Ухвала

від 08.10.2020 по справі 580/4331/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2020 року справа № 580/4331/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства Скоромний К.О. про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

05.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Державної служби геології та надр України (03057, м.Київ, вул.Антона Цедіка, буд.16; код ЄДРПОУ 37536031) (далі - позивач) до Приватного підприємства Скоромний К.О. (20505, Черкаська обл., Катеринопільський р-н., смт.Єрки, вул.Сінна, буд.22; код ЄДРПОУ 33435713) (далі - відповідач) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 14.01.2013 №5700, наданого відповідачу.

Додатково просив:

поновити процесуальний строк на звернення до суду, пропущений із-за виявлення у головного спеціаліста відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах Юридичного департаменту відповідача збудника РНК, що підтверджується протоколом випробування від 31.08.2020 №069858 ДУ Київського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України;

справу розглядати в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Суд встановив, що позивач, звертаючись до суду, порушив вимоги ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якою у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав , що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд врахував, що позивач в позовній заяві строк звернення до суду відраховує з 04.06.2020, тобто з моменту отримання ним листа-повідомлення відповідача від 22.05.2020 про надання часу на виправлення недоліків та зупинення дії вказаного дозволу без його анулювання. Жодного рішення з приводу анулювання вказаного дозволу позивачу відовідач не приймав. Натомість виносив припис від 24.09.2019 №59/57/00-Ч відповідачу щодо усунення виявлених порушень його дії.

Отже, тримісячний термін для звернення до суду позивачу закінчився 04.09.2020. Позивач здав у поштове відділення матеріали вищевказаного позову 02.10.2020, що підтверджується даними сайту Укрпошти за номером трекінгу 0315804151290, зазначеному у конверті від позивача. Тобто зі спливом майже місячного терміну.

Наведені позивачем доводи щодо хвороби працівника його юридичного департаменту стосуються обставин, які виникли 31.08.2020, та не підтверджують об`єктивної неможливості позивача, як суб`єкта владних повноважень, штатна чисельність якого перевищує одну особу, для своєчасного звернення до суду.

Тому клопотання про поновлення строку на звернення до суду не є достатньо обгрунтованим і сукупністю достатніх доказів не підтверджене.

Водночас для забезпечення об`єктивного вирішення питання своєчасності звернення позивача до суду, суд дійшов висновку надати позивачу строк для надання належних і достатніх доказів щодо пропущення тримісячного строку на звернення до суду з поважних причин.

Тому позивач має надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду та надати докази неможливості своєчасно звернутися з позовом за перід з 05.09.2020 до 02.10.2020.

Крім того, складаючи позовну заяву не було враховано вимоги п.4 ч.5 ст.160 КАС України, згідно з яким позивач повинен у позовній заяві викласти зміст позовних вимог і обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України від 13.08.2020 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон України №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища .

Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру регулюються ст.4-1 Законом України від 03.07.2020 №2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон України №2806-IV).

Так згідно з ч.7 ст.4-1 Закону України №2806-IV дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав :

звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав :

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюється Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (далі - Порядок №615).

Відповідно до п.2 Порядку №615 встановлено дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Згідно з п.22 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .

Вимоги пунктів 21 і 22 цього Порядку не застосовуються до користувачів надр, яким надано дозвіл на підставі підпункту 10 пункту 8 цього Порядку за угодою про розподіл продукції. У такому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою.

Право користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено Кабінетом Міністрів України у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей або довкіллю в порядку, передбаченому такою угодою.

Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, у тому числі пов`язані з припиненням (зупиненням чи обмеженням) права користування надрами, встановлюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про угоди про розподіл продукції» та відповідною угодою про розподіл продукції (п.23 Порядку №615).

Відповідно до п.24 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ , а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Згідно з п.25 Порядку №615 облік наданих дозволів та заяв ведеться державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» в установленому Держгеонадрами порядку.

Орган з питань надання дозволу на письмову вимогу державних органів, зазначених у пункті 26 цього Порядку, подає узагальнену інформацію про надання, переоформлення, зупинення та поновлення дії, анулювання дозволу та внесення змін до нього.

Контроль та нагляд за дотриманням умов дозволу здійснюють у межах своїх повноважень орган з питань надання дозволу, Держекоінспекція, Мінекоенерго, МОЗ, ДПС, а також органи місцевого самоврядування (п.26 Порядку №615).

Отже, повноваженням анулювати вказаний вид дозволу відповідачу наділений позивач самостійно. Анулуювання такого дозволу не стосується повноважень адміністративного суду відповідно до ст.245 КАС України.

Позовні вимоги не заявлені до відповідача в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок здійснення адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.3 КАС України встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами , згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, будь-який інший закон не може визначати порядок адміністративного судочинства.

З огляду на заявлені підстави позову позивач має врахувати, що згідно з ч.5 ст.46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, позовні вимоги повинні стосуватися прав, зобов`язань, сфери повноважень вказаного відповідача.

Відповідно до п.7 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частина 7 ст.4-1 Закону України №2806-IV наділяє позивача виключно правом звернутися до суду про застосування заходів реагування.

Зазначені обгрунтування позову стосувалися листа-повідомлення відповідача, в якому він просив надати йому час для усунення недоліків. Такий лист не свідчить про те, що позивач відмовився виконати виданий позивачем припис. Матеріали позову не містять доказів розгляду позивачем вказаного листа та не доводять наявності передбачених п.5 ст.26 Кодексу України про надра, ч.2 ст.26 цього ж кодексу підстав позивачу звернутися до суду.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі та мождуть бути усунені шляхом викладення змісту позовної заяви із зазначенням визначених законом і фактичних підстав для звернення до суду, викладу позовних вимог згідно з ч.5 ст.46, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, наданням її в кількості відповідно до учасників спору з доказами щодо наявності таких обставин і поважності причин звернення до суду з пропущенням тримісячного строку.

Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 122-123, 133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства Скоромний К.О. про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній її частині недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич