, розподілу підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн.

Крім того, позивач поніс витрати зі сплати судового збору за подання цього позову 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 06.04.2020 (а.с. 8).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (площа Гоголя, 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, 37645, код ЄДРПОУ 04383682) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят шостої сесії сьомого скликання Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 13.04.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Зобов`язати Великосорочинську сільську раду Миргородського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2020 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, з урахуванням висновків сформульованих судом у даному рішенні.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (площа Гоголя, буд. 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 24832716) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп та частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 500 (п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун